Вивчення специфіки поетикальної основи повстанських пісень тюремної тематики, виявлення її традиційної платформи та новаційних компонентів. Проблема своєрідності відображення та поєднання у піснях двох площин: історичних реалій та переживань ув’язнених.

Комплексний аналіз віршів, які виходили з-під пера пересічних людей в радянській Україні - селян, робітників, студентів, священників, представників світської інтелігенції. Наявність віршів антирадянського спрямування після Голодомору 1932-1933 рр.

Дослідження поетичного дискурсу Р.М. Рільке в лінгвостилістичному аспекті, який передбачає наближення мовних категорій до художніх образів твору. Єдність поетики, мови художнього твору. Функціонування метафоричних різновидів у просторі художнього тексту.

Виявлення діалогічної позиції Бориса Олійника, що була експлікована у віршах за допомогою звертань, присвят, розмовних інтонацій. Відзначення та характеристика внутрішнього діалогізму художнього мислення автора, який вдавався до автокомунікації.

Огляд спроби сформувати модель гендерного аналізу художнього світу Вітмена. Аналіз специфіки відображення фемінності і маскулінності, переосмислення, наближення їх до нової андрогінної якості у доробку митця з урахуванням гендерної ідентичності автора.

Спроба сформувати модель гендерного аналізу художнього світу В. Вітмена. Аналіз специфіки відображення фемінності і маскулінності, переосмислення, наближення їх до нової андрогінної якості у доробку митця з урахуванням гендерної ідентичності автора.

Вивчення біографії Євгена Маланюка. Історизм поезії митця. Характеристика особливостей поезії міжвоєнного часу й доробку, написаного після Другої світової війни. Аналіз поглядів Маланюка на сучасну йому поезію, ставлення до поетів Нью-Йоркської групи.

Роль метатропів у формуванні індивідуального стилю митця. Дослідження на матеріалі поезій представників Нью-Йоркської групи — Віри Вовк та Ю. Тарнавського - твердження про те, що поетичний ідіостиль — це система метатропів. Поняття поетичного ідіостилю.

Аналіз характеру авторського "я" на основі дихотомічних зв’язків із закономірністю річного календарного циклу природи. Реалізація теми смерті і безсмертя у збірці. Імпресіоністична картина приходу весни, окреслена за допомогою зорових та слухових образів.

Вивчення процесу створення словника поетичного мовлення Василя Симонетка. Аналіз та особливості словника постав у контексті кандидатської дисертації "Лексико-фразеологічні константи й домінанти ідіолекту В. Симоненка: емотивно-аксіологічні виміри".

Дослідження ознак поетичної мови Василя Голобородька як митця-сюрреаліста. Розгляд його мовно-поетичної естетизації предметів і явищ повсякдення. Особливість поєднання фольклорних традицій образного позначення дійсності з сучасною мовною практикою.

Розгляд оригіналів віршів відомого австрійського поета Р.М. Рільке та їх перекладів В. Стусом. Розгляд різних типів перекладацьких трансформацій та їх впливу при передачі індивідуального стилю Рільке. Визначення наскрізних мотивів та шляхів відтворення.

Дослідження особливостей перекладу поетичних творів як особливого виду художнього перекладу. Аналіз оригіналів віршів відомого австрійського поета Рільке, їх переклади Стуса. Типи перекладацьких трансформацій, їх вплив при передачі індивідуального стилю.

Культурологічний аналіз поетичного перекладу як процесу діалогу культур з акцентуванням на семіотичному підході до діалогічності як взаємопроникнення смислів культури. Переклад як акт взаємодії між Автором (Іншим) та Читачем (інтерпретатором Іншого).

Визначення рівня герменевтичної інтерпретації тексту. Формування сучасної методології культурології. Семіотичний підхід до поетичного перекладу знаків та смислів культури. Розкриття значення теорії архетипів Карла Юнга. Механізм здійснення діалогу.

