Осмислення у вісниківському контексті ідейно-естетичних поглядів М. Чирського на театр і дослідження поетики його драматичної мініатюри. Художні засоби, що демонструють увагу до експресіоністської техніки письма, аксіологічна спрямованість твору.

Криза картезіанського світогляду в європейському мистецтві. Осмислення феномену сповіді в західно-європейській культурі. Аналіз функції поетики другорядного у французькому романі. Реалізація концепту щирості та примирення будь-яких внутрішніх конфліктів.

Переосмислення та занепад постмодерністської категорії "симулякр" в романі М. Кундери "Торжество мізерності". Образний ряд роману. Новий підхід до зображення людини. Другорядні елементи художньої структури роману. Наративна специфіка і мінімізація форми.

Аналіз роману М. Кундери "Торжество мізерності" з оглядкою на зміни в поетиці сучасного роману. Переосмислення постмодерністської категорії "симулякр", яка мало залежала від реальності. Анекдоти про Сталіна і його оточення як основа роману письменника.

Вивчення зв'язку сучасної англійської прози з філософією. Вплив філософії екзистенціалізму на англійську літературу. Аналіз специфічних рис моделювання художньої дійсності у романі Дж.Фаулза "Колекціонер" через призму мотивів філософії екзистенціалізму.

Особливості експресіоністичного світобачення Т. Осьмачки, відображеного у драматичній поемі "Містерія". Дослідження основних складників її експресіоністичної парадигми: мотив самотності та смерті, арсенал творення трагічного, національний характер.

Поетика експресіонізму в ліричній збірці П. Коробчука "Хвоя". Осмислено трагічну тему війни на сході України, якій письменник протиставляє віталізм любові та мудрості. Наскрізні образи смерті, крові, пульсу, серцебиття, мотиви болю, страждання, пам’яті.

Описання історії становлення і розвитку експресіонізму в філософії ХIХ-ХХ ст. Характеристика наукових поглядів українського літературознавства на питання експресіоністичної термінології та образності. Інтерпретація образу міста та "мотив двійництва".

Висвітлення протистояння між Україною та Росією у сучасній експресіоністській літературі. Відображення подій війни, деформації та деконструкції світу гіперболами і розірваністю синтаксичних, лексичних конструкцій у збірці Л. Якимчук "Абрикоси Донбасу".

Аналіз засобів утілення категорії емотивності в історичному романі І. Білика "Похорон богів". З’ясування їхньої ролі у реалізації авторського задуму створити художній образ переходу від Доби язичництва до християнства. Реалізація текстової емотивності.

Аналіз поетики назв спогадів, взятих за цілісний текст і в діалогічних відношеннях, авторів – М. Руденка, І. Дзюби, І. Жиленко, С. Кириченко. Характеристика специфічної структури заголовків, що відповідає закодованому в них художньо-філософському змісту.

Представлено людський документ як невід'ємна складова літературного процесу, що сприймається "як єдиний духовний організм". Проаналізовано поетику назв спогадів Руденка, Дзюби, Жиленко, Кириченко, взятих за цілісний текст і в діалогічних відношеннях.

Досліджено основні риси поетики заголовків прози Макса Кідрука. Проаналізовано зв'язок назв книжок із авторськими світосприйняттям і його індивідуальним стилем, зі змістом творів і образотворенням. Заголовки розглянуто як особливий намір автора.

Проблема поетики титулу літературного твору як особливого композиційного елементу. Дослідження зміни опції сприймання твору та розуміння головної ідеї. Аналіз та оцінка отриманих результатів як бази для подальших досліджень у даному напрямі вивчення.

Рецептивно-комунікативна, функціонально-естетична, наратологічна, часово-просторова, семіотична та психокреативна характеристика компонентів заголовкового комплексу в ліриці Івана Франка. Їхні взаємозв’язки із системою художніх образів і мотивів.

Визначення ролі заголовку у сприйманні тексту. Творення тексту і встановлення контакту з читачем як основні функції заголовку. Використання образних заголовків з ускладненою семантикою. Аналіз поетики заголовку у романі Б. Вербера "Імперія янголів".

Аналіз замовлянь, зібраних на Сватівщині Луганської області. Становлення і функції жанру, класифікації провідних науковців. Мета застосування, об’єкт впливу, сюжет, символіка тексту й окремих фраз, поетика жанру. Його спорідненість з народною казкою.

Опис художніх творів, написаних на початку ХХІ ст. українськими письменниками, які в заголовковий комплекс винесли маркер "записки". Відтворення особливостей розмовного мовлення персонажів, наявність хронології, якщо йдеться про суспільно значущі події.

Сутність "піктопоезії" як феномену та її місце в жанровій системі сюрреалізму на прикладі збірки Поля Елюара та Мана Рея "Les mains libres". Жанровий репертуар сюрреалістів, його пошуковий характер та свобода від обмежень, роль у літературознавстві.

Дослідження піктопоезії як феномену та її місце в жанровій системі сюрреалізму на прикладі збірки Поля Елюара та Мана Рея "Les Mains libres". Використання поетики, що поєднує експресіонізм та сюрреалізм, для відображення духовного та творчого світу.

Виявлення особливостей музичного мислення Б. Лятошинського, ментально-психологічної структури його художньої свідомості у звуковому образі світу. Розгляд симфонізації ним пісенного фольклору та вираження національної ідеї через символізм мовоутворення.

Вивчення змінених станів свідомості в художньому тексті, в якому вони експлікуються в сукупності вербальних і персонажних образів. Огляд проблем онтологічного й гносеологічного статусів змінених станів свідомості. Засоби їх втілення в художній семантиці.

Простеження історії вивчення питань поетики змісту в теорії літератури ХХ століття. Виявлення різних типів композиційного оформлення складових "внутрішнього (поетичного)" змісту у співставленні і зв'язках з етапами повного і неповного розгортання сюжету.

Проблема реінтерпретації цитат, засвоєних українською мовно-літературною практикою із поетичних текстів Тараса Шевченка. Активні змістотвірні й оцінні одиниці, носії лінгвокультурної інформації, їх лінгвокогнітивна специфіка й контекстна прагматика.

Творчість американського письменника Деніела Кіза. Історія створення роману "Квіти для Елджернона". Проблема приреченості цього світу. Символіка і образний ряд твору. Дослідження самоідентифікації в романі. Символічний ряд і центральні образи роботи.

Визначення тематичної спрямованості та художньої своєрідності поетики Л.-Ф. Селіна на прикладі роману "Подорож на край ночі". Аналіз особливостей індивідуально-авторського мовлення, заснованого на перетворенні в художню прозу розмовного стилю вулиці.

Основні риси поетики ідентичності у романі Ф. Лавро "Ці люди...", акцентування на гео- та етноментальних зсувах свідомості персонажів. Двійництво як спосіб маркування Іншого у романі. Забезпечення мобільності внутрішньотекстової комунікації у романі.

Аналіз особливостей літературного і культурного процесів в Англії кінця ХIХ – початку ХХ ст. з урахуванням сучасних літературознавчих концепцій. Визначення ролі антропоніма у творчості Т. Гарді як смислового коду, який розкриває естетичну позицію автора.

Образи рослин у поетичних текстах В. Коломійця. Додаткова семантизація традиційних для української культури образів. Особливості функціонування оказіональних флоронімів у поезіях В. Коломійця. Характер уживання неолексем на позначення явищ природи.

Загальна характеристика ключових проблем дитячої регресії. Аналіз поетики ініціації у сучасній літературній казці Роальда Дала "Джеймс і гігантський персик". Знайомство з головними особливостями реконструкції міфів у літературних казках Роальда Дала.