Формування цифрових компетентностей здобувачів педагогічних закладів вищої освіти при змішаній формі навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЗДОБУВАЧІВ ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПРИ ЗМІШАНІЙ ФОРМІ НАВЧАННЯ

Шевчук Лариса Дмитрівна доктор педагогічних наук, доцент

Вересоцька Наталія Іванівна кандидат педагогічних наук, доцент

Солопко Ігор Олегович кандидат фізико-математичних наук, доцент

м. Переяслав



Анотація

У статті розглянуто актуальна проблема формування цифрових компетентностей здобувачів педагогічних закладів вищої освіти в умовах змішаного навчання, що пояснюється як потребою суспільства в особливих технологіях і формах освіти, так і розвитком інформаційних технологій, які дозволяють розглядати дистанційний аспект змішаного навчання як особливу автономну технологію, що має свої особливості, стандарти та понятійний апарат. змішаний навчання вчитель освіта

Вимушене змішане навчання протягом останніх років, стало неочікуваним та доволі серйозним випробуванням для всіх учасників освітнього процесу, а також відкрило нові можливості та перспективи у процесі формування цифрових компетентностей здобувачів вищої освіти.

Виокремлено напрямки діяльності вчителя в яких доцільно застосовувати цифрові технології та основні складові цифрової компетентності здобувачів педагогічних закладів вищої освіти в умовах змішаного навчання. Визначено поняття моделі змішаного навчання, висвітлено переваги та недоліки його використання на основі поєднання різних методик навчання у навчальному процесі педагогічних закладів вищої освіти, описані аспекти формування цифрової компетентності майбутнього вчителя в цій моделі навчання.

Формування цифрових компетентностей майбутніх учителів в умовах змішаного навчання розглядається не лише в межах інформатичних дисциплін, та розрізі всіх фахових дисциплін, але й під час проходження практики та виконання науково-дослідних робіт, де студенти використовують знання, уміння та навички застосування цифрових технологій у професійній діяльності.

Розкрито виявлені переваги організації освітнього процесу в умовах змішаного навчання для здобувачів вищої освіти та для викладачів ЗВО.

Ключові слова: здобувачі педагогічних закладів вищої освіти; неперервна освіта; професійна підготовка; цифрова компетентність; вища освіта.



Annotation

Shevchuk Larysa Dmytrivna Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Mathematics, Informatics and Teaching Methods, Hryhoriy Skovoroda University in Pereyaslav, Pereyaslav

Veresotska Natalia Ivanovna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor Department of Theory and Methods of Technological Education and Computer Graphics, Hryhoriy Skovoroda University in Pereyaslav, Pereyaslav

Solopko Igor Olegovich Candidate of Physical and Mathematical Sciences, Associate Professor Department of Mathematics, Informatics and Teaching Methods, Hryhoriy Skovoroda University in Pereyaslav, Pereyasla

FORMATION OF DIGITAL COMPETENCIES OF RECIPIENTS OF PEDAGOGICAL INSTITUTIONS OF HIGHER EDUCATION WITH MIXED FORM OF EDUCATION

The article considers the current problem of formation of digital competencies of applicants for pedagogical institutions of higher education in the context of blended learning, which is explained by the need of society in special technologies and forms of education and the development of information technologies. its features, standards and conceptual apparatus.

Forced blended learning in recent years has become an unexpected and quite serious challenge for all participants in the educational process, as well as opened new opportunities and prospects in the process of forming digital competencies of higher education students.

The directions of activity of the teacher in which it is expedient to apply digital technologies and the basic components of digital competence of applicants of pedagogical establishments of higher education in the conditions of mixed training are allocated. The concept of blended learning model is defined, the advantages and disadvantages of its use based on a combination of different teaching methods in the educational process of pedagogical institutions of higher education are highlighted, aspects of formation of digital competence of future teachers in this learning model are described.

