Методологічні аспекти формування інвестиційної політики органів місцевого самоврядування

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Проблема забезпечення ефективної інвестиційної діяльності, системи її стимулювання є однією з найважливіших у комплексному соціально-економічному розвитку міста, територіальної громади. Складність вирішення цієї проблеми полягає в тому, що для прийняття органом місцевого самоврядування раціональних рішень необхідні обґрунтування засад формування його інвестиційної політики, знання закономірностей функціонування фондового ринку в місті та володіння посадовими особами ринковими методами стимулювання і розвитку такого роду діяльності. Оптимізація інвестиційної діяльності стає одним із першочергових завдань органів місцевого самоврядування для забезпечення сталого розвитку як міст, так і регіонів.

Розробка сучасних, гармонізованих із світовою фінансово-кредитною системою механізмів планомірного, цілеспрямованого залучення інвестицій передбачає активну безпосередню участь у цьому процесі органів місцевого самоврядування. Саме виконання цих завдань сприятиме досягненню світового рівня розвитку окремих сфер діяльності органів місцевого самоврядування, що мають стратегічне значення для розбудови міст України як європейських та власне м. Києва як європейської столиці.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні напрямів, методів і форм діяльності органів місцевого самоврядування щодо формування їх інвестиційної політики, спрямованої на підвищення рівня інвестиційної привабливості міста та залучення коштів інвесторів для розв'язання проблем територіальних громад.

Відповідно до мети дослідження поставлено такі завдання:

- проаналізувати теоретико-методологічні аспекти діяльності органів місцевого самоврядування щодо формування інвестиційної політики та рівень висвітлення досліджуваної проблеми у вітчизняній і зарубіжній літературі;

- обґрунтувати організаційні механізми регулювання фондового ринку та формування його інфраструктури органами місцевого самоврядування;

- здійснити моделювання інвестиційного ринку міста з урахуванням протидії інвестиційним ризикам;

- визначити порядок оцінювання рівня інвестиційної привабливості міста у процесі формування стратегічного плану його соціально-економічного розвитку;

- розробити методологічні положення забезпечення участі органів місцевого самоврядування в реалізації інвестиційних проектів;

- удосконалити форми діяльності органів місцевого самоврядування у сфері реалізації інвестиційної політики;

- розробити рекомендації щодо управління інвестиційним ринком та впливу органу місцевого самоврядування на інвестиційну привабливість міста.

1. Аналіз положень формування інвестиційної політики органів місцевого самоврядування

Систематизовано положення законодавчих актів щодо організації інвестиційної діяльності в Україні, проведено аналіз вітчизняних і зарубіжних досліджень щодо механізмів формування органами місцевого самоврядування ефективної інвестиційної політики.

Вивчення практичних наслідків проведення цілеспрямованої інвестиційної політики у країнах із розвинутою ринковою економікою свідчить про те, що застосування єдиного законодавчого акта, який би регулював усі сторони інвестиційної діяльності, неможливе і недоцільне. Інвестиційна діяльність як складна фінансово-інформаційна система регламентується низкою законів у сфері економічного, комерційного, податкового й адміністративного права та деякими іншими законодавчими і нормативними актами. У цих законах висвітлюються питання амортизаційної політики, оподаткування, операцій з цінними паперами, статусу корпорацій, відповідальності сторін за комерційними контрактами, порядку одержання ліцензій, норм взаємовідносин із кредитно-фінансовими установами, адміністративні процедури з прийняття рішень щодо здійснення інвестицій тощо.

Аналіз свідчить, що фактори формування інвестиційного клімату розглядаються лише на макро- та мікрорівні, а мезорівень (регіональний, муніципальний рівень) інвестиційного клімату, зумовлений регіональними, муніципальними відмінностями умов залучення інвестицій, є недостатньо вивченим. Окремі дослідження факторів формування інвестиційного клімату на регіональному рівні сприяють створенню територіальної інвестиційної стратегії відповідного органу місцевого самоврядування та дають можливість більш ефективного управління інвестиційними процесами в місті.

