Умение осуществлять деятельность в условиях неопределенности как жизненно важный фактор для современных организаций. Составление планов, корректировка с учетом появления непредвиденных обстоятельств. Научное применение метода логического инкрементализма.

Разработка принципиальной схемы комбинационного логического устройства с четырьмя входами a, b, c и d, обеспечивающего на выходе заданную полностью определенную функцию алгебры логики в условиях реализации на базе серии микросхем и мультиплексоре.

Неформальная процедура как особый способ представления функций. Построение блок-схем алгоритмов, позволяющих представить алгоритмы в наглядном и общедоступном виде, не привлекая в тоже время сложных конструкций из конкретных языков программирования.

Технологические и языковые средства искусственного интеллекта в робототехнике. Разработка и обоснование алгоритмов информационного обеспечения мобильных систем. Исследование их сравнительной эффективности и адекватности интерпретации сенсорной информации.

Рассуждения как сущность логического метода решения текстовых задач. Характеристика их способа решения. Примеры текстовых задач, решаемых логическим способом. Возникновение логического способа решения. Суть логического способа решения текстовых задач.

Понятие философии как науки, три основные стадии её эволюции, функции и место в системе культуры. Исторические формы философствования. Взаимоотношение логического и исторического как категорий материалистической диалектики, их единство и различие.

Закономерности развития мышления. Логическое мышление учащихся и его основные компоненты. Формирование понятий, развитие алгоритмического мышления. Особенности построения информационно-логической модели. Решение логических задач в курсе информатики.

Главные причины возникновения логического направления в языкознании. Основные положения, идеи, теории и специфика. Логико-синтаксическая школа, ее распространение и представители. Сильные и слабые стороны, значение данного направления для науки в целом.

Понятие как форма мышления. Основные виды суждений и отношения между ними. Схема "логического квадрата". Логическая характеристика видов понятий. Особенности закона исключенного третьего. Сущность и структура доказательства. Логическая структура понятия.

Логические языки, соотношение их свойств с методами рассуждений, поддерживающих типовые экспертные системы: формальные, PROLOG, MBASE. Исчисление высказываний и предикатов, поиск доказательства в системе резолюций, процедурная дедукция в системе PLANNER.

Обзор методов логического проектирования и минимизации. Нормальные формы логических функций. Общие сведения о минимизации логических функций. Расчётный метод минимизации. Расчётно-табличный метод минимизации. Возможности программы Electronics Workbench.

Аксиома — утверждение, принимаемое без доказательства. Аксиомы принадлежности точек и прямых. Теоремы - утверждения геометрии, которые доказываются на основании аксиом и ранее доказанных утверждений. Аксиомы расположения точек на прямой и плоскости.

Отношения между простыми суждениями по "логическому квадрату": отношения противоречия, подчинения, противоположности и подпротивоположности. Распределенность терминов в простых суждениях. Дедуктивные и индуктивные умозаключения, основные законы логики.

Рассмотрение понятия "логика" как науки о формах и законах мышления. Значение трудов выдающегося древнегреческого мыслителя Аристотеля. Характеристика аналогии, дедуктивных и индуктивных умозаключений. Изучение методов полной и неполной индукции.

Аль-Кинди как родоначальник арабоязычного перипатетизма. Исследование и трактование философского наследия Аристотеля. Простые и сложные атрибуты субстанций. Приоритет онтологического содержания философии. Диалектическая логика философии Аль-Кинди.

Логика и логическая культура. Зарождение логической проблематики в древней Греции. Логичекая система Аристотеля и ее научная база. Учения о понятии, предложении и доказательстве. Аксиомы, предположения, постулаты. Теория силлогизма. Законы мышления.

Логичность предметная и понятийная, их взаимосвязь в конкретном акте коммуникации. Экстралингвистические и лингвистические (структурные) условия логичности речи. Скрытая логика, характерная для разговорного, художественного и публицистического стилей.

Співвідношення між словом, словосполученням та поняттям. Матриця подвійної імплікації як логічна операція, суть мистецтва критики аргументів спростування. Отношения между суждениями регулируемые формально – логическим законом исключенного третьего.

Узагальнення та обмеження обсягу понять: республіка, зірка, газета. Визначення суджень за їхніми якісно-кількісними характеристиками. Побудова простої конструктивної і деструктивної дилеми. Сутність та правила визначення та поділу понять, класифікація.

"Логіка Пор-Рояля" одна з найвідоміших праць у сфері логіки й філософії. Написана під впливом янсенізму та картезіанства у XVII ст., вона стала однією з перших, які відійшли від класичного викладу логіки. Погляди німецького філософа та логіка Зігварта.

Розвиток теоретичного наукового знання у вітчизняному освітньому просторі. Швидкий розвиток економіки, централізація і налагодження міжнародних контактів. Розвиток експериментальної дослідної науки. Філософська освіта у Києво-Могилянській академії.

Уявлення про формалізовану мову. Принципи відношення іменування. Логічні операції з обсягами понять. Загальна характеристика основних законів логіки. Види індуктивних умовиводів. Правила та можливі помилки в ситуаціях аргументацій і спростувань.

Виявлення особливостей наукового доробку українських логіків другої половини ХІХ - початку ХХ століття. Аналіз визначення логіки як науки та форм мислення (поняття, судження, умовивід) в концепціях українських науковців. Класифікація історії логіки.

Філософсько-антропологічний аналіз логіки детективного жанру в свідомості сучасної людини. Побудова в свідомості людини системи універсальних філософських і культурних антропологічних цінностей, що застосовується суспільством як основа його існування.

Філософсько-антропологічний аналіз логіки детективного жанру в свідомості сучасної людини. Логіка текстів детективного жанру, її роль у відбудові людиною в своїй свідомості системи універсальних філософських і культурних антропологічних цінностей.

Дослідження, пов’язані з проблемами вдосконалення функціонування педагогічних систем і підвищення ефективності освітнього процесу. Виокремлення, обґрунтування і перевірка дієвості педагогічних умов, які забезпечать успішність експериментальної діяльності.

Історія логіки часів Відродження на Україні. Активні пошуки формально-логічних методів пізнання. Розвиток математики і поширення її засобів на різні сфери пізнання. Виявлення діалектичних суперечностей, які не узгоджуються із законами формальної логіки.

Характеристика запитання як пізнавального інструменту опитування, дослідження його логічної структури та природи. Основні типи помилок, поширених в запитаннях соціологічного опитувальника. Обґрунтування різних способів валідизації соціологічної анкети.

Соціокультурний зміст постановки В.І. Вернадським проблем методології науки. Перебільшення наївно-реалістичного витлумачення природи емпіричних та індуктивних засобів наукового пізнання як один з характерних поглядів цього вченого в галузі логіки.

Основоположна характеристика сучасних розробок аргументативної проблематики в межах аргументаційної семантики. Головна особливість врахування аргументативної складової риторичних фігур в алгоритмах щодо добування аргументів з текстів природної мови.