Поетика натуралізму та імпресіонізму у романі К. Гамсуна "Голод"

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. ПРОФ. В. І. ФЕСЕНКО

Самостійна робота на тему:

Поетика натуралізму та імпресіонізму у романі К. Гамсуна «Голод»

(на матеріалі фрагмента з першої частини твору)

Студентки 3 курсу

факультету германської філології

групи Мла 03-13

Викладач: Біляшевич Т. М.

Київ - 2016

Навіть в умовах сучасних культурно-мистецьких ідей, увага до творчих здобутків попередніх епох все ж зостається. Об'єктом зацікавлення цієї праці є натуралістичні та імпресіоністичні начала у творі кінця ХІХ століття, «Голод» Кнута Гамсуна. Незважаючи на те, що ці два напрями є протилежними за своєю природою, саме це новаторство і стає запорукою успіху даного твору. натуралізм імпресіонізм душевний психологічний

Натуралізм характеризується об'єктивістським, фактографічним зображенням дійсності, трактуванням детермінованості людського характеру біологічними, спадковими чинниками та соціально-матеріальним середовищем [4]. Найяскравішим представником цієї течії є всім відомий Е. Золя, характерною рисою його творів є науковість, точність на прагматичність. Красномовних пафосних фраз там не знайти, адже головним є пояснення певної проблеми. Твори натуралістів чимось нагадують наукові праці, проте все ж більш художнього спрямування, навіть не зважаючи на те, що вони намагалися зробити мистецтво більш подібним до науки.

Складність натуралізму полягала в тому, що він, з одного боку, демократизував мистецтво, розширював його тематику, показуючи нові площини життя: дно міста, життя робітників, патологічну психіку, розкривав підсвідомі мотиви поведінки людини і т. п., з іншого -- обмежував себе у проникненні до глибин суспільного буття [4].

Ну і нарешті хочеться процитувати працю Е. Золі «Експериментальний роман», що найбільш точно описує натуралістичний рух: «Найкращим письменником буде не той, хто борсається в гіпотезах, а той, хто впевнено крокує до істини. Сьогодні ми прогнили від ліризму, ми хибно вважаємо, що високий стиль народжується у захмарних блуканнях, що він межує з божевіллям, насправді ж він - породження логіки та ясності».

В той же час, паралельно з натуралізмом розвивається напрям у мистецтві, який основним завданням вважав витончене відтворення особистісних вражень та спостережень, мінливих миттєвих відчуттів та переживань. Основним було передати свої миттєві враження, настрої від побаченого. Імпресіоністи змальовували світ таким, яким він видавався в процесі перцепції. Ставилося за мету передати світ через призму суб'єктивного сприйняття [4]. Невід'ємною рисою в імпресіоністському творі була естетична функція кольорів, звукових барв і тонів. Доволі важливим елементом було розкладання тонів. Автор, не тільки художник, а й письменник, досягав природного вигляду дійсності, ефекту реальності оточуючого світу не змішуючи кольори, а тільки покладаючись на сім основних та гру світла [2].

Доволі цікавим фактом є те, що імпресіоністи намагалися виражати сучасність та свідомо уникали історично віддалених подій. Їх цікавила повсякденна сучасність, тож вони свідомо ігнорували благородні сюжети та замінювали їх на сцени з рутинного життя. Вони надавали перевагу зображувати людей такими вони є у своїй повсякденності.

«Голод» справедливо вважається одним з найвизначніших творів норвезької літератури і одночасно провісником в ній подиху нового ХХ століття. В цьому творі вперше в історії національної літератури ірраціональний початок душевного людини, з його майже невловимими психологічними станами та раптовими змінами настрою, виявився в центрі авторської уваги.

В «Голоді» Гамсун дослідив «живу людську душу», що надзвичайно зацікавила його своєю вразливістю і рухливістю. Він переносить акцент із зовнішнього на внутрішній світ, з умов життя людини на «таємниці і загадки» його душі. Об'єктом авторського дослідження стає розщеплена свідомість героя, чиє сприйняття подій, для Гамсуна важливіше самих подій [5].

Тож знайдемо риси обох течій у цьому творі. По-перше, можна зазначити, що оповідь є доволі лаконічною та не емоційною. Головний герой є маленькою самотньою людиною, що втратила цілісність і намагається визначитися з подальшим життям. Він невдаха, проте все ще намагається дійти до своєї мети та влаштуватися на роботу.

Останнього разу побивався я про посаду скарбника, та прийшов занадто пізно, а крім того, в усякім разі, не міг би внести заставу в п'ятдесят крон. Завжди що-небудь заважало. Заповістив я теж про своє бажання вступити в пожежну валку... Один з гласних обходив і обдивлявся цих претендентів…; наблизившись до мене, похитав головою й сказав, що я нездатний тому, що в мене окуляри. Я пішов туди ще раз, без окулярів…; та гласний проминув мене й осміхнувся: він впізнав мене. Гірш за все було те, що я обідрався й не міг більше з'являтись між люди в пристойнім вигляді, щоб шукати посаду.

Також в цьому уривку не складно побачити те відкидання ідеального, що притаманно обом стилям. Описувати світ мрій не має сенсу, є речі більш нагальні за це. Простий чоловік у звичайному середовищі надає більший простір для дослідження.

Споглядання та передача кольорів і звуків шляхом закарбування суб'єктивного враження від предметів об'єктивного світу є невід'ємною рисою імпресіоністського твору. Передача картинки відповідає внутрішнім переживанням персонажа.

Була дев'ята година. Гуркіт коляс і гомін голосів сповняли повітря, то був страшний ранішній хор, до якого прилучались метушня перехожих і ляскання хурманських батогів. Цей гомін і руханина зараз підбадьорили мене, й в мене покращало на душі.

Поетика натуралізму виражається тут в тому, що показуються нові площини життя. А саме дно міста, життя звичайної людини, що страждає від голоду, якщо тільки не знайде роботу, що її прогодує. Кожен день це новий раунд проти холодності та байдужості світу, і від того як закінчиться ця боротьба залежить життя людини.

Я подався далі вулицями, блукав безжурно, не гадаючи, ні за що, спинявся на кожнім ріжку без усякої мети, звернув у побічну вулицю, де в мене не було жодного діла; взагалі не виявляв аніякісінької волі…

Звичайно, чітку межу між натуралізмом та імпресіонізмом важко провести навіть в окремо взятому художньому творі, і все ж ми спробували показати певні відмінності, так само як і спільні риси. Ми намагалися наочно показати докази вираження особливостей цих течій у художньому творі Кнута Гамсуна «Голод».

Список використаних джерел

1. Лекційний матеріал.

2. Моклер К. Импрессионизм: История, эстетика, мастера / Пер. с франц. под ред. Ф. И. Рерберга. - М.: Либроком. - 2011. - 160 с. (Подані фрагменти).

3. Гамсун К. Голод // Відлуння самотності: Кнут Гамсун та контекст українського модернізму / Пер. з норв. Л. Пахаревського. - К.: Факт, 2003. - С. 25-180.

4. Літературознавчий словник_довідник / За ред. Гром'яка Р. Т., Коваліва Ю. І., Теремка В. І. - К.: ВЦ «Академія», 2006.

5. Сергеев А. О Гамсуне // Гамсун К. Избранные произведения. -- М., 1992.

Размещено на Allbest.ru