У роботах П. Гайдуцького показано, що можливості створення особливих умов для стимулювання інвестиційних процесів на міському рівні обмежені. Тому муніципальна складова формування сприятливого інвестиційного клімату повинна орієнтуватися переважно на усунення перешкод у здійсненні інвестиційної діяльності (О. Другов, В. Петренко, З. Жкутяк). При цьому, враховуючи високий загальний рівень інвестиційних ризиків, принципово важливим є забезпечення абсолютно рівних та прозорих умов здійснення інвестицій для вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання.

Аналіз літературних джерел свідчить, що успішна реалізація муніципальних інвестиційних програм залежить від можливості створення органом місцевого самоврядування сприятливого інвестиційного клімату, принаймні забезпечення конкурентоспроможності таких програм за основними фінансово-економічними параметрами з аналогічними інвестиційними проектами, що передбачає:

– збалансування фінансових інтересів інвесторів та соціально-економічних інтересів територіальної громади міста;

– усунення перешкод організаційно-технічного характеру на загальноміському рівні;

– створення системи муніципальних майнових та страхових гарантій для зниження загального рівня інвестиційних ризиків.

У наукових джерелах задекларовано, що значну роль на інвестиційному ринку відіграють організаційні механізми реалізації інвестиційної діяльності. З'ясовано, що найбільшого поширення в Україні набули такі механізми, як фінансування інвестиційних проектів за рахунок коштів фінансових установ, бюджетних коштів, вкладення коштів іноземними інвесторами та фінансування за рахунок власних коштів суб'єктів економіки, у яких не враховані особливості діяльності муніципальних утворень. У результаті аналізу основних механізмів реалізації інвестиційної діяльності на муніципальному рівні виділено такі найсуттєвіші їх недоліки, як недостатній рівень регуляторного впливу за наявної нормативно-правової бази; нерозвиненість ланки інвестиційних посередників; слабкий розвиток банківської інвестиційної діяльності; неналежний рівень роботи із зарубіжними інвесторами.

З цього випливає, що в містах України необхідно підвищувати дієвість чинних механізмів інвестиційної діяльності, оскільки вони лише мінімально забезпечують функціонування інвестиційного ринку, та створювати нові, які дають змогу здійснювати довгострокові вкладення в реальний сектор економіки, на довгостроковій основі та за помірну плату.

Реформування органами місцевого самоврядування фінансово-економічного комплексу столиці України на ринкових засадах має бути спрямованим на створення відповідно до цієї мети ефективного організаційного, економічного та правового механізму господарювання. Цей механізм має бути спрямований на залучення значних ресурсів інвестиційного капіталу, у тому числі зарубіжного, співпрацю відповідних органів місцевого самоврядування із зарубіжними партнерами, практичне використання їх досвіду за умов підтримки національного правового поля.

Узагальнення існуючих підходів свідчить, що одним із стратегічних завдань органів місцевого самоврядування слід вважати створення у межах власної компетенції відповідних умов для органічного поєднання іноземного капіталу з муніципальними ініціативами та ресурсами, генерування за принципом ланцюгової реакції високого інтегрального ефекту. Пріоритетами успішного проведення цієї роботи мають бути: застосування сучасних технологій, прогресивних засобів праці, підвищення кваліфікації працівників та поліпшення використання наявних фінансових, матеріальних і трудових ресурсів.

Проведений аналіз наукової літератури з досліджуваної теми доводить, що питання організації діяльності органів місцевого самоврядування у сфері формування інвестиційної політики вивчались побіжно. Поза увагою дослідників залишилися важливі наукові напрями, що потребують дослідження:

- теоретичні і методологічні аспекти організації діяльності органів місцевого самоврядування у сфері формування інвестиційної політики міста;

- моделювання та дослідження впливу органів місцевого самоврядування на інвестиційний клімат у місті;

- методологічні аспекти діяльності органів місцевого самоврядування у формуванні фондового ринку міста.

