Аналіз підходів до тлумачення поняття "мобінг". Дослідження проблеми запобігання мобінгу на робочому місці та його подолання. Розгляд питання неврегульованості на законодавчому рівні порядку дій керівника в разі виявлення фактів мобінгу на підприємстві.

Визначення призначення і вивчення структури комп'ютерних мереж. Загальний опис глобальної мережі Інтернет як всесвітньої комп'ютерної мережі. Призначення і опис мови розмітки HTML. Вивчення основних розділів документа HTML і порядку форматування символів.

Аналіз проблеми перекладу англомовних заголовків статей газет і журналів на українську мову. Необхідність збереження дохідливості та зрозумілості інформації та використанні аналогічних мовних засобів при перекладі, використання багатозначних слів, цитат.

Місце Асемблера серед інших мов програмування. Елементи і конструкції, базові класи команд, оператори мови. Структури асемблерних команд. Арифметичні оператори. Визначення міток и змінних. Розміщення сегментів, що мають однакові імена в області пам'яті.

Особливості мови в антрополого-герменевтичному вимірі. Дослідження думки філософів щодо антропології. Вивчення універсальної моделі буття й пізнання. Феномен мови та смисл істини висловлення. Індивідуальне самовизначення людини за допомогою мовлення.

Розкриття принципів формування у молодого покоління мовної картини світу через поняття мовної особистості й типу. Місце лінгвокультурології в опрацюванні мовно-естетичних засад художніх текстів. Перспективи аналізу в школі концепту, метафори, символу.

Розгляд символічної функції мови, зумовленої соціокультурними уявленнями й оцінками мовців. Механізми формування та зберігання інформації в пам’яті людини. Поняття комплексу мовної невпевності в лінгвістиці. Особливості вироблення прескриптивних норм.

Дослідження мови російсько-української війни за матеріалами медійних текстів. Аналіз політичних наративів та емоційних маркерів у творенні лексем. Розгляд вербального вираження прогнозів українських і закордонних аналітиків щодо перебігу воєнних дій.

Досліджено мову російсько-української війни ХХІ-го століття за матеріалами медійних текстів. Роль політичних та експресивно-емоційних маркерів у творенні нових лексем. Прогнози українських і закордонних аналітиків щодо перебігу воєнних дій в Україні.

Поняття "мова ворожнечі" й "політкоректність", як характеристики вербальної поведінки, пошуку балансу між свободами й заборонами. Відмінні аспекти мовленнєвої рефлексії й вербальної поведінки з позицій прагматичної, соціальної, юридичної лінгвістики.

З'ясування сутності поняття мови ворожнечі та вироблення практичних рекомендацій для журналістів щодо того, як уникнути такої риторики у своїй праці. Вивчення характеру мови ворожнечі у місцевих і всеукраїнських масмедіа України. Різновиди мови ненависті.

Розкриття суті "hate speech" у розумінні "розпалювання ненависті". Окреслення меж дії мови ненависті, як тотожного словосполученню "мова ворожнечі" та "розпалювання ненависті". Класифікація злочинів, спровокованих та ініційованих мовою ворожнечі.

Висвітлення питання використання hate speech або мови ворожнечі в сучасному українському інформаційному просторі. Історичні приклади, що стали доказами того, як мова ворожнечі була свідомо використана задля розпалювання жорстоких конфліктів та воєн.

Особливості політико-правової культури угорців, яка не відповідна ліберально-демократичним цінностям. Активізація праворадикальних, націоналістичних, популістських партій, які виступають трансляторами мови ворожнечі. Правозахисний сектор Угорщини.

Особливості та основні риси писемного ділового мовлення, система його графічних знаків. Вимоги до мови ділових паперів. Документ як основний вид офіційно-ділового стилю. Правила складання та оформлення документів, їх специфічні функції документа.

Особливості мови драматичних творів українського письменника В. Мацька, зокрема поем "Відлуння", "Збруч", "Кипариси Магнесії". Метафори, метонімії, епітетні конструкції, синоніми, антоніми, фразеологізми, які функціонують у поетичному мовленні автора.

Лінгвокультурна ситуація першої чверті ХХ століття в Україні. Особливості відображення лінгвістичних рис епохи в текстах драматичних творів Володимира Винниченка. Специфіка українського дискурсу початку ХХ століття, напрямки його аналізу та значення.

Загальне уявлення про мову рухів тіла, їх роль у трансляції інформації. Основні комунікаційні жести, їх походження, роль в розвитку успішного спілкування з іншими людьми. Мова тіла, що несе негативне забарвлення. Особливості та зміст жестів різних країн.

Пріоритетна увага до мови. Розвиток сучасної філософії мови. Розділення лінгвістики на синхронічну й діахронічну. Вивчення відносин між користувачем мови і лінгвістичним виразом. Мова як знаряддя осягнення дійсності і головний засіб людського спілкування.

Дослідження міського мовлення на матеріалі української, російської та англійської періодики. Виявлення основних груп ненормативних лексико-фразеологічних одиниць, які є віддзеркаленням мовної та культурної свідомості містян кожної з досліджуваних націй.

Визначення поняття кінематографу та його основних складових. Розгляд основних видів кіно та їх впливу на глядача. Опис історії розвитку кіномистецтва. Характеристика стрічки, що відкрила еру звукового кіно. Розгляд кадру з першого кольорового кіно.

Основні види кіно. Теми документальних та науково-популярних фільмів. Чарлі Чаплін – класик німого кіно. Українські митці серед піонерів світового кінематографу. Успіх чорно-білої стрічки "Земля" О. Довженка в Європі. Перші звуковий та кольоровий фільми.

Розгляд глобалізаційних трансформацій як сталої системи та впорядкування її елементів. Аналіз основних аспектів вирішення ідентифікаційних проблем української культури в умовах глобалізаційних трансформацій з акцентуацією уваги на проблемах мови.

Значення української мови як головного каналу зв'язку з рідним народом, його культурою та прагненнями. Проблеми української мови в сучасному суспільстві, її роль в морально-етичному вихованні молоді. Національне самозбереження української діаспори.

Ознайомлення з гіпотезою жестового походження мови. Дослідження та характеристика особливостей міміко-жестового мовлення, як знакової системи. Визначення сутності жестів, як способу спілкування з іншими культурами. Аналіз ролі жестів у комунікації.

Вивчення та узагальнення проблеми взаємодії мови, культури з її усталеними принципами, і людини, яка створює цю культуру, використовуючи мову і культуру. Визначення предмету, об'єкту, основних завдань, принципів та специфіки лінгвокультурології.

Дослідження правових, логічних та філологічних аспектів використання мови в законотворчій діяльності, зокрема на прикладі кримінально-процесуального права. Визначення шляхів оптимізації використання літературної мови в текстах законотворчих актів.

Мова як система одиниць спілкування і правил їх функціонування. Поняття мови і мовлення, їх основні параметри. Про первинність мови та мовлення. Типи мислення: чуттєво-образне (наочно-образне), технічне (практично-дійове), поняттєве (словесне).

Мова як суспільне явище, цитати відомих людей про мову та її творення. Співвідношення мови і мислення як одна з центральних проблем в теоретичному мовознавстві. Особливості психолінгвістики. Комунікативна віртуальна ідентичність: гендерний аналіз.

Трактування мови й мовлення у контексті взаємодії лінгвістичних та психологічних студій. Аналіз основних теоретичних підходів до вивчення мови з урахуванням основних засад загальної психології, лінгвістики та психотерапії в діахронному аспекті.