Філософсько-правові аспекти в рішеннях Верховного суду США щодо вирішення питань у сфері біоетики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Філософсько-правові аспекти в рішеннях Верховного суду США щодо вирішення питань у сфері біоетики

Коваленко Г. В., канд. юр. наук,

У правовій державі надзвичайно важливого значення набувають питання у сфері біоетики. Уже зараз виникають складнощі щодо правового регулювання питань цієї сфери. Важливим у цьому зв'язку є урахування світового теоретичного досвіду у вирішенні цих питань. Необхідно вказати той факт, що з часу використання Європейською комісією з прав людини у своїй практиці рішення Верховного суду США у справі Roe v. Wade Європейська комісія, а пізніше Європейський суд із прав людини все частіше застосовували правові досягнення Верховного суду США у своїй діяльності. Важливим є те, що судді Європейського суду з прав людини, висловлюючи окрему думку щодо того або іншого рішення, доволі часто повністю або частково базують свою позицію на рішеннях Верховного суду США. Необхідним є виділення та розгляд філософсько-правових аспектів цих питань. Посилання на філософсько-правові аспекти в рішеннях Верховного суду США щодо вирішення питань у сфері біоети- ки можна побачити й у відомих західних учених.

З урахуванням цього важливою є філософсько- правова позиція Роналда Дворкіна, що наполягає на рівності у гідності кожної людини та повазі до неї. Ця ідея є центральною у присвяченій актуальним проблемам біоетики книзі «Царина життя: Аргумент щодо абортів, евтаназії та особистої свободи» (1993). Книга адресується внутрішній цінності життя людини, а також природі інтересу держави до захисту цієї цінності. У книзі відстоюється теза про те, що тільки свідомі люди можуть мати інтерес щодо збереження свого життя або уникнення страждань. З цієї точки зору, до появи чуттєвості та інших здібностей людський плід не має власних інтересів, які могли б підтримувати державну політику, скеровану на обмеження абортів.

Р. Дворкін вважає, що окремі інтереси держави у забезпеченні поваги до цінності життя виправдовують заборону на аборт лише після того, як вагітним жінкам надано розумну можливість перервати небажану вагітність. До досягнення цієї точки закон повинен дозволяти жінкам приймати рішення про вагітність відповідно до їхніх власних поглядів на те, як краще ставитися до цінності життя. Після досягнення життєздатності, коли нервова система плода досить розвинена, щоб зробити можливою чутливість, держава може серйозно обмежити доступ до абортів, виходячи з її законної ролі у захисті істот, здатних мати власні інтереси.

Р. Дворкін пропонує інтерпретацію Конституції з метою захистити конституційні права на аборт і евтаназію. На його думку, Конституція «встановлює загальні, зрозумілі моральні стандарти, які уряд має поважати, але... надає право... суддям вирішувати те, що ці стандарти означають за конкретних обставин». Р. Дворкін пропонує новий спосіб інтерпретації розбіжностей з приводу абортів та евтаназії. Він вважає, що дебати про аборт засновані на «широко поширеній інтелектуальній плутанині», яка заважає побачити перспективу їхнього належного правового врегулювання. Одна позиція полягає у тому, що носії життя мають «інтереси» та «права». З точки зору другої позиції, людське життя оцінюється як «внутрішнє», «священне» або «недоторканне» навіть тоді, коли життя не є носієм інтересів і прав.

Р. Дворкін називає аргументи, засновані на першій позиції, «похідними» запереченнями абортів. Припускаючи те, що плід є істотою з інтересами і, отже, з правами, логічним буде вважати, що уряд може і повинен захищати життя плода і він же має захищати і його права. Друга ж позиція виходить з того, що людське життя є «священним» або «недоторканним». суд дворкін біоетика аборт

На думку Р. Дворкіна, дуже мало хто насправді вірить засновкам похідного заперечення. Це означає, що відповідь на проблему аборту залежить тільки від ціннісних стандартів суспільства. Уряд може зважати на дискусії щодо святості життя лише настільки, наскільки це не накладає ніяких «непосильних тягарів» на долю жінки, яка хоче вдатися до аборту.

Р. Дворкін захищає рішення, ухвалені судами у справі Roe v. Wade щодо практики абортів. Особливий інтерес викликає його розуміння того, як релігія сприймає моральні та правові аспекти дебатів про аборти.

Р. Дворкін говорить про права як про «надбані». Тому, з погляду права, «істотно релігійні» оцінки значення і святості життя виглядають зазвичай «суперечливими» і «спірними» за Першою поправкою про право вільно висловлювати свої «релігійні» судження і займати різні позиції. Для підтримки своєї позиції Р. Дворкін послався на рішення Верховного суду США у справі Planned Parenthood v. Casey (1992). Дане рішення Верховного суду Р. Дворкін вважає вираженням суспільної філософії свободи самовизначення, яка надає громадянам право бути застрахованими від нав'язування державою будь-якої позиції щодо релігійного значення понять святості або недоторканності людського життя.

Також Р. Дворкін розглядає філософсько-правові проблеми біоетики щодо питання легального припинення життя пацієнтів з невиліковними хворобами.

Усіх пацієнтів він розподіляє на три групи:

дієздатні люди, що зберегли свідомість;

постійно несвідомі люди;

свідомі, але недієздатні люди, зокрема, ті, хто страждає на прогресуючу і невиліковну деменцію.

Пацієнтам з першої групи слід дозволити самостійно приймати рішення про евтаназію. За пацієнтів з другої групи повинні приймати рішення їхні представники. Третю групу Р. Двор- кін вважає найскладнішим викликом для розробників евтаназійної політики.

Размещено на Allbest.ru