2. Теоретичні засади формування інвестиційного ринку

Розкрито механізми регулювання фондового ринку та формування його інфраструктури, здійснено моделювання функціонування інвестиційного ринку, розроблено метод оцінювання інвестиційної привабливості міста та обґрунтовано інтегровані показники характеристики соціально-економічної ситуації у місті і виявлення сфер, що потребують залучення інвестицій.

У процесі формування механізмів регулювання фондового ринку визначено, що прогнозування загальних обсягів фінансових потоків здійснюється з урахуванням необхідного обсягу фінансових ресурсів для реального інвестування. Для цього за окремими напрямами інвестиційної стратегії органу місцевого самоврядування (галузі та сфери діяльності) визначаються необхідні інвестиційні об'єкти-аналоги, для яких розраховується вартість спорудження нового об'єкта або його придбання.

Систематизовано та розкрито критерії оцінювання привабливості українського фондового ринку іноземними портфельними інвесторами, зокрема:

– рівень гарантій інвесторам і правового забезпечення ринку цінних паперів;

– досконалість системи оподаткування доходів від інвестиційної діяльності, порядку виведення інвестицій;

– ефективність механізмів регулювання процесів на фондовому ринку та впливу на них регулюючих органів;

– наявність відповідної інфраструктури та інституцій, що забезпечують обіг цінних паперів.

На основі моделювання руху прямих і портфельних інвестицій на муніципальному рівні визначено альтернативні шляхи розв'язання проблеми оподаткування інвестиційної діяльності:

– повернення до механізму надання пільг іноземним інвесторам, які здійснюють свою діяльність в Україні, на фіксований термін;

– звільнення від податку на додану вартість усіх операцій із цінними паперами та похідними від них;

– скасування оподаткування операцій із державними цінними паперами для стимулювання внутрішнього інвестора;

– зміна оподаткування облігацій підприємств.

Моделювання фінансових потоків при реалізації інвестиційного проекту в діяльності органу місцевого самоврядування здійснювалось за допомогою підходу, що передбачає послідовність віднімання від доходу комунального підприємства чи підприємства іншої форми власності (виручки) всіх його затрат, до яких включаються витрати на придбання сировини та матеріалів, закупних виробів та напівфабрикатів, заробітна плата основних робітників, витрати на електроенергію та паливо, амортизація, адміністративні затрати, витрати, що пов'язані з продажем, та податки. Оскільки кінцева ефективність інвестиційного проекту оцінюється шляхом порівняння грошових потоків (а не прибутку) з вихідним обсягом інвестицій, отримані значення показника чистого прибутку до нарахування амортизації, сплати відсотків та податку на прибуток необхідно перерахувати у величину грошового потоку. Дослідження за цим напрямом проведене за допомогою двох розрахункових схем залежно від способу оцінки розрахункового показника дисконту: традиційної та “використання власного капіталу”.

До особливостей традиційної схеми розрахунку показників ефективності належить наступне:

- як показник дисконту при оцінюванні проекту використовується зважена середня вартість капіталу (WACC) проекту;

- у процесі прийняття рішення на основі оцінювання значення внутрішньої норми прибутковості проекту порівнюється з WACC;

- при прогнозі грошових потоків не враховуються процентні платежі та погашення основної частини кредитної інвестиції.

Визначена схема використання власного капіталу має такі особливості:

- як показники дисконту при оцінці проекту використовується вартість власного капіталу проекту, причому як розрахунковий обсяг інвестицій беруться тільки власні інвестиції;

- у процесі прийняття рішення за результатами оцінювання значення внутрішньої норми прибутковості проекту порівнюється з вартістю власного капіталу;

- прогнозуючи грошові потоки, враховуються процентні платежі та погашення основної частини кредитної інвестиції.

З метою використання внутрішніх резервів інвестування запропоновано запроваджувати ринкові форми залучення інвестицій:

- створення консорціумів, концернів, корпорацій для забезпечення кооперації виробників по всьому технологічному ланцюгу;

- створення муніципальних фінансово-промислових груп;

- створення кредитних спілок і фінансових кооперативів, які одночасно будуть і громадськими, і фінансовими організаціями;

- створення лізингових компаній тощо.

