Розгляд семантики потроєння, яке проявляється в образах дівиць, пташок, сестер. Опозиційні відношення до інших міфологічних персонажів, які виконують аналогічну функцію – ятрівок, змій, чортівок. Архаїчні уявлення слов’ян. Специфіка проведення обряду.

Аналіз принципів дослідження міфологем у поетичній моделі світу з урахуванням міждисциплінарного характеру сучасних лінгвістичних підходів до аналізу мовних явищ. Зміст базових міфологем-образів, що слугують засобом експлікації міфологічних уявлень.

Аналіз світоглядних домінант у художній системі роману В. Тарнавського "Порожній п'єдестал" через дослідження міфологеми вогню і її модифікації в контексті язичницької та християнської традиції. Міфокритичний та порівняльний підходи до аналізу твору.

Дослідження у компаративному аспекті особливостей художньої передачі міфологеми води в ліриці російського та українського поетів другої половини ХХ століття. Характер інтерпретації й трансформації образів водної стихії в художніх текстах видатних митців.

Загальна характеристика найуживаніших міфологем, які передають глибинний зв'язок автора з народом. Аналіз балади "Причинна". Знайомство з головними особливостями та проблемами трансформації міфосемантики води на матеріалі поетичних текстів Т. Шевченка.

Художня репрезентація міфологеми змієборства в легенді "Кирило Кожум’яка" Н. Королевої та польському сюжеті про Вавельського Смока. Легендарно-міфологічні ремінісценції, що "витягують" міфологічні етнокоди та репрезентують зафіксований досвід світу.

Виявлення особливостей зображення символу місяця в поезії Дмитра Павличка та Марійки Підгірянки. Характеристика міфопоетичних витоків творчості відомих українських письменників, визначення сутності авторського світотворення на основі міфоаналізу.

Огляд праць Г. Сковороди, В. Соловйова, М. Бердяєва, А. Бєлого, у яких досліджено символи світла та темряви, які є репрезентантами аксіологічної проблематики й носіями культурологічних кодів. Змістова трансформація міфічних конструкцій світла та темряви.

Мистецькі властивості особистого авторського міфу Ґ. фон Реццорі. Виявлення преференційних жанрових, тематичних та наративних рис текстів на основі аналізу найбільш значущих творів автора-вигнанця. Закономірності міфологемної природи фіктивного топосу.

Міфопоетичний аналіз романів "Зачаровані музиканти" Г. Пагутяк та "Єдиноріг" А. Мердок. Специфіка втілення кельтської міфологеми фейрі у творах. Ґенеза головних персонажів та мотивів у романах Г. Пагутяк і А. Мердок. Прийом дегероїзації образу лицаря.

Поняття та види міфологем та міфологічних архетипів. Уявлення сучасної людини про упиря-вампіра, сформоване під впливом літератури. Представлення теми вампіризму у творах Галини Пагутяк. Художні особливості національної версії "літератури про вампирів".

Дослідження особливостей творчого стилю В. Вовк. Окреслення специфіки бразильської міфології. Визначення спільних рис архетипового образу і міфологем змії та водяного божества в сакральному і профанному аспекті на матеріалі різних міфологічних систем.

Висвітлення проблеми впливу міфологічної свідомості революційного періоду на особливості світогляду і соціальної поведінки людини. Аналіз інтерпретації міфів (есхатологічний міф) у романах "Ті, хто знизу" М. Асуели і "Залізний потік" О. Серафимовича.

Розгляд міфологем у мовній картині світу давніх германців. Особливості культури різних народів у мовній картині світу. Необхідність володіння знаннями з історичного розвитку різних спільнот для успішної комунікації. Оповіді про богів та героїчні битви.

Розгляд міфологем у мовній картині світу давніх германців. Аналіз міфологем потойбічного світу у мовній картини світу германців. Розвиток процесів глобалізації, інтеграції, міграції. Дослідження особливостей культури різних народів у мовній картині світу.

Аналіз функціонування міфологем води, землі, повітря і вогню в фентезі українських письменників. Джерела образо- та сюжетотворення Т. Малярчук, М. Соколян і С. Дяченка. Трансформація міфів в постмодерністських творах. Роль стихій міфопоетичному просторі.

Роль виховання громадянина в розбудові української державності. Оцінка необхідності високого рівня свідомості, складовою якої є свідомість історична. Форми історичного виховання, які найбільш ефективно сприяють процесу громадянського становлення молоді.

Дослідження соціальних, феноменологічних та психологічних підстав міфологізації сучасної свідомості, її змістових відмінностей від "традиційної" міфотворчості. Новітні суспільні трансформації. Зростання ролі чуттєвого в житті та діяльності людей.

Особливість активного функціонування міфу в сучасній культурі. Розподіл Р.В. Єпанчінцевою способів міфологізації художнього простору на мовні та немовні, відносячи до перших вжиток епітетів. Виокремлення сакральних пам’ятків у романі "Слуга з Добромиля".

Аналіз роману Орхана Памука "Біла фортеця" з погляду міфологізації автором образу міста. Особливості наративу міста в романі і переважання в описах Стамбула культурних характеристик над кліматичними, топографічними, ландшафтними, етнографічно-побутовими.

Вивчення взаємної пов’язаності міфологізації та розвитку української драматургії як засобу інституалізації театру протягом початку радянської доби. Характеристики міфу: інтенціональність, натуралізованість, агресивність, формальність, історичність.

Дослідження міфологізації української драматургії упродовж 1920-х років. Політика радянської влади в Україні у контексті підтримки театральної сфери. Формування передових авангардних артистично-творчих моделей внаслідок нових рішень у драматургії.

Міфопоетичне начало у творчості поета як основний код і дослідження міфологізму мислення, властивого Марині Цвєтаєвій. Диференціація міфів книжних та індивідуальних, їх контамінація. Головні точки зіткнення біографії та міфу, їх взаємопроникнення.

Мета – проаналізувати міфологічні образи новел Ф. Потушняка "Капелюх із зеленим пером", "Упир", "В мочарах", простежити вплив народних вірувань українців Закарпаття на моделювання художньої дійсності творів, з’ясувати психологічне підгрунтя образів.

Дослідження мовної репрезентації міфологічного символу аrbor vitae в латинськомовній анатомічній термінології, асоціативні зв’язки в основі метафоричної номінації. Тотемічна основа та мовні проекції образу "світового дерева" в медичній термінології.

Міфологічні детермінанти нонконформізму в музиці України 60-80-х років ХХ століття. Міфотворчість як унікальний вияв духовної культури, що сприяє збереженню ціннісних орієнтирів та інформаційних констант міфологічних архетипів, символів, сакральних кодів.

Основні аспекти міфу як універсальної форми світовідчуття у наскрізному зв’язку з художньою літературою. Роль та значення міфології як формотворчої основи цілісного моделювання дійсності в фольклорі та літературі. Співвідношення міфічного та історичного.

Розгляд міфологічних образів роману та їх інтерпретації у творчості В. Шкляра. Звернення до народної міфології, усної народної творчості як показник традиційності образів, використаних письменником. Дослідження міфологічної складової тексту роману.

Функціональна специфіка та особливості міфологічного імені в художньому тексті. Поняття міфоніма, його сутність та свідоме й підсвідоме використання письменниками. Розвиток теорії міфу, принцип міфологічного іменування та його роль в літературі.

Виявлення міфологічного аспекту влади на рівні держави та на рівні соціальних груп та міжособистісних відносин. Зв'язок між архаїчними жерцями, астрологами та провісниками і сучасними політичними аналітиками, іміджмейкерами та представниками преси.