The formation of digital competencies of future teachers in the context of blended learning is considered not only within computer science disciplines and in the context of all professional disciplines, but also during internships and research, where students use knowledge, skills and abilities to use digital technologies in professional activities..

The advantages of the organization of the educational process in the conditions of blended learning for students of higher education and for teachers of free economic education are revealed.

Keywords: applicants for pedagogical institutions of higher education; continuing education; professional training; digital competence; higher Education.



Постановка проблеми

Упровадження сучасних цифрових технологій в навчальний процес підготовки фахівців, побудова цифрового освітнього середовища, використання дистанційних технологій відкривають нові перспективи для формування цифрової компетентності майбутніх учителів у процесі професійної підготовки.

Цифрові компетентності, якими має володіти майбутній учитель, включають технічні знання та практичні вміння, які не завжди можливо отримати в умовах дистанційного навчання. На думку Г. В. Ткачук значна складність організації онлайн-навчання полягає в застосуванні операцій, пов'язаних із практично-технічною діяльністю під час вивчення будови комп'ютера, комплектації складових обчислювальної техніки, усунення несправностей та модернізації комп'ютерних систем, налаштування роботи мережі та інших практико-орієнтованих завдань[7 с., 27]. Подолати зазначені недоліки та підвищити ефективність освітнього процесу можна шляхом впровадження змішаного навчання, яке дає змогу поєднати переваги традиційного (очного) та дистанційного навчання, раціонально використати навчальний час, покращити практично-технічну підготовку за рахунок оптимального поєднання онлайн-занять та занять в аудиторії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанням розвитку та застосування цифрових технологій у системі безперервної освіти фахівців присвячені роботи П. Беспалова, А. Єлізарова, Н. Насирова, Л. Горбунова, А. Семібратова, О. Овчарук, М. Жалдака, Н. Морзе, Б. Шевчука, С. Яшанова та ін У цих дослідженнях та розробках представлені основні змістовні та практико-орієнтовані напрями підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів в умовах інформатизації освіти.

Аналіз теорії та практики неперервної освіти (С. Архипова, І. Ничкало, Олейник, С. Сисоєва, М. Солдатенко, О. Шапран, Л. Шевчук, О. Щербак та ін) показав, що безперервна професійна освіта, у тому числі педагогічна, забезпечує особистісну орієнтацію та випереджальний характер професійної підготовки. Безперервність підготовки педагогів у галузі цифрових технологій, формування цифрових компетентностей особливо актуальна для ефективного використання цих технологій у навчальному процесі освітніх закладів загальної, педагогічної та спеціальної освіти.

Наукове обґрунтування змішаного навчання в закладах вищої освіти значною мірою розвивалося на основі і під впливом робіт Т. Бодненко, Семерікова, О. Спіріна, Ю. Триуса, В. Кухаренка, Є. Смирнової-Трибульскої, А. Стрюка, Н. Морзе, Н. Рашевської, Ю. Кадемії. Значна кількість науково-методичних підходів до проектування змішаного навчання втілені у працях зарубіжних учених, зокрема К. Бонка (K. Bonk), Ч. Ґрехема (C. Graham), М. Ґрубера (M. Gruber), Ч. Дзіюбана (C. Dziuban), К. Крістенсена (K. Christensen), Г. Маєра (G. Mayer), А. Норберга (А. Norberg), К. Спріна (K. Spring), Х. Стакер (H. Staker), Б. Хана (B. Khan), М. Горна (M. Horn) та інших.

Проте формування цифрової компетентності в умовах швидкого розвитку ІТ-технологій досі є актуальною проблемою дослідження, адже сучасну підготовку майбутніх учителів не можливо здійснити без системності у формуванні цифрових компетентностей. Тому детального дослідження потребують питання, які стосуються сформованості цифрових компетентностей майбутніх учителів в умовах змішаного навчання

Мета статті - виявити особливості формування цифрових компетентностей майбутніх учителів технологій у процесі професійної підготовки при змішаній формі навчання.