Моделювання функціонування інвестиційного ринку здійснювалося з урахуванням таких принципів:

– аналізу внутрішнього й зовнішнього середовища проекту;

– аналізу альтернативних технічних та організаційних рішень;

– порівняння варіантів “із проектом” та “без проекту”;

– комплексного аналізу проекту на всіх етапах життєвого циклу;

– розгляду проекту з точки зору різних його учасників;

– використання різних критеріїв та альтернативних оцінок в аналізі цінності проекту;

– перспективності розвитку регіону, у якому передбачається впровадження проекту.

В основу розробки оптимізаційних моделей функціонування інвестиційного середовища на муніципальному рівні покладено такі групи показників: рівень потреби в інвестиціях; рівень розвитку ринкової інфраструктури; рівень наявності трудових ресурсів; рівень інвестиційних ризиків.

Запропоновано оцінювати інвестиційну привабливість міста за допомогою рейтингової оцінки. Оптимізаційне моделювання інвестиційного ринку щодо визначення резервів й оцінки пріоритетності заходів для покращання показників інвестиційної привабливості міста може використовуватись для розробки заходів із забезпечення реалізації пріоритетів і завдань стратегії його розвитку, визначення основних напрямів поліпшення інвестиційного клімату, акумулювання вільних коштів, підвищення рівня економічної ефективності діяльності суб'єктів підприємництва і за рахунок підвищення їх прибутковості виділення додаткових коштів на розвиток соціальної інфраструктури.

При оцінюванні привабливості міста охарактеризовано й визначено шляхи протидії можливим інвестиційним ризикам, до яких віднесено: діловий (підприємницький), фінансовий, ринковий, галузевий, юридичний, проектний, технічний, форс-мажорний та ін.

Обґрунтовано систему інтегрованих показників характеристики соціально-економічної ситуації у місті і виявлення сфер, що потребують залучення інвестицій, визначено послідовність їх розрахунку:

1. Визначаються фактори (критерії) оцінки інвестиційної привабливості.

2. Визначаються пріоритети (рейтинг) окремих факторів стосовно загальної інвестиційної привабливості.

3. За кожним із факторів визначається система показників, які характеризують окремі аспекти дії цього фактора.

4. Визначаються пріоритети (рейтинг) окремих показників у кожній із груп.

5. За кожним із показників здійснюється оцінка адміністративно-територіальних одиниць.

6. Отримана оцінка коригується з урахуванням динаміки і тенденцій зміни показників.

7. На основі значень показників і з урахуванням рейтингових значень кожного показника й кожного фактора розраховується інтегральна оцінка інвестиційної привабливості.

Принципова відмінність запропонованого підходу від використовуваних на практиці полягає, передусім, у застосуванні поряд із статичними також і показників динаміки, які відображають тенденції зміни відповідних економічних процесів за часом, що є не менш важливим, ніж їх статична характеристика. В умовах, коли відбувається посилення поляризації окремих міст за багатьма показниками соціально-економічного розвитку, такий підхід до розрахунку інвестиційного рейтингу робить його більш об'єктивним.

Розроблено комплекс типових заходів органів місцевого самоврядування, спрямованих на мінімізацію інвестиційних ризиків, який складається з трьох груп:

1) диверсифікація ризиків, яка дає змогу розподілити ризики між різними напрямами інвестиційної діяльності;

2) страхування інвестиційних ризиків;

3) збільшення частки відрахувань (резервування) на непередбачені обставини.

Складовими частинами системи заходів протидії ризикам є використання на муніципальному рівні заставних операцій та гарантування (при наданні інвестиційних кредитів), лімітування виділених на інвестиції коштів і залучення знаних екаунтингових компаній для отримання додаткової інформації про фінансові можливості інвесторів та ефективність використання об'єктів інвестування.

3. Розробка методологічного забезпечення формування інвестиційної політики

Розглянуто методологічні аспекти забезпечення реалізації інвестиційних проектів органами місцевого самоврядування, розроблено рекомендації щодо вдосконалення форм та методів їх діяльності у сфері реалізації інвестиційної політики й розкрито засади управління інвестиційним ринком та забезпечення інвестиційної привабливості на прикладі м. Києва.

