Результаты исследования порога эмоционального реагирования и формы выражения эмоциональных реакций как структурных компонентов эмотивности. Авторский метод изучения возрастных и индивидуальных особенностей эмоционального реагирования дошкольников.

Аналіз вивчення феноменологічного досвіду конституювання та визначення дисциплінарного статусу естетичної науки. Особливість перевірки гіпотези про пряму залежність між способом обґрунтування та розбудови естетики і її епістемологічним потенціалом.

Розгляд музичної свідомості з феноменологічної точки зору на основі первісних інтерсуб'єктивних контактів музичної свідомості з музикою. Визначення головного сенсу феноменологічного конституювання. Аналіз процесу формування інтерсуб'єктивних зв'язків.

Переваги феноменологічної онтології тілесності з редукціоністськими та фізикалістськими філософськими течіями. Способи розв’язання психофізичної проблеми засобами феноменології. Можливість усунення певних теоретичних утруднень ґештальт-психології.

Філософський аналіз онтологічних засад людської тілесності. Обґрунтування тілесності та інтерсуб’єктивності як взаємозалежних явищ, з точки зору феноменології. Аналіз онтологічної основи цих концепцій, та можливості усунення суперечностей між ними.

З’ясовування феноменальності жанру думи. Винятковість аналізованих творів виводиться на основі встановлення їх мовно-поетичних особливостей, урахування специфіки побутування, способу виконання. Функції стилістично-композиційних одиниць думових текстів.

Засновники феноменології, феноменологічно-поведінковий підхід та психотерапія. Поведінка внутрішня або зовнішня та бажання щось зробити, змінити. Вплив на поведінку індивіда, його потреби, почуття, цінності, переконання. Феноменологічна парадигма і дії.

Редукція, редукційний, когнітивний досвіт в контексті теперішності у межах сучасного філософсько-антропологічного знання, його трансцендентальні виміри. Творчість письменника Жоржа Перека, його фіксації. Тема редукції як антропологічної проблеми часу.

Аналізуються теми редукції, редукційного, когнітивного досвіду, інтенціонального в контексті теперішності у межах сучасного філософсько-антропологічного знання. Розгляд творчості відомого французького письменника Жоржа Перека в контексті даного аналізу.

Аналізу принципів конституювання та регулярної відтворюваності словотвірних моделей в іспанській мові на засадах реконструкції топосів інваріантності. Аналітика ноематичних сенсів топологічного поля феноменологічної свідомості як форм пізнання світу.

Зміна ролі соціальної філософії у процесі трансформації сучасного українського суспільства. Введення в гуманітарний дискурс нової картини людини. Проблеми соціального конструювання реальності. Пошук шляхів побудови нової онтології соціальної реальності.

Організаційно-управлінські та літературно-творчі аспекти функцій редактора. Робота редактора та інших працівників видавництва, пов'язана з підготовкою та поліграфічним виконанням конкретного видавничого продукту. Етапи редакційно-видавничого процесу.

Ізотермічна релаксація бінарних сплавів, загартованих до температур, нижчих за точку твердотільного фазового перетворення порядок-непорядок. Супутні процеси сегрегації (збережний параметр порядку) на утворюваних дефектах структури (антифазних границях).

Аналіз принципових положень феноменологічної філософії. Характеристика специфіки феноменологічного підходу до проблеми пізнання психічного. Процес дослідження та структурні елементи. Критика трансцендентальної позиції Е. Гусерля його послідовниками.

Методологія описової феноменології Гуссерля. Шлях до трансцендентального ego, модель інтерсуб’єктивності Гуссерля. Соціально-феноменологічний аналіз Шюца. Екзистенціально-феноменологічний аналіз Мерло-Понті. Герменевтична феноменологія Гайдеґґера.

Визначення методологічного потенціалу феноменологічного аналізу культурних феноменів для активізації сучасних технологій культурологічного дослідження. Аналіз перспектив використання теоретико-методологічного апарату дескриптивної феноменології Гуссерля.

Розкриття інтерсуб’єктивних та інтертекстуальних вимірів у філософській рефлексії. Аналіз духовно-моральної проблематики в умовах діаматівської парадигми. Дослідження світоглядно-антропологічних аспектів феноменів понять віри, надії, любові та досвіду.

Феномене розуміння культури як життєвого світу людини, розкриття його інтерсуб’єктивні виміри у філософській рефлексії Е. Гуссерля, М. Хайдегера, А. Шюца. Особливість духовно-моральної проблематики у дослідах Київської світоглядно-антропологічної школи.

Тенденції розвитку сучасної вищої мистецької освіти. Структура діалогічного/полілогічного простору освітнього процесу в навчальній діяльності магістрів музичного мистецтва. Програма використання діалогових, проблемних, інтерактивних форм педагогіки.

Поняття щодо трактування терміну "соціальні комунікації". Особливості соціальної комунікативної системи та шляхи вдосконалення соціальних комунікацій з метою підвищення їхньої ефективності. Вплив комунікаційних зв’язків на соціальну компетентність людей.

Дослідження засобами місцевого фольклору специфіки правової поведінки населення конкретної територіальної одиниці, етнічної групи багатонаціонального регіону чи невеликого етносу. Визначення силових важелів регулювання життя суспільства та звичаїв.

Додаткові емоційні сенси, що виникають під час мовлення у прямому етері за нестачі часу для їхнього розуміння. зЗстосування феноменологічного інструментарію, про який ідеться в девіатологічному контролі журналістських прямоетерних телевізійних текстів.

У статті проаналізовано феноменологічний інструментарій ефективності девіатологічного контролювання впливу телевізійного тексту на формування емоційного тонусу суспільства. Увагу звернено на додаткові емоційні сенси, що виникають під час мовлення.

Когнітивне сприймання журналістського тексту в прямому ефірі, його девіатологічний контроль з боку телеглядачів. Ефективність впливу телевізійного тексту на формування емоційного тонусу суспільства. Додаткові емоційні сенси, що виникають під час мовлення.

Додаткові емоційні сенси, що виникають під час мовлення у прямому етері за нестачі часу для їхнього розуміння, вироблення рекомендацій тележурналістам. Аспекти застосування феноменологічних методів у герменевтиці та у стилістиці журналістського тексту.

Встановлення значення феноменологічного методу для філософії психіатрії, аналіз основних етапів у розвитку взаємодії філософії та психіатрії у новітні часи. Дослідження станів у психіатрії та споріднених із нею дисциплінах (психології та психотерапії).

Філософський аналіз читання в контексті "Літературної антропології", де автор обґрунтовує активність реципієнта та роль уяви в процесі читання та відтворення тексту, оскільки значущість твору породжує реципієнт, який намагається зробити текст зрозумілим.

Специфіка феноменологічного підходу, методи виявлення його евристичних можливостей у пізнанні такого багатогранного феномену, як право. Основні установки правосвідомості у правовій культурі, риси такого рівня буття правової реальності, як правова людина.

Аналіз феноменологічного підходу та основні методологічні засади у гештальт-терапії. Сутність феноменологічного підходу, значення феноменологічного підходу для психології та психотерапії. Використання феноменологічного підходу в гештальт-терапії.

Аналіз загальнонаукових і психолого-педагогічних підходів, які допоможуть удосконалити професійну підготовку майбутніх викладачів професійно-художніх дисциплін. Феноменологічний та системний підходи, зорієнтовані на формування професійних компетентностей.