Особливості публіцистичного дискурсу і місце в ньому політичної метафори. Закономірності функціонування і прагматичний потенціал моделей з вихідною поняттєвою сферою-джерелом Природа. Міфологічні основи найбільш продуктивних сфер-джерел метамоделі.

Основні теоретичні параметри оцінки міфологічного дискурсу в творах Ле Клезіо і Бен Джелуна. Застосування методологічного апарату міфокритики щодо сучасних текстів. Аналіз міфопоетичного начала романів Ле Клезіо і Бен Джелуна на різних рівнях тексту.

Порівняльний аналіз міфологічної інтерпретації ностальгійних мотивів окремими поетами Нью-Йоркської групи - Вірою Вовк і Богданом Рубчаком - з огляду на їхню еміграцію. Аналіз питань української самоідентифікації, образів українського язичництва.

Огляд міфологічного компоненту ментальності особистості в культурно-історичній парадигмі психологічної науки. Аналіз структури ментальності і міфу. Виявлення взаємозв’язку етнічної ідентичності і ментальності особистості в умовах культурної глобалізації.

Змієподібний образ першотворення у вітчизняній міфології та фольклорі. Культ Ящуру як господаря підземелля в українській етнопсихології. Ґенеза наступності життєвих цінностей. Системне бачення і розуміння світу у праісторичні часи, оформлене міфологічно.

Аналіз прозової та поетичної творчості французького автора епохи романтизму Жерара де Нерваля. Визначення параметрів функціонування художності письменника в рамках романтичного культурного-естетичного періоду, семантичного новаторства його творчості.

Короткі відомості про життєвий та творчий шлях Вільяма Голдінга – відомого англійського письменника, лауреата Нобелівської премії. Притчовий характер прози В. Голдінга. Короткий аналіз змісту роману "Володар мух". Система персонажів даного твору.

Розглянуто міфологічний підтекст роману Джоан Гарріс "П’ять четвертинок апельсина". Центральний персонаж твору Фрамбуаз Дартижан проходить усі етапи, які долає казковий герой на шляху до одержання певного статусу і підтвердження права на цей статус.

Особливості трансформації елементів (сюжетів, мотивів, образів) національного фольклору у структурі творів української літератури початку ХХ ст. Специфіка переосмислення фольклорного матеріалу з огляду на його семантико-функціональний потенціал.

Проблема художнього слова та його міфологічна природа. Поняття неологізму, та аналіз його міфопоетичних принципів. Прояви міфологічних аспектів авторських неологізмів, крізь призму езотеричного слова та однослів'я. Зміст міфологічного синкретизму слова.

Дерево як символ розгалуженого роду, сім’ї у народному світосприйманні. Мотив перетворення людини в дерево в українському фольклорі. Міфічні метаморфози дерев у творчості письменників. Наділення дерев захисною енергетикою у віруваннях українців.

Перетворення людини в дерево - особливо поширений мотив в українському фольклорі. Серцевина верби - один з предметів, яким можна вдарити відьму, нейтралізуючи її силу. Демонічні істоти жіночої статі, що пов’язані з березою в українській міфології.

Соціально-психологічний вплив обрядів на поведінку людини та теоретично-методологічні підходи до його вивчення. Аналіз психологічної природи колядництва та новорічних обрядів. Характеристика міфологічних першоджерел у святковій циклічній обрядності.

Дослідження мотивів та образів роману Доріс Лессінг "Шикаста" крізь призму антропогенічних легенд. Зіставлення літературних та міфологічних образів. Визначення психологічного підґрунтя образів божества, оповідей про "золоту добу" та "гріхопадіння".

Людина в історико-культурній проекції. Традиційність як часова психосемантична проекція, питання відправної точки її формування. Уявлення про душу людини як різновид енергетично-польової підсистеми. Формалізована модель психічного, космічний універсум.

Дослідження образної будови творів двох серій символістського живопису Михайла Сапожникова крізь призму слов'янської та античної міфології, християнської релігії. Характеристика творчості Михайла Сапожникова, як послідовного художника-символіста.

Відродження фольклорної традиції в поезії Тодося Осьмачки. Дослідження специфіки художньої трансформації міфологічних та фольклорних мотивів у поетичній збірці Т. Осьмачки "Круча". Звернення письменника до образів, мотивів та символіки міфології.

Розгляд універсальних міфологічних сюжетів, мовою яких є сталі архетипи світової культури, що проявлялися в творчості видатних майстрів Всеукраїнського фотокіноуправління. Аналіз кінострічок "Нічний візник", "Два дні", "Звенигора", "Арсенал" та "Земля".

Досліджуються міфологічні мотиви й архетипи матері в діалозі малої прози українських та російських письменників-емігрантів міжвоєнної доби. Автором окреслюються різноманітні міфологічні мотиви: помсти, прохання милостині, сліпої материнської любові.

Спроба комплексного вивчення характеру функціонування міфологічних образів народної прози в контексті сучасної народної культури та інформаційного середовища суспільства. Практика художнього відтворення в літературі, кіномистецтві, мультиплікації.

Народні вірування про вовкулаків, їх особливості як персонажів української демонології. Образ русалки в українській народній уяві, звичаї і обряди пов'язані з ними. Мавки, чугайстер, повір'я про упирів. Відьми, сутність відьмацької натури в народній уяві.

Суть дохристиянських вірувань українців, які відбивають їх етнічну свідомість. Арсенал фольклорно-міфологічної образності, який переосмислюється сучасними митцями. Використання здобутків фольклорного типу мислення, що є результатом нової міфотворчості.

Аналіз вірувань давніх народів та їх зв’язку з повсякденним життям, навколишнім світом та природою. Головні герої українських міфів. Дослідження характерних особливостей української міфології. Пантеїзм, анімізм, тотемізм та фетишизм. Вірування і забобони.

Українська міфологія як сукупність різноманітних переказів про живу й неживу природу, її характерні риси. Уявлення про язичницьких богів і фантастичних істот, що були притаманні пересічним українцям. Чинники складання духовної культури українців.

Аналіз слів на позначення кольорів чорний / білий. Обґрунтування тези про первісний синкретизм понять чорне / біле і подальше їх перетворення на антонімічні поняття. Спроби психолінгвістичного вивчення семантичних відношень у групі кольоропозначень.

Феномен права і цінностей, які воно захищає. Вплив міфології, релігії і культури на право. Особливість міфологічної свідомості як складової частини універсального світу. Функції права в культурному середовищі. Формування правосвідомості особистості.

Дослідження української народної творчості зимового циклу. Особливості міфологічно-символічного відтворення астрального культу. Аналіз і оцінка втілення міфологічного мислення народу в жанрах календарно-обрядової поезії, зокрема колядок і щедрівок.

Головне заняття стародавніх слов'ян, примітивні релігійні вірування, формування елементів первісного мистецтва. Культурно-мистецька спадщина скіфської доби у південній Право- і Лівобережній Україні. Образність та художня символіка фольклору слов'ян.

Поняття міфів як фантастичних оповідань про виникнення світу, народження богів, появу людей на Землі, початок культури. Космогонія в грецькій міфології. Схожість міфічних сюжетів античного світу та інших епох та народів. Дві версії міфічної космогонії.

Дослідження особливостей структури міфології правового буття в античності. Розкриття ключових правових ідей та образів, відображених в грецьких міфах. Формування загальної картини праворозуміння античного часу на підставі розглянутих матеріалів.