Сутність професійної діяльності фахівця хореографічного мистецтва. Формування художньо-естетичних потреб майбутніх хореографів. Впровадження інноваційних мультимедійних технологій в освітній процес як шлях до зростання виражальних можливостей танцю.

Характеристика специфіки підвищення якості естетичного виховання дошкільників у сучасних умовах. Визначення поняття художньо-естетичного виховання. Аналіз форм і методів взаємодії дошкільного закладу і сім'ї у формуванні художньо-естетичних уявлень.

Формування емоційно-ціннісного ставлення майбутніх учителів до хореографічного мистецтва. Активізація творчої діяльності студентів у процесі їх хореографічної підготовки. Систематизація і взаємозв’язок художньо-естетичних та професійно-педагогічних знань.

Естетичний смак як компонент естетичної культури. Розгляд наукових підходів до розвитку естетично-художнього смаку учнівської молоді та інших груп населення. Роль художньо-естетичного виховання у формуванні гармонійно розвиненої особистості дитини.

Якісні рівневі характеристики розвитку художньо-естетичного смаку вчителя іноземної мови. Обґрунтування й результати експериментального апробування педагогічних умов, змісту і методики його формування. Критерії оцінки ефективності навчального процесу.

Обґрунтовано систему критеріїв, показників та рівнів вимірювання художньо-естетичної компетентності студентів як результату фахової підготовки в університетах. Охарактеризовано поняття "художньо-естетична компетентність", її формування у студентів.

Навчальна діяльність - компонент естетико-виховної системи студентства. Художня компетентність - якість особистості, яка характеризує здатність фахівця реалізувати свій естетичний потенціал на практиці для вдалої діяльності у професійному середовищі.

Сутність, структура, функції художньо-естетичної культури і специфіка її формування в старшому підлітковому віці. Функціональна модель формування художньо-естетичної культури учнів 9-10 класів на уроках інформатики і перевірка її педагогічної доцільності.

Розкриття сутності, структури та функцій художньо-естетичної культури в старшому підлітковому віці. Розробка програми шкільного курсу інформатики "Художньо-естетичні аспекти вивчення інформатики в школі" та методичні рекомендації щодо її реалізації.

Значення для хореографічної діяльності розуміння жанрово-стильових особливостей композицій, вмінь творчо осмислювати й інтерпретувати художній образ, знаходити правильні способи його реалізації. Сутність і роль художньо-інтерпретаційного процесу.

Розкриття змісту і сутності понять "художньо-інтерпретаційні вміння" та "оркестрово-ансамблева діяльність". Умови формування інструментально-виконавської компетентності, професійного становлення й самовизначення майбутніх учителів музичного мистецтва.

Сутність і зміст художньо-комунікативних вмінь майбутнього вчителя музичного мистецтва. Доведено, що художньо-комунікативні вміння утворюють систему, котра містить групи умінь, кожна з яких забезпечує відповідний компонент діяльності майбутнього фахівця.

Структура і зміст художньо-конструкторських знань та умінь, умови ефективності їх формування. Навчальне проектування, художньо-конструкторська діяльність учнів. Експериментальна структурно-функціональна модель проектної діяльності учнів старших класів.

Основні критерії, показники та рівні сформованості художньо-конструкторських знань та умінь в учнів старшого шкільного віку. Розробка та апробація змісту навчального модуля "Основи проектування одягу" для профільного навчання учнів 10-11 класів.

Обґрунтування важливості інтеграції сучасної фортепіанної музики у процес музичної освіти. ЇЇ дослідження як інструменту для навчання музичної теорії та техніки, каталізатору для розвитку когнітивних здібностей. Вплив на розвиток мультизадачності.

Впровадження фольклору в навчально-виховний процес загальноосвітньої школи як один з пріоритетних напрямків, аналіз особливостей. Загальна характеристика основних проблем формування художньо-образного мислення на уроках музики засобами фольклору.

Формування художньо-образного мислення студентів у процесі вивчення курсу, який має створювати скульптуру та розуміти динаміку пластичних мас, знаходити подібності й відмінності художнього образу та відтворювати власне сприйняття у творчій діяльності.

Дослідження компонентної структури художньо-образного мислення. Уточнення сутності поняття "художній образ". Розробка методики розвитку образного мислення учнів різного віку. Критерії та показники рівнів його сформованості у процесі музичного виховання.

Спонукання учителів музичного мистецтва до творчої активності у процесі знаходження відповідних засобів музично-піаністичної та педагогічної виразності. Професійна підготовка майбутніх учителів музики в контексті інформатизації сучасної мистецької освіти.

Особливості засвоєння практичних навиків щодо опанування класичних технік народного ткацтва та реставрації тканин. Аналіз змісту фахових предметів, які вивчають студенти спеціалізації "художнього ткацтва". Аналіз творчої діяльності викладацького складу.

Вивчення наукової літератури та основних теоретико-методологічних позицій щодо проблеми формування творчої особистості майбутнього вчителя музики. Встановлення рівня сформованості художньо-творчих умінь студентів у диригентсько-хоровій діяльності.

Педагогічна діагностика рівнів сформованості художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг. Створення педагогічної системи формування художньо-творчих умінь учнів вищого професійного училища. Формування розвивального естетичного середовища.

Проаналізовано поняття "художня компетентність", "творча компетентність", "художньо-творча діяльність". Зазначено, що художньо-творча компетентність включає в себе оволодіння художньо-інтерпретаційними уміннями. Описано інноваційні програми підготовки.

Розкриття основного змісту та видів професійної художньо-творчої підготовки фахівців образотворчого мистецтва. Виокремлення найважливіших компетенцій, які формуються у майбутнього вчителя образотворчого мистецтва для його художньо-творчого розвитку.

Характеристика можливостей хореографічного мистецтва у формуванні художнього інтересу молодших школярів. Вивчення художнього інтересу як вибіркової спрямованості особистості на пізнання мистецтва з точки зору інтелектуальної і вольової привабливості.

Феномен формування і розвитку виконавської майстерності інструменталістів у контексті втілення художнього образу за допомогою методологічного принципу - синтезу мистецтв. Проблема створення художнього образу в інструментально-виконавському мистецтві.

Проведення теоретичного аналізу сутності, змісту та структури художнього світогляду майбутнього вчителя музики. Розробка організаційно-методичної системи формування художнього світогляду вчителя музики в процесі вивчення музично-історичних дисциплін.

Теоретичний аналіз сутності, змісту й структури художнього світогляду вчителя музики. Педагогічний потенціал культурологічного підходу у формуванні художнього світогляду студентів вищих навчальних закладів. Роль музично-історичних дисциплін в підготовці.

Формування у дітей та молоді цілісної картини світу та сучасного світогляду. Розвиток суспільної свідомості. Функції художнього та філософського виховання. Збагачення культурних цінностей та розвиток духовних сил особистості у навчально-виховному процесі.

Психологічні й культурологічні особливості формування художнього світогляду учнів старшого шкільного віку. Критерії, функції, показники та рівні його сформованості у процесі становлення особистості. Вплив мистецтва на розвиток властивостей учнів.