На комплексах одночасно піддають дезінфекції: галереї поєднання, ветеринарні приміщення, реманент (відра, шкребки, віники тощо).

Для дезінфекції застосовують наступні дезінфікуючі засоби: 2-4%-ний гарячий розчин їдкого натрію, розчин хлорного вапна, який містить: 2% активного хлору; 2%-ний розчин формальдегіду; 0,5%-ний розчин глутарового альдегіду; 5%-ний розчин дезомолу; 3%-ний розчин феносмоліну; 4%-ний технічний розчин фенолятів натрію; 5%-ний розчин однохлористого йоду; 20%-ний розчин свіжогашеного вапна.

Для проведення аерозольної дезінфекції використовують 37%-ний розчин формальдегіду з розрахунку 20 мг/м3 приміщення при експозиції 12 годин. Для нейтралізації його аерозолів застосовують 2,5%-ний розчин аміаку.

Гній знезаражують шляхом витримування його в заповненій секції гноєсховища 12 місяців: рідкий (до розподілу на фракції), напіврідкий гній, гноївку, стічні води або їх осад дезінфікують рідким аміаком з розрахунку 30 кг аміаку на 1 м3 маси гною при експозиції 5 діб (Інструкція щодо проведення ветеринарної дезінфекції об'єктів тваринництва, 1989).

Про всі випадки виявлення на м'ясопереробних підприємствах свиней, хворих на сальмонельоз, служба ветеринарної медицини повинна повідомити (у встановленому порядку) головного державного інспектора ветеринарної медицини, під контролем якого знаходиться дане переробне підприємство.

Туші і продукти забою свиней, хворих і підозрюваних в захворюванні на сальмонельоз, випускати в незнезараженому вигляді забороняється.

При наявності дистрофічних або інших патолого-анатомічних змін в м'язах (абсцеси тощо) туші з внутрішніми органами направляють на утилізацію.

Якщо патолого-анатомічні зміни в туші і у внутрішніх органах відсутні, рішення про використання їх приймають після бактеріального дослідження на сальмонельоз. При цьому, якщо у внутрішніх органах виявили сальмонел, тоді їх піддають утилізації, а м'ясо переробляють на консерви.

При відсутності сальмонел тушу, шпик і внутрішні органи дозволяється переробляти на варені, варено-копчені ковбаси та консерви, або направляти на проварювання.

Трупи загиблих від сальмонельозу свиней переробляють на утильзаводах або знезаражують в біотермічних ямах.

Господарство (свинарський комплекс, свиноферму, цех, секцію) вважають оздоровленим від сальмонельозу свиней через 30 днів після припинення виділення хворих тварин, проведення повного комплексу ветеринарно-санітарних заходів і проведення заключної дезінфекції.

Після зняття обмежень вакцинацію свиней проти сальмонельозу продовжують проводити протягом року. Нових свиней, які надходять в господарство, вакцинують в господарствах-постачальниках або в період карантинування.

Проведення ветеринарно-санітарних заходів, дотримання принципу “все порожньо-все заповнено” дозволяє успішно попереджати виникнення сальмонельозу свиней (Dahl J. et al., 1997).

Для попередження появи сальмонельозу в благополучному щодо сальмонельозу господарстві великої рогатої худоби, особливу увагу слід приділяти чистоті в родильних приміщеннях, профілакторіях, телятниках. Маточне поголів'я забезпечують повноцінною годівлею. При відсутності в раціоні кормів, що містять достатню кількість вітамінів і мікроелементів, тільним тваринам призначають внутрішньом'язово ін'єкції масляних або водорозчинних вітамінів.

При спалаху сальмонельозу хворих і підозрілих у захворюванні телят необхідно негайно виявити і відділити від загального поголів'я в окремі приміщення або станки. Хронічно хворих і тих, що відстають у рості й розвитку, вибраковують і піддають забою. Решту розподіляють на три групи після клінічного огляду з обов'язковою термометрією. В першу групу виділяють молодняк із симптомами сальмонельозу і підвищеною температурою тіла. Таких тварин ізолюють й призначають лікування. Тварин з нечіткими ознаками (відсутність апетиту, пригнічення) і без підвищення температури тіла виділяють в окремі станки. Їх бажано обробляти бактеріофагом в комплексі з антитоксичною полівалентною сироваткою проти паратифу телят, поросят, овець і птахів. Через 10-12 днів для закріплення пасивного імунітету тварин другої групи двічі вакцинують концентрованою формолгалуновою вакциною проти паратифу в рекомендованих дозах. Всіх інших тварин неблагополучного телятника (третя група) вважають підозрюваними в зараженні. Їх також вакцинують протисальмонельозною вакциною, перший раз в дозі 1-1,5 мл, а другий - 1,5-2 мл. За вакцинованими тваринами другої і третьої груп протягом 7-10 днів проводять клінічні спостереження з обов'язковою щоденною термометрією. При появі тварин з клінічними ознаками сальмонельозу і з постійною температурою тіла їх ізолюють і лікують.

На період спалаху сальмонельозу в господарстві забороняється: переводити з неблагополучної ферми молодняк в інші господарства; вводити в неблагополучну ферму молодняк з благополучних щодо сальмонельозу відділень господарства, а також новонароджених в приміщення, де знаходяться хворі тварини; використовувати м'ясо від вимушено вбитих тварин без попереднього бактеріологічного дослідження; відвідувати ізолятор стороннім особам без спецодягу й спецвзуття; випоювати молодняку непастеризоване молоко і відвійки.

