Факторні хвороби сільськогосподарських тварин

Застосування протипастерельозної сироватки може бути ефективним при гострому перебігу хвороби у тварин лише на початку захворювання, при появі перших клінічних ознак. Її вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно в подвійній профілактичній дозі згідно настанови із застосування препарату. Телятам, буйволятам, ягнятам і поросятам вводять по 20-60 мл препарату, великій рогатій худобі, буйволам, вівцям і свиням - 60-80 мл. За необхідності сироватку вводять повторно. Кращий ефект отримують при одночасному застосуванні протипастерельозної сироватки з пролонгованими антибіотиками та сульфаніламідами. Можна застосовувати 4,5%-ний розчин гентаміцину сульфату в дозі 1,1 мл на 10 кг живої маси тварини два рази на добу протягом 5-10 днів (Щербаков П.Н., Гусев А.Г., 2002). В.Д. Соколов и П.Б. Должанов (2002) повідомили про застосування пневмоніну (препарат, до складу якого входять хіноксалін і імуномодулятор, що активує фактори специфічного і неспецифічного імунітету) при лікуванні пневмоній пастерельозного походження. З лікувальною метою препарат вводять в дозах 0,2 мл/кг живої маси тварини, двічі на добу, протягом 5-7 днів.

Для лікування пастерельозу, здебільшого ускладненого вірусами парагрипу-3, адено- і респіраторно-синтиціальним вірусом можна застосовувати наступні прописи аерозольних препаратів: 1) АСД фракція-2 - 50 мл, етоній - 2,5 г, натрію хлориду 9 г, глюкози - 20-40 г, гліцерину - 20-30 мл, 1000 мл дистильованої або кип'яченої води, підігрітої до 50-55оС; 2) розчинний білий стрептоцид - 50 г, сульфантрол - 50 г, скипідар (очищений) - 50 мл, дистильована або кип'ячена вода, підігріта також до 50-55оС - 1000 мл, гліцерин - 0,5; 1,0 г; 3) біцилін-5 або -3 - 300, 500, 700 тис. ОД; стрептоцид - 0,5; 1,0; 1,5 г; трипсин - 0,25-0,5 мг; метіонін - 150 мг; скипідар - 0,5 мл; АСД-фракція-2 -1,5-2 мл; тривітамін - 10-20 мл; гідролізин - 10-20 мл; глюкоза - 0,5-1,0 г; гліцерин - 0,5; 1,0 г (Орешкин А.С., Пономарев В.В., 2001). Вся ця кількість компонентів у прописах розрахована на 1 м3 камери, розчиняється у воді. Розчини готують безпосередньо перед застосуванням і використовують не пізніше, ніж через 2 години з моменту виготовлення. Розчин розливають в два стакани струменевого аерозольного генератора (САГ-1) по 500 мл в кожен, ретельно розмішують. Розчини розпилюють з розрахунку 5 мл на 1 м3 камери. В приміщеннях попередньо проводять механічне очищення. Аерозольній груповій обробці телят і ягнят піддають 1 раз на добу наступним чином: з профілактичною метою тварин обробляють у 2 цикли по 3 дні поспіль з інтервалом 5-10 днів між ними; з лікувальною метою аерозолі застосовують упродовж 5-7 днів поспіль, а потім після перерви через 5 днів повторно обробляють до їхнього одужання: експозиція аерозолю як з профілактичною, так і з лікувальною метою - 60 хв.

Непогані результати при лікуванні пастерельозу отримують при застосуванні левотилазолу (посилена метронідазолом композиція лемоміцетину з тилозином і широким спектром дії) і сульфадоксу (пролонгований препарат, що містить доксицикліну гідрохлорид і сульфадиметоксин), який створює стійку високу терапевтичну концентрацію через 1 год і упродовж 24 год після застосування).

