Дослідження тенденцій сучасної української поп-музики. Підвищення культури мовлення особистості й якості україномовної продукції в мережі Інтернет. Розгляд лексичного, граматичного та креативного наповнення пісень Alina Pash та гурту Kalush Orchestra.

Розгляд проблем мови як дискурсу влади у філософії та теорії дискурс-аналізу в епоху глобалізації. Оцінка дихотомії західної/східної лінгвокультури. Владні відношення між глобальною-англійською/локальною-японською мовами. Поняття мовної дифузії.

Особливості творчості великого кримськотатарського поета, письменника та засновника кримськотатарської писемної мови Махмуда Киримли. Вивчення змісту поняття "ідіостиль" та різних підходів до його тлумачення. Розмежування поняття ідіостилю та ідіолекту.

Особливості проведення соціально-філософського аналізу державної політики, що призводила до виникнення мовних протиріч в період перебування українського народу. Загальна характеристика проблем історичного розвитку міноритарних груп населення країни.

Взаємозв'язок мови і мислення, їх взаємодія й взаємовплив. Розумові дії та операції мислення як психічний процес, його форми та різновиди. Індивідуальні особливості мислення, узагальненість і опосередкованість - його ознаки. Види мовленнєвої діяльності.

Мова як одна з найістотніших ознак нації, найважливіший, універсальний засіб спілкування, організації та координації всіх видів суспільної діяльності. Загальна характеристика головних типів норм літературної мови: орфоепічні, лексичні, стилістичні.

Кожна мова – це феномен, у якому генетично записані історія і культура народу. Саме мова забезпечує людині співжиття в суспільстві, зумовлює формування її духовної сутності. Українське слово зажило визнання і шани серед близьких і далеких народів.

Дослідження вжитку ділового українського мовлення Тарасом Шевченком у зв'язку з тенденціями літературної норми. Основні риси перемикання кодів у Шевченкових листах, аналіз деяких частин текстів ділового спілкування. Фрагменти листа для підтвердження.

Мовні особливості творчості В. Пелевіна з урахуванням культурного й психологічного чинників. Мова як відображення домінант свідомості і культури, їх найбільш деструктивних складових. Специфічні для постмодернізму способи нейтралізації патогенного тексту.

Чинники формування національно-мовних позицій М. Чернявського. Значення творчості письменника в мовно-літературному процесі кінця ХІХ - початку ХХ ст. Фольклорні традиції в мовній спадщині М. Чернявського, компоненти образних домінант у його творах.

Аналіз гармонічної мови О. Скрябіна на прикладі фортепіанної творчості пізнього періоду. Логіко-конструктивні принципи його музичного мислення, процеси художнього мислення. Функціонування основних теоретико-множинних мовних закономірностей етюдів твору.

Мова тіла як немовна форма спілкування, що складається з жестів, поз, візуального контакту, тембру, інтонації. Соціальне і психологічне значення виразу обличчя(міміки). Характеристика поз, жестів і допустимої між особової відстані між співрозмовниками.

Особливість художнього почерку Набокова. Синестезія мови, що виражена тонкою тілесністю оповідання і колірною деталізацією зовнішнього рівня твору. Досягнення автором якнайглибшого психологізму при максимальній економії експресивних лексичних засобів.

Вивчення структури, семантики та стилістичних функцій текстово-образних одиниць думового епосу в контексті фольклорної текстології. Виявлення та характеристика особливостей лексико-граматичної сполучуваності компонентів текстово-образних універсалій.

Загальна характеристика сучасного стану характерних досліджень мови українського символізму з позицій лінгвокогнітивного підходу. Знайомство з головними особливостями уточнення концепції символістського тексту в лінгвоконцептуальній перспективі.

Визначення місця народної поезії в системі функціональних стилів сучасної державної мови. Дослідження семантичної структури народнопісенних лексем. Вивчення явищ лексичної варіантності та синонімії в українській пісні. Аналіз типових епітетних сполучень.

Розгляд мови хореографічного мистецтва, що забезпечує приріст знання, адекватне розуміння якого, розширює область пізнання. Виявлення особливостей породження сенсу, що сприяє створенню нових сенсів, що актуально в контексті ситуації постмодерну.

Дослідження мовотворчості українського культурного діяча, класика української літератури І. Нечуя-Левицького. Представлення у художніх образах історії українського суспільства другої половини ХІХ століття, його соціальних, національних та мовних проблем.

Аспект смислової ієрархії частин картини світу. Перешкоди, які спричиняють ідіосинкразію, взаємне відторгнення репрезентантів різних мов. Тенденція до системної організації та синтезу взаємопотенційних елементів знання. Організована ієрархія цінностей.

Мова як головна ознака етносу, національного характеру, психології та менталітету. Розвиток національної мови, його вплив розвиток нації та її культури. Етнічна свідомість - генетичний феномен, культурно-історична своєрідність, основа формування нації.

Мова як форма взаємодії суб'єкта і об'єкта діяльності, ланка, яка зв'язує суспільно-історичний досвід з колективною діяльністю. Функції мови, їх хараткеристика. Спілкування як основне призначення мови. Гносеологічна функція мови та її особливості.

Поняття денотації в семіотиці культури. Семіотика як наука про знаки, її філософські основи. Сутність коду в семіотиці культури. Парадигматичний та синтагматичний порядки знакової системи. Вторинні моделюючі системи. Основні положення структуралізму.

Особливості функціонування комунікативного простору сучасності. Необхідність виявлення сутнісних ознак мови як невід’ємна частина дослідження мови як функціонально-інструментального імперативу суспільного буття. Функціонування комунікативної культури.

Комунікація як первинна функція мови, її зв'язок із мисленням. Психофізіологічні дослідження участі голосового апарату у вирішенні розумових завдань. Співвідношення мислення і мови. Значення внутрішньої мови для розуміння відношення думки до слова.

Роль мови в культурах народів. Взаємодія мови і культури як проблема розуміння, тобто проблема ефективності культурного діалогу як по вертикалі (діахронії) - діалогу між культурами різних епох, так і по горизонталі (синхронії) - діалогу різних культур.

Основні поняття (пізнання, знання, інформація) і становлення когнітивної лінгвістики, Її проблеми, завдання і перспективи. Дослідження типів понятійних структур та його мовних відповідностей. Метафоричні взаємин у мові. Категорія "концепт" в когнітивізмі.

Аналіз мовного питання у США наприкінці ХХ - початку ХХІ ст., крізь призму мовних референдумів, проведених низкою регіонів у поданий період та їх впливу на мовну ідентифікацію та самоідентифікацію у Сполучених Штатах. Мовні референдуми 1980-2002 рр.

Окреслення інструментального потенціалу мови як форми, котра віддзеркалює зміст соціокультурного буття. Аналіз здатності мови структурувати соціальний простір і регулювати соціальні відносини. Проблемні фактори, зумовлені функціонуванням мовної сфери.

Дослідження специфіки комунікативної раціональності, яка полягає у формуванні доречних і ефективних переконань, які є важливою складовою професійної діяльності юриста. Визначення ролі вербальних і невербальних засобів у професійному спілкуванні.

Вирішення питання співіснування в Україні поряд з державною (українською) мовою, мов національних меншин (зокрема російської). Вирішення одним із мислителів української діаспори В. Винниченком проблеми самостійності та оригінальності української мови.