В комплексі з вакцинацією та іншими ветеринарно-санітарними і зоогігієнічними заходами неблагополучні приміщення ретельно очищають. Гній і рештки підстилки вивозять і піддають біотермічному знезараженню. Для дезінфекції використовують ті ж препарати що й при сальмонельозі свиней. Молочний посуд, який використовували для випоювання телят, обробляють гарячим 5%-ним розчином кальцинованої соди з щоденним наступним обдаванням кип'ятком. Після проведення дезінфекції приміщення білять 20%-ною суспензією свіжогашеного вапна (Литвин В.П. и соавт., 1992). Для дезінфекції приміщень при сальмонельозі можна застосовувати також 4%-ний розчин феноляту натрію лужний (ФНЛ) (Ощепков В.Г., Аржаков В.Н., 2001).

Враховуючи, що перехворілі телята протягом року можуть залишатись сальмонелоносіями і навіть виділяти збудника в довкілля, після одужання тварин з метою санації обробляють бактеріофагом в дозі 25-30 мл на голову з інтервалом 5-7 днів. Найбільш раціональним заходом в боротьбі з бактеріоносіями є ізольоване вирощування перехворілого молодняку з наступним забоєм на м'ясо. При виникненні захворювання в телятнику з профілактичною метою умовно здоровим телятам рекомендується випоювати етоній. Попередньо готують препарат 0,1%-ної концентрації і тричі, з інтервалом в 5-7 днів, задають тваринам з молоком по 300 мл на голову.

В господарствах, неблагополучних щодо сальмонельозу, з метою профілактики захворювання телят в наступні 2-3 роки обов'язковою є вакцинація корів на 7-8-му місяці тільності. Їх вакцинують двічі концентрованою формолгалуновою вакциною в дозах, мл: перший раз - 10, другий - 15 з інтервалом у 8-10 днів. Вводять її підшкірно в середній третині шиї. За відсутності моновакцини можна використовувати формолтіомерсалову вакцину проти колібактеріозу і сальмонельозу хутрових звірів, птахів, телят і поросят, або інші препарати.

В системі заходів із профілактики сальмонельозу ягнят передбачають суворе дотримання ветеринарно-санітарних і зоогігієнічних вимог, оптимальні умови утримання і годівлі тварин, регулярну чистку і дезінфекцію приміщень.

При появі сальмонельозу проводять клінічний огляд стада з обов'язковим вимірюванням температури тіла. Хворих ягнят, вівцематок, які абортували, хворих баранів ізолюють і лікують антибіотиками, сульфаніламідними і нітрофурановими препаратами. Тваринам з нечіткими клінічними ознаками вводять антитоксичну сальмонельозну сироватку. Після одужання і відгодівлі тварин здають на забій. Умовно здорову групу овець і кіз вакцинують полівалентною формолтіомерсаловою вакциною. Комплекс протиепізоотичних заходів проводять у відповідності із законодавством.

Для профілактики сальмонельозу жеребих кобил і новонароджених необхідно турбуватись про створення в господарстві нормальних умов утримання й годівлі тварин.

У випадку виникнення сальмонельозу хворих кобил ізолюють і лікують. Для посилення тонусу матки підшкірно вводять 0,5%-ний розчин прозерину по 2-3 мл. Тваринам призначають антибіотики і сульфаніламідні препарати. Плід і плідні оболонки, підстилку і рештки кормів спалюють. Гній знезаражують біотермічним методом, приміщення і територію дезінфікують.

Кобил після сальмонельозного аборту парують не раніше 60 днів після аборту, спеціально виділеним для цієї групи жеребцем або осіменяють штучно (Литвин В.П. и соавт., 1992).

Література

1. Абилов А.И., Кононов В.П. Действие левомизола на иммунный ответ и прирост поросят в период вакцинации (вакцинация против рожи) // Актуал. пробл. свиноводства России. - пос. Персиановский, 1999. - С. 80-81.

2. Абовян А.В., Мишурян Л.С. Об антигенных свойствах возбудителя диплококковой инфекции // Агропром: наука и производство. - М., 1990. - Т. 3. - С. 60-65.

3. Абовян А.В. О диплококковом аборте у свиноматок // Свиноводство. - 1984. - № 12. - С. 28-29.

4. Авраменко О.А. Диплококоз та його значення серед інфекційних хвороб свиней // Вісник Сумського ДАУ. - Суми, 1999. - Вип. 4. - С. 6-9.

5. Авраменко О.А. Методи діагностики диплококозу свиней // Науково-методичний журнал: Вісник Сумського ДАУ, 2001. - Вип. 6. - С. 6-8.

6. Авраменко О.А. Особливості епізоотології диплококозу поросят / Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Ветеринарна медицина”, присвячений Міжнародній конференції молодих учених: стан та перспективи розвитку ветеринарної науки. - Харків: ІЕКВМ УААН, 1999. - № 76. - С. 76-78.

7. Авраменко О.А., Міланко О.Я. Епізоотологія, діагностика та терапія диплококової інфекції свиней // Вісник Сумського ДАУ. - Суми, 1999. - Вип. 3. - С. 5-8.

8. Авраменко О.А., Міланко О.Я., Калашник Л.М. Особливості клінічного перебігу, діагностики та профілактики диплококозу свиней у сучасних умовах // Вісник Сумського ДАУ. - Суми, 1998. - Вип. 2. - С. 140-142.

