Посилення наукової та практичної складової процесу викладання обліково-аналітичних дисциплін у вищій школі. Варіанти підвищення наукової компоненти знань студентів, нові підходи до складання програм навчальних дисциплін, оновленого формату підручників.

Розгляд моделей взаємин науки і релігії в оптиці філософії науки і богослов'я, спроб реінтерпретації принципу доповнюваності та можливості методологічної рецепції. Обґрунтування підстав для конструктивного діалогу науки і релігії в контексті культури.

Біографії лауреатів Нобелівських премій в областях фізики, хімії, фізіології та медицини, літератури - вихідців з родин священиків і тих, хто отримав глибоке релігійне виховання із навчанням. Соціологічний аналіз їх релігійної і конфесійної приналежності.

Аналіз моделей конфлікту, незалежності та діалогу у відношеннях науки й релігії на етапі класичної, некласичної і постнекласичної науки. Витоки конфлікту на етапі формування класичної науки. Вплив релігії і християнства на розбудову засад сучасної науки.

Дослідження проблеми відношення релігії та науки, визначення сфери компетенції обох форм свідомості й пізнання. Теологічне переосмислення ставлення католицької церкви до наукового прогресу. Вплив цивілізації на життєві установки та місця людини в світі.

Дослідження взаємин науки і релігії в оптиці філософії науки і богослов'я, спроб реінтерпретацї принципу доповнюваності та можливості методологічної рецепції. Спроби інтеграції науки і релігії у працях богословів. Сучасний діалог науки і релігії.

Тенденція розмежування знання і віри за критерієм раціональності. Аналіз проблеми співвідношення науки і релігії, віри і знання у духовному досвіді людства. Диво як наслідок заперечення об’єктивних закономірностей, що означає руйнування історичної логіки.

Аналіз тотожності понять "наука" і "культура". Дослідження сутності науки її гуманістичних, світоглядних, методологічних основ, шляхів розвитку і функціонування в різних соціальних системах, глибини і характеру впливу на суспільне життя і долю людства.

Аналіз соціально-технологічних наслідків впливу наукових "проривів" ХХ-ХХI ст. на соціокультурну сферу в умовах розширення трансгуманістичної концепції, наростаючого дисбалансу між функціями науки, проблем сприйняття і розуміння її ролі окремими людьми.

Особливості китайського будівельного обладнання та досягнення китайців у архітектурі. Формування системи освіти в Китаї у VI ст. до н.е. Специфіка релігійної структури і психологічних особливостей мислення у Китаї. Головні винаходи стародавнього Китаю.

Визначення факторів переосмислення воєнно-політичних і військово-технічних проблем щодо забезпечення обороноздатності та зміцнення безпеки України. Характеристика сучасного розвитку воєнно-наукових досліджень Повітряних Сил як складової воєнної науки.

Рассмотрениие аспектов идеи науки как абсолютного блага на примере техноутопии "Пари трансгуманистов" З. Иштвана. Оценка бэконовского проекта как возможного источника футурологическго трансгуманизма. Мировоззренческие принципы футурологического проекта.

История развития науки до современного уровня. Характеристика понятия "наука", её предмета и специфических особенностей. Анализ типологии и классификации науки. Наука и философия: сходства и различия. Факторы, закономерности и логика развития науки.

Характеристика основных видов мировоззрения. Выявление специфических черт и функций классической науки. Развитие креативного мышления и способности к концентрации внимания. Поиск критериев истины. Важнейшие качества подлинного учёного-фундаменталиста.

Изучение понимания науки как деятельности, ее роль в развитии общества. Проблемы обоснования научного знания, анализ структуры научной деятельности. Отличительные признаки науки, обосабливающие ее от иных типов духовно-познавательной деятельности.

Критерии отграничения научного знания. Виды средств и методов науки. Характеристика основных методов науки. Структура и уровни научного знания, их соотношение. Наука как социальный институт. Идеалы и ценности науки. Ученый, научное сообщество и общество.

Внутренние взаимодействия и подчеркивающие суверенитет взаимоотношения с универсумом в целом. Тенденция перехода от анализа объектов к исследованию отношений. Социальное развитие и научное познание, различные направления философии науки, их концепции.

Связь методологии оценки эффективности социальной программы (проекта) с ориентацией социальной системы на социальную защиту и социальное обслуживание населения. Анализ социального программирования, основанного на подходе "организационная эффективность".

Наука как компонент духовной культуры. Проблема культур в науке: от конфронтации к сотрудничеству. Глобальные проблемы человечества, понятие и классификация. Стратегия развития энергетики. Атомная энергетика сегодня и завтра. Энергетика будущего.

История науки и её взаимосвязь с культурой. Понятие глобализации, актуальность глобальных проблем. Проблема безопасности и мира как центральная глобальная проблема. Экологическая и демографическая проблема. Обеспеченность топливно-сырьевыми ресурсами.

Миф как сущностная история человечества, акцентирующая смысловое содержание его бытия. Определение мифа в бытовом обиходе и с научной точки зрения, его содержание. История противопоставления мифа и науки. Создание мифологического образа, мифологемы.

История развития науки в национальных культурах. Сущность и состояние современной науки. Наука как фактор культурного развития людей. Становление подлинно-экспериментальной и точной науки в Новое время. Социально-гуманитарный прогресс науки в XXI веке.

Анализ взаимовлияния культуры и науки. Приоритетные задачи государственной политики в области культуры. Зависимость результатов научной деятельности от уровня культуры и влияние науки на систему ценностей в обществе и творческое развитие человека.

Изучение науки как отрасли народного хозяйства. Анализ взаимоотношений областей человеческой деятельности, прикладной и фундаментальной науки. Развитие теории принятия решений и экспертных оценок в ходе выполнения прикладных научных работ в авиации.

Закономерности, методология и тенденции научного познания как особой деятельности по производству знаний, рассмотренных в социокультурном контексте. Задача и предмет философии науки; взаимосвязь философии и частных наук, ее функции в научном познании.

Анализ научных взглядов Вернадского, который рассматривал науку, как геологическую и историческую силу, изменяющую биосферу и жизнь человечества. Научное творчество человека - сила, изменяющая биосферу. Переход биосферы в ноосферу: прогноз и реальность.

Сущность науки, её роль в познавательной деятельности. Институциональные формы и критерии научности, научного познания. Современное взаимодействие человека и техники. Инновационная система современного общества. Развитие научного познания в культуре.

Проблемы происхождения науки, характеристика природы как предельной онтологии науки, конвергенция естественнонаучного и гуманитарного подходов. Установка на познание и получение непротиворечивого знания, решение проблем, построение идеальных объектов.

Актуальность речи М. Вебера "Наука как призвание и профессия" для понимания науки и человека сегодня. Значение рефлексии не только для науки, но и для личности в целом - ее самоидентификации и самопознания, а также ориентации в социальном пространстве.

Развитие сельскохозяйственной отрасли только при наличии современной материально-технической базы, способной поставить производство на интенсивные рельсы. Социально-экономические и политические запросы села. Разработка приоритетов аграрной политики.