Визначено засади створення методичного забезпечення щодо оцінки інвестиційних проектів, у реалізації яких беруть участь органи місцевого самоврядування, а також основні етапи проведення експертизи інвестиційних проектів та принципи, якими варто керуватися при визначенні доцільності або недоцільності участі міста в тому чи іншому проекті.

Розроблено вимоги щодо підготовки органами місцевого самоврядування інвестиційних пропозицій, що дають їм змогу більш ефективно розв'язувати питання, пов'язані як з оцінкою певних інвестиційних проектів, так і з розробкою власних пропозицій щодо залучення інвестицій у систему міського господарства.

Відповідно до розроблених рекомендацій з удосконалення форм та методів діяльності органів місцевого самоврядування у сфері реалізації інвестиційної політики, до складових розвитку інвестиційного ринку міста віднесено:

– проведення маркетингових досліджень інвестиційного середовища міста з точки зору оптимізації існуючої структури та обсягів інвестиційного ринку;

– забезпечення перебудови (оптимізації) структури управління і функціонування міської чи регіональної інвестиційної системи;

– розробку системи показників комплексної оцінки ефективності функціонування інвестиційного ринку міста;

– моделювання формування та руху фінансових потоків інвестиційного середовища міста;

– оптимізаційне моделювання функціонування інвестиційного середовища та інвестиційного ринку міста;

– розробку, супроводження та контроль за виконанням інвестиційних проектів відповідного рівня;

– проведення економічної оцінки інвестиційного ринку міста та ефективності його розвитку.

Рекомендовано органам місцевого самоврядування підходи до запровадження практики проведення конкурсів високоефективних інвестиційних проектів з наданням муніципальної підтримки за рахунок коштів міського бюджету у формі кредитування, безповоротного фінансування, муніципальних гарантій та ін. Виділено типові помилки, що допускаються органами місцевого самоврядування при підготовці інвестиційних проектів, які класифіковано на три групи: пов'язані з оцінкою ринкових ризиків реалізації проекту; що допускаються при виборі методики розрахунків за проектом; при проведенні фінансово-економічних розрахунків, а також запропоновано шляхи уникнення таких помилок.

Визначено засади розроблення стратегії формування муніципального портфеля цінних паперів на основі оптимізаційного моделювання та оцінки інвестиційного ринку органами місцевого самоврядування з урахуванням максимально допустимого рівня інвестиційних ризиків. Досліджено взаємозалежність цінних паперів у портфелі інвестицій, коли: усі фінансові інструменті в інвестиційному портфелі взаємонезалежні; окремі фінансові інструменті в портфелі взаємозалежні; має місце пряма кореляційна залежність фінансових інструментів; існує зворотна кореляційна залежність фінансових інструментів. Складовою стратегічного підходу є оцінювання муніципального інвестиційного портфеля методом -оцінки, який дає змогу проаналізувати мінімальний рівень ризику портфеля за встановленого прийнятного рівня його прибутковості і здійснити формування портфеля, що забезпечує відносну максимізацію очікуваного рівня прибутковості відповідно до цього рівня ризику.

Викладено підходи до оптимізації співвідношення між ризиковими та безризиковими фінансовими інструментами в інвестиційному портфелі, а також до оцінки загальної ефективності інвестиційного проекту, одновалютних та багатовалютних проектів.

На прикладі м. Києва обґрунтовано основні напрями стимулювання інвестиційної діяльності на міському рівні, які включають:

- переважне спрямування капітальних вкладень за рахунок міського бюджету на реконструкцію та технічне переоснащення, різке обмеження кількості одночасно споруджуваних об'єктів;

- політику помірних міських податків та відмову від оподаткування інвестицій, конкурсне розміщення кредитних ресурсів для всіх суб'єктів інвестиційної діяльності;

- виділення коштів з міського бюджету на інвестування будівництва об'єктів виробничого призначення переважно у вигляді довгострокових кредитів;

- усебічне використання в інвестуванні застави майна та інфраструктури фондового ринку;

- підвищення інвестиційної привабливості підприємств, що приватизуються, використання механізму грошової приватизації, удосконалення ціноутворення в капітальному будівництві.