Виклад основного матеріалу

На сьогоднішній день перед сучасним учителем стоїть непросте завдання: навчаючись і перебудовуючись, навчити і підготувати інших. Формування цифрової компетентності вчителя в моделі змішаного навчання заслуговує на особливу увагу тому, що саме вона дає можливість бути сучасним, активно діяти в інформаційному середовищі, використовувати найновітніші досягнення техніки в своїй професійній діяльності [3].

Наразі заклади вищої освіти накопичили багатий досвід застосування різноманітних цифрових технологій у діяльності фахівця. Виокремимо напрямки діяльності вчителя в яких доцільно застосовувати цифрові технології:

1. Застосування інформаційних технологій для пошуку та каталогізації навчально-методичних матеріалів курсу;

2. Застосування інформаційних технологій для створення навчально- методичних матеріалів курсу;

3. Застосування інформаційних технологій у якість супроводу навчального процесу;

4. Застосування інформаційних технологій для контролю якості та оцінки результатів навчання;

5. Застосування інформаційних технологій у підвищенні професійної компетентності вчителя та учнів. Таким чином, до найважливіших професійних характеристик сучасного вчителя слід віднести і те, наскільки він здатний у процесі навчання предмету адаптувати сучасні інформаційні та комунікаційні технології до вікових можливостей та дидактичних потреб дітей. Тому формування цифрової компетентності здобувачів педагогічних закладів вищої освіти - у наш час одне з пріоритетних завдань вищої освіти, так як ця компетентність є фактором самореалізації здобувачів в інформаційному просторі [10], об'єктом моніторингу якості освіти [2], способом розвитку професіоналізму вчителя [6].

В різних джерелах по різному тлумачать термін «цифрова компетентність»:

- «сукупність взаємопов'язаних між собою компетенцій, володіння якими передбачає здатність мотивовано та ефективно використовувати засоби інформатизації та цифрові технології при вирішені професійних завдань» [11];

- «вид педагогічної компетентності, що дозволяє ефективно здійснювати професійно-педагогічну діяльність з використанням цифрових технологій» [9];

- «сукупність знань, умінь та навичок, що формуються в процесі навчання інформатики та інформаційних технологій, орієнтація в інформаційному потоці, готовність до відбору адекватних цифрових педагогічних засобів до виконання педагогічної діяльності з використанням цифрових технологій» [1, с. 4];

- « здатність використовувати цифрові медіа й електронні освітні ресурси (ЕОР), розуміти та критично оцінювати різні аспекти медіа - цифрових і контенту, а також якість, що вка-зує на рівень кваліфікації практичного використанняЕОР [5].

Основні складові цифрової компетентності здобувачів педагогічних закладів вищої освіти в умовах змішаного навчання подані в табл.1.

Таблиця 1

Основні складові цифрової компетентності здобувачів педагогічних ЗВО в умовах змішаного навчання

	Цифрова компетентність майбутнього педагога
освітня	методична	виховна	наукова
* вміння	* вміння	* вміння	* вміння
здійснювати пошук	використовувати	використовувати	здійснювати пошук та
та адаптувати	цифрові технології для	мережеві ресурси з	аналіз наукової
інформацію до	розроблення	організацією виховної	інформації, обробляти
потреб освітнього	методичного	роботи;	за допомогою засобів
процесу;	забезпечення	* вміння	цифрових технологій
* вміння	навчального процесу;	працювати з	результати наукових
використовувати	* вміння	електронною поштою,	досліджень;
електронну пошту	розробляти наочні	Інтернет-	* вміння
таІнтернет-	засоби навчання із	комунікаторами для	працювати з базами
комунікатори для	використанням	здійснення	даних, у тому числі
дистанційного	спеціалізованого ПЗ;	зворотного зв'язку з	розподіленими,
консультування	* вміння	учнями та їхніми	* вміння
учнів;	здійснювати	батьками;	працювати в системах
* вміння	програмований	* вміння	електронних
використати	контроль знань;	використовувати	бібліотек, уміння
технології	* вміння	інформаційні	брати участь у
змішаного	оцінювати	соціальні мережі у	наукових Інтернет-
навчання.	ефективність використання ІКТ для змішаного навчання	виховній роботі.	форумах