9. Агаева Э.М. Иммунохимические свойства капсульного антигена и серологические типы Pasteurella multocida: Автореф. дис….канд. биол. наук.-М., 1981.-18 с.

10. Айшпур О.Є. Гемофільозний полісерозит в свинарських комплексах (перебіг, діагностика, специфічна профілактика): 16.00.03 / Нац. аграрн. ун-т. - К., 2000. - 23 с.

11. Айшпур О., Курило М. Особливості перебігу гемофільозного полісерозиту свиней // Ветеринарна медицина України. - 1999. - № 3. - С. 28-29.

12. Айшпур О.Є., Курило М.Ф. Особливості перебігу бактеріальних інфекцій поросят // Вісник Сумського ДАУ: Науково-методичний журнал. - 1999. - Вип. 4. - С. 27-30.

13. Айшпур М., Глушак О. Байтрил та байонокс 10 %-й у лікуванні сальмонельозу і профілактиці проносів молодняку свиней // Тваринництво України . - 1996. - № 3. - С. 20.

14. Айшпур О. Роль бактерій в патології відтворення свиней // Ветеринарна медицина України. - 1998. - № 7. - С. 17.

15. Алешкевич В.Н., Солоненко А.А., Дереза А.Ф. Профилактика анаэробной энтеротоксемии телят // Тез. докл. Всесоюзн. научн. конф.: Повышение продуктивности с/х животных и усовершенствование мер борьбы с болезнями в условиях интенсивного ведения животноводства и создания фермерских хозяйств. - Харьков, 1991. - С. 104-105.

16. Аналіз спалаху некробактеріозу та підходи до лікування / Е.А. Шевченко, М.В. Темний, П.Г. Мінасян, В.П. Риженко // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць Харківської ДЗА. - 2001. - Вип. 9, ч. 1. - С. 100-102.

17. Анисимова Ю.Н., Фильчаков И.В. Протективный эффект интерферона при сальмонеллезной инфекции // Эпизоотология, эпидемиология, средства диагностики, терапии и специфической профилактики инфекционных болезней, общих для человека и животных: Мат-лы Всесоюзн. конф. - Львов, 1988. - С. 249-250.

18. Антибиотики, сульфаниламиды и нитрофураны в ветеринарии: Справочник / В.Ф. Ковалев, И.Б. Волков, Б.В. Виолин и др. - М.: Агропромиздат, 1988. - 223 с.

19. Апатенко В.М., Ливощенко М.Г., Косенко Г.Н. Иммуноморфологическая характеристика пастереллёза бройлеров // Материалы 8 Всесоюзн. конф. “Актуальные вопр. патоло-анатом. диагностики болезней животных” (Витебск, 15-17 сентяюря 1981 г.).- Л., 1982.- С. 202-204.

20. Аржаков В.Н. Терапевтическая эффективность пролонгированных лекарственных форм антибиотиков при колиэнтеротоксемии поросят-отъемышей / В кн.: Инфекционные болезни животных. - Сб. науч. работ Сиб. НИВИ. - 1979. - Вып. 34. - С. 105-117.

21. Аржаков В.Н., Сребный В.К. Новые препараты при лечении колибактериоза новорожденных поросят / В кн.: Незаразные болезни животных. - Сб. науч. работ Сиб. НИВИ. - 1979. - Вып. 36. - С. 38-48.

22. Ассоциированная вакцина против сибирской язвы и клостридиозов овец / К.Р.Ургуев, М.А. Нажалов, Р.А. Нуратинов, И.А. Бакулов // Ветеринария. - 1999. - № 8. - С. 30-32.

23. Ахмедов А.М. Сальмонеллезы молодняка. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Колос, 1983. - 240 с.

24. Бияшев К.Б., Ахметсадыков Н.Н., Макбузов А.Ж. Разработка эффективных живых вакцин против сальмонеллеза и эшерихиоза крупного рогатого скота // Эпизоотология, диагностика, профилактика и меры борьбы с болезнями животных. - Новосибирск, 1997. - С. 174-176.

25. Блюгер А.Ф., Новицкий И.Н., Теребкова З.Ф. Сальмонеллёз.- Рига: Зинатне, 1975. - 330 с.

26. Бобруйко С. Егоцин та енроксил у комплексі заходів проти хвороб, зумовлених патогенними серотипами Escherichia coli // Ветеринарна медицина України. - 1999. - № 3. - С. 35.

27. Бобруйко С. Набрякова хвороба: прояви, лікування та профілактика // Ветеринарна медицина України. - 1997. - № 4. - С. 13-14.

28. Бойко П.К. Брадзот овець в Україні. Епізоотологічні аспекти проблеми // Науковий Вісник Львівської ДАВМ. - Львів, 2000. - Т. 2. - Ч. 1. - С. 21-27.

29. Болезни молодняка сельскохозяйственных животных: Справочник / В.П. Литвин, В.П. Береза, В.Г. Скибицкий и др. - К.: Урожай, 1992. - 168 с.

30. Болезни молодняка свиней / Никольский В.В., Божко В.И., Бортничук В.А. и др. - 2-е изд. перераб. и доп.- К.: Урожай, 1989. - 192 с.

31. Бондаренко В.М. “Острова” патогенности бактерий // Журнал микробиол., эпидемиол. и иммунологии. - 2001. - № 4. - С. 67-74.