Визначено пріоритетність для м. Києва прискореного впровадження енергозберігаючої техніки і технологій, залучення заощаджень громадян як одного з основних джерел нагромаджень, а також розвитку страхового ринку, залучення іноземних інвестицій, визначення територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності, стимулювання лізингових операцій - гарантованого виду товарного інвестування.

Окреслено основні фактори покращення інвестиційного клімату м. Києва та базові засади регулювання інвестиційної діяльності, які мають здійснюватись з дотриманням таких принципів:

- послідовної децентралізації інвестиційного процесу;

- збільшення частки внутрішніх (власних) коштів суб'єктів господарювання у фінансуванні інвестиційних проектів;

- перенесення центру ваги з безповоротного бюджетного фінансування у виробничій сфері на кредитування;

- виділення бюджетних коштів переважно для реалізації державних пріоритетів, програм (проектів), спрямованих на здійснення структурної перебудови економіки, за адресним принципом;

- фінансування об'єктів, будівництво яких розпочинається, за рахунок бюджетних коштів, як правило, на конкурсній основі;

- віддання переваги завершенню раніше розпочатих будівництв, технічному переоснащенню і реконструкції діючих підприємств;

- здійснення відповідними місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування контролю за цільовим використанням централізованих інвестицій;

- розширення змішаного фінансування інвестиційних проектів;

- удосконалення нормативної та правової бази з метою збільшення обсягів залучення інвестицій;

- упровадження системи страхування інвестицій.

За результатами аналізу інвестиційного середовища та обсягів інвестиційного ринку м. Києва встановлено, що стратегічним завданням органів місцевого самоврядування має бути створення відповідних умов для органічного поєднання іноземного капіталу з муніципальними ресурсами, генерування за принципом ланцюгової реакції високого інтегрального ефекту на основі застосування сучасних технологій, прогресивніших засобів праці, підвищення кваліфікації працівників і поліпшення використання наявних фінансових, матеріальних та трудових ресурсів.

Висновки

місцевий самоврядування інвестиційний

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання щодо вдосконалення організації діяльності органів місцевого самоврядування стосовно формування інвестиційної політики міста, розроблено науково-прикладні підходи, моделі, що забезпечують теоретичне й практичне використання отриманих наукових результатів. Ці результати підтверджують гіпотезу, покладену в основу дослідження, а реалізована мета й завдання дослідження дають можливість зробити певні висновки та внести пропозиції.

Проведений аналіз наукових праць і законодавчих актів з проблеми дослідження показує, що завдання розробки теоретичних та методологічних аспектів формування інвестиційної політики органів місцевого самоврядування ще не було предметом комплексного дослідження. Розглянуті праці стосуються лише окремих питань цієї проблеми щодо механізмів реалізації інвестиційної діяльності, фінансування інвестиційних проектів за рахунок коштів фінансових установ, бюджетних коштів, вкладення коштів іноземними інвесторами та фінансування за рахунок власних коштів суб'єктів економіки, у яких не враховані особливості діяльності органів місцевого самоврядування і які мають фрагментарний характер. Усе це дало підстави для підтвердження необхідності наукового опрацювання вказаного завдання.

Обґрунтовано організаційні механізми регулювання фондового ринку та формування його інфраструктури органами місцевого самоврядування на основі моделювання руху прямих та портфельних інвестицій на рівні міста, фінансових потоків та використання критеріїв оцінювання привабливості фондового ринку міст іноземними портфельними інвесторами. Моделювання передбачає поєднання характеристик прогнозних грошових потоків з показником дисконту як вихідної передумови визначення динаміки прибутку комунального підприємства до нарахування амортизації, сплати процентних платежів та податку на прибуток. У процесі моделювання для інвестиційного проекту має здійснюватись прогноз його показників першого року з поділом за місяцями, другого року - за кварталами, а для всіх наступних років реалізації проекту прогноз проводиться за підсумковим річним значенням показників. Такий підхід забезпечує всебічне оцінювання ефективності внутрішніх джерел інвестування, прозорість формування інфраструктури фондового ринку для кредитного інвестора та гнучкість його регулювання з боку органу місцевого самоврядування.

