Аналіз медіаматеріалів про фахові напрями вищих навчальних закладів, за якими ведеться освітня діяльність. Інструменти налагодження ефективної комунікації з громадськістю та формування позитивного іміджу професійних напрямів у засобах масової комунікації.

Класифікація професійних компетентностей вчителя фізики. Зміст теоретичної готовності до навчання. Технології, за допомогою яких формуються окремі компоненти професійності вчителя фізики. Педагогічні умови формування медіакомпетентності педагога.

Особливості формування медіакомпетентності сучасного педагога та реалізації професійного потенціалу. Самовдосконалення рівня професійної компетентності вчителя. Впровадження інформаційних та деяких мультимедійних технологій у освітньо-виховний процес.

Теорії медіа і комунікацій, їх історія та розвиток. Об’єкти, концептуальні підходи і проблеми тлумачення трансформацій масової комунікації. Комунікаційні орієнтири, що поступово вплинули на загальні суспільні процеси. Логіка побудови суспільних відносин.

Актуальна медіакомунікаційна проблема присутності пізнавальних програм на телебаченні. Аналіз пізнавальних телепрограм, наявних на інформаційному ринку, та їх ролі у розвитку мислення соціуму. Змістовна значимість пізнавально-просвітницьких програм.

Специфіка мас-медіа як вид соціальної комунікації. Основи масового спілкування як духовного порозуміння. Журналістська інформація як продукт відображення конкретної проблеми суспільного життя в культурі соціуму. Основи масово-інформаційної діяльності.

Специфіка мас-медіа як виду соціальної комунікації, їх характер. Характеристика мас-медійної комунікації як соціокультурної взаємодії з притаманними їй рисами. Аналіз параметрів соціокультурної масмедійної комунікації: суб’єкт, смисли, час та простір.

Аналіз сучасних процесів конвергенції на українському ринку мас-медіа. Характеристика форми реалізації медіаконвергенції у журналістиці. Розгляд конвергенції як спільної праці редакцій з метою максимально охопити сучасну інформаційно-комунікативну сферу.

З'ясування сутності медіаконвергенції. Застосування медіаконвергенції як інструменту маркетингу, який сприяє збільшенню популяризації сайту традиційної газети в Інтернеті. Характеристика застосування медіаконвергенції редакціями газет в Інтернеті.

Дискурсивний аналіз медіаконтролю як різновиду соціального контролю і примусу в умовах сучасної медіакультури в Україні. Телебачення і стрічки новин: рецепція конструктів і симулякрів. Дослідження явища медіаконсьюмеризму як упокореності неправді.

Розгляд теми журналістської конференції у Львівському національному університеті імені Івана Франка у жовтні 2017 р. Дослідження та аналіз місця і значення медіакритики в системі журналістської освіти в Україні у порівнянні із закордонним досвідом.

Дослідження й аналіз значення медіакритики в системі журналістської освіти в Україні у порівнянні із закордонним досвідом. Характеристика навчальних предметів з медіакритики. Обгрунтування особливостей питання співвідношення соціальних мереж і мас-медіа.

Розгляд ключових напрямків медіакультури. Оцінка впливу інформації на дітей. Підвищення медіаінформаційної грамотності населення України. Аналіз досвіду країн світу з впровадження медіаосвіти у дошкільних закладах, його адаптувння до українських реалій.

Висвітлено окремі аспекти медіаосвіти, поняття "медіакультури" та співвідношення медіакультури з медіапростором, зокрема в дошкільному дитинстві. Розглянуто головні документи, які визначають ключові напрямки діяльності закладу дошкільної освіти.

Визначення ключових чинників сучасного аспекту носіїв української інформаційної культури в контексті її вільної інтерпретації в інформаційному суспільстві. Відмінні особливості та обґрунтування функціональності вільнодумної інформаційної культури.

Поняття та види мультикультуралізму. Специфіка глобалізаційних процесів у сфері медіакультури. Аналіз проблем міжкультурної комунікації в умовах проведення політики мультикультуралізму для недопущення розпалювання міжнаціональних і міжетнічних конфліктів.

Вивчення надбань медіаосвіти та історично складених традицій української педагогіки. Концептуальні засади змішаного навчання. Ідея партисипативності, поєднання стаціонарної та дистанційної форми освіти в Україні. Медіакультурний вимір змішаного навчання.

Суть лінії концептуалізації медіа у філософії другої половини ХХ - початку ХХІ сторіччя. Аналіз медійної інтерпретації в контексті матеріальних факторів комунікацій. Розгляд каналів як основа для артикуляції сучасних дослідницьких методологій культури.

Дослідження та характеристика головних етичних вимог до медіальних донесень з війни й активності журналістів у зоні воєнних дій. Визначення та аналіз основної місії репортерів - праці на суспільство, гуртування громадян довкола спільних цінностей.

Дослідження маніпулятивного контенту в медіа під час російсько-української війни на прикладі волинського інформаційного простору. Аналіз популярних фейкових новин пропагандистського характеру, що з’явилися у волинських медіа із початком вторгнення Росії.

Аналіз українського досвіду медіамістифікації у контенті всеукраїнських телеканалів. Застосування жанру містифікації у контенті телеканалів, за допомогою якого журналісти демонструють в країні та за її межами фейкові новини чи сфабриковані програми.

Медіанасильство як прояв девіантних маніфестацій індивідуального та колективного соціального тіла. Аналіз зсуву акцентів від праць соціологічної та етнографічної спрямованості до більш широкого формату досліджень людини та медіа у другій половині ХХ ст.

Основні клінічні симптомокомплекси розшаровуючих аневризм аорти при медіанекрозі аорти. Аналіз професійного складу і професійного маршруту хворих із медіанекрозом аорти. Роль ксенобіотиків в розвитку медіанекрозу аорти як можливого етіологічного чинника.

Особливості впровадження медіаосвіти в сучасний навчальний процес. Формування медіакомпетентності школярів на заняттях з літератури. Використання медіавправ для розвитку зв’язного мовлення, критичного мислення та вміння визначати маніпуляції та фейки.

Огляд підходів до розвитку критичного мислення. Узагальнення основних концепцій змісту, форми і засобів розвитку навичок критичного мислення в процесі медіаосвіти на прикладі загальноосвітньої школи І—III ступенів № 2 з поглибленим вивченням математики.

Становлення медіаосвіти, її застосування в навчально-виховному процесі. Аналіз ідеологічної, протекціоністської, практичної, естетичної, семіотичної і культурологічної теорій до її визначення. Роль соціального педагога у формуванні медіакультури школярів.

Аспекти реалізації медіаосвіти в контексті забезпечення інформаційної безпеки України. Підходи до її розвитку з урахуванням положень безпекових стратегій 2020-2021 рр. Розвиток медіаінформаційної грамотності як чинника інформаційної озброєності особи.

Характеристика проблеми медіаосвітніх дискурсів як дієвих засобів реалізацій культурологічного підходу в шкільних підручниках української літератури. Аналіз значення медіаосвітніх ресурсів для здійснення самостійної навчальної діяльності десятикласників.

Аналіз необхідності медіаосвітніх технологій, які визначають роль учителя іноземної мови, як зразка для наслідування, знавця процесів мислення. Вивчення різноманітних способів класифікації медіа-засобів. Розгляд перспектив застосування медіатехнологій.

Телевізор як атрибут домашньої атмосфери, буденності. Характеристика актуальних тенденцій в медіаповедінці українських телеглядачів на основі вторинних соціологічних і власних досліджень. Знайомство з головними причинами відмови від телеперегляду.