Формування цифрової компетентності майбутніх бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи у фаховій підготовці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування цифрової компетентності майбутніх бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи у фаховій підготовці

Карпюк Дарина Романівна PhD студентка кафедри менеджменту та інноваційних технологій соціокультурної діяльності, Український державний університет імені Михайла Драгоманова, м.Київ

Анотація

Мета статті полягає в науковому обґрунтуванні та розробленні рекомендацій щодо формування цифрової компетентності майбутніх бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи у фаховій підготовці в умовах глобальної цифровізації суспільства. Методологія дослідження охоплює системний, змістовний, інформаційний, аналітичний, технологічний підходи щодо формування цифрової компетентності у фаховій підготовці бакалаврів. У процесі розкриття теми статті застосовувалися загальнонаукові та спеціальні методи, системний, аналітичний, бібліографічний аналіз, міркування за аналогією, узагальнення. Наукова новизна полягає в тому, що: 1) обґрунтовано умови ефективного формування цифрової компетентності майбутніх бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи; 2) визначено особливості впровадження цифрових технологій у теоретичну та практичну підготовку здобувачів освіти, які передбачають поєднання освіти, науки, інновацій та інформаційно-комунікаційних технологій для розроблення інтегративних курсів, їхнього методичного забезпечення та оцінювання ефективності в процесі навчання.

У дослідженні висвітлено особливості формування цифрової компетентності майбутніх бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи у фаховій підготовці. Підготовка конкурентоспроможних на ринку праці фахівців вимагає від науково-педагогічних працівників орієнтування на практичний результат, розуміння сутності складових освітнього процесу, їхніх взаємозв'язків, закономірностей функціонування, а також правил структуру- вання внутрішніх та зовнішніх елементів освітнього середовища. Система вищої освіти стикається з великою кількістю цивілізаційних викликів, що є результатом прискорення науково-технічного прогресу та цифровізації суспільства. Подолання зазначених проблем залежить від впровадження освітньої політики спрямованої на створення інноваційного простору закладу вищої освіти сприятливого для набуття здобувачами освіти цифрових компетентностей для ефективного виконання професійних обов'язків у галузі інформаційної, бібліотечної та архівної справи.

Ключові слова:цифрова компетентність; вища освіти; фахова підготовка; інформаційно-комунікаційні технології; цифрове суспільство; заклад вищої освіти; освітній процес.

Abstract

цифрова компетентність бакалавр бібліотечна справа

Karpiuk Daryna Romanivna PhD Student of the management and innovative technologies of socio-cultural activity department, Mykhailo Dragomanov State University of Ukraine, Kyiv

FORMATION OF DIGITAL COMPETENCE OF FUTURE BACHELORS IN INFORMATION, LIBRARY AND ARCHIVAL AFFAIRS IN PROFESSIONAL TRAINING

The purpose of the article is scientific substantiation and development of recommendations for the formation of digital competence of future bachelors in information, library and archival affairs in professional training in the conditions of global digitalization of society. The research methodology includes systematic, meaningful, informational, analytical, and technological approaches to the formation of digital competence in the professional training of bachelors. General scientific and special methods, systematic, analytical, bibliographic analysis, measurement by analogy, and generalization were used in the disclosure of the topic of the article. The scientific novelty arises from the fact that: 1) the conditions for the effective formation of digital competence of future bachelors in information, library and archival affairs are substantiated; 2) the specifics of the implementation of digital technologies in the theoretical and practical training of education seekers are defined, which involve the combination of education, science, innovations and information and communication technologies for the development of integrative courses, their methodical support and evaluation of effectiveness in learning processes.

The study highlights the peculiarities of the formation of digital competence of future bachelors in information, library and archival affairs in professional training. The training of specialists who are competitive on the labor market requires scientific and pedagogical workers to focus on practical results, understand the essence of the components of the educational process, their interrelationships, patterns of functioning, as well as the correct structuring of internal and external elements of the educational environment. The system of higher education is achieved with a large number of civilizational challenges, which are the result of the acceleration of scientific and technological progress and the digitalization of society. Overcoming these problems depends on the implementation of an educational policy aimed at creating an innovative space of a higher education institution favorable for students to acquire digital competences for the effective performance of professional duties in the field of information, library and archival affairs.