Здійснено моделювання інвестиційного ринку міста на основі принципів аналізу внутрішнього й зовнішнього середовища менеджменту; аналізу альтернативних технічних та організаційних рішень; порівняння варіантів “із проектом” та “без проекту”; комплексного аналізу проектів на всіх етапах життєвого циклу; розгляду проектів з точки зору різних його учасників; використання критеріїв ефективності та альтернативних оцінок в аналізі цінності проектів. При моделюванні враховуються показники, які характеризують рівні потреби в інвестиціях, розвитку ринкової інфраструктури, наявності трудових ресурсів, інвестиційних ризиків, та проводиться рейтингова оцінка цих показників у взаємозв'язку із системою заходів протидії інвестиційним ризикам. Це дасть змогу органам місцевого самоврядування визначати резерви ресурсів для покращання показників інвестиційної привабливості міста та пріоритетність заходів щодо її збільшення, залучати зовнішніх інвесторів з урахуванням їх комерційних інтересів та інтересів територіальної громади.

Визначено порядок оцінювання рівня інвестиційної привабливості міста в процесі формування стратегічного плану його соціально-економічного розвитку залежно від критеріїв оцінки, пріоритетів (рейтингів) окремих факторів стосовно загальної інвестиційної привабливості, системи показників, які характеризують окремі аспекти дії цих факторів, пріоритетів (рейтингів) окремих показників у кожній з груп, загальної оцінки досліджуваних адміністративно-територіальних одиниць та з урахуванням динаміки і тенденцій зміни показників, а також рейтингових значень кожного показника і кожного фактора в інтегральній оцінці інвестиційної привабливості. Розроблений порядок оцінювання дає змогу охарактеризувати функціонування інвестиційного середовища на муніципальному рівні, визначити основні напрями поліпшення інвестиційного клімату, акумулювати вільні кошти, підвищити рівень економічної ефективності діяльності суб'єктів підприємництва і за рахунок підвищення рівня їхньої прибутковості виділити додаткові кошти на розвиток соціальної інфраструктури.

Розроблено методологічні положення забезпечення участі органів місцевого самоврядування в реалізації інвестиційних проектів, які передбачають їх оцінювання та експертизу в два етапи. На першому етапі необхідно визначити, чи варто взагалі співпрацювати з певним інвестором, шляхом аналізу його спроможності втілити в життя даний проект та реальності проекту щодо відповідності прогнозних показників, закладених в інвестиційний проект, існуючим нормативам та вимогам, а на другому етапі доцільно оцінити економічний та соціальний ефект від реалізації проекту для територіальної громади міста. Обґрунтовано принципи, якими має керуватись орган місцевого самоврядування на першому етапі, зокрема принципи надійності інвестора, його фінансової спроможності, позитивності іміджу інвестора, а також принципи економічної, технічної, соціальної та екологічної обґрунтованості проекту, а на другому етапі доцільно використовувати принципи окупності, терміновості, мінімізації ризиків, створення додаткових робочих місць, пріоритетності, відповідності завданням стратегії розвитку міста та кумулятивного ефекту. Використання цих положень дає змогу органам місцевого самоврядування систематизувати свою роботу щодо покращення інвестиційного клімату в місті, отримати ефект від збільшення фінансових ресурсів на його розвиток і гарантує зацікавленість інвестора у подальшій співпраці.