Для лікування пастерельозу фірма “ВИК” пропонує такі препарати: стрептовик (стерильний порошок для ін'єкцій, 5-20 мг/кг живої маси); тіланік (5%-ний ін'єкційний розчин, 0,4-2,0 мл/10 кг живої маси); тіланік (20%-ний ін'єкційний розчин, 0,1-0,5 мл/10 кг живої маси); тіланік (порошок для орального застосування, 5 мг/кг живої маси); енрофлон (5%-ний ін'єкційний розчин, 0,5-1,0 мл/10 кг живої маси); енрофлон (10%-ний оральний розчин, 0,25-0,5 мл/10 кг живої маси тіла); енрофлон (10%-ний порошок, 0,25-0,5 г/10 кг живої маси); сультеприм (комплексний порошок для орального застосування, 2,5 г/10 кг живої маси); ніфулін-форте (комплексний порошок для орального застосування, 500 мг/кг живої маси)(Калмыкова Л.И., 2000).

Птахів, хворих на пастерельоз, не лікують. Їх вибраковують. Решті згодовують антибіотики (флоксатрил) 3-4 дні поспіль. Добрі результати отримують при застосуванні поліміксину-М сульфату в дозі 100 тис. ОД і сульфапіридазину - 0,3 г на голову; їх додають в корм протягом 5-ти днів 2 рази на добу.

Кролів лікують антибіотиками тетрациклінового ряду згідно настанови із застосування препаратів.

При пастерельозі хутрових звірів із специфічних засобів добрі результати дає підшкірне введення хворим звірам гіперімунної сироватки проти пастерельозу: дорослим лисицям - 20-30 мл, дорослим соболям та норкам 10-15 мл, цуценятам до 4-місячного віку - 5-10 мл. Поряд із застосуванням сироватки доцільно вводити антибіотики тетрациклінового ряду і окситетрациклін 3 рази на день по 25 тис. ОД на 1 кг живої маси звіра. Найбільш ефективними при пастерельозі нутрій виявились біцилін-3, який вводять внутрішньом'язово одноразово; стрептоміцину сульфат - дворазово внутрішньом'язово через 12 годин по 30 тис. ОД на 1 кг живої маси звіра. Для лікування також застосовують норсульфазол перорально в дозі 0,02-0,05 г на 1 кг живої маси тварини.

Імунітет. Тварини, які перехворіли на пастерельоз, набувають імунітету (6-12 місяців). Штучний активний імунітет можна створити за допомогою живих та інактивованих вакцин (Effendy A.W.M. et al., 1998). Можливість створення штучного імунітету у птиці була доведена ще Л.Пастером (1890).

В Україні нині використовують: формолвакцину проти пастерельозу овець і свиней преципітовану. Вводять препарат лише клінічно здоровим тваринам підшкірно, двічі, з інтервалом 12-15 днів, в дозах згідно настанови. Імунітет настає через 10-15 днів і зберігається 5-6 міс. В неблагополучних господарствах через 5-6 місяців тварин ревакцинують одноразово; формолвакцину проти пастерельозу великої рогатої худоби і буйволів, напіврідку гідроокисалюмінієву. Використовують з профілактичною метою в неблагополучних господарствах. Імунізують клінічно здорових тварин двічі внутрішньом'язово, в дозах незалежно від віку і живої маси тварин. При першому щепленні вводять 5,0 см3, при другому - 10,0 см3 з інтервалом 12-15 днів. Імунітет настає на 10-й день після першого введення і триває не менше 8 місяців.

Найбільш широко використовують емульсовані препарати у зв'язку з їхньою високою імуногенністю та нешкідливістю. Широкого застосування набули, зокрема, формолвакцина масляна проти пастерельозу великої рогатої худоби, буйволів та овець і аналогічна вакцина проти пастерельозу свиней. Емульсовану вакцину проти пастерельозу великої рогатої худоби, буйволів і овець та аналогічну проти пастерельозу свиней застосовують з профілактичною метою і для вимушених щеплень. Вводять препарат з 3-місячного віку одноразово, внутрішньом'язово в дозах: великій рогатій худобі та буйволам 3 мл, вівцям - 2, свиням - 3 мл. Імунітет триває протягом 12 місяців.