32. Бондаренко В.М. Факторы патогенности бактерий и их роль в развитии инфекционного процесса // Журнал микробиол., эпидемиол. и иммунологии. - 1999. - № 5. - С. 34-39.

33. Борисевич Б.В., Лісова В.В. Клінічні ознаки і патолого-анатомічні зміни при пастерельозі свиней на фоні застосування антибіотиків широкого спектра дії // Науковий вісник НАУ. - 2001. - Вип. 36. - С. 128-131.

34. Борисенкова А.Н. Современные меры борьбы с пастерельозом индеек.- М., ВНИИТЭИСХ, 1978.-50 с.

35. Брежнева А.Н. Реакция коагглютинации для серотипизации P. multocida // Ветеринария.-1997.- №9.- С.16-20.

36. Брем А.К. Отёчная болезнь поросят в хозяйствах промышленного типа и совершенствование мер борьбы с ней : Автореф. дис. … канд. вет. наук. - Новосибирск, 1986. - 18 с.

37. Брылин А.П. Новое поколение препаратов - ветеринарной практике // Ветеринария. - 2001. - № 2. - С. 14-15.

38. Бублов А.В. Анаэробная энтеротоксемия поросят (этиология, эпизоотология, специфическая профилактика): 16.00.03./ БелНИИЭВ. - Мн., 2000. - 21 с.

39. Бублов А.В. Определение оптимального интервала между двукратным введением поливалентного анатоксина Cl. рerfringens типов В, С і D супоросным свиноматкам // Технология получения и выращивания здорового молодняка сельскохозяйственных животных и рыбопосадочного материала: Тезисы докладов Республиканской научно-практической конференции. -Мн., 1993. - С. 114-115.

40. Бузлака В.С., Тауритис А.К., Рецкий М.И. Механизм развития и профилактики стресса у поросят при отъёме // Ветеринария. - 1989. - № 7. - С. 57-61.

41. Бурлака М. Профілактика загибелі новонароджених поросят // Ветеринарна медицина України. - 1997. - № 6. - С. 9.

42. Бурлаков В.А., Рябов Д.А., Чувило Г.В. Иммунологические аспекты возникновения заболеваний желудочно-кишечного тракта у молодняка крупного рогатого скота (колибактериоз и сальмонеллез) // Соврем. аспекты диагност., проф. и леч-я инфекц. и инваз. болезней. - М., 1998. - С. 22-28.

43. Бусол В., Бойко П., Павленко М. Анаеробна ентеротоксемія тварин. Епізоотологічні аспекти проблеми в Україні протягом останніх десятиріч // Ветеринарна медицина України. - 2001. - № 5. - С. 16-18.

44. Буткин Е.И. Пастереллёз (холера) птиц.- М.: Колос, 1972.-183 с.

45. Вакцина ассоциированная против анаэробной энтероксемии и эшерихиоза поросят / Л.В.Кириллов, Ю.А.Малахов, О.А.Тугариков и соавт. // Сб. матер. научн. сессии РАСХН: Состояние, проблемы и перспективы развития ветеринарной науки России. - М.: Россельхозакадемия, 1999. - С. 236-237.

46. Вакцинопрофілактика та імунітет при гастроентеритах телят / А. Завірюха, Т. Гопка, Г. Завірюха, Р. Козій // Ветеринарна медицина України. - 1999. - С. 18-19.

47. Ветеринария. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В.П. Шишков. - М.: НИ “Большая Российская энциклопедия,” 1998. - 640 с.

48. Ветеринарна мікробіологія та імунологія / А.В. Демченко, В.О. Бортнічук, В.Г. Скибіцький, В.М. Апатенко. - К.: Урожай, 1996. - 368 с.

49. Ветеринарная микробиология / П.А. Емельяненко, Г.В. Дунаев, Д.Г. Кудлай и др. - М.: Колос, 1982. - 304 с.

50. Ветеринарное законодательство. Т. 4. Ветеринарный устав Союза ССР: положения, указания, инструкции, наставления, правила по ветеринарному делу/ Под общ. ред. А.Д. Третьякова. - М.: Агропромиздат, 1988. - 671 с.

51. Ветеринарные препараты: Справ. / Сост.: А.П. Маланин и др..; Под ред. А.Д. Третьякова. - М.: Агропромиздат, 1988. - 319 с.

52. Вивчення стану циркуляції сальмонел у регіонах України / Волинець Л., Олійник Л., Тарасюк Л. та ін. // Ветеринарна медицина України. - 2001. - № 12. - С. 12-13.

53. Виолин Б.В., Абрамов В.Е., Ковалев В.Ф. Химиотерапия при бактериальных и паразитарных болезнях // Ветеринария.-2001.- №1.- С.42-46.

54. Вишняков С.И., Новиков А.П., Иванов М.Н. О заболевании поросят с клинической картиной поражения центральной нервной системы // Свиноводство. - 1957. - № 3. - С. 41-42.

55. Власенко В.М., Оненко В.І. Присадибне свинарство // Бібліотека ветеринарної медицини. - Київ, 2000. - № 4. - 63 с.

56. Власкина О.В., Шубин В.А., Федотов В.В. Патогенность серовариантов А, В и D P. multocida и фильтратов надосадочной жидкости их бульонных культур // Ветеринария. - 1999. - № 5. - С. 30-32.

57. Войпан В. Система лікувально-профілактичних заходів при некробактеріозі // Ветеринарна медицина України. - 1999. - № 4. - С. 8.