Keywords: digital competence; higher education; professional training; information and communication technologies; digital society; institution of higher education; educational process.

Постановка проблеми

Для України актуальним залишається питання реформування вищої освіти, подальше впровадження європейського досвіду, формування суспільства знань, яке в умовах глобальної цифровізації економіки потребує розроблення та популяризації освітньої політики якості та безпеки життєдіяльності соціокультурних форм закладів вищої освіти. Розвиток цифрової компетентності майбутніх бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи у фаховій підготовці передбачає такі зміни в освітньому просторі, що сприятимуть особистісному професійному зростанню здобувачів освіти та дадуть змогу швидко реагувати на виклики інформаційного суспільства. Цифровізація процесу навчання вимагає від освітянської спільноти зосередження уваги на удосконаленні державних стандартів, розробленні нових освітньо-професійних програм, удосконаленні принципів освітньої політики, методів навчання.

Стрімке поширення інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому середовищі стає важливим чинником формування цифрової компетентності, яка дасть змогу випускникам закладів вищої освіти бути конкурентоспроможними на ринку праці. Вміння використовувати цифрові технології для вирішення поточних професійних завдань, опрацьовувати, зберігати, поширювати інформацію, створювати нові інформаційні продукти та послуги, дають змогу працівникам інформаційної, бібліотечної та архівної галузі ефективно модернізувати вітчизняну економіку.

Для засвоєння цифрової компетентності студентами-бакалаврами освітній процес має бути орієнтованим на розвиток критичного мислення під час вивчення інформаційно-комунікаційних технологій, спрямованим на практику, сприяти інтелектуальному самовдосконаленню особистості, мотивувати та стимулювати до засвоєння нових знань, сформувати готовність до неперервного навчання, як фундаментальної вимоги цифрового суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науково-теоретичні дослідження та практичні рекомендації в галузі інформаційної, бібліотечної справи окреслюють нові можливості для вдосконалення освітньо-професійних програм та методичного забезпечення освітнього процесу щодо формування цифрової компетентності в студентів-бакалаврів. Серед низки відомих вітчизняних дослідників вирішення зазначеної проблеми розкрили у своїх наукових працях: А. Гуменчук, О. Матвієнко, В. Мудроха [1], О. Плужник, Т. Сидоренко [14], Н. Титова [12; 13; 14], М. Толмач, М. Цивін, С. Цимбал [11; 14].

Аналіз ускладнення поняття «цифрова компетентність» та умов підготовки до цифрової трансформації освіти в Україні здійснювала низка дослідників: М. Жалдак, А. Костюченко, М. Лещенко, О. Овчарук. Методологічним підґрунтям дослідження цифрових трансформацій освітніх систем крізь призму соціокультурного виміру, гармонізації європейської та вітчизняної фахової підготовки виступили наукові розвідки колективу розробників освітньої політики якості та безпеки життєдіяльності соціокультурних форм закладу вищої освіти під керівництвом Н. Рідей [11; 12; 13; 14].

Аналіз нормативно-законодавчих документів та наукової літератури свідчить про необхідність формування цифрової компетентності як ключової для майбутніх фахівців у всіх галузях, актуальним залишається розроблення уніфікованого розуміння її структури, змісту та засобів реалізації. Проблеми розвитку цифрової компетентності майбутніх бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи у фаховій підготовці в контексті цифрової трансформації українського суспільства залишаються невирішеними та вимагають подальшого дослідження та обґрунтування.

Мета статті - наукове обґрунтування та розроблення рекомендацій щодо формування цифрової компетентності майбутніх бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи у фаховій підготовці в умовах глобальної цифровізації суспільства.

Завдання дослідження передбачають:

-аналіз правових та технікорегулятивних аспектів формування цифрової компетентності майбутніх бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи в умовах цифровізації освітнього процесу;

-визначення теоретичних та методологічних засад ефективної організації фахової підготовки для формування цифрової компетентності майбутніх бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи.