Випереджальний характер формування цифрової компетентності пов'язаний з експоненційним розвитком засобів ІКТ та необхідністю того, щоб фахівець був готовий до використання можливостей цифрових технологій, які набувають все більшого поширення в наш час. Це вимагає перегляду всієї структури та змісту підготовки вчителя-предметника в умовах змішаного навчання та передбачає, зокрема, визначення умов переструктурування змісту підготовки відповідно до використання реального і цифрового середовищ, щоб вони найефективніше забезпечували потреби здобувачів освіти.

Появу змішаного навчання вважає Г.В. Ткачук доцільно пов'язувати з використанням в освітньому процесі комп'ютерів не як об'єктів вивчення, а як засобів навчання і широким упровадженням у педагогічну практику комп'ютерно-орієнтованих методичних систем навчання [7].

Змішане навчання є наслідком розвитку інформаційно-комунікаційних засобів навчання і пов'язане з процесами інформатизації та цифровізації суспільства, використання ІКТ в освітньому процесі, застосування комп'ютерно-орієнтованих систем навчання, формування цифрових компетентностей фахівця, широкого застосування мережевих технологій для організації освітнього процесу, впровадженням мобільно-орієнтованого навчання[13].

Оскільки змішане навчання використовує переваги комп'ютерно- орієнтованого, дистанційного та мобільно-орієнтованого навчання, проаналізуємо їх та звернемо увагу на те, як вони впливають на формування цифрових компетентностей здобувачів педагогічних закладів вищої освіти. Базуючись на дослідженнях [4, с. 55], виокремимо такі переваги поєднання різних технологій навчання:

- гнучкість навчання - можливість самостійного вибору та планування навчання незалежно від часу та обсягу навчальних годин;

- модульність навчання - планування індивідуальної навчальної траєкторії відповідно до освітніх потреб;

- доступність і мобільність навчання - здійснення навчання незалежно від географічного та часового положення студентів;

- технологічність - використання в навчальному процесі нових досягнень інформаційних технологій;

- масовість - навчання необмеженої кількості студентів при наявності одного викладача;

- творчість - комфортні умови для творчого самовираження студента;

- інтерактивність - можливість організації активної діяльності студента в інформаційно-освітньому середовищі без участі викладача;

- соціальна рівність - рівні можливості отримання освіти незалежно від місця проживання, статусу, стану здоров'я тощо.

Маючи широкі можливості в оптимізації освітнього процесу всіх зазначених технологій навчання, можна нівелювати їх недоліки за допомогою переваг.

Для американських вчителів, які впроваджують змішане навчання в школах, визначено перелік компетентностей, якими вони мають володіти для організації ефективної роботи в межах змішаного інформаційно-освітнього середовища, зокрема це:

- розвиток мислення, результати навчання, індивідуалізація, переосмислення власної ролі;

- наполегливість, гнучкість та відкритість новому досвіду;

- співпраця, постановка цілей, вирішення проблем;

- оцінювання управління, форми навчання, навчальні засоби, інтеграція цифрових засобів [15].

У публікації «Стратегії для змішаної П(ПТ)О у відповідь на Covid-19» міжурядової організації Commonwealth of Learning, яка тісно співпрацює з ООН та ЮНЕСКО у питаннях освіти, запропоновано три схеми застосування змішаного навчання, дистанційних та інформаційно-комунікаційних технологій:

- навчання зосереджене в межах закладу освіти, в аудиторіях та майстернях, а його результати підсилюються за допомогою цифрових технологій та моделей змішаного навчання.

- навчання відбувається на місці виробництва, із застосуванням змішаного навчання на базі закладу вищої освіти та в дистанційному режимі.