В.П. Риженком зі співавторами (2001) було розроблено технологію виготовлення комплексної асоційованої інактивованої вакцини “Сердосан” проти колібактеріозу, набрякової хвороби, пастерельозу, сальмонельозу, анаеробної ентеротоксемії. Препарат успішно пройшов виробничі випробування і застосовується нині в господарствах багатьох областей України.

Для профілактики пастерельозу у свиней застосовується асоційована - (СПЕ) вакцина проти сальмонельозу, пастерельозу і ентерококової (диплококової) інфекції поросят. Вакцину вводять внутрішньом'язово з внутрішньої поверхні стегна: свиноматкам за 15-40 днів до опоросу, поросятам у віці від 20 до 30 днів, дворазово, з інтервалом в 5-7 днів (вакцину, що випускає Вітебська біофабрика, молодняку вводять тричі). В неблагополучних господарствах свиноматок вакцинують триразово.

Дніпропетровська дослідна станція ІЕіКВМ виробляє емульсовану інактивовану вакцину для профілактики пастерельозу качок і гусей (до складу вакцини входять найбільш поширені пастерели серотипу А). Станція виробляє також новий варіант інактивованої вакцини - пастерельозний бактерин, який з успіхом застосовується в Україні для профілактики пастерельозу у птахів. Препарат суттєво відрізняється від попередніх варіантів вакцин і являє собою концентровану суміш 3-4-х вакцинних штамів пташиних пастерел, суспендійованих в буферному розчині з масляним ад'ювантом. Біопромисловість України також виробляє інактивовану сорбовану вакцину проти пастерельозу птахів (Сумська біофабрика). Дозволений для застосування на території держави пастерельозний бактерин проти пастерельозу індиків і курчат фірми “Solvey” (США).

Для профілактики пастерельозу серед птиці в РФ застосовують також живі вакцини, які виготовлені з французьких авірулентних штамів збудника та зі слабовірулентних штамів АВ і К. Живі вакцини із штамів АВ і К застосовують в неблагополучних щодо пастерельозу господарствах, у яких вирощують водоплавну птицю. Качок вакцинують з 1-місячного віку одноразово, а старшим (2-місячного віку) препарат вводять два рази. Спочатку вводять вакцину з штаму АВ в синус голови в дозі 0,2 мл, а через 7 днів - другу вакцину із штаму К у тій же дозі в протилежний синус. Живі вакцини із штамів АВ і К можуть спричиняти ускладнення, тому застосовують їх дуже обережно. Забороняється, зокрема, вакцинувати хвору і ослаблену птицю.

Однак при проведенні вакцинації проти пастерельозу слід враховувати мінливість збудника і наявність великої кількості серологічних варіантів.

Т.Мазур (1998) вказує, що всі вакцини і єдина сироватка, які мають забезпечувати протипастерельозний імунітет у поголів'я свиней, містять захисний потенціал лише проти гострої форми хвороби - геморагічної септицемії, яка викликається серотипом В P. multocida. Через недостатню вивченість питання принцип поліморфізму збудників пастерельозів свиней не враховується при виробництві протипастерельозних профілактичних засобів. Нині полівалентні та асоційовані вакцини цієї групи протектантів виробляють лише за кордоном, а саме: фірми “Dessay” (Німеччина), “Biovet” (Польща), “Diamond” (США) тощо.

Результати зарубіжних дослідників (Schimmel D. et al., 1997; Ruffolo C.G. et al., 1998) доводять, що через 2-2,5 роки від початку застосування вакцини із місцевих штамів вони показують дуже низьку ефективність. Ці низькі результати пояснюються мінливістю штамів пастерел (риботипи, білковий профіль) у вказаному проміжку часу. Таким чином, застосування вакцин проти пастерельозу повинне здійснюватись з урахуванням постійної типізації штамів пастерел.

