У. Самчук як видатний український письменник, журналіст і публіцист, знайомство з творчою діяльністю. Розгляд головних особливостей поетики мемуарного нарису "Юрій Липа: поет і лікар" У. Самчука. Загальна характеристика книги "На коні вороному".

Розгляд оригінальної авторської інтерпретації міфу про троянську пророчицю Кассандру в однойменній драмі Лесі Українки. Тема правди в драматичній поемі, естетика неоромантизму, художнього трагізму й психологізмів. Художнє втілення міфу про Кассандру.

Комплексний аналіз поетики мотиву в романістиці В. Фолкнера 1920-х – 1930-х років. Характеристика особливостей семантики, структури і функціонування мотивів. Дослідження поетикальної парадигми мотиву на різних рівнях художньої системи письменника.

Визначення художньої особливості побудови заголовкових моделей на прикладі вікторіанської поетики. Огляд традицій заголовків та назв у літературних творах середини ХІХ століття. Основні тенденції називання в англійських романах вікторіанської доби.

Наративні стратегії та інтермедіальна поетика роману К. Ішіґуро "Прозорий серпанок над горами". Наративні прийоми, художні і лексичні засоби, що акцентують на ненадійності наратора. Виокремлення ознак японської естетики (лаконічність, аудіовізуальність).

Погляди науковців XIX cт. на поетику народної пісні, особливості її змісту, віршування, взаємозв'язок, взаємовплив форми та змісту народної пісні. Мистецька лабораторія колективного творця. Художні закономірності розвитку поетичного мистецтва народу.

Виявлення основних постулат натуралізму в творі норвезької літератури. Змалювання світу з точки зору імпресіоністів. Огляд натуралістичних та імпресіоністичних рис у творі "Голод". Аналіз ірраціонального початку душевного та психологічного стану людини.

Дослідження творчих підходів до організації наукових текстів в українській літературі ХІХ - початку ХХ ст. на засадах світової та української поетики. Актуалізація інструментарію для потреб ефективного функціонування стосовно проблем наукового викладу.

Виявлення художньої специфіки та авторської концепції новел Гумільова 1907–1909 років, з’ясування їхнього місця та ролі в художньому світі автора, а також у російській літературі початку XX ст. Дослідження функції стилізації в новелах письменника.

Аналіз поетики та жанрових особливостей малої прози М.С. Гумільова стилізованих під новелістику італійського Ренесансу, лицарські романи та романтичні новели XIX століття. Використання ним символів, інтертексту, автоінтертексту та міфопоетики у творах.

Поетика новелістики О. Кундзіча на прикладі новели "Сколопендра" та повісті "Шосе коло Ай-Петрі". Сучасний, неупереджений і всебічний аналіз текстів соцреалістичного канону. Аналіз трансформації творчих задумів і попередніх художніх текстів у нові.

Поетична творчість українського письменника діаспори Ю. Косача у контексті традиції Шопенівського ноктюрну в європейському мистецтві. Паралелі з візіями українських письменників-романтиків (Шевченка), українських поетів-емігрантів попереднього покоління.

Висвітлення прикметної особливості поезії Евгена Маланюка — поетики повторень певних образів і тропів, наявності цілих семантичних гнізд. Інтертекстуальна, географічна, історично-біографічна й автопсихологічна ґенеза модифікованих семантичних знаків.

Аналіз образу Запорізької Січі в повісті А. Кащенка "Зруйноване гніздо", соціокультурний аспект. Репрезентація Січі як сакрального місця, включеного до історичної пам'яті персонажів твору. Формування негативного ставлення до руйнування Запорізької Січі.

Встановлення художніх принципів та методів, характерних для американського готичного оповідання в аспекті образності та символізму. Характеристика тенденції взаємодії образів та символів у американських готичних оповіданнях Е. По, А. Бірса, Г. Лавкрафта.

Характеристика інтертекстуальних факторів, які формують поетику онімів на матеріалі роману В. Набокова "Приглашение на казнь". Розгляд способів виявлення референтних, відконотонімних, алюзійних й автоалюзійних компонентів семантики номінативних одиниць.

Сутність поетики опери як фактору жанрової самоідентичності. Історія її формування у двох варіантах: у словесних текстах і поясненнях, а також у системі мовних і виразових засобів самих творів. Вокальна мова оперних персонажів та проспівані діалоги.

Історія написання оповідання Івана Тургенєва "Фауст". Аналіз поетики оповідання як одного з найбільш "таємничих" творів письменника, присвяченого темі нещасного кохання. Особливості впливу мистецтва на людську душу. Значення прийому ретроспекції.

Дослідження основних етапів становлення і розвитку оповідального жанру в кримськотатарській літературі. Методика визначення ролі наратологічних стратегій в організації структури оповідання. Характеристика лейтмотивної символіки літературних творів.

Проведення комплексного аналізу поетики оповідних структур творів В. Стефаника на прикладі мотивно-тематичного комплексу смерті. Розгляд особливостей описових структур письменника. Поєднання і взаємодія описової та оповідної манер ведення наративу.

Аналіз проблемного комплексу творів М. Куліша. Вивчення домінантних аспектів поетики п'єс М.Г. Куліша "Народний Малахій" і "Патетична соната". Символізація й метафоризація, звернення до гротеску, іронії, неоміфологізму, прийому маски, контрастування.

Аналіз символіки пейзажних образів і засобів зображення картин природи. Художні й функціональні особливості описів природи в російській та китайській літературі першої третини ХХ століття. Зіставлення російської та китайської національної картини світу.

Дослідження німецькомовної літератури Буковини в українському літературознавстві. Аналіз поетику пейзажу в ліричних творах письменника єврейського походження Мозеса Розенкранца. Основні прийоми опису природи. Поетична спадщина Мозеса Розенкранца.

Народження поетики перформатива. Аналiз автобiографiчних повiстей росiйського письменника Андрiя Бiтова, якi входять до циклу "Книга подорожей". Перформативнiсть як чиста воля до тексту i спосiб темпоральної демаркацiї. Подiя тексту i авторське Я.

Аналіз наукових підходів літературознавців у дослідженні проблем поетики повістей М. Хвильового. Дослідження соціопсихологічних домінантів як основи образно-сюжетного моделювання світу героя у системі поетики Миколи Хвильового на мікро- та макрорівні.

Аналіз художніх особливостей повісті Т. Шевченка "Капитанша". Розгляд проблемно-тематичного змісту твору. Застосування Шевченком у повісті широкої палітри стильових засобів, активне висловлювання його ставлення до зображуваних подій і персонажів.

В. Свідзинський як автор творів із яскравою образністю й промовистою метафорикою, прихильник класичного вірша. Загальна характеристика найбільш цікавих аспектів поетики В. Свідзинського. Розгляд головних особливостей лексико-стилістичних повторів.

Огляд найважливіших вимірів "пограничного" існування у "Книзі снів і пробуджень" Галини Пагутяк. Перебування в оніричному просторі, спроба виходу у сакральний світ, звернення до індивідуального і колективного минулого, існування на межі норми і не-норми.

Аналізується художня аберація як чинник поетики Лесі Українки в контексті її модерних шукань. Запропоновано конкретні приклади семіотичних помилок у локальному тексті Лесі Українки. Доведено важливу сюжетотворчу роль гамартії в драматургії письменниці.

Помилка як основний фактор поетики Л. Українки в контексті її модерністських шукань. Підпорядкування певних неточностей на образному і метафізичному рівнях пріоритету художньої правди. Дослідження сюжетотворчої ролі гамартії в драматургії письменниці.