58. Волинець В., Козловська Г., Степанюк О. Вивчення факторів патогенності епізоотичних штамів збудника колібактеріозу телят // Ветеринарна медицина України. - 1997. - № 4. - С. 21-22.

59. Волинець Л.К. Колібактеріози тварин // Ветеринарна медицина України. - 1996. - № 7. - С. 28-29.

60. Волинець Л., Мазур Т., Москалюк В. Поширення, економічні збитки та профілактика пастерельозу свиней // Ветеринарна медицина України.-1997.- №8.- С. 16-17.

61. Волинець Л., Мілько Л. Небезпечні ешерихії // Ветеринарна медицина України. - 1997. - № 11. - С. 5.

62. Волкова А.А., Джамгырчиева Т.Д. Энтеротоксемия овец, вызванная типом А // Ветеринария. - 1976. - № 12.

63. Воронин Е.С., Шахов А.Г. Современная концепция этиологии, профилактики и лечения болезней молодняка сельскохозяйственных животных // Сб. мат-лов научн. сессии РАСХН: Состояние, проблемы и перспективы развития ветеринарной науки России. - М., 1999. - Т. 1. - С. 210-213.

64. Воронин Е.С., Романова М.В. Рожа свиней // ВНИИТЭИагропром. - 1987. - 48 с.

65. Вплив факторів зовнішнього середовища на виживання збудника пастерельозу / Тарасюк Т.І., Волинець Л.К., Москалюк В.І. та ін. // Вісник Сумського ДАУ: Науково-методичний журнал. - 1999. - Вип. 4. - С. 181-182.

66. Вскрытие животных и патологические диагнозы болезней / М.С. Жаков, В.С. Прудников, И.А. Анисим и др. - М.: Ураджай, 1992. - 126 с.

67. Гайдамака А.В. Состояние иммунитета у вакцинированных поросят при экспериментальном сальмонеллёзе // Ветеринария. - 1990. - № 7. - С. 30-31.

68. Геведзе В.И. Пастереллёз лошадей // Ветеринарная наука - производству.-1986.- №24.- С. 30-33.

69. Геведзе В.И., Андросик Н.Н., Ленькова В.А. Рожа // Профилактика болезней свиней на комплексах. - Мн., 1982. - С. 30-34.

70. Гисталит - синтетический препарат для профилактики отечной болезни поросят / Петров В.Н., Дудников С.А., Рыбаков С.С. // Ветеринария. - 1999. - № 2. - С. 46-48.

71. Голиков А.В., Скворцов В.Н., Голиков И.А. Использование такелана при дизентерии свиней // Ветеринария. - 2000. - № 3. - С. 24-25.

72. Голулянов М.Г. Из опыта ликвидации заболеваний телят диплококковой септицемией // Ветеринария. - 1958. - № 1. - С. 73-74.

73. Головко А.Н. Антигенная вариабельность фимбриальных адгезинов E. coli // Ветеринария. - 1997. - № 8. - С. 23-25.

74. Головко А.Н., Гнатенко Г.В., Красников Г.А. Реакция агглютинации в латексе для обнаружения адгезивного антигена у E. coli // Ветеринария: Сб. науч. тр. - К., 1986. - Вып. 61. - С. 38-40.

75. Головко А., Ушкалов В. Економічна ефективність байтрилу в системі протисальмонельозних терапевтичних заходів // Ветеринарна медицина України. - 1999. - № 1. - С. 8.

76. Головко А., Ушкалов В. Імунопрофілактика ешерихіозів тварин // Ветеринарна медицина України. - 1997. - № 2. - С. 18-19.

77. Головко А., Ушкалов В., Сєдих Т. Перспективи використання байтрилу при сальмонельозах телят // Ветеринарна медицина України. - 1998. - № 6. - С. 37.

78. Госионов Р. Некультивируемые формы микроорганизмов // Ветеринарная газета. - 2000. - № 5. - С. 5.

79. Гриценко В.А., Бухарин О.В. Экологические и медицинские аспекты симбиоза Escherichia coli и человека // Журнал микробиол., эпидемиол. и иммунологии. - 2000. - № 3. - С. 92-99.

80. Гриценко В.А., Шухман М.Г. Внекишечные эшерихиозы и проблема репродуктивного здоровья человека // Журнал микробиол., эпидемиол. и иммунологии. - 2000. - № 2. - С. 111-115.

81. Гулюкин М.И., Замараева Н.В., Коромыслов Г.Ф. Лейкоз крупного рогатого скота - одна из важнейших проблем ветеринарии // Ветеринарная газета. - 2001. - № 5 (198). - С. 1-2.

82. Гусев, А.А., Чурукба Т.Х., Козак С.С. Профилактика сальмонеллёзов и снижение микробной обсеменённости на тушках птицы // Ветеринария. - 1997.- №10.- С.24-26.

83. Гутковский А.А., Дворкин Г.Л. Колибактериоз телят и поросят. - Мн., 1989. - 160 с.

84. Дворкин Г.Л., Гутковский А.А. Колибактериоз телят и поросят. Факторы вирулентности возбудителя, эпизоотология, диагностика, меры борьбы. - М.: Бел. НИИНТИ, 1989. - 71 с.

85. Дереза А.Ф., Бублов А.В. Динамика антитоксических антител в молозиве свиноматок, иммунизированных полианатоксином Cl. рerfringens В, С и D // Технология получения и выращивания здорового молодняка сельскохозяйственных животных и рыбопосадочного материала: Тезисы докладов Республиканской научно-практической конференции. -Мн., 1993. - С. 119-120.

