Формування художнього сприйняття майбутнього вчителя музичного мистецтва

Зміст, структура та визначення внутрішніх компонентів феномену художнього сприйняття: асоціативно-образне мислення, уява, емоційна проникливість. Використання взаємодії мистецтв у формуванні художнього сприйняття майбутнього вчителя музичної творчості.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 14.02.2022
Размер файла 22,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Мистецький факультет

Формування художнього сприйняття майбутнього вчителя музичного мистецтва

В. Чорнова, магістрант

Науковий керівник: д.п.н.,

професор Стратан-Артишкова Т.Б.

Анотація

У статті аналізуються теоретичні концепції щодо структури і змісту категорії «художнє сприйняття»; розкриваються внутрішні компоненти художнього сприйняття: асоціативно-образне мислення, уява, емоційна проникливість; визначаються етапи процесу художнього спілкування; обґрунтовується доцільність використання взаємодії мистецтв у формуванні художнього сприйняття майбутнього вчителя музичного мистецтва.

Ключові слова: художнє сприйняття, асоціативно-образне мислення, взаємодія мистецтв.

Постановка проблеми

На сучасному етапі розвитку нашого суспільства постає гостра потреба у розвитку творчої особистості. Значна роль у цьому процесі належить вищим навчальним закладам, у яких ідеї духовності й життєтворчості стають провідними. Саме вони посилюють вимоги до особистості вчителя, його здатності розвивати духовний світ своїх вихованців.

Важливого значення ця проблема набуває в аспекті підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва, який має володіти вміннями осягати художні реалії навколишнього світу, підводитись до широких творчих узагальнень, володіти здатністю адекватно розуміти й оцінювати зміст музичних творів. Це відбувається у процесі художнього сприйняття як складного утворення, що впливає на розумово- емоційну сферу особистості, сприяє розвитку її внутрішніх якостей, творчих здібностей. Тому проблема формування художнього сприйняття майбутнього вчителя музичного мистецтва є надзвичайно важливою й актуальною.

Аналіз досліджень і публікацій. Вивчення категорії «художнє сприйняття» спирається на дослідження представників різних галузей науки: філософії, психології, мистецтвознавства, в яких розглядається структура та внутрішні компоненти художнього сприйняття, розкривається значення мистецтва у розвитку внутрішньої культури особистості.

Теоретичні концепції щодо структури й внутрішніх механізмів художнього сприйняття розробляються в наукових працях психологів: Л. Виготського, С. Рубінштейна, Б. Теплова, П. Якобсона та ін. У структурі художнього сприйняття вчені визначають діалектичний взаємозв'язок об'єктивного і суб'єктивного, емоційного та інтелектуального, репродуктивного і творчого, інтуїтивного та усвідомленого компонентів, визначають художнє сприйняття як емоційно-інтелектуальний процес, на глибину якого впливають знання, досвід, самопочуття й психічний стан суб'єкта, який сприймає художній твір.

У працях відомих філософів (М. Бахтін, Е. Ільєнков, М. Каган, В. Мазепа та ін.) мистецтво визначається як засіб спілкування, спосіб ціннісної орієнтації, інструмент пізнання, знаряддя практичного перетворення світу, що загалом складає організовану комунікативну систему, специфічний «канал» зв'язку, завдяки якому здійснюється обмін думками, почуттями, прагненнями людей. Для свого функціонування мистецькі твори вимагають обов'язкової участі суб'єкта художньої взаємодії, художньої розмови, діалогічності (М. Каган), адже справжність художньому твору надає людина, яка здійснює цей акт, тлумач твору, який вступив у діалог з автором, у певний спосіб людської комунікації [5].

У праці «Художня творчість як пізнання» В. Мазепа підкреслює, що в процесі художнього сприйняття мистецький твір розкриває проблеми навколишньої дійсності, відтворює складні процеси людської психіки. Мистецтву, зазначають науковці, притаманні щонайменше дві важливі риси: відображати реальне життя у формах самого життя і виражати почуття і прагнення людини, тобто втілювати об'єктивний і суб'єктивний моменти художньої творчості [4; 6].

