Термін "онтологія" та філософський зміст категорії буття. Характеристика філософського життя Європи першої половини XX ст. Виявлення сутності онтології. Зміст поняття "дух". Єдність матерії руху, простору, часу. Історико-філософський досвід людства.

Види екологічних прав людини та їх характеристика. Розгляд права на безпечне для життя і здоров’я довкілля і на сприятливе навколишнє середовище. Обов’язки громадян у сфері екології і охорони довкілля. Аналіз сучасних проблем розвитку та захисту цих прав.

Міра доброчесності людини, сукупність факторів, які визначають її життєве благополуччя як об'єктивна основа щастя. Трактування категорії щастя у поглядах відомих мислителів. Здатність людини переживати почуття щастя і характер цього переживання.

Дослідження філософсько-світоглядного погляду на життя. Аналіз смислу людського буття. Сучасне наукове пізнання сутності живого. Порівняння значущості "життєдайності" в розвитку людського роду та в індивідуальному розвитку кожного представника цього роду.

Поняття "суспільство" в філософії, його структура, функції та історичні типи. Основні чинники суспільного розвитку та їх взаємозв’язок. Поняття "суспільно-економічна формація" і "цивілізація". Глобальні проблеми людства і соціальне прогнозування.

Розгляд філософських концепцій Г.С. Сковороди, розкриття можливостей і перспектив використання даних філософських концепцій у сучасних реаліях України. Дитинство як предмет дослідження філософа. Аналіз світу дитинства Г. Сковороди в декількох вимірах.

Аналіз філософського усвідомлення феномену технічного прогресу. Взаємозв’язок між філософією, науковим та технічним прогресом як константами-надбудовами. Роль людського потенціалу у формуванні технологічних інновацій, філософські витоки технічних рішень.

Аналіз процесу формування та функціонування етнічної ментальності, визначення місця і ролі цього феномена в духовному житті суспільства. Прямий і зворотній вплив етноментальності на масову свідомість та інституціалізовані елементи духовної сфери.

Історичний аналіз розвитку штучного інтелекту. Фактори впливу на успішне програмне імітування людської діяльності в різних сферах і неможливість вирішення філософських проблем. Нездатність ШІ до саморефлексії, відчуттів, творчості та гнучкої поведінки.

Аналіз концептуалізації традиції філософії права, спрямованої на розуміння правової держави. Обґрунтування легітимації державно-правового ладу, в контексті новоєвропейської думки. Поняття соціального примусу як похідної свободи членів суспільства.

Зовнішній та внутрішній аспекти логічного моделювання. Історико-філософський аналіз логіки як функціональної моделі міркувань людини. Методологічні функції семантичної моделі в структурі логічної теорії. Основи диференціації формальних семантик.

Взаємозв'язок між соціальними діями насильства, мораллю, світоглядом. Трансформації морально-світоглядних парадигм, здійснених під впливом марксистської і нацистської ідеологій. Відображення причин застосування насильства і терору в зарубіжній філософії.

Трансформація морально-світоглядних чинників суспільної та індивідуальної свідомості, передумова застосування насилля і терору. Специфіка формування моралі і світогляду в релігійно-християнській традиції. Історико-філософський аналіз зарубіжної філософії.

Військово-наукове передбачення як феномен осягнення майбутнього стану військової сфери. Прогностика як методологічна основа наукового передбачення військово-прогностичної діяльності. Сутність, мета та особливості прогнозування у військовій сфері.

Розглянуто специфічні особливості понять "креативність" та "творчість". Показано, яким шляхом відбувалось їх формування та розвиток в науковому та соціальному дискурсах, акцентовано увагу на історичному та сучасному контексті використання вказаних понять.

Обґрунтування філософського поняття насильства і ненасильства в суспільному розвитку, їх співвідношення та умови утвердження ненасильницьких форм. Роль нового гуманізму та демократії в подоланні насильства та утвердженні ненасильницьких форм розвитку.

Поняття професійної відповідальності як провідної професійно-моральної якості військового керівника. Процес виховання професійної відповідальності майбутнього військового керівника як аспект освітньої роботи у вищому військовому навчальному закладі.

Особливості постнекласичного наукового дискурсу, згідно з яким розглядається наукове та релігійне знання як спрощена мислинєва конструкція значно більш складної об’єктивної реальності. Розуміння християнського віровчення та його історичного розвитку.

Пізнання як предмет філософського аналізу. Риси і обмеженість донаукових концепцій суспільного розвитку (СР). Поняття суспільно-економічної формації, його роль в матеріалістичному розумінні історії. Географічне середовище як постійна і необхідна умова СР.

Досвід філософської інтерпретації античної та середньовічної спадщини в філософії ренесансного неоплатонізму. Онтологічне підґрунтя гуманізму Миколи Кузанського і флорентійського неоплатонізму. Амбівалентність душі як принцип антропології Марсіліо Фічино.

Досліджуються особливості і значення філософського мислення, розуміння його змісту. Акцентується увага на тому, що любов до мудрості без мислення не була б можлива. Філософія намагається осмислювати не часткові явища, а ситуацію перебування людини у світі

Визначення світоглядних основ характерних для феномену українського шістдесятництва. Загальні тенденції функціонування філософської думки в умовах ідеологічного тиску радянської влади, приклади здобутків та недоліків процесу філософування цього періоду.

Світоглядні основи, характерні для феномену українського шістдесятництва. Загальні тенденції функціонування філософської думки в умовах ідеологічного тиску радянської влади. Наведено приклади здобутків та недоліків процесу філософування цього періоду.

Основна характеристика реальності небезпеки технократичного бачення майбутнього, де людство живе у технократичній утопії як у дійсності, мінімізувавши дію власних переконань. Особливість збереження і розвиток особистого та універсального життєсвітів.

Обґрунтування необхідності застосування етнодіагностики творчо обдарованого єства етнофора здійснено на засадах "інтегральної філософії" Ш. Ауробіндо, антропософії Р. Штайнера, етногенезу в біосфері Л. Гумільова, "психології народів і мас" Г. Ле Бона.

Сутність поняття інформаційної культури, його формування під впливом розвитку інформаційних технологій. Аналіз підходів до розуміння інформаційної культури. Дослідження праць фахівців у галузі інформатики, обчислювальної техніки, інформаційних технологій.

Аналіз основних теорій сміху, їх класифікації. Вивчення та характеристика еволюції філософської думки в осмисленні феномену сміху. Розгляд видів теорій комічного - переваги, розрядки і протиріччя - у філософській рефлексії від античності до сьогодення.

Концептуальне відтворення дискурсу еволюції технократизму у галузі вищої освіти. Проведення ретроспективного аналізу становлення феномена технократизму у саморозгортанні суспільства доби Модерну та його ролі у розвитку суспільства та системи освіти.

Вивчення коренів давньоруського іконопису. Онтологічне розуміння символізму ікон. Релігійний простір у візантійському живописі. Оцінка значення церковного мистецтва на Русі. Символ, символізм і канонічність ікони. Присутність Святого Духа в картині.

Характеристика буття як філософської категорії та інтерпретація його сутності. Уявлення про ідеологію життя і свободи. Зміни розуміння проблеми буття в історії філософії. Поняття "субстанція". Співвідношення категорій "буття", "субстанція" та "матерія".