Методологія дослідження охоплює системний, змістовний, інформа¬ційний, аналітичний, технологічний підходи щодо формування цифрової компетентності у фаховій підготовці бакалаврів. У процесі розкриття теми статті застосовувалися загальнонаукові та спеціальні методи, системний, аналітичний, бібліографічний аналіз, міркування за аналогією, узагальнення. Наукове дослідження виконано в межах НДР: 0122U000046 «Освітня політика якості й безпеки життєдіяльності соціокультурних форм для сталого розвитку України» УДУ імені Михайла Драгоманова.

Виклад основного матеріалу. Процес глобальної цифровізації забезпечує нові можливості доступу до освітніх послуг та вимагає впровадження нових інформаційно-комунікаційних технологій в організацію освітнього середовища. Рамкова програма оновлених ключових компетентностей для навчання впродовж життя (2018/C 189/01), затверджена Європейським Парламентом і Радою ЄС від 22 травня 2018 р. визнає цифрову компетентність однією з ключових для реалізації прав та свобод громадян країн-членів ЄС [8]. У положеннях Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії (ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 р. № 1678-VII), передбачені механізми взаємодії для ефективного співробітництва та реформування галузі освіти.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України була прийнята «Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки» (від 17 січня 2018 р. N° 67), у якій було акцентовано увагу на розробленні програми опанування загальних і професійних цифрових компетенцій як пріоритетних задля розбудови вітчизняної цифрової економіки.

У Постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» (від 21 серпня 2019 р. № 800) зазначено, що впровадження інформаційно-комунікативних та цифрових технологій, електронного навчання, інформаційної та кібернетичної безпеки в освітній процес стає одним з основних напрямів підвищення кваліфікації. Невдовзі Постановою Кабінету Міністрів України затверджено «Положення про Міністерство цифрової трансформації України» (від 18 вересня 2019 р. №85б).

У Розпорядженні Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку цифрових компетентностей та затвердження плану заходів із її реалізації» (від 03 березня 2021 р. № 167-р) визначено низку заходів щодо формування цифрової інфраструктури, яка розширює доступ до інформаційних послуг для всіх верств населення [4]. Система вищої освіти має також враховувати план заходів із реалізації Концепції, наприклад, впроваджуючи інноваційні технології для розвитку цифрової компетентності майбутніх бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи у фаховій підготовці, удосконалюючи засоби комунікації та зворотного зв'язку.

Координацію дій щодо співпраці органів виконавчої влади з проблем засвоєння цифрових компетентностей покладено на Міжгалузеву раду з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Міжгалузевої ради з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації» від 8 липня 2020 р. № 595). У Державній стратегії регіонального розвитку на 2021¬2027 роки (постанова Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695) визнано, що однією з причин повільного економічного розвитку регіонів є низький рівень цифрової інфраструктури та цифрової культури.

Цифровізація суспільства також потребує систематичного редагування Стандарту вищої освіти України за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» для першого (бакалаврського) рівня вищої (наказ Міністерства освіти й науки України від 12 грудня 2018 р. № 1378), тому що підготовка майбутніх працівників визначеної галузі, їхня успішність та конкурентоспроможність на ринку праці активно впливає на виробництво інформаційних товарів та послуг [5].

У Законі України «Про вищу освіту» (2014 р.) освітній процес визначається як поєднання інтелектуальної та творчої діяльності, яка забезпечується ресурсами закладу вищої освіти, системою науково- методичних та педагогічних заходів [2]. Основна увага має приділятися методам передачі, засвоєння, розширення та використання знань, умінь, компетентностей здобувачами освіти для формування гармонійної особистості.

Також Закон України «Про вищу освіту» (2014 р.) визначає механізми оновлення освітніх стандартів, спрямованих на формування особистості, яка прагне навчатися впродовж усього життя та самореалізовуватися в глобалізованому цифровому суспільстві, підтримує ідеї демократії [2]. Здобуття вищої освіти - це процес засвоєння сукупності компетентностей, які включають професійні знання, критичне мислення, інформаційну культуру, гуманістичні цінності, набуті здобувачем освіти після засвоєння системи компонентів освітньо-професійної програми.

