Генна терапія як інноваційний метод лікування, спрямований на корекцію генетичних аномалій та лікування різноманітних генетичних захворювань. Огляд сучасних досягнень у цій галузі, включаючи клінічні успіхи при лікуванні генетичних захворювань.

Проведення огляду поточного стану та темпів впровадження медичних інформаційних систем в Україні, висвітлення їх ключових особливостей, функціональних можливостей та обмежень. Комплексне дослідження основних проблем, поширених в амбулаторних відділеннях.

Загальна характеристика медичного страхування та аналіз основних його систем. Його становлення та розвиток на Україні. Програми добровільного медичного страхування деяких українських страхових компаній. Особливість страхування здоров'я на випадок хвороби.

Стан репродуктивного здоров’я жінок України. Розробка заходів щодо формування моделі поведінки жінок репродуктивного віку, спрямованої на попередження небажаної вагітності. Вплив абортів та їх наслідків на стан здоров’я жінок і психологічний стан сім’ї.

Вивчення репродуктивного здоров’я жінок України. Розробка заходів для формування моделі поведінки жіночої статі, спрямованої на попередження небажаної вагітності. Вплив абортів, їх наслідків на стан репродуктивного здоров’я і психологічного стану жінок.

Аналіз значення медичних товариств ХІХ-ХХ століть. Оцінка діяльності наукового Товариства київських лікарів, Одеського товариства лікарів і Харківського товариства медиків. Вплив активних діячів товариств на формування і поширення знань у галузі медицини.

Вплив медичних фобій, які стосуються психологічного стану фізичних осіб, на наслідки укладення договору про надання медичних послуг. Порядок досягнення між лікарем та пацієнтом згоди щодо договору. Формування волі сторін договору про надання послуг.

Історія становлення та розвитку медичної преси Полтавської губернії дореволюційного періоду. Видання "Земский врач", "Життє і знаннє", "Медико-санитрный обзор Полтавской губернии", "Больничная касса". Контент цих видань, авторський склад часописів.

Рекламодавець - фізична особа або юридичний суб’єкт ринкової діяльності, від імені та коштом якого реклама передається цільовій аудиторії. Діяльність медіа аудиторів як умова покращення якості рекламних послуг, що надаються медійними агентствами.

Концептуальні підходи організації діяльності майбутніх фахівців дошкільної галузі в умовах медіа середовища. Головні проблеми, пов’язані з розвитком дошкільника в сучасних інформаційних умовах, пропозиції щодо максимізації позитивного впливу медіа.

Інтеграція комунікативного психоаналізу і медіа в Україні. Використання прийомів інтерв’ю, діалогу та бесіди для виявлення больових точок індивіда, соціуму чи нації в цілому. Особливості висвітлення подій засобами фотомистецтва, радіо та телебачення.

Медійний дискурс - процес мовної діяльності, в якому віддзеркалені усі сторони буття, трансльовані посередництвом каналів, здатних працювати за допомогою емоційного налаштування. Медіа-рекламна картина світу як модель віртуально-реальної дійсності.

Культура пам’яті як результат публічних переговорів, які виникають у результаті напруженості між індивідуальним досвідом і пам’яттю, політично нормальною і соціально бажаною пам’яттю і науковою історією. Самовизначення індивідуумів, соціальних груп.

Дослідження процесу соціалізації у сучасному інформаційному просторі. Структура, атрибути медіа, її фактори й засоби. Аналіз ролі медіазасобів у формуванні фахівця нової генерації у закладах вищої освіти. Співвідношення понять медіа- та кіберсоціалізація.

Ключові документи конференцій ЮНЕСКО, що сприяли розвитку медіа- та інформаційної грамотності у світі. розробка дванадцяти практичних рекомендацій, що сприяють виконанню основних положень Грюнвальдської декларації. Важливість вивчення питань медіаосвіти.

Аналіз змісту декларацій, резолюцій та рекомендацій, прийнятих за підсумками міжнародних конференцій ЮНЕСКО у Грюнвальді, Тулузі та Москві. Створення суспільств медіаінформаційної грамотності. Поширення цифрових технологій та боротьба з дезінфодемією.

Комплексний аналіз складових компонентів навичок "цифрова грамотність", "медіаграмотність", "інформаційна грамотність", "комп’ютерна грамотність", виділено їхні відмінності і подібності. Вивчення рівня володіння населенням навичок цифрової грамотності.

Розгляд форм медіа-арту, що дозволяють переосмислити теоретичні досягнення художнього проектування. Порівняльний аналіз принципів медіа-арту та художнього проектування архітектурного середовища. Характеристика шляхів розвитку художнього проектування.

Аналіз проблеми медіа-інформаційної грамотності в українознавчій науці. Актуальність освітніх стандартів та нормативного законодавства України, сутність поняття медіа-інформаційної грамотності, її місце, роль і значення для розвитку українознавчих студій.

Використання інформаційних технологій у навчальному процесі - один з дієвих засобів, який сприяє ефективності досягнення результату в роботі вчителя українознавства. Характеристика основних компонентів моделі медіа-інформаційно грамотного фахівця.

Розвиток та презентації медіа-мистецтва в Україні, оцінка ролі медіа-арту у культурному житті Львова. Пошук та прокладання комунікативних шляхів між минулим і сучасним, митцем та глядачем. Етапи творчого формотворення від концепції до візуалізації.

Аналіз впливу глобалізації культури на візуальне сприйняття людини через медіа-мистецтво Львова ХХІ ст. Актуальність концептуального осмислення медіа як особливого соціокультурного феномену. Етапи творчого формотворення від концепції до візуалізації.

Культурологічні параметри реклами як феномену сучасного культурного простору. Основні художні якості реклами як полікультурного явища сучасного мистецтва. Визначення суспільно-політичних та культурно-історичних передумов виникнення рекламної естетики.

Актуальність формування медіаосвітніх компетентностей у професійній діяльності викладачів закладів вищої освіти. Підготовка викладачів до застосування медіаграмотності в педагогічній діяльності як один із важливих напрямів їх фахової підготовки.

Аналіз сучасного стану інформаційного простору України в умовах протидії російській гібридній агресії. Роль засобів масової комунікації у формуванні інформаційних потоків та порядку денного протидії викликам і загрозам національній безпеці країни.

Значення завдань, які в ненав’язливій формі на літературному матеріалі формують критичний підхід до сприйняття тексту, дають можливість самостійно підбирати матеріал, порівнювати протилежні точки зору; оцінювання їх ефективності в медіаосвіті.

Формування освітніх стандартів, що відображають політичний консенсус стосовно того, що охоплює робота вчителів як завдання прихильників медіаграмотності в школах країни. Аналіз проблемам ролі медіаграмотності в системі освітніх стандартів Америки.

Розглянуто поняття медіаграмотності молоді як принципу критичного й аналітичного споживання інформації, її створення і поширення. Доведена необхідність медіаінформаційних знань, умінь і навичок для розуміння медіа і використання їх у повсякденному житті.

Медіадискурс може виступати системою рівнів розвитку особистості, здатності читати, аналізувати та оцінювати медіатексти, займатися медіатворчістю, засвоювати нові знання за допомогою медіа. Історія дослідження дискурсу наукою в 20-х роках ХХ століття.

У статті проаналізовано медіадискурс як різнопланове явище сучасних медіадосліджень. Визначається його сутність і мовні особливості, описуються функції, розглядається питання, пов’язане з типологізацією медіадискурсу як похідного поняття від дискурсу.