Ще одним перспективним напрямом у розвитку вакцинопрофілактики пастерельозу є створення рибосомних вакцин. Інтенсивне застосування рибосомних препаратів проти пастерельозу птахів показало їх високу протективну активність і економічність.

Профілактика і заходи боротьби. Для попередження пастерельозу необхідно забезпечувати охорону благополучних господарств від занесення збудника з хворими тваринами і пастерелоносіями, а також з кормами тощо. З цією метою всіх тварин, які надходять в господарство (на ферму), витримують в профілактичному карантині протягом 30 днів. Комплектування стада (ферми) тваринами проводять лише з господарств, благополучних щодо пастерельозу.

Не дозволяють контактів тварин господарств різних форм власності. На фермах обов'язково обладнують санітарні пропускники і забезпечують обслуговуючий персонал змінним одягом та взуттям. Особливу увагу приділяють дотриманню загальних ветеринарно-санітарних правил і забезпеченню тварин відповідними зоогігієнічними умовами утримання та раціональною годівлею. Якщо раніше на фермах господарства реєстрували захворювання, всіх тварин вакцинують проти пастерельозу протягом 1 року. Такі господарства протягом 1 року комплектуються лише вакцинованими тваринами.

При встановленні діагнозу на пастерельоз тварин та птиці, господарство (ферму, бригаду тощо) оголошують неблагополучними щодо пастерельозу і рішенням райдержадміністрації за поданням головного лікаря ветеринарної медицини району в ньому запроваджують обмеження. Цим же рішенням затверджується план організаційно-господарських і ветеринарно-санітарних заходів з ліквідації даного захворювання.

В неблагополучному щодо пастерельозу тварин господарстві забороняється: виводити (вивозити) за межі господарства тварин для племінних і користувальних цілей, за виключенням вивезення на м'ясокомбінат клінічно здорових тварин; вводити (ввозити) в господарство сприйнятливих до пастерельозу тварин; перегруповувати, таврувати тварин, а також проводити хірургічні операції і вакцинацію проти інших захворювань; використовувати м'ясо і м'ясопродукти від вимушено вбитих тварин без попередньої переробки; випасати тварин неблагополучної групи і напувати їх з відкритих водойм; реалізовувати молоко від хворих тварин у незнезараженому вигляді. Молоко пастеризують при 90оС протягом 5 хв і використовують для годівлі тварин. Молоко від здорових тварин використовують без обмежень; виносити (вивозити) з приміщень неблагополучної ферми реманент, обладнання та будь-які інші предмети, а також грубі, соковиті і концентровані корми; вивозити на поля гній і гноївку від груп тварин, серед яких встановлене захворювання; гній складають окремо і піддають біотермічному знезараженню, а в гноївку додають на 1 м3 0,5 л освітленого розчину хлорного вапна, яке містить 25% активного хлору, перемішують і витримують 12-18 годин.

Фахівці ветеринарної медицини господарства піддають клінічному огляду і термометрії всіх тварин неблагополучної групи. Хворих і підозрюваних у захворюванні тварин ізолюють в окремі приміщення і закріплюють за ними обслуговуючий персонал, реманент для догляду; забезпечують осіб, закріплених для обслуговування хворих тварин, змінним санітарним одягом і взуттям, рукомийниками, рушниками, милом і дезінфікуючими розчинами для обробки рук, а також аптечкою першої медичної допомоги.

Всім хворим та підозрюваним у захворюванні тваринам вводять гіперімунну протипастерельозну сироватку в лікувальній дозі і антибіотики: тетрациклін, макроліди, фторхінолони тощо. Антибіотики вводять в дозах, вказаних у настановах з їх застосування. З лікувальною метою застосовують також сульфаніламідні препарати, глюкозу та інші симптоматичні засоби.