86. Деякі диференційні ознаки ентеротоксичної форми ешерихіозу телят / Головко А., Ушкалов В., Дідок В. та ін. // Ветеринарна медицина України. - 2000. - № 2. - С. 32-33.

87. Джупина С. Всегда ли нужны вакцины? // Ветеринарная газета. - 1998. - № 19-20. - С. 5.

88. Джупина С. О диагностике и профилактике // Ветеринарная газета. - 1998. - № 8-9. - С. 4.

89. Джупина С.И. Методы эпизоотического исследования и теория эпизоотического процесса. - Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1991. - 142 с.

90. Джупина С.И. Рациональная эпизоотологическая классификация инфекционных болезней сельскохозяйственных животных // Вест. РАСХН. - 2001. - № 2. - С. 71-74.

91. Джупина С.И. Теория эпизоотического процесса // Ветеринария.-1997.-№2.- С.15-19.

92. Джупина С.И. Паразит и хозяин // Ветеринарная газета. - 2002. - № 8 (225, апрель). - С. 2.

93. Джупина С.И. Эпизоотолог подает сигнал “SOS” // Ветеринарная газета. - 2001. - № 9 (202). - С. 7.

94. Джупина С.И., Колосов А.А. Особенности эпизоотологии, клинического проявления и диагностики пастереллёза в Новосибирской области // Профилактика и лечение болезней крупного рогатого скота. - Новосибирск, 1984.- С.15-22.

95. Дідок Ю.В., Головко А.М. Передача плазмід, які кодують синтез фімбрій від ешерихій до сальмонел // Вісник Сумського ДАУ: Науково-методичний журнал. - 1999. - Вип. 4. - С. 33-35.

96. Долгосрочное прогнозирование эпизоотической ситуации как результат эпизоотологического мониторинга (геморрагическая септицемия и пастереллез крупного рогатого скота) / А.А. Колосов, С.И. Джупина, В.М. Ефимов, С.А. Юрик // Эпизоотология, диагностика, профилактика и меры борьбы с болезнями животных. - Новосибирск, 1997. - С. 24-26.

97. Дольников Ю.Я. Препарат “лерс” при желудочно-кишечных болезнях телят // Ветеринария. - 1983. - № 3. - С. 55.

98. Дольников Ю.Я. Стартин для профилактики и лечения желудочно-кишечных болезней новорожденных телят // Научно-технический бюллетень. - 1986. - Вып. 20. - С. 12.

99. Донченко А., Самоловов А. Некробактериоз или копытная гниль? // Ветеринарная газета. - 1998. - № 8-9. - С. 4.

100. Дребот Л.М. Набрякова хвороба свиней і морфофункціональні особливості криптального апарату стінки кишкової трубки // Актуальні питання вет. патології: Мат-ли 1-ї Всеукр. наук.-виробн. конф. вет. патологів.- Київ, 1996. - С. 78-79.

101. Дребот Л.М. Патоморфологічна характеристика лімфогландулярного апарату кишкової трубки у свиней при набряковій хворобі : Автореф. дис. ...канд. вет. наук.: 16.00.02/ ХЗВІ. - Харків, 2001. - 18 с.

102. Дремач Г.Э. Влияние на выживаемость культуры рожи свиней из матрикса Конева различных иммуностимуляторов // Молодежь, наука, аграрн. образован. и производство: Сб. статей научн.-практ. конф. - Витебск: ВГАВМ, 1999. - С. 80-82.

103. Дульнев В. Телята: иммунодефицит и алгоритм развития диарей // Ветеринарная газета. - 1996. - № 19 (107). - С. 4.

104. Душук Р.В., Семенов Л.В. Вакцина против рожи свиней из штамма ВР-2 // Науковий вісник НАУ. - 2001. - Вип. 36. - С. 174-177.

105. Євтушенко А.Ф. Патолого-анатомічні зміни у поросят при коліентеротоксемії в промислових комплексах // Актуальні питання вет. патології: Мат-ли 1-ї Всеукр. наук.-виробн. конф. вет. патологів. - Київ, 1996. - С. 88-89.

106. Євтушенко А. Коліентеротоксемія свиней: діагностика та заходи боротьби // Ветеринарна медицина України. - 1998. - № 6. - С. 18-19.

107. Емельяненко П.А. Иммунология животных в период внутриутробного развития. - М.: ВО Агропромиздат, 1987. - 215 с.

108. Емельяненко П.А. Энтеротоксины кишечных бактерий // Ветеринария. - 2000. - № 2. - С. 25-27.

109. Ефективність вакцинопрофілактики гемофільозного полісерозиту свиней (хвороби Глессера) / Є. Павлов, О. Айшпур, О. Степанюк, М. Курило // Ветеринарна медицина України. - 2000. - № 7. - С. 20.

110. Ефективність щеплення свиней вакциною “Пасако” / Волинець Л.К., Мазур Т.В., Тарасюк Т.І. та ін. // Науковий вісник НАУ. - 2001. - Вип. 36. - С. 111-114.

111. Еремеев М.Н. Об отечной болезни поросят // Ветеринария. - 1974. - № 6. - С. 54-56.