- навчання здобувачів освіти з боку закладу ЗВО відбувається повністю дистанційно, а практичних вмінь вони набувають без участі співробітників закладу освіти на виробництві (передбачає додаткову підготовку працівників підприємств, організацій тощо для супроводу здобувачів освіти) [16].

Кожен із можливих варіантів навчання побудований на використанні різних технологій змішаного навчання (рис.1).



Рис. 1 Моделі змішаного навчання викладачів здобувачів педагогічних ЗВО

Я ми бачимо змішане навчання об'єднує два важливі компоненти - талант, знання та вміння педагога і цифрові інструменти, які дають змогу організувати навчання на високому рівні. Аналізуючи особистісні якості педагога та необхідну йому цифрову компетентність викладач разом із здобувачами проводить вибір індивідуальної траєкторії його навчання. Цей процес забезпечується варіативною модульною методикою навчання, що включає: модуль діагностики, модуль аналізу значення показників і модуль вибору освітньої траєкторії, що враховує особливості здобувача.

Таким чином успішна реалізація змішаного навчання залежить від відповідних цифрових компетентностей викладача. Міністерство цифрової трансформації України у співпраці з Міністерством освіти і науки України запустило на порталі Дія. Цифрова освіта, національний тест на цифрову грамотність «Цифрограм для вчителів», щоб кожен педагогічний працівник міг оцінити власний рівень цифрової грамотності та вдосконалити цифрові навички.

Крім цього, в європейському просторі діє Європейська рамка цифрової компетентності для освітян, яка описує 22 компетентності, що згруповані в шести сферах цифрової компетентності вчителів [14]:

- професійне залучення (використання цифрових технологій для спілкування, співпраці та професійного розвитку);

- цифрові ресурси (пошук, створення та обмін цифровими ресурсами);

- викладання й навчання (керувати робочим та освітнім процесами та організовувати їх за допомогою цифрових технологій);

- оцінювання (використання цифрових технологій для оцінювання учнів);

- розширення можливостей учнів (використання цифрових технологій для підвищення інклюзивності та активного залучення учнів до навчання);

- сприяння цифровій компетентності учнів (створення можливостей для учнів використовувати цифрові технології для спілкування, створення контенту, розвитку та розв'язання проблем) [14].

Ефективне використання цифрових інструментів у процесі формування цифрової компетентності майбутніх учителів дає змогу створити цифрові електронні ресурси, які є невід'ємною і важливою складовою змішаного навчання.

Цифрові електронні ресурси, на відміну від паперових, мають ряд особливостей, які визначають переваги їх використання у навчальній діяльності:

- обсяг навчальних матеріалів;

- різноманітність форм подання матеріалу;

- гіпертекстові технології подання матеріалу;

- інтерактивні технології взаємодії в цифровому освітньому середовищі [13].

Процес формування цифрових компетентностей майбутніх учителів в умовах змішаного навчання передбачає здобуття цифрових вмінь та навичок у процесі вивчення як інформатичних дисциплін («Архітектура комп'ютера

та комп'ютерних систем», «Інформатика та ІКТ», «Організація баз даних», «Технології розробки веб-додатків», «Операційні системи» «Основи комп'ютерних мереж та систем» тощо), так і фахових дисциплін, які передбачають формування цифрових компетентностей опосередковано. Тому формування цифрових компетентностей майбутніх учителів доцільно розглядати не лише в межах інформатичних дисциплін, але й у розрізі всіх фахових дисциплін.

Також зауважимо, що цифрові компетентності здобувачів педагогічних закладів вищої освіти формуються не лише в межах навчальних дисциплін, але й під час проходження практики, де студенти використовують знання, уміння та навички застосування цифрових технологій у професійній діяльності, яка потребує вирішення, зокрема і питань практично-технічного характеру. Тому під час планування практики доцільно включати завдання для комплексного оцінювання цифрових компетентностей (рис. 2.).