Поросятам і ягнятам, які знаходяться під хворими на пастерельоз матками, вводять гіперімунну протипастерельозну сироватку в лікувальній дозі і проводять курс лікування антибіотиками тетрациклінового ряду. Телятам до 3-місячного віку, які знаходяться на території неблагополучної ферми, вводять гіперімунну сироватку і випоюють молоко лише від здорових корів.

Всіх підозрюваних в зараженні (умовно здорові) тварин піддають щепленню вакцинами у відповідності до настанов із застосування. Через 14 днів після обробки сироваткою піддають щепленню підозрюваних у захворюванні, хворих через 14 днів після одужання.

В неблагополучних щодо пастерельозу господарствах поряд з вакцинацією тварин систематично проводять дератизаційні заходи з метою знищення мишоподібних гризунів, як можливих джерел і механічних переносників збудника інфекції.

Поточну дезінфекцію проводять у приміщенні при виявленні нових випадків захворювання або загибелі тварин від пастерельозу, а у приміщенні де утримуються хворі та підозрювані у захворюванні тварини - щоденно (під час прибирання приміщення зранку).

Дезінфекції піддають все, з чим стикались хворі тварини (підлоги, стіни, станки, годівниці, взуття і спецодяг обслуговуючого персоналу), проходи у приміщеннях тощо. При вході в приміщення, де утримуються хворі і підозрювані у захворюванні тварини, обладнують дезінфекційні бар'єри для обробки взуття.

Приміщення і вигульні майданчики, де утримуються підозрілі в зараженні (умовно здорові) тварини, піддають дезінфекції після кожного випадку виділення хворої тварини і надалі через кожні 10 днів до зняття обмежень.

Із дезінфікуючих засобів застосовують: 10-20%-ну суспензію свіжогашеного вапна або розчин хлорного вапна, який містить 2% активного хлору, або 2%-ний розчин їдкого натру, або 3%-ний розчин гарячого креоліну, або 0,5%-ний розчин формальдегіду.

Трупи тварин, які загинули від пастерельозу, переробляють на утильзаводах або піддають знезараженню в біотермічних ямах.

Шкури від загиблих або вбитих тварин дезінфікують в 1%-ному розчині НСІ, розведеної в 20%-ному розчині NaCI. На 1 вагову частину шкур беруть 4 вагові частини розчину. Шкури витримують в розчині 48 годин при температурі 17-20оС, після чого в непроникній тарі відправляють на завод.

Хвору і підозрювану у захворюванні птицю піддають вимушеному забою. Іноді доцільно піддавати забою все поголів'я неблагополучного пташника.

Трупи птахів, які загинули від пастерельозу, спалюють. Яйця дезінфікують парами формальдегіду. Птиця, яка знаходиться під загрозою зараження, негайно піддається щепленню. При широкому розповсюдженні хвороби перед вакцинацією проводять термінову профілактичну обробку здорової птиці, шляхом групового застосування антибіотиків і сульфаніламідних препаратів.

В неблагополучних щодо пастерельозу кролівницьких господарствах проводять жорсткі обмежувальні заходи. Хворих кролів піддають забою, клітки і приміщення дезінфікують. Всіх здорових кролів піддають обробці антибіотиками. Клінічно здорових тварин, старших 45-денного віку, імунізують дворазово, з інтервалом 7 днів екстракт-формолвакциною проти пастерельозу кролів.

В звірівницьких господарствах при появі пастерельозу, тварин забезпечують доброякісними кормами, які задають лише у провареному вигляді. З профілактичною та лікувальною метою застосовують антибіотики і специфічну сироватку. При захворюванні норок і нутрій рекомендовані для профілактичних та вимушених щеплень емульсовані вакцини.

Шерсть, волосся і щетину перед знезараженням нещільно запаковують в мішки (тюки) і розміщують в паровій дезінфекційній камері з розрахунку 50 кг на 1 м3 камери. Дезінфекцію проводять рідкою парою при температурі 109-111оС протягом 30 хв.