Дослідження поетики портретування в історичній повісті М. Старицького "Останні орли". Розкриття сутності питання позасюжетних факторів композиції художнього твору в сучасному літературознавстві. Роль портретів персонажів у повісті, їх функціонування.

Вивчення стилістичних прийомів в постмодерністському художньому тексті. Особливості текстотворення сучасної американської прози малої форми шляхом розкриття складу поетики постмодерністського художнього дискурсу. Стилетвірні норми текстотворення.

Критерії визначення принципів постмодерністського текстотворення. Еволюція мовностилістичних та композиційно-стилістичних прийомів у жанрі американського оповідання. Основні функціональні типи постмодерністської мовної гри в постмодерністському дискурсі.

Поетичні особливості постмодерністської інтелектуальної драми Т. Стоппарда: специфіка репрезентованої картини світу й концепції героя; функції інтертекстуальності. Різновиди мовних ігор у творах, їх роль у формуванні семантичної багатоплановості драми.

Порівняльний аналіз поетики жанрових модифікацій притчі ХХ століття, її традиційні та специфічні риси періоду модернізму. Літературний огляд творчості Джуліана Барнса, напрямки художніх пошуків письменника, типологія персонажів, символіка та алегоризм.

Жанр притчі у сучасному літературознавчому дискурсі. Аналіз традиційних та специфічних рис поетики постмодерністської притчі. Встановлення зв’язків між творчістю прозаїка Джуліана Барнса і багатою традицією інакомовлення у літературі Великої Британії.

Виявлення специфіки православної кулінарії з точки зору її поетики. Розгляд "православної кулінарії" як ідеального типу в синхронії. Відображення православної картини світу в поетиці православної кулінарії, а також процесу і етапів його творіння.

Дослідження природних локусів як складників урбанізованого світу топосу міста творів Т. Шевченка. Інтерпретація природних локусів крізь призму натурфілософської моделі рецепції навколишньої дійсності. Семіотико-символічні параметри відтворення локусів.

Творчість А. Любченка в оцінці літературної критики. Ліричні відступи в повісті "Образа" як художня форма авторсько-читацьких контактів. Семантичні особливості підзаголовків повісті "Вертеп". Новела "Via dolorosa": семантика назви та музичний контекст.

З`ясування стильової своєрідності й генези прози Володимира Винниченка. Аналіз особливості естетичного функціонування художнього мовлення письменника. Пошук автентичного змісту речей та ідей. Ідеологічність мислення героїв творів українського прозаїка.

Особливості поетики прози Григорія Сковороди: художнє вираження філософських ідей, літературно-естетичні погляди письменника. Відтворення засобом мистецтва слова педагогічних поглядів мислителя. Значення творчості Сковороди в національній літературі.

Дослідження поетики прози Григорія Сковороди, аналіз художнього вираження філософських ідей у його прозі. Літературно-естетичні погляди письменника. Дослідження педагогічних поглядів мислителя та значення творчості письменника в національній літературі.

Система зображально-виражальних засобів, що утілюючи художню ідею, забезпечують формозмістову єдність твору в поетиці прози М. Вінграновського. Специфіка художньої реалізації концепції людини-творця в прозі. Особливості психологізму, композиції оповідань.

Поетика прозових творів М. Паньоля. Індивідуально-авторська парадигма мистецтва, аналіз іманентних кодів творів митця, шляхів художньої трансформації національного менталітету Провансу в прозі письменника та наративної структури паньолівської оповіді.

Обґрунтування простору як індивідуальної та колективної пам’яті на матеріалі репортажного тексту М. Мацеровського. Аналіз історій героїв в їхніх стосунках із простором пограниччя. Розгляд оточення та мовлення героїв у контексті процесу самоототожнення.

Виявлення в поезії Шевченка просторових структур та образів-символів, їх взаємозв’язок з жанром твору, його композицією. Безпосередня роль простору в тій чи іншій поезії. Різновиди простору та типологія їх значень і функцій у тканині поетичного твору.

Семантичні і структурні особливості циклу "Памяті С-ської" Володимира Свідзінського в аспекті поетики простору. Характеристика та особливості головних типів простору. Сутність та значення рослинного символізму, аналіз його використанння у віршах.

Дослідження особливостей художнього часу та художнього простору в "малій" прозі М.О. Булгакова - нарисах, фейлетонах, нотатках, оповіданнях, "маленькій" повісті. Сутність понять "час" і "простір". Розкриття їх значення для розвитку літератури ХХ століття.

Специфіка хронотопу в оповіданні "По коліна в Європі", його смислотвірна й світомоделююча функції, а також художні особливості творення образу Калуша, зокрема характер концептуалізації локусів і топонімів як презентантів культурної ідентичності міста.

Виявлення впливу ранньої прозової творчості С. Процюка на формування авторської унікальної поетики та стилю, розбудованих на засадах психоаналізу у його великій епіці. Розгляд системи психоаналітичних кодів у збірках повістей та оповідань письменника.

Аналіз епіки психоаналізу у ранній прозовій творчості С. Процюка. Інтерпретація творів письменника в аспекті категорій деструкції, аморальності, неврозів, конфліктів, страхів. Виявлення мотивів несвідомого опору системі, девальвації суспільних цінностей.

Досліджується поетика психологізму в імпресіоністичній "поезії у прозі" О. Кобилянської, зокрема, на образному, композиційному, сюжетному рівнях. Осмислюється роль імпресіоністичних художніх елементів у становленні індивідуального стилю письменниці.

Аналіз закономірностей поетики прози раннього Гоголя в контексті його літературно-естетичних поглядів. Проведення типологічного зіставлення його повістей з творчістю В. Скотта (романи "Пуритани" та "Едінбурзька в’язниця") та з творами В. Нарєжного.

Специфіка художнього освоєння С. Рушді східної тематики у контексті орієнтальних пошуків літератури Заходу. Вирішення автором культурологічного питання "Схід – Захід". Модифікації авторської моделі від ранніх творів до пізнішого періоду творчості.

Поетична ідеалізація, міфопоетичність і символіка прози Олександра Гріна, категорія хронотопу, умовне і реальне в його романтичній системі. Інтерпретація художньої сутності грінівської ідеалізації як одного з основних творчих принципів письменника.

Роман Дж. Апдайка "Гертруда і Клавдій" як оригінальне художнє втілення постмодерністських традицій. Літературознавчий сенс вивчення поетики цього роману. Художні особливості стилю письменника. Тенденції розвитку жанру роману в літературі постмодернізму.

Аналіз жанрової специфіки, наративних особливостей, хронотопічного континууму, художнього психологізму та пафосу твору. Домінування Я-нарації, що пояснюється жанровою своєрідністю та ідейно-тематичною спрямованістю на розкриття психосвіту особистості.

Осмислення поетики роману "Діти папороті" сучасного українського письменника М. Дочинця. Комплексне дослідження жанрової специфіки, наративних особливостей, хронотопічного континууму, художнього психологізму та пафосу твору. Творчий доробок прозаїка.

Дослідження поетики прозової трилогії українського письменника А. Дімарова в контексті світоглядних трансформацій автора та його alter ego: від християнина - через комуніста-інтернаціоналіста-атеїста - і знову до войовничого християнина-націоналіста.

Виявлення найбільш суттєвих характеристик художнього світу роману. Описання його проблематики й визначення особливостей поетики твору "Петербургские трущобы". Характеристика поняття "поетика" як уявлення про сутність, жанри й форми художніх творів.