Освітня політика якості та безпеки життєдіяльності соціокультурних форм закладів вищої освіти передбачає перехід від кількісного накопичення фактичних знань до формування конкретних компетентностей актуальних у цифровому суспільстві в умовах соціальної турбулентності. Зміст такої освітньої політики передбачає міждисциплінарний, міжгалузевий підхід до формування сучасного фахівця, здатного до самовдосконалення, прийняття самостійних рішень у процесі виконання професійних обов'язків, спромож¬ного критично оцінювати власні знання, вміння, самоорганізовуватися та навчатися впродовж усього життя.

Визначення поняття «компетентність» у Законах України «Про освіту» (2017 р.) та «Про вищу освіту» (2014 р.) дає змогу аналізувати її як динамічне поєднання знань, умінь, мисленнєвих процесів, професійних якостей, світоглядних переконань, соціальних навичок та моральних цінностей, які окреслюють можливості особистості успішно соціалізуватись, навчатись, ефективно виконувати професійні обов'язки. Результати навчання здобувача освіти оцінюються в поєднанні знань та компетентностей, які визначають якість освіти та рівень підготовки відповідно до освітніх стандартів.

Тлумачення поняття «компетентність» аналізували в площині міждисциплінарності як процес навчання, який має забезпечити здобувачу освіти умови для набуття навичок використання знань у вирішенні практичних завдань у різних життєвих ситуаціях, але інформаційне суспільство вимагає приймати рішення в умовах глобальної цифровізації.

Цифрова компетентність одна з найбільш динамічних наукових категорій, зміст, етапи формування якої оновлюються одночасно з удосконаленням інформаційно-комунікаційних технологій. Розвиток цифрової компетентності майбутніх бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи у фаховій підготовці включає: засвоєння знань з інформаційної культури та грамотності; обізнаність у тенденціях удосконалення програмного забезпечення електронного документообігу; вміння працювати з базами даних; протидіяти кібернетичним загрозам; етику цифрових та міжособистісних комунікацій; роботу з мережевим контентом тощо. Фахівці в галузі інформаційної, бібліотечної та архівної справи мають усвідомлювати (на відміну від працівників інших сфер діяльності), що цифрова компетентність є основою виконання ними професійних обов'язків.

У Законі України «Про освіту» (2017 р.) використовується поняття «інформаційно-комунікаційна компетентність», яка визначається ключовою для формування особистості в умовах сьогодення [3]. У Державному стандарті базової середньої освіти (2020 р.) також вживається поняття «інформаційно- комунікаційна компетентність», зміст якої корелює з поняттям «цифрова компетентність» та характеризує вміння використання цифрових технологій: обізнаність, критичне ставлення, комунікаційні навички, інформаційну безпеку, відповідальність.

У Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки (2022 р.) вживається поняття «цифрова компетентність» для аналізу переваг та недоліків вітчизняної системи вищої освіти під час переорієнтації на дистанційні технології організації освітнього процесу [6]. Поміж недоліків системи виокремлено: обмеженість можливостей ІТ-інфраструктури закладів вищої освіти, низький рівень сформованості цифрової компетентності науково-педагогічних та педагогічних фахівців, брак методичних ресурсів для забезпечення належної якості освітнього процесу.

Відповідно до Плану дій із цифрової освіти на період 2021-2027 років (2020 р.), затвердженого Європейською Комісією, визначено два пріоритетні напрями розвитку вищої освіти: прискорення темпів розбудови ефективного цифрового освітнього середовища з розвинутою інфраструктурою, новітнім цифровим обладнанням, ефективним плануванням та розвитком цифрового потенціалу держави; формування цифрової компетентності для подальшої модернізації системи вищої освіти, включно з базовими та поглибленими цифровими навичками, а також підготовку якісних фахівців у цій галузі. Особливу увагу приділено впровадженню державної програми професійного вдосконалення педагогічних, науково-педагогічних фахівців, формуванню цифрової компетентності.

