Гіпотетичні імперативи людської життєдіяльності як сукупність світоглядно-регулятивних принципів суспільного розвитку в умовах сучасної техногенної цивілізації. Виокремлення світоглядних детермінант оптимізації функціонування економічної та наукової сфер.

Аналіз розвитку суспільства в умовах євроінтеграції та глобалізації. Визначення стратегії поведінки суб'єктів економічної діяльності. Формування нової, ноосферної матриці свідомості населення. Психологічне підґрунтя сучасної біхевіористичної концепції.

Аналіз потенціалу Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо протидії загрозам системі міжнародної безпеки. Участь ОБСЄ у врегулюванні локальних конфліктів і новітніх викликів безпеці у постбіполярній Європі. Розробка напрямків її модернізації.

Аналіз загроз та викликів міжнародній безпеці у ХХІ ст. Шляхи запобігання конфліктів та розв’язання криз у Європі. Забезпечення політичного діалогу між державами. Посилення боротьби з організованою злочинністю. Механізми миротворчої діяльності ОБСЄ.

Аналіз тенденцій розвитку туристичної сфери в Україні та світі в умовах пандемії COVID-19. Визначення перспективних напрямів розвитку, а також систематизація заходів, які впроваджуються Україною та іншими країнами щодо підтримання туристичної галузі.

Зв'язок процесу формування регулятивних механізмів функціонування фінансових ринків пострадянських країн із трансформаційними процесами глобального управління валютно-фінансовими відносинами. Відображення змін конкретних умов функціонування ринку.

Процес формування та реалізації стратегії еколого-економічного розвитку. Обґрунтування стратегічної мети розвитку природокористування та цілей, спрямованих на створення програмних дій, визначення їх пріоритетності та окреслення часових рамок реалізації.

Суть організації та проведення самостійної роботи в освітньому процесі вищої школи, як засіб індивідуалізації та диференціації підготовки майбутніх педагогів в умовах сучасних освітніх викликів. Акумуляція самостійної дослідницької діяльності студента.

Сутність глобалізації, еволюція її наукових концепцій. Перспективи розвитку основних шкіл глобалістики. Становлення глобальної економіки. Інституціоналізація і формування системи глобального управління. Протиріччя і альтернативи економічного глобалізму.

Система формування сталого розвитку суб’єктів господарювання, що складається з імперативів, доповнених інноваційними формами. Інструменти застосування екологічних імперативів. Наслідки фінансіалізації для компаній в умовах ринків, що розвиваються.

Розгляд спроби "розкодувати" Франкові погляди на театр, його роль у суспільному житті, природу драми, її поетикальні й естетичні особливості. Аналіз історико-культурного контексту, в якому критик розглядає поступ у психологізмі драматургічного мистецтва.

Ґрунтовно проаналізовано зміни, що впливають на людську працю і створення підприємствами доданої вартості в контексті Четвертої промислової революції та пандемії COVID-19. Також обґрунтовано, імперативи, що формують кадрову функцію HR менеджменту.

Теоретико-методичні засади управління інноваційним розвитком підприємництва в Україні. Аналіз стратегічних моделей розвитку держави в умовах структурно-інноваційних перетворень. Роль інноваційного підприємництва як основи економічного розвитку України.

Дослідження формування та розвитку гібридних міграційних систем. Процес трансформації ефективності міграційної політики. Визначення факторів життєздатності регіонального інтеграційного об’єднання. Питання комунітраної ефективності міграційної політики.

Місце і роль фінансової стратегії в процесі стратегічного управління корпорацією. Алгоритми вибору фінансової стратегії компанії. Уточнення детермінант фінансової стратегії корпорації та основних проблем її реалізації на глобальному фінансовому ринку.

Аналіз проблеми імперативізації парламентського мандату та її відповідності європейським стандартам. Новелізація українського виборчого законодавства, відродження наявного в радянські часи імперативного мандата. Обмеження свободи народних депутатів.

Сутність і зміст трактування імперативності у духовній сфері як найважливішого принципу формування культури. Імперативи філософського способу життя - умова та засіб життєтворчості філософа, рівень відповідальності, вірність принципам та переконанням.

Дослідження сутності методології слідчої діяльності, ролі імперативності моралі у праві, а також у професійній етиці слідчого. Дія імперативності моралі у чинному законодавстві. Інтеграція імперативу моралі з професійно-психологічною діяльністю слідчого.

Дослідження ролі інституту імператора в контексті практичного застосування правового досвіду Візантії. Зовнішньою ознакою царської честі і гідності була корона. Новообраний імператор отримував її з рук представників тих, хто вручав йому владу.

Біографія та головні події правління останньої володарки багатомільйонного Китаю - імператриці Ци Сі, яка забила в'язниці неугодними, ввела в практику дивовижні катування і відправила на смерть тисячі, кого вважала зрадниками Китаю і слугами Заходу.

Імператриця Ци Сі як остання володарка Китаю. Видання декрету про передачу влади імператору Тунчжи. Вигнання "чужоземних дияволів" з країни правителькою. Аналіз дачі розпорядження щодо вилучення з архівів династії всі "пробоксерські" декрети й укази.

Поняття терміну "імперія". Розвиток ідеї імперії як блага для "варварів" в роботах професора Кембриджу Дж. Сілі, особливості та характеристика досліджень Роберта Купера. Сутність "егоїстичних" цілей імперської експансії, специфіка сучасного імперіалізму.

Особливості ранніх державних об'єднань. Визначення імперії як типу соціально-історичної організації системи універсального контролю при експансіоністських механізмах соціокультурної, військово-політичної та економічної інтеграції різних держав.

Аналіз формування в геополітиці Німецької імперії українського вектора, визначення засобів його реалізації під час Першої світової війни, а також виявлення потенційних перспектив для тодішніх Німеччини та України. Геополітика Німеччини щодо України.

Причини зародження та формування імперської доктрини Московської держави, як основної складової державницької ідеології її правлячих кіл в кінці XV-XVI ст. Роль російської православної церкви та політичної еліти Москви у виробленні концепції влади.

Етапи трансформації та основні історичні й сучасні складові російської імперської парадигми. Історично сформована імперська свідомість правлячої верхівки й населення, деспотична репресивна влада правителів, деіндивідуалізація й рабський менталітет народу.

Дослідження дворянського правління у Південно-Західному краї Російської імперії після поділу Польщі. Аналіз концепцій корпоративних прав та інституцій самоврядування у приєднаних регіонах. Гармонізація відносин між центральною владою і регіональною.

Російська меморіальна політика в Криму в контексті сучасних імперських амбіцій Росії. Політика пам’яті як частини державної політики задля відновлення статусу "великої держави". Використання імперських символів задля підкреслення "російського статусу".

Проаналізовано феноменологію імперського образу "величі", його психологічну природу, особливості, інваріантність при змінах модусів вияву. Наголошено, що він є онтологічною основою психічної екзистенції імперців на індивідуальному, груповому, макрорівні.

Сепаратистська політика більшовиків у південноукраїнському регіоні. Визначення Новоросії як частини Росії. Створення у регіоні радянських республік, які підпорядковуються радянському російському центру, а надалі відмовлення більшовиків від цієї ідеї.