Дослідження простору як складової міфологічної картини світу. Розгляд різних концепцій трактування семантики простору. Вивчення міфологічних концептів простору, що геометризують горизонтальну площину простору. Символіка "кола", "чотирикутника" і "кута".

Релігійні уявлення та вірування стародавніх слов’ян. Вірування у загробне життя. Тлумачення снів на побутовому і знахарському рівнях. Уявлення про злих духів. Форми українських міфів. Різноманітність міфологічної тематики. Пантеон богів у слов’ян.

Характеристика архаїчного періоду Римської республіки, закладення підвалин самобутності римської літератури у цю епоху. Особливості релігії та міфології, їх вплив на життя простої людини у Римі. Відношення до богів, головні культи, міфи та легенди.

Міфологічні комплекси богів, які існують у грецькій міфології, типи хтонічних рудиментів. Основні герої міфології олімпійського періоду, зростання влади людини над природою. Особливості міфології періоду героїзму, відображеному в гомеровському епосі.

Міфологія, релігія і культура Греції. Загальна грецька міфологія періоду патріархату. Культ Діоніса і Деметри. Релігійний культ стародавніх греків. Релігія античної Греції. Період правління Стратега Перікла. Затяжна криза стародавньогрецького полісу.

Дослідження англійських ідіом міфологічного змісту. Визначення в’язку семантики ідіом з історією, з референцією до релігійних культів давніх кельтів та германців, до релігійної міфології епохи античності та періоду експансії християнського вчення.

Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Міфологія як історичний тип світогляду, структура міфологічної свідомості. Символізм, етіологізм і генетизм, синкретизм. Уявлення про кровно-родинні зв’язки природних сил та явищ, персоніфікація.

Поняття світогляду як сукупності уявлень про світ та місце і роль людини в світі, його специфіка, структура, функції. Міфологія як історичний тип світогляду, структура міфологічної свідомості. Основні риси міфологічного світогляду та їх характеристика.

Слід магії у культурі месопотамської цивілізації, даосизму, в ісландських сагах та давньогрецьких міфах. Утвердження та обґрунтування уявлень людини про навколишній світ у системі міфів. Сучасний інтерес до прадавньої міфології, магії та шаманізму.

Сутність когнітивно-семіотичного підходу до інтерпретації композиційно-мовленнєвих форм, у яких ідеться про проведення обрядових свят, ритуалів у їх сучасному розумінні. Особливості міфолорно-авторських образів як кумулятивного текстового конструкту.

Аналіз малодослідженого в сучасному українському літературознавстві твору-повісті П. Куліша "Огняний змій". Фольклорна й філософська семантика смислотвірного й структуротвірного образу повісті огняного змія, оречевленого втілення спокуси й гріха.

Аналіз міфопоетичної парадигми містичного любовного роману першого десятиліття ХХІ ст. в Україні. Принципи побудови міфопоетичних систем помітних у вітчизняній літературі творів Л. Баграт "Зло", Л. Таран "Дзеркало єдинорога" і Д. Корній "Гонихмарник".

Текстологічні складники та міфопоетичні ознаки сучасного українського документального кіно на прикладі фільму В. Васяновича "Проти сонця". Семантика невербального тексту, розгляд його окремих структурних елементів, які є характерними для поетичного кіно.

Понятійний апарат міфопоетики. Вплив нової міфотворчості на драматургію Беккета. Специфіка міфопоетичної інтерпретації драматургічних творів "театру абсурду". Спільні міфопоетичні риси європейських абсурдистів із беккетівською міфопоетичною моделлю.

Духовні й естетичні засади звернення В. Дрозда до мотивів і образів міфу. Зміст і особливості використання міфологічних рецепцій (традиційних сюжетів, образів, міфологем) у конкретних творах письменника, їх інтерпретація в художньому світі прозаїка.

Вивчення проблеми діалогу культур як один з ключових напрямків сучасного літературознавства. Специфічні особливості вираження мотиву зваблювання людей дияволом грошима та вічною молодістю у літературному романі М. Булгакова "Майстер і Маргарита".

Міфопоетичний аналіз ІОМ як фрагменту "міського тексту" російської літератури. Історіософська концепція Салтикова-Щедріна та її витоки, космогонія та основні риси світу міста Глупова. Виявлення закономірностей, яким підкоряється світобудова "Казок".

Визначення діапазону способів об’єктивації метаморфози у художньому мовленні. Розгляд особливостей об’єктивації ідеї перетворення в художньо-мовленнєвих системах М.В. Гоголя і М.О. Булгакова. Аналіз способів реалізації метаморфози у міфопоетиці.

Розгляд проблеми реміфологізації образу Змія в контексті прозової творчості жінок-письменниць ХХІ століття. Реміфологізація образу Змія Л. Лузіною, Г. Пагутяком та О. Забужко, що трактують його як хтонічне чудовисько, а тако як антропоморфну істоту.

Національні і світові культурні витоки творчості О. Архипенка та І. Кавалерідзе як міфологів. Порівняльна характеристика традиційного міфу і його індивідуальної інтерпретації скульпторами ХХ ст. у контексті світового мистецтва і проблематики модернізму.

Основні концептуальні підходи до трактування міфопоетики Т. Шевченка у вітчизняній і діаспорній науковій думці. Позиціонування поета як міфотворця. Використання Т. Шевченко дохристиянських, біблійних, народних та національно-культурних міфологем.

Суть специфічного культурного топосу, творчої системи та метафоричної конструкції, властивої всім сферам культури. Міфопоетика як легітимний культурологічний термін, що впорядковує дійсність та освоює культурні епохи з метою дослідження їх розвитку.

Вплив міфологічної культурної традиції на рівні художньої структури фольклору, його образно-стильову систему, еволюцію жанрів. Відстеження семіотично-моделювальних властивостей фольклорного образу, що постають результатом культурної трансформації міфу.

Дослідження функції міфопоетичних форм у фольклорній та літературній творчості. Реорганізація стереотипів міфологічного мислення. Вивчення особливостей ранньої творчості Гоголя. Розгляд основних художніх словесних структур у літературному сюжеті автора.

Проведено аналіз міфопоетичної картини світу у творі "Непрохана" (1890) визначного бельгійського драматурга М. Метерлінка, який справив разючий вплив на розвиток драматичного мистецтва. Зроблено критичний аналіз досліджень міфопоетичного семіозису.

Аналіз елементів давньогрецького міфологічного інтертексту у структурно-семантичному ядрі авторської картини світу франкомовного бельгійського письменника-символіста Моріса Метерлінка. Розгляд міфічно маркованої дієсхеми в тексті "Пелеас і Мелісанда".

Сутність літературної міфотворчості, поняття міфопоетики літературного твору та міфопоетичної парадигми. Характер художнього втілення теми землі в українській і європейській прозі кінця ХІХ - першої третини ХХ ст. Біблійні мотиви у творах О. Кобилянської.

Модель організації світу із мотивом "дорога-море", міфопоетичне підґрунтя маркерів дороги, ознаки моря та його місце і роль у структуруванні світу. Образи чарівних та героїко-фантастичних казок, їх семантика та особливості еволюції образові і мотивів.

Наратив сучасної російсько-української війни конкретизується у міфічному символізмі української культурної традиції, поступово поширюючись за ії межі та стає частиною загальноцивілізаційної спадщини людства в умовах екзистенційної загрози існуванню.

Аналіз критичної, епістолярної та частково прозової спадщини М. Грабовського щодо акцептації та інтерпретації історичного роману як літературного жанру, його ознаки та критерії. Дослідження в творах даного автора традицій, звичаїв, історичних образів.