На думку вітчизняних розробників освітньої політики якості та безпеки життєдіяльності соціокультурних форм закладу вищої освіти під керівництвом Н. Рідей, «запорукою успіху системи освіти є її орієнтація на інновації та прогресивність. Перманентні умови розвитку суспільства в умовах технічного та інформаційного прогресу коригують цільові елементи освітньої діяльності. Зокрема, soft-skills і digital-skills стають такими ж важливими, як і hard-skills. За таких умов система освіти набуває ще одну ціннісну орієнтацію - інноваційність, без якої засвоєння інформаційно-комунікаційних технологій у навчальній діяльності є безглуздим» [11, С. 197].

Європейський досвід формування цифрової компетентності представлений у багаторічному проєкті Європейського Союзу - DigComp: Рамкова основа для розвитку та розуміння цифрової компетенції в Європі.

Framework for Developing and Understanding Digital Competence in Europe, 2013). Розроблено черговий варіант аналізу ролі цифрової компетентності в розвитку суспільства у 2022 році - DigComp 2.2: Рамка цифрових компетенцій для громадян - з новими прикладами знань, навичок і ставлень (The Digital Competence Framework for Citizens - With new examples of knowledge, skills and attitudes, 2022) [15]. Рамка цифрових компетенцій для громадян (DigComp) сприяє розумінню сутності цифрової компетентності, розширює знання, навички, які допомагають громадянам впевнено, критично та безпечно працювати із цифровими технологіями, керованим штучним інтелектом. Окремо приділяється увага підтриманню розвитку цифровій компетентності освітян, DigCompEdu (European Framework for the Digital Competence of Educators) призначений для педагогічних працівників усіх рівнів освіти, від раннього дитинства до освіти дорослих, включно з професійною, інклюзивною освітою та неформальним навчанням. Допоміжні матеріали та онлайн-інструменти містяться на платформі SELFIEforTEACHERS. Для підтримання закладів освіти (DigCompOrg), просування ефективного навчання в цифровому суспільстві, сприяння прозорості, порівняння споріднених ініціатив усіх Європейських країн та уникнення нерівномірного розвитку цифрової компетентності в закладах освіти держав-членів Європейського Союзу розроблена онлайн-платформа SELFIE.

Наприклад, DigComp 2.1: Рамка цифрових компетенцій для громадян із вісьмома рівнями кваліфікації та прикладами використання (The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use, 2017) була присвячена розвитку цифрової компетентності у сфері навчання та працевлаштування, використанню потенціалу цифрових технологій для інноваційної освіти та практичного навчання, покращенню доступу до навчання впродовж усього життя та формуванню цифрових навичок необхідних для працевлаштування, особистого розвитку та соціальна інтеграція [7]. Опубліковано у цьому виданні рамки цифрових компетенцій для викладачів (DigCompEdu), закладів освіти (DigCompOrg), споживачів (DigCompConsumers) та для відкриття закладів вищої освіти (OpenEdu), результати дослідження аналітики навчання, учнів MOOC (MOOCKnowledge) і MOOC, а також розроблено безоплатну платформу цифрового навчання для мігрантів і біженців (MOOCs4inclusion).

Аналіз наукових досліджень та нормативно-законодавчих документів за період пандемії COVID-19 та воєнного стану виявив системні недоліки у впровадженні цифровізації в освітній процес вітчизняних закладів освіти, а саме:

-зниження рівня цифрової компетентності між абітурієнтів та розрив між наявним рівнем та вимогами закладів вищої освіти;

-зростання розриву між рівнем цифрової компетентності студентів- бакалаврів у закладах вищої освіти й потребами наукових, державних установ,

виробництв інформаційних товарів та послуг у кваліфікованих фахівцях, які здатні вирішувати складні завдання в умовах цифрового суспільства;

-неефективність застосування традиційних методів навчання для формування цифрової компетентності.