Складна та багатогранна проблема розвитку вмінь та навичок художнього сприйняття привертає увагу вітчизняних педагогів-музикантів, зокрема Г. Падалка, Л. Паньків, О. Ростовський, О. Рудницька, Т. Стратан-Артишкова, О. Щолокова та ін.), у наукових працях яких у різних аспектах розглядається поняття «художнє сприйняття», визначаються форми, методи, прийоми впливу на розвиток культури сприйняття художніх образів в учнів та майбутніх учителів музичного мистецтва.

Проте, незважаючи на звернення науковців до проблеми формування художнього сприйняття - інтерпретації, багато її аспектів ще не знайшли відображення в наукових дослідженнях. Недостатньо вивченими і розробленими залишаються питання формування художнього сприйняття майбутнього вчителя музичного мистецтва засобами взаємодії мистецтв, що плідно впливає на розвиток творчих якостей майбутнього вчителя музичного мистецтва, здатності до самовираження у майбутній професійній діяльності.

Метою даної статті є розкриття змісту та структури художнього сприйняття, визначення внутрішніх компонентів досліджуваного феномену.

Виклад основного матеріалу (результатів) дослідження

Містячи величезний емоційний потенціал, мистецькі твори залучають сприймаючого до своєрідного світу художньої реальності. Саме в мистецьких творах знаходить своє втілення процес духовно-творчої діяльності людини. Розуміти мистецтво - це вміти бачити й осягати людський дух, його почуття й переживання, що втілені в культурно-історичних цінностях, в художньому образі. Художнє сприйняття (чим воно принципово відрізняється від психічного процесу прямого відображення у свідомості суб'єкта сенсорної інформації, тобто просто сприймання) відбувається водночас у формі відчуттів, уявлень, асоціативного мислення. Педагоги-музиканти визначає художнє сприйняття як комплексну психічну діяльність, що має виняткове значення для формування розумово- почуттєвої активності особистості [7; 8].

Науковці твердять, що немає жодної категорії психології, яку можна було б обминути, кажучи про художнє сприйняття як цілісний процес. Перцептивне перетворення сенсорної інформації в образи свідомості сприймаючого становить лише перший щабель, необхідний для переходу до наступних ступенів категоризації отриманих вражень, осягнення смислового змісту твору.

З цього приводу В. Блудова говорить, що процес художнього сприйняття можна уявити як своєрідні сходинки, і залежно від рівня підготовки сприймаючого суб'єкта до спілкування з мистецькими творами, можна пройти їх усі й піднятися на саму вершину, досягнути таким чином повного розуміння художнього образу, а можна зупинитися посередині чи зовсім не піднятися вище першої сходинки [1]. Звідси випливає, що мистецькі твори вимагають для реалізації своєї виховної функції підготовленості до його авдекватного сприйняття, яке в свою чергу створює належні умови для глибокого розуміння авторського задуму.

Художнє переживання як єдино можлива основа спілкування з мистецькими творами пронизує різні ступені сприйняття, віддзеркалюючи динаміку емоційних реакцій: від безпосередньо-чуттєвих проявів до вищих емоцій художньої насолоди, різнобарвну гаму витончених емоційних переливів і яскравих афективних спалахів, предметних почуттів і ледь уловимих настроїв [8].

Дослідники умовно виокремлюють три основні етапи художнього сприйняття, оскільки, як підкреслює О. Рудницька, художнє сприйняття - це інтегративний процес, який не розпадається на ізольовані частини, а включає всі згадані складники, оскільки емоційна реакція завжди поєднується з аналітико-синтетичною діяльністю свідомості [8]:

1) перцептивне сприйняття сенсорної інформації;

2) аналіз виразно-смислового значення художньої мови;

3) інтерпретація емоційно-образного змісту мистецького твору.

Отже, підсумовуючи вищесказане, слід підкреслити, що художнє сприйняття - це складний та багатогранний процес, значну роль в якому відіграють емоційний та когнітивний компоненти. Розглянемо більш детально внутрішні механізми художнього сприйняття, що спричиняють адекватне розуміння художнього образу і змісту.

