Причины возникновения различных мировоззренческих взглядов в XI-XIII веках. Развитие человеческих знаний и образования в XII-XV веках. Содержание учения П. Абеляра и его осуждение церковью. Взгляды Фомы Аквинского и начало развития практических знаний.

Ход и последствия промышленной революции. Причины начала Второй мировой войны. Движение Сопротивления. Холодная война. Пятая Республика. Революция 1968 г. и внешние силы. Научно-техническая революция (НТР). Формирование основ информационного общества.

Основы химии и понимание веществ в Древнем Китае. Открытия в области науки и техники. Дроби как естественная часть результата деления. Китайское доказательство теоремы Пифагора. Применение подобия прямоугольных треугольников. Решение систем уравнений.

Основные направления Правительственной программы по обеспечению научных исследований в области охраны окружающей среды. Задачи, решаемые Госкомэкологии. Обязательства государств по сокращению выбросов парниковых газов. Экологическая сертификация и аудит.

Исследование особенностей взаимосвязи науки и техники, которые являются важнейшими составляющими современной культуры и составляют основу преобразования окружающего человека мира. Взаимодействие науки с такими элементами культуры, как мораль и религия.

Оценка социокультурной ситуации средневековой Западной Европы. Восприятие инокультурных инноваций. Анализ первой агрокультурной, промышленной, транспортной, информационной и военной революции. Формирование научной культуры и системы образования.

Социокультурный смысл техники как средства преобразования природы, самого человека и степени совершенства способа деятельности. Культурная функция науки. Ее этическое и ценностная наполненность. Социально-психологические факторы, определяющие науку.

Обзор цивилизации как высшего материально-технического состояния общества, уникального и самобытного социально-культурного института саморазвития человечества. Оценка науки и техники как фактора цивилизации. Философский смысл проблемы "человек-техника".

Этапы познавательной деятельности человечества. Связь философии техники с философией науки. Зарождение элементов теоретического знания в системах натурфилософии. Становление науки и использование научных знаний в совершенствовании технических средств.

Цели, направления и механизмы реализации политики России в Арктической зоне. Разработка и внедрение технологий, имеющих критически важное значение для освоения Арктики. Развитие и укрепление международного арктического сотрудничества в области науки.

Анализ роли системы университетского образования в формирования демократичного общества. Социокультурно-педагогические аспекты формирования коммуникативно-информационной цивилизации образования нравственно-эстетическими, мировоззренческими средствами.

Общее влияние человеческой деятельности на процессы планетарного масштаба. Применение мер по взиманию платы за услуги экосистем тропического леса. Анализ эффективного противостояния глобальным угрозам. Моделирование и интерпретация в масштабе Атропоцена.

Философия и наука как две взаимосвязанные деятельности, направленные на изучение мира и людей, живущих в этом мире, их единство и отличие. Функции науки в обществе. Представление проблемы "философия и наука" на разных этапах развития человечества.

Определение различий между наукой и философией. Характеристика особенностей науки, как категории философии. Ознакомление с основными уровнями организации знания: эмпирическими и теоретическими. Исследование взаимосвязи философии и естествознания.

Христианство и критическая рациональность. Рассматриваются способы мышления науки и христианства в их взаимоотношениях. Показано, что есть различные аспекты в понимании научного мышления. Один из них основан на догматической традиции научной революции.

Базирование науки на человеческих ценностях. Роль науки в развитом обществе и повышенный интерес социологии к ней. Концепция научного этоса Мертона. Альтернативные подходы к исследованию исторического развития науки. Связь между наукой и этикой.

Иммунология – наука, изучающая структуру и функции систем, контролирующих клеточно-генетический гомеостаз организма человека. Познание механизмов формирования специфического иммунного ответа организма ко всем чужеродным в антигенном отношении соединениям.

Понятие информации, ее свойства и основные виды: графическая, текстовая, звуковая и световая. История развития вычислительной техники. Краткая характеристика поколений электронно-вычислительных машин. Описание архитектуры персонального компьютера.

Определение целей, задач изучения и социально-функционального предназначения исторической науки. Рассмотрение содержательных основ изучаемой учебной дисциплины. Обоснование значения науки истории для развития и сохранения человеческого общества.

Достижения науки древних цивилизаций: майя, инков, этрусков. Майя – один из самых выдающихся народов на планете, обладающий гениальными творческими способностями. Империя инков - тоталитарное государство со сторогой иерархией. Загадочный народ – этруски.

Поняття науки для суспільства у давні часи та сьогодні, її основні завдання, зв’язок з філософією та логіко-гносеологічне трактування. Фундаментальні та прикладні наукові дослідження. Основні функції науки (пізнавальна, світоглядна, виробнича, культурна).

Розстріли інтелігенції, пограбування окупантами мистецьких та історичних цінностей українського народу в роки Другої світової війни. Стан науки, освіти та літератури в евакуації. Глибокий патріотизм преси, радіо, театру, кіно та образотворчого мистецтва.

Дослідження сутності, становлення та етапів розвитку науки. Особливості й методи наукового пізнання. Сучасна класифікація наук. Мистецтво, як форма духовно-практичного відтворення та освоєння світу. Особливості художнього образу. Естетичні цінності.

Особливості розвитку світової науки і техніки у ХІХ ст. Міжнародне співробітництво, головні наукові відкриття. Нова система освіти, "золотий вік" світової літератури. Образотворче мистецтво та архітектура Європи і США кінця XVIII-початку ХIХ сторіччя.

Дослідження та аналіз актуальної проблеми ймовірного майбутнього нашої цивілізації і моральної відповідальності людства за нього. Ознайомлення зі змістом маніфесту Ейнштейна-Рассела, який започаткував широко відомий Рух Паху за мир і роззброєння.

Сучасна наука, її соціокультурне та етичне значення в контексті глобальних проблем сучасності. Етика як філософська та наукова дисципліна. Етика науки як розділ прикладної етики. Причини виникнення морально-етичних проблем в науці: історія і сучасність.

Соціокультурний зміст науки і освіти в інтерпретації В.І. Вернадського. Взаємозв’язок науки і освіти і шляхи його активізації в програмах побудови знаннєвого суспільства. Роль інформаційно-комунікаційних технологій в модернізації освітнього процесу.

Огляд та узагальнюючий аналіз існуючого матеріалу з історії вітчизняної науки і освіти в давній Україні. Визначення рівня, специфіки, векторів розвитку та факторів впливу на давньоукраїнську освіту та науку. Головні ознаки реформи української школи.

Вивчення життя та наукової діяльності історика І. Ністора. Дослідження буковинським вченим територіальних проблем Молдовського князівства з румунської націоналістичної точки зору. Розкриття змісту політичних робіт професора у журналі "Junimea literara".

Причини виникнення соціальних проблем в Україні, роль некваліфікованого менеджменту. Роль громадської компоненти у вирішенні соціальної проблематики в галузі освіти. Стратегія розвитку громадських академічних формувань. Забезпечення розвитку Академій.