Цифровізація суспільства постає однією з причин поглиблення кризових явищ у вітчизняній системі вищої освіти, а саме:

-невідповідність матеріально-технічної бази закладів вищої освіти вимогам цифровізації освітнього процесу;

-низький рівень психологічної готовності до швидких змін інформаційно-комунікаційних технологій навчання;

-відставання у формуванні цифрової компетентності здобувачів освіти від вимог ринку праці;

-прискорена трансформація методичного забезпечення змісту освіти відповідно до вимог цифрового суспільства, потребує швидкої адаптації, міждисциплінарних знань, високого рівня інформаційної культури від науково-педагогічних фахівців.

Зазначені проблеми набувають особливої актуальності в умовах вимушеної міграції населення та вимагають створення сприятливих умов для розвитку цифровізації закладів вищої освіти, підвищення кваліфікації науково-педагогічних фахівців для ефективного формування цифрової компетентності майбутніх бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи.

Впровадження цифровізації в освітній процес стикається з низкою бар'єрів, а саме:

-прискорене оновлення інформаційно-комунікаційних технологій та програмного забезпечення та зниження мотивації в здобувачів освіти щодо їх засвоєння;

-розрив між теоретичною та практичною підготовкою здобувачів освіти; розбіжності між темпами цифрової трансформації суспільства та методами навчання.

Для вирішення зазначених проблем рекомендовано такі заходи як: розроблення системи методів формування цифрової компетентності майбутніх бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи; впровадження інноваційних технологій у теоретичну та практичну підготовку; стимулювання пізнавальної активності здобувачів освіти та готовності до практичного застосування знань. Заходи щодо організації освітнього простору задля ефективного формування цифрової компетентності майбутніх бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи передбачають поєднання освіти, науки, інновацій та інформаційно-комунікаційних технологій для розроблення інтегративних, міждисциплінарних та міжгалузевих курсів, їхнього методичного забезпечення та оцінювання ефективності під час педагогічного процесу.

Педагогічна інтеграція, освітня політика якості та безпеки життєдіяльності закладу вищої освіти, цифровізація освітнього середовища, студентоцентризм, державні стандарти підготовки фахівців інформаційної, бібліотечної та архівної справи стають підґрунтям формування цифрової компетентності. Організація цифрового освітнього простору передбачає низку послідов-них дій, а саме:

-оновлення освітньо-професійних програм відповідно вимогам цифрового суспільства;

-удосконалення теоретичних і методологічних настанов підготовки бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи для інтеграції традиційних та цифрових технологій навчання;

-розроблення інноваційних методів навчання, які сприятимуть формуванню цифрової компетенції.

Методологічна складова організації цифрового освітнього простору передбачає взаємозв'язок і взаємодію педагогічних підходів, що сприяють міждисциплінарній та міжгалузевій інтеграції, формуванню цифрової компетентності здобувачів освіти. Теоретична складова ґрунтується на тезаурусі, який враховує особливості навчання в умовах цифрової трансформації, спрямований на розвиток цифрової компетенції здобувачів освіти, визначає сутність фахової підготовки майбутніх бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи.

Висновки

У дослідженні висвітлено особливості формування цифрової компетентності майбутніх бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи у фаховій підготовці. Врахування європейських освітніх векторів ХХІ століття призводить до вдосконалення принципів організації навчання з метою усунення невідповідності вимогам забезпечення якості та безпеки життєдіяльності закладів вищої освіти. Стрімкий розвиток інформаційно- комунікаційних технологій стає ключовим чинником актуалізації проблеми розроблення уніфікованого підходу до структури та змісту формування цифрової компетентності в здобувачів освіти в інформаційному суспільстві.

Підготовка конкурентоспроможних на ринку праці фахівців вимагає від науково-педагогічних працівників орієнтування на практичний результат, розуміння сутності складових освітнього процесу, їхніх взаємозв'язків, закономірностей функціонування, а також правил структурування внутрішніх та зовнішніх елементів освітнього середовища. Система вищої освіти стикається з великою кількістю цивілізаційних викликів, що є результатом прискорення науково-технічного прогресу та цифровізації суспільства. Подолання зазначених проблем залежить від впровадження освітньої політики спрямованої на створення інноваційного простору закладу вищої освіти сприятливого для набуття здобувачами освіти цифрових компетентностей для ефективного виконання професійних обов'язків у галузі інформаційної, бібліотечної та архівної справи. Отже, формування цифрової компетентності залишається актуальним завданням, яке потребує уніфікованого комплексного підходу та розроблення конкретних заходів для покращення якості навчання та підготовки майбутніх бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи.

