Ключова роль герменевтики у системі наукового знання. Концепція персоналістичної герменевтики католицького філософа-персоналіста Ч.С. Бартніка. Суть істини в контексті особи і пізнання. Німецька філософська думка у формуванні концепції герменевтики.

Зміст і значення теорії функційно-семантичного поля, запропонованої видатним російським мовознавцем О.В. Бондарком у 60-ті роки XX ст. Її сучасний стан як потужного лінгвістичного методу, аналіз і оцінка подальших перспектив, використовувані прийоми.

Вивчення оказіоналізмів та метафор на матеріалі художнього дискурсу. Розгляд синонімічності вербальних одиниць газетних статей медичної тематики. Дослідження семантичних та лінгкогнітивних характеристик контекстуальних синонімів британської періодики.

Аналіз витлумачення категорії концепту професором А.С. Зеленьком у межах синергетичного детермінізму. Визначення концепту як синкретичного мовного елементу з різним співвідношенням номінативності й предикативності, денотативності й десигнативності.

Розгляд високого дослідницького потенціалу використання поняття "концепт" у фольклористиці, переваг, здобутків та перспектив такого підходу. Вибір різноманітних мовних інструментів для ефективного спілкування з огляду на конкретну комунікаційну мету.

Дослідження людської діяльності у галузі прийняття рішень. Умови існування функцій корисності в рамках цієї діяльності, розгляд функції корисності на множинах порівнюваних альтернатив. Ідея кількісного вимірювання величини корисності продуктів праці.

Проблема мети покарання у творчій спадщині представників німецької філософії. Систематизація підходів І. Канта, Г.В.Ф. Геґеля та Й.Г. Фіхте в контексті питань визначення сутності кримінального покарання та доцільності його застосування в суспільстві.

Дослідження практичних законів милозвучності (чергування у/в) в українських наукових текстах початку ХХ ст., їх відповідність вимогам чинного правопису. Виявлення та обґрунтування наявності чи відсутності системи (або тенденцій) такого вживання.

Визначення складників модальності у літературному творі та її зв’язку із наративною ситуацією. Форма представлення авторського "Я" в тексті. Особливі творча манера та оповідний стиль письменника Уве Йонсона. Циклічний характер, повторюваність його творів.

Аналіз понятійно-філософських та лінгво-когнітивних засад мовної категорії негації. Розгляд її як специфічної форми предикації, яка може змінювати хід комунікації, встановлювати нові відносини і "новий порядок" в логіко-граматичному членуванні пропозиції.

Аналіз понятійно-філософських та лінгво-когнітивних засад мовної категорії негації. Відображення існуючих форм свідомості в мові через лінгвальні засоби на різних мовних рівнях. Встановлення "нового порядку" в логіко-граматичному членуванні пропозиції.

Теоретичний аналіз категорії норми, виявлення наукових та соціальних передумов формування норм. Виявлення особливостей змін психологічних, психофізіологічних і морфо-функціональних параметрів у процесі адаптації студентів до умов навчання у вузі.

Розгляд поглядів філософів Античності на категорій розум, воля, чесноти, справедливість, законослухняність як засобів регулювання життя в суспільстві. Необхідність виховання правильного ставлення до закону. Сучасне розуміння правової свідомості.

Використання філософами Античності категорій розум, воля, чесноти, справедливість, законослухняність при дослідженні правової свідомості. Особливості трактування питань зв'язку між свідомістю людини і законом, справедливістю та підпорядкуванню законам.

Аналіз використання мислителями категорії розуму, волі, чесноти, справедливості та законослухняності. Дослідження законів як засобу регулювання життя в суспільстві. Розгляд освіти, яка повинна виховувати у людей чесноти і правильне ставлення до закону.

Дослідження незмінності пресупозицій при запереченні, правила проекції та їх роль в установленні успішної комунікації. Основні напрямки подальшого дослідження функціювання даної категорії в дійсних речових актах; основні специфікації даної категорії.

Понятійна категорія приблизності, її місце в семантичному просторі мов. Лексеми із значенням приблизності в різних мовах світу. Граматика як мовний засіб вираження логічних форм свідомості. Дослідження представників порівняльно-історичного мовознавства.

Каузативність у контексті зумовленості як частковий вияв реалізації принципу достатньої підстави, на основі якого інтегруються умовні, допустові, наслідкові, причинові і цільові відношення. Причиново-наслідковий зв’язок. Значення причини, допусту, умови.

Функціональний опис макрополя роду та його складових: граматичного й семантичного субполів у сучасній російській мові на тлі співвідносної категорії англійської мови. Необхідність встановлення конотаційного потенціалу розглядуваних мовних елементів.

Дослідження значення та ролі оціночних понять у системі цивільно-правового регулювання. Функції категорії розумності, подолання прогалин законодавства та індивідуального підходу при правозастосуванні з врахуванням всіх особливостей правового випадку.

Композиційні особливості вокальних творів Густава Малера, характер і специфіка його музичної поетики. Філософсько-естетичні основи світогляду композитора. Творчість Г. Малера, його життя, особливості психіки та сприйняття образотворчого мистецтва.

Дослідження доцільності аналізу певних суспільно значущих філософських, правових, культурологічних і мистецьких категорій у межах гуманітарного курсу (зокрема категорії свободи) при формуванні світогляду правознавців в умовах демократизації суспільства.

Висвітлення підходів до визначення феномену "соціально-психологічного впливу", дослідження його систематизації та поняттєвого апарату, значення в лікувальному процесі. Аналіз особливостей лікувальної взаємодії в системі "медичний працівник – пацієнт".

Поняття і терміни, пов’язані з прагмастилістичним аспектом опису категорії спонукальності. Системний опис умов успішності спонукальних мовленнєвих актів і розробка їх класифікації. Правила відбору мовних засобів і побудови спонукальних висловлень.

Соціальна справедливість в античному соціально-філософському пізнанні. Формування поняття справедливості на рівні концептуального розуміння, що виражає співмірність людських вчинків, їх співвідношенням з порядком Всесвіту, правом та традиціями соціуму.

Дослідження архітектоніки категорії суб'єктивної модальності. Її типологічні вияви у різних мовах та структурні особливості функціонально-семантичного поля. Реалізація суб'єктивної модальності в українській, російській, англійських та німецькій мовах.

Мовні і мовленнєві засобі самопрезентації промовця на лексичному, синтаксичному і текстовому рівнях німецької політичної промови. Установлення закономірностей вибору методу презентації суб’єкта у політичних виступах канцлерів ФРН повоєнного періоду.

Функціонально-семантична категорія суперлативності в англійській мові та її лінгвістичний статус. Особливості нормативно-градуальних та емоційно-експресивних ситуацій. Місце категорії суперлативності в ряду інших семантичних категорій в художньому тексті.

Висвітлення основних підходів щодо визначення конкретних теорій і моделей, котрі відображають сутнісні характеристики категорії творчого розвитку викладача в контексті різних освітніх парадигм. Представлення деяких теорій творчого розвитку особистості.

Дослідження основних підходів щодо визначення конкретних теорій і моделей, котрі відображають сутнісні характеристики категорії творчого розвитку викладача в контексті різних освітніх парадигм. Характеристика різних теорій творчого розвитку особистості.