112. Жаков М.С., Жуков А.И. Влияние В-активина на противосальмонеллёзный иммунитет у поросят // Профилактика и меры борьбы с болезнями молодняка сельскохозяйственных животных: Тез. докл. респ. науч.-произв. конф. - Витебск, 1990. - С. 57-58.

113. Заболотня В. Порівняльне випробування нативних властивостей Pasteurella multocida // Ветеринарна медицина України.-1999.-№ 8.- С. 17-19.

114. Заболотня В.П. Біологічні властивості та клініко-епізоотологічне значення P.multocida в респіраторній патології телят: Автореф. дис... канд. вет. наук /16.00.03: ІЕКВМ. - Харків, 2002. - 19 с.

115. Завірюха А. Захист молодняку від хвороб // Ветеринарна газета. - 1998. - № 15. - С. 5-7.

116. Загаевский И.С., Жорницкий А.Л. Сальмонеллёзы животных - Киев: Урожай, 1977. - 144 с.

117. Заболотняя В.П., Сосницкий А.И. Изучение антигенных и вирулентных свойств полевых изолятов P. multocida // Науковий вісник НАУ. - 2001. - Вип. 38. - С. 152-155.

118. Заерко В.И., Ситьков В.И., Тутов И.К. Совершенствование специфической профилактики пастереллёза // Ветеринария.- 2000.- № 6.- С.20-22.

119. Загальна епізоотологія / Б.М. Ярчук, П.І. Вербицький, В.П. Литвин та ін.; За ред. Б.М. Ярчука, Л.Є. Корнієнка. - Біла Церква, 2002. - 656 с.

120. Законодавство України про ветеринарну медицину / За ред П.П. Достоєвського та В.І. Хоменка. - К.: Урожай, 1999. - 592 с.

121. Зароза В.Г. Профилактика и лечение желудочно-кишечных болезней новорожденных телят // ВНИИТЭИагропром. - 1989. - 57 с.

122. Зароза В.Г. Энтеротоксемия крупного рогатого скота, вызываемая Сlostridium perfringens // Сельское хозяйство за рубежом. - 1984. - № 8.

123. Зеленець П. Дешевше попередити, ніж вилікувати // Ветеринарна медицина України. - 1997. - № 4. - С. 9.

124. Злонкевич Я., Олексюк І. Профілактика набрякової хвороби поросят // Ветеринарна медицина України. - 1997. - № 9. - С. 32-33.

125. Иванова Л., Кокорина Е. Болезни телят: профилактика и лечение // Ветеринарная газета. - 1996. - № 24 (112). - С. 5-6.

126. Иванов В.Г. Сальмонеллёзы в импортной рыбной муке // Ветеринария. - 1978. - № 11. - С. 48-49.

127. Иммуногенность вакцин против пастереллёза свиней / Душук Р.В., Белкин З.П., Егорова Г.П. и соавт. // Ветеринария.-1997.- №10.- С. 18-20.

128. Инструкция по проведению ветеринарной дезинфекции объектов животноводства: Утв. Главным управлением ветеринарии при Гос. комиссии СМ СССР по продовольствию и закупкам 25 августа 1988 г. - М., 1989. - 68 с.

129. Инъекционная форма метронидазола при дизентерии свиней / В.А. Сидоркин, С.В. Семенов, Д.А. Жемеричкин, О.А. Тыщенко // Ветеринария. - 2000. - № 8. - С. 10-12.

130. Каган Ф.И. Сыворотка против анаэробной дизентерии ягнят и инфекционной энтеротоксемии овец // Биологические и химиотерапевтические ветеринарные препараты. - М., 1963.

131. Каган Ф.И. Анаэробная энтеротоксемия // Болезни свиней. - М., 1970. - 211 с.

132. Каган Ф.И., Кириллов Л.В. Специфическая профилактика клостридиозов животных. - М., 1976. - 154 с.

133. Кальніцька О. Застосування пробіотичного препарату біфацидобактерину при колібактеріозі поросят // Ветеринарна медицина України. - 2000. - № 10. - С. 32.

134. Кальченко М.М. Диплококова інфекція телят.- К.: Урожай, 1972. - 56 с.

135. Кадымов Р.А., Агаева Э.М., Дунямалиев Г.Э. Роль микробных ассоциаций при пастереллёзе нутрий // Ветеринария.-1998.- №4.- С. 27-29.

136. Кадымов Р.А., Ахмедов Ч.А. Комплексная вакцинация овец против нескольких инфекций // Ветеринария. - 1999. - № 4. - С. 13-16.

137. Какоулин Т.Е., Лудыпов Ц., Аутова С.Н. Профилактика и лечение некробактериоза крупного рогатого скота в Иркутской области // Эпизоотология, диагностика, профилактика и меры борьбы с болезнями животных. - Новосибирск, 1997. - С. 120-122.

138. Какоулин Т.Е., Лудыпов Ц. Некробактериоз // Ветеринарная газета. - 1997. - № 13 (127). - С. 1.

139. Калмыкова Л.И. Препараты фирмы “ВИК-здоровье животных” при бактериальных болезнях и микоплазмозах свиней // Ветеринария.- 2000.- № 9.- С. 7-11.

140. Кампилобактериоз животных / Шумилов К.В., Скляров О.Д., Мельниченко Л.П. и др. // Ветеринария. - 1999. - № 9. - С. 6-13.

141. Каменская Т.Н. Качественные показатели мяса свиней, больных гемофиллезным полисерозитом // Вет. наука - производству. - 1998. - Вып. 33. - С. 203-205.