Удосконалено форми діяльності органів місцевого самоврядування у сфері реалізації інвестиційної політики на основі проведення конкурсів високоефективних інвестиційних проектів з наданням муніципальної підтримки за рахунок коштів міського бюджету у формі кредитування, безповоротного фінансування, муніципальних гарантій та ін. Виділено типові помилки, які допускаються у процесі розробки інвестиційних проектів, визначено засади підготовки стратегії формування муніципального портфеля цінних паперів на основі розроблених моделей інвестиційного ринку з урахуванням рівня інвестиційних ризиків, взаємозалежності цінних паперів у портфелі інвестицій. Ці форми дозволяють охарактеризувати портфель цінних паперів з використанням методу -оцінки, оптимізувати співвідношення між ризиковими та безризиковими фінансовими інструментами у ньому та визначити ефективність одновалютних та багатовалютних інвестиційних проектів.

Розроблено рекомендації щодо управління інвестиційним ринком та забезпечення інвестиційної привабливості міста органом місцевого самоврядування на прикладі м. Києва як складової вдосконалення комплексної системи управління соціально-економічним розвитком територіального міського комплексу, що передбачає стале нарощування інвестиційних ресурсів, поліпшення структури інвестиційних джерел та оптимізації напрямів їх вкладення відповідно до пріоритетів економічного зростання. Визначено основні засади міської політики у сфері інвестиційної діяльності, послідовність окремих етапів розбудови інвестиційного середовища та створення сприятливого інвестиційного клімату, основні напрями стимулювання інвестиційної діяльності, фактори впливу на покращення інвестиційного клімату та засади регулювання інвестиційної діяльності, що дає змогу збалансувати фінансові інтереси інвесторів і територіальної громади міста, усунути перешкоди організаційно-технічного характеру та створити систему муніципальних майнових і страхових гарантій для зменшення загального рівня інвестиційних ризиків.

Урахування основних наукових результатів дисертаційного дослідження, вітчизняного й зарубіжного досвіду, потреб сучасного місцевого самоврядування в Україні дає підстави запропонувати органам місцевого самоврядування рекомендації щодо:

– обґрунтування організаційних механізмів регулювання фондового ринку та формування його інфраструктури;

– протидії інвестиційним ризикам на основі моделювання інвестиційного ринку міста;

– оцінювання рівня інвестиційної привабливості міста в процесі формування стратегічного плану його соціально-економічного розвитку;

– методологічного забезпечення участі в реалізації інвестиційних проектів за результатами їх оцінювання та експертизи;

– визначення форм діяльності у сфері реалізації інвестиційної політики;

– управління інвестиційним ринком та забезпечення інвестиційної привабливості міста.

Література

1. Малахівська С.Е. Проблеми розвитку іпотечного ринку та шляхи їх розв'язання / С.Е. Малахівська // Вісн. УАДУ. - 2002. - № 3. - С. 172-179.

2. Малахівська С.Е. Моделювання та оптимізація інвестиційної привабливості міста / С.Е. Малахівська // Упр. сучас. містом. - 2004. - № 4/10-12 (16). - С. 284-287.

3. Малахівська С.Е. Методика визначення рейтингу інвестиційної привабливості міста / С.Е. Малахівська // Упр. сучас. містом. - 2005. - № 1-2/1-6 (17-18). - С. 251-255.

4. Малахівська С.Е. Експертиза регіональних інвестиційних проектів органами місцевого самоврядування / С.Е. Малахівська // Упр. сучас. містом. - 2006. - № 3-4/7-12 (23-24). - С. 128-133.

5. Малахівська С.Е. Важливість іпотечної системи для міста, можливості міста у разі її впровадження / С.Е. Малахівська // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції: матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, м. Київ, 29 трав. 2003 р. - К. : Вид-во НАДУ, 2003. - Т. 2. - С. 262-263.

6. Малахівська С.Е. Етапи та принципи експертизи інвестиційних проектів / С.Е. Малахівська // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління: матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, м. Київ, 28 трав. 2004 р. - К. : Вид-во НАДУ, 2004. - Т. 2. - С. 13-14.

7. Малахівська С.Е. Оптимізаційні моделі функціонування інвестиційного ринку в місті/ С.Е. Малахівська // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення: матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, присвяченої 10-річчю Академії, м. Київ, 31 трав. 2005 р. - К.: Вид-во НАДУ, 2005. - Т. 2. - С. 71-73.

Размещено на Allbest.ru