Сутність, структура, функції, педагогічні умови та методика формування художнього світогляду особистості учнів старшого шкільного віку у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи. Показники художньо-світоглядної підготовки старшокласників.

Практичний аспект формування художнього світосприйняття школярів засобами медіа краєзнавства. Експериментальна програма на тему: "Культура та мистецтво Миколаївщини". Етапи та елементи формування художнього світосприйняття. Методика проведення занять.

Створення установок на сприйняття художньо-значущих музичних творів та їх педагогічного використання. Формування готовності до сприйняття художньо-музичних образів в процесі професійної підготовки. Контроль за рівнем музично-професійних знань студентів.

Зміст, структура та визначення внутрішніх компонентів феномену художнього сприйняття: асоціативно-образне мислення, уява, емоційна проникливість. Використання взаємодії мистецтв у формуванні художнього сприйняття майбутнього вчителя музичної творчості.

Особливості творчої діяльності учителя хореографічного мистецтва. Сутність і зміст поняття "художнє сприйняття", його структурні компоненти. Розвиток інтелектуально-емоційної, духовно-творчої сфери майбутнього педагога з хореографічного мистецтва.

Засоби формування національної етнокультури на уроках образотворчого мистецтва. Методи формування у школярів навичок і умінь для виготовлення художніх речей. Розробка уроку з виготовлення народних іграшок. Створення ескізу орнаменту для вишивання сорочки.

Педагогічні умови і методики формування художньої компетентності майбутніх учителів музики і хореографії на початковому етапі навчання у вищому навчальному закладі освіти. Перевірка ефективності запроваджених педагогічних умов формувального експерименту.

Опис моделі формування художньої культури майбутнього вихователя дітей дошкільного віку. Художня культура особистості як синтез діяльності з освоєння художньо-творчого досвіду, самоактуалізації і реалізації особистого художньо-культурного розвитку.

Становлення системи закладів позашкільної художньої освіти. Розробка методики проведення гурткових занять у Центрах дитячої творчості, що спрямовані на формування художньої культури підлітків. Дослідно-експериментальна перевірка розробленої системи.

Теорія і методика формування художньої культури учнів як процесу і результату цілеспрямованої роботи із залучення школярів до мистецтва слова. Принципи й умови ефективної організації естетичної логосфери школи, спрямовані на художню самореалізацію дитини.

Удосконалення системи освіти та відродження культурної місії школи на Україні. Інтеграція мистецтв у музичному навчанні. Впровадження педагогічних технологій особистісно-художнього спрямування. Розвиток інтелектуальної та емоційної сфери школярів.

Призначення Центрального банка та об'єкт його вплив на грошовий обіг. Особливості здійснення грошово-кредитного регулювання. Інструменти та методи грошово-кредитної політики Національного Банку України. Еволюція методів регулювання грошового обігу.

Розкриття змісту ключових термінів і понять соціальної політики, її системоутворюючих факторів і елементів в інтегральному їх розумінні та сприянні прогресивному розвитку. Удосконалення наукової методології дослідження соціально-політичних процесів.

Ґрунтовний теоретико-методологічний аналіз можливостей вибору на користь тієї чи іншої версії цивілізаційного розвитку. Інтегральний вплив цього вибору на всі сфери суспільної життєдіяльності, а також характеристика обмежень і загроз, що він накладає.

Споживання як центральний проект у житті людини. Аналіз підходів до державного регулювання циркулярної економіки. Огляд систем циркуляції ресурсів і життєвого циклу продукції спільного використання. Оцінка потенціалу бізнес-моделі продукту як послуги.

Визначення поняття моделі змішаного навчання, висвітлення переваг і недоліків його використання на основі поєднання різних методик навчання у навчальному процесі педагогічних закладів вищої освіти, формування цифрової компетентності вчителя в цій моделі.

Теоретичні основи інформатизації освіти, формування цифрової компетентності, напрями освітньої діяльності здобувачів освіти та їх цифрової адаптації в інформаційному суспільстві. Формування цифрової компетентності в контексті наукового проєкту DigComp.

Розвиток критичного мислення та цифрових компетентностей українських старшокласників. Оцінка готовності учнівської молоді до самоаналізу та самореалізації. Організація спортивної й оздоровчої діяльності підлітків, навичок співпраці та взаємодії у команді.

Аналіз особливостей екосистеми цифрового навчання на основі концепції STEAM гейміфікації, зорієнтованой на професійно-технічну освіту, та визначення шляхів її адаптації до умов закладів освіти України. Мета створення екосистеми та її основні елементи.

Реалізація програми формування цифрового підпису вхідного повідомлення згідно стандарту DSS. Засвоєння основних принципів побудови алгоритмів формування цифрових підписів повідомлень. Проведення функціональної декомпозиції. Графічний інтерфейс програми.

Розглянуто підходи до формування цифрової грамотності державних службовців. Вплив сучасних цифрових технологій на підвищення іміджу працівників державної служби. Приклади онлайн курсів, де державні службовці можуть підвищувати свою цифрову грамотність.

Роль викладача закладу вищої освіти як провайдера цифрових трансформацій, формування його цифрової грамотності. Набуття спеціальних знань, умінь, навичок для роботи в цифровому освітньому середовищі. Забезпечення комфортного та творчого функціонування.

Формування компетентностей людини у контексті цифрової грамотності для забезпечення ефективної роботи з електронно-обчислювальною технікою та мобільними комунікаційними пристроями. Володіння базовими знаннями про застосовування новітніх технологій.

Використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях. Інформативно-цифрова компетентність як складник сучасного навчально-виховного процесу. Комп’ютерна грамота для дітей старшого дошкільного віку.

Цифрова компетентність визнана однією з ключових компетентностей, які необхідно розвивати сучасній людині постійно, навіть після здобуття обов’язкової освіти. Описано курс на формування у дітей цифрової та інформаційно-комунікаційної компетентностей.

Вплив хмарно орієнтованих середовищ на підвищення та формування цифрових компетентностей здобувачів мистецької освіти. Впровадження цифрових та хмарних платформ в освітній процес в умовах змішаного та дистанційного навчання у часи пандемії та війни.

Формування цифрової компетентності бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи у фаховій підготовці в умовах глобальної цифровізації суспільства. Впровадження цифрових технологій у теоретичну та практичну підготовку здобувачів освіти.

Аналіз теоретичної сутності та змісту поняття цифрова компетентність та компетентність майбутніх лікарів в галузі цифрової охорони здоров'я. Вивчення особливостей надбання цифрової компетентності при вивчені освітнього компоненту "Медична інформатика".

Необхідність створення ефективного інформаційно-освітнього середовища у закладах вищої освіти для майбутніх педагогів, яке сприяє формуванню їх цифрової компетентності. Розгляд української нормативної бази, що обумовлює цифровізацію освітнього процесу.

Зазначено, що вчитель повинен мати не лише високий рівень фахової компетентності й майстерності, бути готовим до опрацювання значних обсягів інформації, а й також мати готовність до застосування сучасних інформаційних технологій у шкільній практиці.