Розгляд поетичної складової в дискурсі твору Діогена Лаерція в аспекті античної біографістики і доксографії. Характеристика стилістичних особливостей епіграматичної поезії про філософів: апофеоз, героїзація, прославляння, сатира, інвектива і пародіювання.

Вивчення художньої індивідуальності Арсенія Тарковського, визначення його ролі у постсимволістському розвитку російської літератури. Дослідження особливостей метрики, ритміки і строфіки поетичної спадщини. Вивчення мотивів та образності метапоезій автора.

Аналіз етапів творчого становлення Бориса Грінченка як поета. Розгляд стильової, жанрової характеристики його поетичної творчості впродовж трьох вимірів: рання поезія 1880-х років, вірші 1890-х та 1900-х років. Динаміка розвитку образу ліричного героя.

Проаналізовано онімний складник поезій В. Стуса, доведено функційну вагу антропонімного сегмента у творчому доробку письменника, виявлено актуальну амплітуду використаних автором власних назв. Установлено домінантні різновиди антропонімного простору.

Статистичне обчислення синтаксичних параметрів із виведенням середніх показників для ідіостилю та встановленням частотності досліджуваних явищ. Порівняльно-зіставний аналіз синтаксичних конструкцій у текстах В. Стуса і текстах поетів-"шістдесятників".

Дослідження поетичного синтаксису у творчості письменниці Дніпропетровщини Наталії Дев’ятко. Зосереджено увагу на особливостях використання синтаксичних конструкцій і стилістичних фігур у поетичних текстах. Синтаксичні структури для збагачення мови.

Поетичний синтаксис як складова поетики віршованих творів С. Воробкевича. Частотні коефіцієнти різних видів синтаксичних або стилістичних фігур у творах письменника. Аналіз поетичних фігур: ампліфікації, антитези та риторичних запитань у роботах митця.

Дослідження лінгвопоетичних та текстолінгвістичних особливостей дієслів, дієслівних повторів у системі поетичних текстів М. Бажана й І. Драча. Характеристика аперцепційної моделі декодування текстових структур. Функціонально-експресивна природа дієслова.

Проблема комунікативного підходу до вивчення поетичного тексту, яка є актуальною в сучасній лінгвістиці. Сутність художньої комунікації та її складників. Характерні риси поетичного тексту, які визначають особливості поетичної комунікації, її типи.

Сутність художньої комунікації, складники комунікативного акту. Розгляд поетичного тексту в сучасній лінгвістиці. Особливості художньої комунікації у канадській поезії. Типи реалізації авторської комунікативної стратегії у поетичному англомовному тексті.

Аналіз суспільно-історичної ролі поезії наприкінці 1950-х - на початку 1960-х рр., яка посприяла формуванню середовища українських шістдесятників і визначила їх переважаючий дискурс. Огляд теоретичних проблем становлення українського шістдесятництва.

Аналіз поетичних збірок Р. Третьякова у контексті соцреалізму як основного методу радянської літератури. Риторика лірики Р. Третьякова часто залишається в полоні радянських ідеологічних штампів. Позитивні тенденції, пов’язані з явищем "шістдесятництва".

Дослідження поетичних та прозових творів М. Вінграновського в англомовних перекладах. Передача авторського індивідуального стилю, створення тексту, еквівалентного оригіналу за комунікативною спрямованістю й емоційно-виражального потенціалу художньої мови.

Розгляд поетичних та прозових творів М. Вінграновського в англомовних перекладах, їхньої еквівалентності оригіналу. Передавання засобами іншої мови насиченої українськими словами-реаліями яскраво-національної стихії поезії та прози М. Вінграновського.

Вплив специфіки перекладача на результат поетичного перекладу, аналіз мовно-стилістичних особливості перекладацького методу Тарнавського. Обґрунтування відходу від смислу оригіналу заради збереження рими поетичного тексту, збереження стилістичних фігур.