Як вже зазначалося, процес художнього сприйняття носить насамперед емоційно-чуттєвий характер, але, як зазначають науковці, суб'єкт художнього сприйняття може і не відчути справжньої художньої насолоди, оскільки емоції, котрі виникають на першій ступені перцептивного сприйняття, - це тільки перший поштовх для повноцінного розуміння художнього образу. Адекватне осягнення змістового образу передбачає роботу аналітичної діяльності суб'єкта сприйняття. Психологи стверджують, що емоціями і почуттями процес художнього сприйняття не обмежується. Емоції мають бути «мислячими», «розумними» (Л. Виготський), внаслідок чого відбувається інтеріоризація образного змісту суб'єктом, який сприймає музичний твір, а процес художнього сприйняття глибшим і проникливішим [2].

Важлива роль в процесі художнього сприйняття надається уяві і фантазії суб'єкта сприйняття. Художній образ - це завжди продукт уяви. Уява безпосередньо спрямована на відтворення художнього образу. За твердженням Л. Виготського, почуття й емоція прагнуть втілитись у відповідні образи [2]. Уява, на думку вченого, - це особлива форма емоційного мислення, що виявляється в переживанні, залучає досвід, знання, навички художнього спілкування, переконання та інші якості особистості й перетворює і «Я» самого суб'єкта художнього сприйняття.

Слід зазначити, що суттєве значення у процесі художнього сприйняття надається асоціативно-образному мисленню суб'єкта. Процес художнього сприйняття передбачає виникнення різного роду асоціативних зв'язків, - від локальних до міжсистемних, кожен з яких відіграє важливу роль в процесі художнього сприйняття, забезпечує відтворення психологічної моделі художнього образу, активізує елементи свідомості особистості: пам'ять, уяву, фантазію, увагу, емоції, допомагає засвоїти й «декодувати» мову художнього твору. Про це зазначають у своїх наукових працях Б. Асафьєв, В. Блудова, Г. Кечхуашвілі, Ю. Кремльов, Л. Мазель, В. Медушевський, Є. Назайкінський, А. Сохор, С. Раппопорт, П. Якобсон та ін.

Учені виокремлюють такі асоціації: за характером - предметні, емоційні та предметно-емоційні; за походженням - художні та життєві, які виникають і формуються в процесі художнього спілкування з мистецькими творами. художній сприйняття вчитель музичний мистецтво

Відомо, що особливі асоціації викликає музичне мистецтво. Їх науковці визначають як «позамузичні елементи», «позамузичні уявлення», «позамузичні образи», «позамузичні засоби». Це зорові образи, сюжети, символічні фігури, кольорові плями, виникнення яких може свідчити про розвиненість у суб'єкта сприйняття асоціативності мислення, емоційно-почуттєвої сфери. Дослідники підкреслюють, що чим більше емоційно-розумових уявлень виникає у суб'єкта художньої взаємодії, тим багатшим є його внутрішній світ, тим розвиненіша культура художнього сприйняття.

Суттєвого значення в процесі художнього сприйняття набувають міжхудожні асоціації, які породжуються художньо-образним змістом музичного твору і поєднують елементи художньої мови різних видів мистецтва. Наприклад, інтонація слова і музики, мелодія і лінія в живописі, кольорова палітра і темброве забарвлення, тобто близькі за образним змістом твори різних видів мистецтв. Це дає змогу доповнити музичний образ, розширити межі художньої уяви, збагатити тезаурус, плідно вплинути на розвиток особистісних якостей того, хто сприймає. Так, наприклад, музичні образи можна доповнити художніми образами образотворчого мистецтва, близькими за образним змістом, поетичними рядками тощо. Виникнення такого роду асоціацій свідчить про відповідний рівень розвитку художньої культури реципієнта, його ерудованість, внутрішню емоційність, проникливість, чуттєвість.

Слушними є твердження дослідників про те, що гуманістична природа різних видів мистецтва полягає в тому, що вони збагачують духовний світ людини, формують особистісні якості, викликають потребу і здатність творити, залучають у вищі форми художньо-діалогового спілкування: взаєморозуміння, співробітництво, співпричетність, співдію, співчуття, співпереживання [ 3; 9].