142. Кампилобактериоз собак / К.В. Шумилов, О.Д. Скляров, А.Л. Каравайчук, В.В. Белик // Ветеринария. - 2001. - № 10. - С. 46-51.

143. Карпуть И.М. Имунная реактивность свиней. Мн.: Ураджай, 1981. - 143 с.

144. Карпуть И.М. Имунная реактивность и устойчивость организма свиней к заболеваниям // Вет. наука - пр-ву: Межвед. сб./ Бел НИИЭВ. - Мн., 1985. - Вып. 23. - С. 28-35.

145. Кириленко А.Н., Крупальник В.Л. Лечение сельскохозяйственных животных при инфекционных болезнях. - М.: Агропромиздат, 1986. - 191 с.

146. Кирпиченок В.А., Мисник А.М., Есепенок В.А. Пути решения стрептококкоза крупного рогатого скота // Ученые записки ВГАВМ: Мат-лы ІІІ Междунар. научн.-практ. конф. - Витебск, 1999. - Т. 35. - Ч. 1. - С. 62-64.

147. Ковальов О. Деякі особливості етіопатогенезу набрякової хвороби поросят та засоби її профілактики // Ветеринарна медицина України. - 1998. - № 8. - С. 35.

148. Ковальов О. Вплив факторів довкілля на внутрішньоутробне зараження і захворювання телят на колібактеріоз // Ветеринарна медицина України. - 2000. - № 6. - С. 17.

149. Ковалёв В.Ф. Комплексное применение окситетрациклина и канамицина при сальмонеллёзе свиней // Контроль качества и стандартизации биопрепаратов, фармакологических средств, кормовых добавок, применяемых в ветеринарии и животноводстве. - М., 1982. - С. 140-144.

150. Козуб О. Щодо етіопатогенезу набрякової хвороби поросят // Ветеринарна медицина України. - 2000. - № 2. - С. 5.

151. Колибактериозы молодняка сельскохозяйственных животных и птицы / Е.Г. Павлов, Л.К. Волынец, А.Н. Головко, П.А. Нарожный / - К.: УкрИНТЭИ, 1995. - 184 с.

152. Коломыцев А.А., Лукьянов С.Б. Что имеем - не храним // Ветеринарная газета. - 2002. - № 4 (221). - С. 7.

153. Коломыцев А.А., Яременко Н.А., Валегова К.Т. Диагностика отечной болезни свиней // Ветеринарная газета. - 2001. - № 16 (209). - С. 3.

154. Комиссионные испытания сальмонеллёзных диагностикумов для реакции коагглютинации / Ю.А. Белая, С.М. Быстрова, О.Ф. Белая и др. // Ветеринария . - 1996. - № 9. - С. 22-27.

155. Кран И.П. Опыт ликвидации паратифа и диплококковой септицемии телят // Ветеринария. - 1955. - № 12. - С. 24-25.

156. Кулешова И.А. Использование гидролизата фибрина в качестве основы питательной среды для выращивания рожистой палочки // Ученые записки ВГАВМ: Мат-лы ІІІ Междунар. научн.-практ. конф. - Витебск, 1999. - Т. 35. - Ч. 1. - С. 71-72.

157. Куликовский А.В. Кампилобактериоз: пищевая зоонозная инфекция // Ветеринарная газета. - 1997. - № 14 (128). - С. 2-3.

158. Куликовский А. Пищевая микробиология // Ветеринарная газета. - 1996. - № 17. - С. 3.

159. Куликовский А.В., Касьяненко А.И., Соснина В.В. Экология S. еnteritidis во внешней среде // Ветеринария. - 1996. - № 3. - С. 24-27.

160. Куликовский А.В., Панин А.Н., Соснина В.В. Токсигенные эшерихии - актуальная проблема ветеринарии и медицины // Ветеринария. - 1997. - № 3. - С. 25-27.

161. Курашвили Т.К., Соколова Н.А. Адгезивный антиген К88 ad Escherichia coli // Ветеринария. - 1991. - № 3. - С. 26-28.

162. Лабораторная диагностика сальмонеллёзов человека и животных, обнаружение сальмонелл в кормах, продуктах питания и объектах внешней среды (Методические указания) / Б.Л. Черкасский, С.Ш. Рожнова, Ю.Я. Тендетников и др.- М.: ВО Агропромиздат, 1990. - 60 с.

163. Лаптев Н.Е. Патоморфологические изменения и некоторые вопросы патогенеза при отечной болезни поросят: Автореф. дис. …канд. вет. наук. - Казань, 1965. - 21 с.

164. Лебедев Н.И. Сальмонеллёзы. - Мн.: Беларусь, 1980. - 100 с.

165. Лебедев Н.И., Плахотя Л.П. Значение серовара сальмонелл и биологические свойства возбудителя в эпидемиологическом процессе сальмонеллёзов // ЖМЭИ. - 1986. - № 8. - С. 23-24.

166. Левицький М.А. Набрякова хвороба поросят // Соціалістичне тваринництво. - 1957. - № 10.

167. Лечение желудочно-кишечных болезней бактериальной этиологии у молодняка свиней препаратами нитазола (колибактериоз, сальмонеллез и дизентерия) / Паршин П.А., Шабунин С.В., Шахов А.Г. и др. // Сб. науч. трудов Всерос. гос. НИИ контроля, стандартизации вет. препаратов. - 1996. - Т. 60. - С. 94-98.