Виокремлення значимості Загальної декларації прав людини та принципи - демократії і гуманізму. Висвітлення філософсько-антропологічний підхід в осмисленні гідності особи, в основу якого покладено принцип свободи. Екзистенційні виміри людської гідності.

Визначення правового простору особи. Науковий аналіз проблем просторового буття людини. Філософське дослідження впливу домагань, волі, свободи особи та інших чинників на формування її правового простору. Особливості прийняття вольового рішення індивідом.

Зміст філософсько-правового розуміння наукової категорії "свідомість". Процес становлення й змін поведінки особи. Визначення ознак, структури, системи, інших елементів та характеристик свідомості людини. Дослідження форм буття в філософії права.

Зміст філософсько-правового розуміння полінаукової категорії "свідомість", її позачасова та позатериторіальна значущість. Підходи до осмислення ознак, структури, системи, інших елементів цього феномена. Дефінітивні особливості, ознаки функції свідомості.

Сучасні підходи до розуміння поняття "соціальна цінність людини", його осмислення через поняття "сенс життя" і "призначення" людини. Оцінка та обґрунтування філософського та філософсько-правового аспектів соціальної цінності людини в сучасних обставинах.

Обґрунтування, що глобалізаційні явища розвитку цивілізації охоплюють усі найважливіші процеси розвитку суспільства. На основі філософсько-правового аналізу доведення, що глобалізація на даному етапі відрізняється від ранішніх цивілізаційних процесів.

Свобода і необхідність, на думку Б. Спінози як бінарні рівноправні категорії, які притаманні самій природі. Розгляд основних особливостей німецької класичної філософії. Загальна характеристика способів побудови сучасного суспільства, аналіз етапів.

Обґрунтування підходів до сутності національної безпеки суспільства у філософсько-правовій площині. Визначення пріоритетності захисту національних інтересів з одночасною зміною суспільної й індивідуальної свідомості в напрямку розвитку їх правосвідомості.

Розгляд філософсько-правовий засад, ідей, положень, щодо освіти світу Я.А. Коменського як основи цивілізаційного розвитку людства, його процвітання та самозбереження. Аналіз розв’язання проблеми освіти, її місця в діалектичній єдності теорії і практики.

Філософсько-правові проблеми біоетики за Р. Дворкіним щодо питання легального припинення життя пацієнтів з невиліковними хворобами. Його розуміння того, як релігія сприймає моральні та правові аспекти дебатів про аборти; інтерпретація Конституції.

Особливості взаємодії інформаційного суспільства з традиційними соціальними і правовими структурами. Дослідження різних моделей і філософсько-правових аспектів інформаційного суспільства в Україні. Аналіз концепції "мережевої" держави М. Кастельса.

Висвітлення актуальної філософсько-правової проблеми справедливості у праві, способу її реалізації. Поняття альтернативного врегулювання спорів, роль медіації у цьому процесі. Аналіз особливостей застосування медіації у сфері інтелектуальної власності.

Забезпечення доступу до правосуддя, встановлення простору свободи та безпеки особистості. Позасудовий спосіб урегулювання суперечок, отримання справедливого вирішення наявного дисонансу прав. Принципи для організацій, які забезпечують проведення медіації.

Вартість людського життя. Інститут кримінального права та кримінальної політики. Проблема смертної кари. Позбавлення життя людини державою за скоєння нею злочину. Основні філософські погляди на смертну кару. Окремі способи смертної кари і їх гуманність.

Сутність сучасної концепції інтелектуальної власності у філософсько-правовому ракурсі. Представлення протиріч у відносинах інтелектуальної власності як рушійної сили. Вплив глобальних факторів на динаміку розвитку інституту інтелектуальної власності.

Сутнісний зміст сучасної концепції інтелектуальної власності у філософсько-правовому ракурсі з огляду на тенденції, що мають місце в Україні та цивілізованому світі в цілому. Роль держави в управлінні різними аспектами розвитку інноваційної економіки.

Розгляд питання щодо різноманітних підходів та оцінок теорії і практики мультикультуралізму під кутом зору філософії права. Дослідження феномену мультикультуралізму та його зв'язку з правами і свободами особистості на основі поліетнічного розмаїття.

Окреслення різниці в сприйнятті та осягнені змістовного наповнення правова держава з урахуванням Доповіді Європейської комісії "За демократію через право". Заходи державного рівня щодо розвитку правової держави та громадянського суспільства в Україні.

Основна характеристика античного хронополітичного та історичного етапу еволюції концепції громадянства, яка набула філософсько-правого трактування та законодавчого регламентування. Особливість дослідження приватного та публічного громадськості у Римі.

Аналіз функцій, динаміки, класифікації і типології юридичних конфліктів, їх атрибутивні риси та структурні компоненти. Основні чинники виникнення і поширення колізійності в юридичній практиці та правові основи її вирішення згідно чинного законодавства.

Підходи вчених щодо тлумачення правового прогресу. Аналіз залежності правового прогресу від позитивних результатів, здобутих на попередніх етапах розвитку правової системи. Визначення майбутнього правового прогресу через забезпечення прав і свобод людини.

Аналіз філософсько-правових концепцій Івана Вишенського - одного із діячів Острозького культурного центру. Характеристика особливостей діяльності Острозької академії в XVI-XVII столітті, як однієї з інституцій, в якій розвивалася полемічна література.

Острозька академія - один з осередків філософсько-правової думки України наприкінці ХVІ століття. Ідея рівності всіх людей - елементи концепції соборності І. Вишенського. Мелетій Смотрицький - представник полемічної літератури початку XVII сторіччя.

Філософсько-правові ідеї гуманістів епохи Відродження до проблем освіти. Перегляд релігійно-політичних цінностей та поява гуманістичного філософського мислення в Західній Європі. Виокремлення національного й універсального в системі виховання і освіти.

Філософські підходи до освітянських проблем гуманістів епохи Відродження. Правові засади перегляду релігійно-політичних цінностей та поява гуманістичного філософського мислення в Західній Європі, національне й універсальне в системі виховання і освіти.

Аналіз християнської ідеології, яка здійснила трансформацію у людській свідомості. Характеристика фундаментальних філософсько-правових принципів, які стали основою для християнського індивідуалізму. Проблематика справедливості у період Середньовіччя.

Позитивна правова відповідальність як свідчення високої свідомості людини, що оберігає право від правопорушень та виступає гарантом забезпечення інтересів людини та суспільства. Вплив взаємодії людини із суспільством на позитивну правову відповідальність.

Характеристика особливостей природних та соціальних детермінант позитивної правової відповідальності людини. Аналіз філософського розуміння права як форми правової цінності. Дослідження значення правосвідомості для позитивної правової відповідальності.

Впровадження у національну юридичну практику міжнародних стандартів прав людини. Вивчення поняття, структури, принципів, функції професійної культури юриста, чинників, які впливають на її формування. Гносеологічна природа професійної культури юриста.

Комплексне наукове дослідження загальнотеоретичних основ, що становлять зміст професійної культури юриста за принципами філософії та права. Засоби формування і функціональне значення професійної культури правознавця. Сутність юридичної деонтології.