Обґрунтування необхідності філософсько-антропологічної методології та її концептуалізації у модернізації професійної підготовки фахівців з права. Аналіз значення антропологічних експлікацій філософської теорії у процесі саморозвитку особистості юриста.

Філософська герменевтика як мистецтво тлумачення, вияснення і перекладу текстів як таких, її сутність і закономірності. Принципи застосування методів і прийомів філософської герменевтики в процесі аналізу біблійних текстів, а також місця людини в них.

Витоки і особливості філософії Київської русі. Києво-Могилянська академія як осередок розвитку філософії в Україні. Г. Сковорода – видатний представник філософії українського просвітництва. Розробка антропологічного принципу та ідея суспільного прогресу.

Розгляд Києво-Могилянської академії як осередку філософсько-політичної думки в Україні. Класична доба українського філософа. Визначення особливостей творчості Г. Сковороди. Філософські погляди І. Франка. Його внесок у розвиток культурного життя України.

Острозький культурно-освітній центр. Філософія Г.С. Сковороди як приклад філософії українського духу. "Філософія серця" П. Юркевича. Києво-Могилянська академія: коло питань та формування ідей. Філософія України другої половини 19 - початку 20 століття.

Исторія філософської культури України XIV-XVI століття. Етапи розвитку духовної думки в Україні, становлення нової характерології, формування української версії реформаційної ідеології та ренесансного гуманізму. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

Острозький культурно-освітній центр. Києво-Могилянська академія: коло питань та формування філософських ідей в університетах. Філософські ідеї Г. Сковороди. "Філософія серця" П. Юркевича. Філософія України другої половини XIX – початку XX століття.

Особливості формування філософії Київської Русі: чинники, умови, джерела. Філософема як філософська думка, яка імпліцитно є в ідеї, але не виражається мовою філософських понять. Філософська думка Русі. Аналіз онтології та гносеології філософії русичів.

Заснування першої в Україні науково-дослідної кафедри марксизму і марксознавства С. Семковським. Обрання В. Юринця як вченого-філософа академіком ВУАН. Фундаментальні праці з філософії В. Асмуса. Підтримка ідеї українізації українськими філософами.

Аналіз застосування філософської евристики як методологічної стратегії в історико-філософському дискурсі. Сутність і особливості латерального та вертикального мислення, їх опис через протиставлення та порівняння. Створення віяла концепцій, його зміст.

Платон - перший з європейських мислителів, що запропонував власну концепцію любові, яка визначила подальшу долю багатьох течій стосовно осягнення даного екзистенціалу. Основні складові дружби у філософському вченні цього давньогрецького мислителя.

Суть ретроспективи онтологічних підвалин часу у різноманітних формах моди. Аналіз давньогрецької етимології поняття "час" як вічного та тривалого. Трансформація первинного сенсу поняття "час" та формування нових моделей, що набули поширення у філософії.

Внесок українських музикознавців до процесу формування компаративних студій у царині мистецтвознавства. Запропоновано запровадження категорії "емінентного тексту" Г.-Ґ. Ґадамера як термінологічної одиниці ідіому музично-культуральної компаративістики.

Поняття освітнього простору та освітньої комунікації. Основний зміст та особливості філософської комунікації в освітньому просторі Слобожанщини ХІХ століття. Визначення ролі філософської комунікації у розбудові міжкультурних зв’язків на Харківщині.

Дослідження основних критеріїв щодо загального цивілізаційного досвіду адаптації китайського суспільства до викликів глобалізації. Конфуціанство - філософське та етичне вчення, стабільність якого забезпечувала незмінність положення інституту освіти.

Критерії загального цивілізаційного досвіду адаптації китайського суспільства до викликів глобалізації. Зв’язок між освітою, культурою і філософією. Аналіз особливостей систем освіти в культурі Китаю. Добробут і соціально- економічний розвиток країни.

Біографія Ніколо Кузанського - одного з найвидатніших європейських мислителів XV століття. Перехід від філософії Середньовіччя до філософії Відродження. Основні праці та огляд творчості філософа. Аналіз та основні ідеї трактату "Про вчене незнання".

Розгляд існуючих версій спадщини Піфагора. Оцінка актуальності нової зміни стилю інтелектуальної практики та впровадженню нової категоріальної мови для вітчизняної філософії. Аналіз проблем деформацій письма, які відображаються у філософській мові.

Теорія історичного (соціологічного) ідеалізму. Методологія суб'єктивістської соціології. Об'єктивно-ідеалістичний ідеалізм Гегеля. Історія зародження географічного матеріалізму. Суть та загальні стани історичного реалізму. Хвильова концепція Тофлера.

Ознайомлення з діяльністю Томаса Гоббса - англійського матеріаліста, творця сучасної політичної філософії та теорії суспільного договору. Вивчення та аналіз його трактування влади та держави. Характеристика особливостей координуючої функції моралі.

Метажанровий різновид ліричного роду, сутність якого визначає поетична рефлексія. Місце філософської тонкості в генологічній свідомості та світоглядно-естетичній еволюції І. Франка. Аналіз ідейних особливостей художніх концепцій основних книг митця.

Обґрунтування правомірності і необхідності суто теоретичного розгляду феномену філософської лірики, який має свою специфічну проблематику, цілі, завдання у порівнянні з аналізом даного літературно-художнього явища у сфері практичного літературознавства.

Дослідження романістики Юрія Косача в контексті гуманістичної антропоцентричної проблематики європейського та національного екзистенціалізму. Художня своєрідність філософської рефлексії. Проблеми добра і зла, моралі, духовного становлення особистості.

Історико-філософський потенціал колекції рукописних кандидатських творів студентів Київської духовної академії, що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України. Дослідницька зацікавленість студентів філософською проблематикою.

Зміст поняття "філософська публіцистика". Головні відмінності філософської публіцистики від публіцистики, есеїстики і філософської есеїстики. Філософське мистецтво як протилежність філософської науки, художні образи. Першочергове завдання гуманізації.

Проблема екологічної відповідальності за соціальну, економічну, політичну, технічну, наукову, культурну та інші види людської діяльності. Філософське осмислення еволюції екологічної освіти, закономірності та змістовні характеристики її становлення.

Обґрунтування напрацювання філософсько-правової антропології на підґрунті вітчизняних філософських, правових та педагогічних традицій (на прикладі поглядів Памфіла Даниловича Юркевича). Проблема виживання в умовах процесів глобалізації сучасного світу.

Розгляд поглядів філософів на феномен пандемії COVID-19 та її вплив на життя як окремої людини, так і суспільства загалом. Розгляд кризи сучасної фази розвитку капіталізму і лібералізму. Обмеження життєвого простору людей у віртуальній реальності.

Дослідження трансформаційних процесів, що відбуваються в мові медіакомунікації через застосування інформаційно-комунікаційних технологій, які суттєво впливають на форму мови комунікації, на зародження і розвиток нових форм аудіовізуальної комунікації.

Проблематика співвідношення духовного та матеріального у житті людини. Осягнення проблеми розвитку абсолютної ідеї як центральна проблема філософської системи Фрідріха Гегеля. висновок про внутрішній зв'язок теорії і моральнісної практики, пізнання.