Исследование творчества М. Хлебниковой. Применение поэтессой характерных для словотворчества современных поэтов деривационных приемов, из всех словообразовательных способов предпочитая морфологические (словосложение, сложение с суффиксацией, суффиксация).

Анализ словообразовательных средств объективации духовных концептов «упорство» и «упрямство» в русском языке. Изучение семантических особенностей, деривационных отношений между лексическими единицами. Ряд когнитивных признаков исследуемых концептов.

Антонимия как часть лексической семантики. Способы образования однокоренных антонимов в русском языке. Характеристика средств образования однокоренных антонимов в русском языке, анализ их семантики, специфики употребления на фоне китайского языка.

Словообразовательный и сопоставительный анализ лексического материала как способы изучения иностранного языка в профессиональных целях. Семантический аспект и аспект, связанный с постижением профессиональных знаний на основе иностранных текстов.

Определение словообразовательной активности (или пассивности) непроизводных лексем с корневой морфемой латинского происхождения. Особенности реализации их словообразовательного потенциала в современном русском литературном языке конца XX – начала XXI вв.

Анализ специальной литературы, посвященной изучению различных проблем теории словообразования соматизмов. Анализ модели сложных и производных прилагательных со словообразовательными компонентами сердце и голова в английском, немецком и русском языках.

Исследование русской словообразовательной системы в аспекте ее лексической реализованности. Предметом исследования является главная ячейка названной системы - словообразовательный тип. Потенциал данного типа и особенности его лексической реализации.

Современное мультикультурное пространство как результат процессов глобализации на всех уровнях жизнедеятельности. Словообразовательный формант -уш/а как языковая единица, которая используется для альтернативного способа создания имен существительных.

Модели мышления, перспективы в основе словопроизводства имен существительных в немецком языке (seinмодель, werden-модель, tun-модель). Лидеры среди продуктов словообразования (дериваты с суффиксом - er, - ung, - heit/-keit и субстантивированный инфинитив.

Спосіб словоскладання в латинській мові, за допомогою якого утворюються термінологічні одиниці з новими значеннями і новими функціями. Іменники-юкстапозити, якими послуговується сучасна медична термінологія. Семантичні відношення між компонентами.

Опис критеріїв ідентифікації складних слів для визначення їх змісту. Виділення групи складних слів-неологізмів відповідно до їхнього смислового значення. Визначення найпродуктивнішої моделі утворення складних слів на основі аналізу їх синтаксичних ознак.

Историческая и социально-культурная информация археологической терминологии. Лингвистические особенности словосложения и словообразования в археологических текстах. Морфолого-синтаксическое обозначение и описание обнаруженных археологических объектов.

Рассмотрение ядерных регрессивных словосочетаний с адвербиальным и адъективным ядром. Понятие слова как основной лексической единицы. Описание схемы классификации словосочетаний. Одноклассные и разноклассные зависимые сочетания, их отличия и функции.

Способы образования словосочетаний из отдельных слов. Разработка способа формульной записи структуры словосочетаний естественного языка, а также методов синтеза реляционных сетей для операций соединения слов в словосочетаниях. Структура реляционной сети.

Ознаки, лінгвістичні та психолінгвістичні підходи до визначення сутності поняття "словосполучення". Особливості засвоєння словосполучень дітьми старшого дошкільного віку. Оволодіння словосполученням як важливим мовним засобом та мовленнєвою одиницею.

Темпоральні словосполучення відносного часу на матеріалі драматичних поем Огієнка. Словосполучення з семантикою передчасу й післячасу, їх поширення та семантичні групи. Дослідження активності уживання окремих граматичних моделей в спадщині Огієнка.

Словосполучення як два чи більше повнозначних слів, об'єднаних синтаксичним зв'язком, предметом синтагматичного синтаксису. Знайомство з головними особливостями синтаксичних, комбінованих та складних словосполучень. Розгляд синтаксичних зв'язків слів.

Ознайомлення із сутністю словосполучення. Дослідження та характеристика рівнів лінгвістичного відображення світу: лексичного (узагальненого), синтагматичного (фрагментарного, який відображається конкретно) і текстового (детально пояснювального).

Розгляд та аналіз проблеми зв'язку словосполучення зі словом. Виявлення їх диференційних характеристик. Визначення синтаксичного та лексикологічного напрямів щодо інтерпретування словосполучення і слова. Ознайомлення зі специфікою предикативності.

Аналіз особливостей універбів як однієї з мовленнєвих реалізацій номінатем комплексного зразка. Мотиваційні відношення, що встановлюються між словосполученням та його вербальним еквівалентом. Критерії тотожності номінатеми зі своїми модифікаціями.

Вивчення місця, ролі і значення ад’єктонімної системи в сучасному українському мовознавстві на прикладі досліджень словацьких лінгвістів. Оцінка словотвірного потенціалу дериватів. Характеристика лексико-семантичних та граматичних ознак словотворчі.

Проблема змістового аспекту мови. Семантика похідного слова, його особливості в лексикологічній системі англійської мови. Засоби словотвору, їх функціонування і використання. Словотвір прикметника. Визначення характерних особливостей новоутворених слів.

Особливості встановлення загальних закономірностей словотвору дієслів із рефлексивним комплексом в індоєвропейських мовах. Сутність класифікації дієслів за формальними й семантичними ознаками. Значення генетичних, типологічних й ареальних факторів.

Проаналізовано творення жіночих варіантів імен прибужан, що постали внаслідок суфіксації від повної та усіченої основи офіційних імен, усічення та усічено-суфіксальних способів з їх різними комбінаціями. Крім цього, виявлено деривати лексичного творення.

Творення варіантів імен, вжитих у романах В. Лиса "Століття Якова", "Соло для Соломії". Функціонально-стилістичні можливості української літературно-художньої антропонімії. Розмовно-побутові варіанти імен, утворені за допомогою загальновживаних суфіксів.

Класифікація морфем, корені та афікси. Словотвір як розділ мовознавчої науки. Поняття про афіксальні морфеми, твірну основу і формант. Характеристика споконвічної української лексики та її стилістична диференціація. Джерела української фразеології.

Аналіз формування суб’єктивної модальності тексту словотвірними засобами. Аналіз низки моделей, за якими утворюються деривати з відповідною конотацією. Суб’єктивна модальність тексту словотвірними засобами, текстове використання словотворчих величин.

Основні словотвірні особливості похідних прикметників давньогрецької мови. Окреслено відмінності між первісними та похідними одиницями. Наведено теоретичну класифікацію способів словотворення, яка найбільше відповідає специфіці давньогрецької мови.

Виявлення основних способів словотвору в українській та англійській мовах. Загальна характеристика продуктивних типів словотвору та виокремлення його особливостей. Розкриття основних правил вживання прикметників у мовному середовищі порівнюваних мов.

Утворення похідних слів від інших спільнокореневих слів, взаємозв’язок між ними. Вивчення прислівників іменникового, прикметникового, займенникового і дієслівного походження. Суфіксальний, префіксально-суфіксальний і префіксальний способи творення.