Література

1.Мудроха В. О. Особливості формування цифрової компетентності здобувачів вищої освіти спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2023. № 2. С. 109-114.

2.Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VII. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text (дата звернення: 20.01.2024).

3.Про освіту : Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2145-19#Text (дата звернення: 21.01.2024).

4.Про схвалення Концепції розвитку цифрових компетентностей та затвердження плану заходів з її реалізації: розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 р. № 167-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/167-2021-%D1%80#Text (дата звернення: 20.02.2024).

5.Стандарт вищої освіти України за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти : Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.12.2018 № 1378. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/ vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/2021/07/28/029-Inform.bibliot.ta.arkh.sprbakalavr.28.07.pdf (дата звернення: 22.02.2024).

6.Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки: розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 286-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/286-2022-%D1%80#Text (дата звернення: 09.01.2024).

7.Carretero Gomez S., Vuorikari R., Punie Y. DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use, EUR 28558 EN, Publications Office of the European Union, Luxembourg, 2017. URL: doi:10.2760/38842 (дата звернення: 22.02.2024).

8.Council Recommendation of 22 May 2018 on key competences for lifelong learning (Text with EEA relevance) (2018/C 189/01). URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/PDF/?uri=CELEX:32018H0604(01)&rid=7 (дата звернення: 22.02.2024).

9.ISO 26000:2010. Guidance on social responsibility. Technical Committe: ISO/TMBG Technical Management Board - groups. 2010. Edition: 1. 106 p. URL: https://www.iso.org/obp/ ui/#iso:std:iso:26000:ed-1:v1:en (Last accessed: 29.01.2024).

10.ISO/IEC 38500:2015. Information technology - Governance of IT for the organization. Technical Committe: ISO/IEC JTC 1/SC 40 IT service management and IT governance. 2015. Edition: 2. 12 p. URL: https://www.iso.org/obp/ui/#iso:std:iso-iec:38500:ed-2:v1:en (Last accessed: 29.01.2024).

11.Ridei N., Khodunovа V., Voronova G., Tsymbal S., Bondar N. A social and philosophical analysis of the values of European education. Amazonia Investiga. 2022. № 11(58). Р. 194-201. URL: https://doi.org/10.34069/AI/2022.58.10.21 (дата звернення: 22.02.2024).

12.Ridei N., Tytova N., Humeniuk T., Ishchenko S., Sheremetieva S. The main ways to solve the problems of document management in higher education (the Ukrainian case). Amazonia Investiga. 2023. № 12(61). Р. 212-223.

13.Ridei N., Tytova N., Kanova L., Slonovska O., Panchenko L. Educational policy of life quality of social and cultural forms of the educational organization throughout life. Amazonia Investiga. 2022. № 11(56), Р. 73-81.

14.Ridei N., Tytova N., Sydorenko T., Tsymbal S., Liashenko M. Changes in the semantic profile to evaluate the quality and safety of life. AmazoniaInvestiga. 2023. № 12(71). Р. 242-251. URL: https://doi.org/10.34069/AI/2023.71.11.21 (дата звернення: 22.02.2024).

15.Vuorikari R., Kluzer S., Punie Y. DigComp 2.2: The Digital Competence Framework for Citizens - With new examples of knowledge, skills and attitudes, EUR 31006 EN, Publications Office of the European Union, Luxembourg, 2022. URL: doi:10.2760/115376 (дата звернення: 22.02.2024).

References

1.Mudrokha V. (2023). Features of the Formation of Digital Competence of Higher Education Students Majoring in 029 "Information, Library, and Archival Studies". Library Science. Record Studies. Informology, 2, 109-114 [in Ukrainian].