Рис. 2 Реаліазція компетентнісного підходу у процесі професійної підготовки здобувачів педагогічних закладів вищої освіти при змішаній формі навчання

Науково-дослідна робота студента є невід'ємним компонентом його професійної підготовки, де фактично задіяні всі складові професійної компетентності, зокрема і цифрові компетентності, що формуються у процесі практично-технічної підготовки різними засобами навчання.

Доцільними засобами навчання майбутніх учителів, що забезпечують формування цифрових компетентностей майбутніх фахівців в умовах змішаного навчання, відзначені:

- електронні (цифрові) освітні ресурси;

- інформаційно-освітнє середовище ЗВО; Інтернет-ресурси; комунікаційні програми (Viber, Messenger, Telegram та ін.); системи управління навчанням (зокрема,

- платформа дистанційного навчання Moodle); відкриті освітні ресурси; засоби доповненої реальності; засоби цифрового здоров'я; вербальні; невербальні;

- ілюстративні; інформаційні програмні засоби.

Системне застосування міждисциплінарних зв'язків у межах інформатичних і фахових дисциплін, а також практик, виконання кваліфікаційних робіт тощо, розвиває не тільки вміння використовувати цифрові інструменти в професійній діяльності педагога, але й світогляд, глибину мислення, сприяє швидкому сприйманню навчального матеріалу та допомагає розвивати навички використаних знань у професійній діяльності.



Висновки

Отже процес формування цифрових компетентностей здобувачів педагогічних ЗВО повинен орієнтуватися на цифрові технології, як на найсучасніший засіб в умовах змішаного навчання у процесі професійної підготовки. Безумовно, ефективність цього процесу забезпечується безперервністю, систематичністю, цілісністю процесу підготовки до цифрової трансформації, адже цифрові пристрої та мобільні технології є невід'ємними атрибутами сучасного здобувача освіти. Тому майбутні вчителі із метою ефективного здійснення професійної діяльності повинні мати сформовані цифрові компетентності, які в умовах змішаного навчання допоможуть створювати власне освітнє середовище, працювати в мережевих педагогічних спільнотах, здійснювати підвищення кваліфікації шляхом самоосвіти на онлайн-курсах. В подальшому потрібні розвідки у напрямку визначення основних характеристик цифрових технологій для змішаного навчання.



Література

1. Бакмаев А.Ш. Программная среда Moodle в развитии информационно-коммуникационной компетенции будущих учителей информатики. Экономические и гуманитарные исследования регионов. 2011. № 2. С. 54-58.

2. Гриценчук Е.А. Информационно-коммуникационная компетентность учеников общеобразовательных учебных заведений как предмет мониторинга: международный и украинский опыт. Информационные технологии и средства обучения. 2012. Т. 31. № 5. С. 1.

3. Кривонос О.М., Коротун О.В. Змішане навчання як основа формування ІКТ-компетентності вчителя. Наукові записки. Вип. 8. Серія: Проблеми методики фізико- математичної і технологічної освіти. Частина 2. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2015. 180 с.

4. Лученкова Е.Б. Смешанное обучение математике: практика опередила теорию. Вестник КГПУ им. В.П. Астафьева. 2015. № 1 (31). С. 54-59.

5. Самко А.М. Цифрова компетентність педагогічного персоналу в системі післядипломної педагогічної освіти. Освітня аналітика України. 2021. № 2 (13). С. 33-43.

6. Суханова О.Н. Овладение информационно-коммуникационными технологиями как способ развития профессиональной компетентности современного учителя. Непрерывное педагогическое образование. 2012. № 1. С. 69.

7. Ткачук Г.В. Практично-технічна підготовка майбутніх учителів інформатики в умовах змішаного навчання: монографія. Умань: Видавець «Сочінський М.М.», 2018. 318 с.

8. Цифрові компетенції як умова формування якості людського капіталу: аналіт. зап. / [В. С. Куйбіда, О. М. Петров, Л. І. Федулова, Г. О. Андрощук]. Київ: НАДУ, 2019. 28 с. URL: http://academy.gov.ua/pages/dop/198/files/90a7d5c8-d10a-4f8f-8987-4d1077fdc8f6.pdf (дата звернення: 16.01.2022).

