Дослідження проблеми розуміння людини людиною в контексті суб’єкт-об’єктної та суб’єкт-суб’єктної концептуальних схем міжособистісного пізнання. Рівні, детермінанти та механізм міжособистісного розуміння. Використання діалогу як моделі ситуації розуміння.
Суть деінституціалізації як процесу реформування. Перехід від інституційної системи догляду до системи, яка забезпечує виховання дітей в сім’ї або в умовах, максимально наближеним до сімейних. Підготовка студентів спеціальності "Соціальна робота".
Знайомство з науковими рефлексіями музикознавця з Португалії, які присвячені актуальній проблемі пізнання музики через концепт Іншого в культурі сучасності. Аналіз проблеми в формі діалогу. Суть самобутності та різноманіття етнокультурного ландшафту.
Поява ідеї розгляду нелінійності особистості в науковому дискурсі. Перехід науки від класичного до некласичного і постнекласичного етапів її розвитку. Формування складного та нелінійного стилів наукового мислення. Проблемний спектр терміну "особистість".
Аналіз доктринальних підходів до категорії обмежень прав осіб в цивільному праві. Дослідження тенденцій розуміння об’єктивного і суб’єктивного аспектів обмежень прав. Дія меж у механізмі правового регулювання та формування правомірної поведінки особи.
Аналіз правової природи обов'язків у концепціях мислителів Давньої Греції. Осмислення витоків категорії обов'язку в контексті філософської спадщини античних мислителів. Аналіз зв'язку системи обов'язків у Платона із його вченням про форми держави.
Аналіз проблематики обов’язків у світлі природно-правових концепцій Дж. Локка та Ж.-Ж. Руссо. Дослідження обов’язку крізь призму законів – спершу природного (не спричинювати шкоди іншому), а згодом і громадянського, що встановлюється верховною владою.
Об’єкт, суб’єкт та метод пізнання - найбільш важливі складові будь-якого науково-пізнавального процесу. Звільнення історичної науки від диктату партійної, ідеологічно спрямованої методології - одна з характерних рис розвитку пострадянських держав.
Поняття податку як правової категорії. Розвиток визначення категорії податку, його основних ознак поряд із розвитком правової науки. Процесуальний аспект податкових платежів. Особливості юридичної форми, що використовується при встановленні податків.
Закріплення права ненасильницької протидії владі у Конституції України. Здійснення суспільного контролю за владними інститутами. Порядок проведення мітингів, зборів і маніфестацій. Умови заборони мирних зібрань. Відповідальність за захоплення приміщень.
Аналіз змісту права збиратись мирно в різних формах і основні спроби розмежування цих форм. Як саме повинні проводитись мирні зібрання з метою здійснення контролю за інститутами публічної влади. Мирне зібрання як законна форма права на опір владі.
Визначення питань розуміння права. Дослідження нетотожності права і закону, неправильності розуміння права як прескриптивних текстів. Аналіз двох підходів до типології розуміння права: наукового (національної юридичної науки) та соціокультурного.
Наявність клінічного мислення як невід’ємна складова свідомості студента-медика. Проблема знання та розуміння лінгвістичних аспектів медичної термінології студентами-іноземцями англомовної форми навчання, що є бар’єром на шляху отримання якісних знань.
Наявність клінічного мислення як невід’ємна складова свідомості студента-медика. Креативний підхід до проведення занять з предмета "Гістологія, цитологія, ембріологія" зі студентами англомовної форми навчання. Лінгвістичні аспекти медичної термінології.
Дослідження витоків принципу рівності в період Античності. Порівняння досягнень древньогрецького та римського права щодо інтерпретації принципу рівності. Визначення основних тенденцій, які лягли в основу подальшого розвитку цього правового принципу.
Характеристика особливостей психічного здоров’я, що є складовою здоров’я людини і залежить від емоційної реакції людини на зовнішні подразники. Аналіз важливості усвідомлення людини, як цінності фундаментального аспекту гуманістичної психології.
Ідентифікація філософсько-психологічних поглядів та підходів різних психоаналітичних шкіл до розуміння свідомого та несвідомого в психології людини. Поняття про інтроверсії та екстраверсії. Теорія соціалізації і людської взаємодії Г. Саллівана.
Сутність розуміння свідомості у паламітському ісихазмі. Аналіз сучасного богословсько-філософського вивчення ісихазму. Демаркація поняття свідомості в ісихазмі через її співвіднесення з потенційно тотожними в паламізмі поняттями "душа", "розум", "серце".
Аналіз викликів та загроз, які виникають перед українським журналістам у процесі роботи над матеріалами в умовах російсько-української війни. Порівняльний аналіз стандартів журналістської творчості і правил висвітлення подій мирного та воєнного часу.
Психологічні особливості, структурні та функціональні ознаки засвоєння нової інформації у аудіо- та візуальних формах дітьми старшого дошкільного віку. Аналіз проблем розуміння, індикатори та детермінанти його проявів, особливості вербальних методів.
Обґрунтування актуальності визначення концептуальних підходів до формування освітнього простору. Категоріально-дефінітивний аналіз основних понять означеної концепції. Етапи здобуття перцептивного досвіду викладачами. Головні завдання освітології.
Реформування системи вищої освіти в Україні. Підвищення якості підготовки педагогічних кадрів. Мотивація та формування професійних компетенцій майбутніх фахівців. Оптимізація навчально-пізнавальної взаємодії між студентами та викладачами університету.
Філософський підхід до визначення принципів герменевтичності психоаналітичного процесу. Виокремлення психоаналітичної герменевтики поруч із психологічною, філологічною, юридичною, теологічною. Обґрунтування психоаналізу як герменевтичної практики.
Тарас Шевченко як геніальний поет, маляр, прогностик та провісник долі українського народу та його держави. Характеристика основних причин нерозуміння місця літературної спадщини та значення творчості Шевченка в процесі розвитку сучасної України.
Розкриття змісту терміну "реалізм" у наукових дослідженнях західних мистецтвознавців, визначення стану розвідки означеного питання за межами пострадянської мистецтвознавчої доктрини. Дослідження переходу від семантичного (вузького) розуміння терміну.
Розкриття етимології поняття "тероризм" та його феномену. Обґрунтування проблеми поширення світового тероризму та наведення основних підходів до його розуміння для підвищення ефективності діяльності всіх інституцій громадськості у боротьбі з ним.
Розгляд способів, якими Гомер в поемах використовує зображення тіла для вираження емоцій, характерів персонажів та для втілення глибоких філософських концепцій. Аналіз метафоричного використання тіла як символу, його співвідношення з частинами та цілим.
Особливості розуміння здоров’я східною та західною медичною традицією. З’ясування філософського підґрунтя медицини Сходу, розкриття основ китайської медичної традиції. Культ краси фізичного тіла в культурі Заходу, детальне уявлення про його будову.
Розробка базових положень концепції розуміння у здійсненні права і стратегії її побудови на основі герменевтики права. Удосконалення концепції здійснення права. Предмет і критерій розуміння у здійсненні права в цивільному та кримінальному судочинстві.
Описано роботи, які пояснювали тлумачення хаосу як безладу у контексті дослідження його в до постнекласичній раціональності. Визначено, що відношенню до цього безладу вбачається потреба в постулювання необхідності впорядкування хаотичних феноменів.