2.Zakon Ukrainy Pro vyshchu osvitu, № 1556-VII [Law of Ukraine on higher education, №. 1556-VII]. (2014). Verkhovna Rada of Ukraine. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 1556-18#Text [in Ukrainian].

3.Zakon Ukrainy Pro osvitu, № 2145-УШ [Law of Ukraine on education, № 2145-УШ]. (2017). Verkhovna Rada of Ukraine. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text [in Ukrainian].

4.Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku tsyfrovykh kompetentnostei ta zatverdzhennia planu zakhodiv z yii realizatsii, № 167-r [On the approval of the Concept of the development of digital competences and the approval of the plan of measures for its implementation, № 167-r]. (2021). Cabinet of Ministers of Ukraine. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/167-2021-%D1% 80#Text [in Ukrainian].

5.Standart vyshchoi osvity Ukrainy : haluz znan 02 "Kultura i mystetstvo", spetsialnist 029 "Informatsiina, bibliotechna ta arkhivna sprava", № 1378 [Standard of higher education of Ukraine: field of knowledge 02 "Culture and art", specialty 029 "Information, library and archival affairs", № 1378]. (2018). Ministry of Education and Science of Ukraine. URL: https://mon.gov.ua/ storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni%20standarty/2021/07/28/029-In-form.bibliot.ta.arkh. spr-bakalavr.28.07.pdf [in Ukrainian].

6.Stratehiia rozvytku vyshchoi osvity v Ukraini na 2022-2032 roky, № 286-r [Strategy for the development of higher education in Ukraine for 2022-2032, № 286-r]. (2022). Cabinet of Ministers of Ukraine of February 23, 2022 No. 286. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 286-2022-%D1%80#Text [in Ukrainian].

7.Carretero Gomez, S., Vuorikari, R. & Punie, Y., (2017). DigComp 2.1: The Digital Competence Framework for Citizens with eight proficiency levels and examples of use, EUR 28558 EN, Publications Office of the European Union, Luxembourg. doi:10.2760/38842 [in English].

8.ISO 26000:2010. Guidance on social responsibility (2010). Technical Committe: ISO/TMBG Technical Management Board - groups. Edition:1.106 p. URL:https://www.iso.org/obp/ui/#iso:std:iso:26000:ed-1:v1:en [in English].

9.ISO/IEC 38500:2015. Information technology - Governance of IT for the organization. (2015). Technical Committe: ISO/IEC JTC 1/SC 40 IT service management and IT governance. Edition: 2. 12 p. URL: https://www.iso.org/obp/ui/#iso:std:iso-iec:38500:ed-2:v1:en [in English].

10.Ridei, N., KhodunovаV., Voronova, G., Tsymbal, S. & Bondar, N. (2022). A social and philosophical analysis of the values of European education. Amazonia Investiga. 11(58). Р. 194-201. URL: https://doi.org/10.34069/AI/2022.58.10.21 [in English].

11.Ridei, N., Tytova, N., Humeniuk, T., Ishchenko, S. & Sheremetieva, S. (2023). The main ways to solve the problems of document management in higher education (the Ukrainian case). Amazonia Investiga, 12(61), 212-223 [in English].

12.Ridei, N., Tytova, N., Kanova, L., Slonovska, O. & Panchenko, L. (2022). Educational policy of life quality of social and cultural forms of the educational organization throughout life. Amazonia Investiga, 11(56), 73-81 [in English].

13.Ridei, N., Tytova, N., Sydorenko, T., Tsymbal, S. & Liashenko, M. (2023). Changes in the semantic profile to evaluate the quality and safety of life. Amazonia Investiga, 12(71), 242-251. URL: https://doi.org/10.34069/AI/2023.71.11.21 [in English].

14.Vuorikari, R., Kluzer, S. & Punie, Y. (2022). DigComp 2.2: The Digital Competence Framework for Citizens - With new examples of knowledge, skills and attitudes, EUR 31006 EN, Publications Office of the European Union, Luxembourg. doi:10.2760/115376 [in English].

Размещено на Allbest.ru