9. Шамшурина А.А. Методологические основы формирования информационнокоммуникационной компетентности будущего учителя. Современная высшая школа: инновационный аспект. 2011. № 1. С. 86-90.

10. Шевчук Б.В., Шевчук Л.Д., Яшанов С.М. Педагогічні умови ефективного формування інформатичної компетентності педагогів професійної освіти на основі хмарних технологій. Інноваційна педагогіка. 2021. Вип. 36. С. 98-101.

11. Шевчук Л., Кобильська О., Шевчук О. Хмарні технології у формуванні цифрової компетентності майбутніх учителів інформатики. Інноваційна педагогіка. 2022. Вип. 44. Т.2. С. 127-133.

12. Шевчук Б.В., Шевчук Л.Д. Впровадження цифрових освітніх технологій у підготовку майбутніх учителів в умовах дистанційного навчання. Актуальні питання гуманітарних наук. Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика», 2020. Вип. 34. Т. 5. С. 255-263.

13. Шевчук Л. Д. Неперервна професійна підготовка майбутніх учителів математики засобами ІКТ: теоретичні та методичні засади: монографія. Київ: ОЛДІ- ПЛЮС, 2019. 465 с.

14. Digital Competence Framework for Educators (DigCompEdu). URL: https://joint- research-centre.ec.europa.eu/digcompedu_en (дата звернення: 12.01.2022).

15. Powell A., Rabbitt B., Kennedy K. iNACOL Blended Learning Teacher Competency Framework. 2014. URL: http:// https://aurora-institute.org/wp-content/uploads/iNACOL-Blended-Learning-Teacher-Competency-Framework.pdf (last accessed: 20.06.2022).

16. Strategies for blended TVET in response to COVID-19 is made available under a Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 Licence (international). URL: http://creativecommons.org/licences/by-sa/4.0 (last accessed: 20.06.2022).



References

1. Bakmaev, A.Sh. (2011). Programmnaya sreda Moodle v razvitii informatsionno- kommunikatsionnoy kompetentsii buduschih uchiteley informatiki [Moodle software environment in the development of information and communication competence of future teachers of computer science]. Ekonomicheskie i gumanitarnyie issledovaniya regionov - Economic and humanitarian studies of the regions, 2, 54-58 [in Russian].

2. Gritsenchuk, E.A. (2012). Informatsionno-kommunikatsionnaya kompetentnost uchenikov obscheobrazovatelnyih uchebnyih zavedeniy kak predmet monitoringa: mezhdunarodnyiy i ukrainskiy opyit [Information and communication competence of pupils of general educational institutions as a subject of monitoring: international and Ukrainian experience]. Informatsionnyie tehnologii i sredstva obucheniya - Information technology and teaching aids, 31, 5, 1 [in Russian].

3. Kryvonos, O.M., & Korotun, O.V. (2015). Zmishane navchannia yak osnova formuvannia IKT-kompetentnosti vchytelia [Blended learning as a basis for the formation of ICT competence of teachers]. Naukovi zapysky - Proceedings, 8. Kirovohrad: RVV KDPU im. V.Vynnychenka [in Ukrainian].

4. Luchenkova, E.B. (2015). Smeshannoe obuchenie matematike: praktika operedila teoriyu [Blended Learning in Mathematics: Practice Outstripped Theory]. Vestnik KGPU im. V.P. Astafeva - Bulletin of the KSPU them. V.P. Astafiev, 1 (31), 54-59 [in Russian].

5. Samko, A.M. (2021). Tsyfrova kompetentnist pedahohichnoho personalu v systemi pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity [Digital competence of pedagogical staff in the system of postgraduate pedagogical education]. Osvitnia analityka Ukrainy - Educational analytics of Ukraine, 2 (13), 33-43 [in Ukrainian].