Отже, високий ступінь творчої самостійності інтерпретації твору, неповторний предметно-асоціативний зміст об'єктивного образу сприйняття є неодмінною передумовою ефективності художнього пізнання, заглиблення реципієнта у мистецтво та розвиток у нього потреби у мистецькому спілкуванні. Художній інваріант твору, джерелом освоєння якого є аналіз семантичного синтаксису художньої мови, не можна визначити без урахування особистісних перетворень мистецького образу в процесі сприйняття, нестереотипного вирішення творчих завдань художньої діяльності. Якщо немає творчого пошуку внутрішніх зв'язків образної системи, художнє сприйняття не включається в структуру індивідуального досвіду особистості, а отже й виховний потенціал твору не реалізується. Лише завдяки елементам співтворчості стає можливим спілкування з мистецькими творами [9].

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

Аналіз наукових досліджень дає змогу зробити висновок про те, що художнє сприйняття має складну структуру, в якій взаємодіють результати перцептивних та інтелектуальних, репродуктивних і творчих актів. Це дає підставу вважати його ширшим поняттям, ніж первинна перцепція на безпосередньо-відображувальному емоційно-інтуїтивному рівні.

У структурі художнього сприйняття суттєва роль відводиться таким його внутрішнім складникам як асоціативно-образне мислення, уява, фантазія, емоційно-почуттєва проникливість.

Складний процес осягнення художньо-образного змісту музичного твору передбачає мобілізацію різноманітних знань і вмінь, які в кінцевому підсумку уможливлюють пройнятися почуттями й переживаннями, поданими у творі, відчути їх як свої власні, що є «надпредметним» результатом процесу художнього пізнання, котрий не вимірюється кількістю знань та вмінь їх використовувати, а передбачає оригінальні вияви особистісних художніх вражень, емоційне забарвлення отриманої об'єктивної інформації про музичний твір суб'єктивними асоціативними уявленнями. Тому різні сторони складного процесу художнього сприйняття повинні не відокремлюватися, а тісно пов'язуватись і осмислюватися як змістовні сторони самої музичної форми.

Така концентрація знань й інтерпретаційних умінь вимагає і від педагога, і від студента міцних знань (музично-теоретичних, мистецтвознавчих, історичних), здатності сприймати музичні образи у єдності форми і змісту, вмінь розкрити зміст твору, використати інші види мистецтв з метою вдосконалення процесу художньо-педагогічної взаємодії.

Використання різних видів мистецтва у процесі художнього сприйняття, їх вміле використання викладачами фахових дисциплін сприяє удосконаленню процесу художнього сприйняття майбутніх учителів музичного мистецтва, розвитку професійно значущих особистісних якостей майбутніх фахівців.

Бібліографія

1. Блудова В.В. Природа и структура художественного восприятия / В.В. Блудова // Эстетические очерки. - М.: Музыка, 1977. - Вып. 4.- С. 114-152.

2. Выготский Л.С. Психология искусства / Л.С. Выготский; под ред. М.Г. Ярошевского. - М.: Педагогика, 1987. - 345 с.

3. Горбенко О.Б. Музично-виконавська підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва: навч.-метод. посіб. / О.Б. Горбенко. - Кіровоград, 2012. - 84 с.

4. Ильенков Э.В. Философия и культура / Э.В. Ильенков. - М.: Политиздат, 1991. - 494 с.

5. Каган М.С. Внутренний диалог как закономерность художественно-творческого процесса / М.С. Каган // Сов. искусствознание. - М., 1985. - Вып. 19. - С. 184-219.

6. Мазепа В.І. Художня творчість як пізнання / В.І. Мазепа. - К.: Наук. думка, 1974. - 213 с.

7. Падалка Г.М. Художньо-педагогічна інтерпретація музики в структурі професійної підготовки музиканта педагога / Г.М. Падалка // Теорія і методика мистецької освіти: зб. наук. праць. - К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. - Вип. 5. - С. 3 - 11.

8. Рудницька О.П. Вплив музичного сприйняття на розвиток професійно значущих якостей майбутнього вчителя / О.П. Рудницька // Педагогіка і психологія. - 1994. - №4. - С. 98 - 106.

9. Стратан-Артишкова Т.Б. Синтез мистецтв у композиторсько-виконавській підготовці майбутнього вчителя музичного мистецтва / Т.Б. Стратан-Артишкова // Наукові записки. - Психолого-педагогічні науки. - №1. - Ніжин, 2013. - С. 217-220.

Размещено на allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.