6. Suhanova, O.N. (2012). Ovladenie informatsionno-kommunikatsionnyimi tehnologiyami kak sposob razvitiya professionalnoy kompetentnosti sovremennogo uchitelya [Mastering information and communication technologies as a way to develop the professional competence of a modern teacher]. Nepreryivnoe pedagogicheskoe obrazovanie - Continuing teacher education, 1, 69 [in Russian].

7. Tkachuk, H.V. (2018). Praktychno-tekhnichna pidhotovka maibutnikh uchyteliv informatyky v umovakh zmishanoho navchannia: monohrafiia [Practical and technical training of future teachers of computer science in terms of blended learning: a monograph]. Uman: Vydavets «Sochinskyi M.M.» [in Ukrainian].

8. Kuibida, V.S., Petrov, O.M., Fedulova, L.I., & Androshchuk H.O. (2019). Tsyfrovi kompetentsii yak umova formuvannia yakosti liudskoho kapitalu: analit. zap. [Digital competencies as a condition for shaping the quality of human capital: an analyst. zap]. Kyiv: NADU. academy.gov.ua. Retrieved from: http://academy.gov.ua/pages/dop/198/files/90a7d5c8- d10a-4f8f-8987-4d1077fdc8f6.pdf [in Ukrainian].

9. Shamshurina, A.A. (2011). Metodologicheskie osnovyi formirovaniya informatsionno- kommunikatsionnoy kompetentnosti buduschego uchitelya [Methodological bases for the formation of information and communication competence of the future teacher]. Sovremennaya vyisshaya shkola: innovatsionnyiy aspekt - Modern Higher School: Innovative Aspect, 1, 86-90 [in Russian].

10. Shevchuk, B.V., Shevchuk, L.D., & Yashanov, S.M. (2021). Pedahohichni umovy efektyvnoho formuvannia informatychnoi kompetentnosti pedahohiv profesiinoi osvity na osnovi khmarnykh tekhnolohii [Pedagogical conditions for the effective formation of information competence of teachers of vocational education on the basis of cloud technologies]. Innovatsiinapedahohika - Innovative pedagogy, 36, 98-101 [in Ukrainian].

11. Shevchuk, L., Kobylska, O., & Shevchuk, O. (2022). Khmarni tekhnolohii u formuvanni tsyfrovoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv informatyky [Cloud technologies in the formation of digital competence of future teachers of computer science]. Innovatsiina pedahohika - Innovative pedagogy, 44, 2, 127-133 [in Ukrainian].

12. Shevchuk, B.V., & Shevchuk, L.D. (2020). Vprovadzhennia tsyfrovykh osvitnikh tekhnolohii u pidhotovku maibutnikh uchyteliv v umovakh dystantsiinoho navchannia [Introduction of digital educational technologies in the training of future teachers in the conditions of distance learning]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk - Current issues of the humanities, 34, 5, 255-263. Drohobych: Vydavnychyi dim «Helvetyka» [in Ukrainian].

13. Shevchuk L. D. (2019) Neperervna profesiina pidhotovka maibutnikh uchyteliv matematyky zasobamy IKT: teoretychni ta metodychni zasady [Continuous professional training of future teachers of mathematics by means of ICT: theoretical and methodical principles]: monohrafiia. Kyiv: OLDI-PLIuS, 465. [in Ukrainian].

14. Digital Competence Framework for Educators (DigCompEdu). joint-research-centre. ec.europa.eu. Retrieved from: https://joint-research-centre.ec.europa.eu/digcompedu_en [in English].

15. Powell, A., Rabbitt, B., & Kennedy, K. (2014). iNACOL Blended Learning Teacher Competency Framework. aurora-institute.org. Retrieved from: http://aurora-institute.org/wp- content/uploads/iNACOL-Blended-Learning-Teacher-Competency-Framework.pdf [in English].

16. Strategies for blended TVET in response to COVID-19 is made available under a Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Licence (international). creativecommons.org. Retrieved from: http://creativecommons.org/licences/by-sa/4.0 [in English].

Размещено на Allbest.ru