Пам'ятки давнього сакрального мистецтва у Луцькому. Походження ікони "Ісус Христос - Господь Вседержитель" 1894 року в контексті історичних подій, її стиль, художній рівень, стан збереженості та проблема реставрації. Образи артефакту російської культури.

Протягом XVІІ-XVІІІ ст. значного поширення на теренах України набула ікона Покрову Богородиці, а у нижній частині часто зображували гетьманів та представників козацької старшини. Ця риса яскраво виражена в іконі "Розп'яття з портретом Леонтія Свічки".

Дослідження ікони Страстей Христових 1675 р. з церкви Св. Миколая у Кам’янці-Бузькій в контексті діяльності майстрів регіону. Атрибуція ікони, іконографічні аналогії, твори спільної стилістики, манери виконання, контекст творчого середовища її автора.

Амбівалентний вплив релігії на процес українського етнотворення. Збереження біполярної міфологічної моделі світу з притаманним їй різким протиставленням "Своїх" і "Чужих", яке вибудовувалося на основі відмінностей мови та звичаєвої і обрядової практики.

Аналіз ролі ікони в інтер'єрі житла як твору сакрального призначення, витвору мистецтва, артефакту культури. З'ясування місця та значення ікони як предмета домашнього вжитку щодо композиційного та естетичного наповнення інтер'єру житлового середовища.

Дослідження історичних, культурних і духовних традицій Римської імперії. Вивчення особливостей шанування Богородиці у Римі, зокрема крізь призму старовинних ікон. Стилістичні характеристики зображення Пречистої Діви Марії у фресках, мозаїках, скульптурах.

Вивчення історії іконопису українських земель доби Середньовіччя. Дослідження особливостей іконографії церкви Воздвиження Чесного Хреста XV ст. Визначні риси художнього стилю белзько-дрогобицької майстерні. Аналіз збережених ікон дрогобицького Деісусу.

Розвиток закарпатського іконописання, найважливіші дослідники, що писали чи вивчали церковне мистецтво в Мукачівській і Пряшівській єпархіях. Дослідження мистецьких монографій, кольорових альбомів та описів закарпатських старовинних і нових ікон.

Характеристика парних ікон на полотні "Мойсей установлює пасху євреям" та "Сьома кара єгипетська", що відображають події описані у книзі Виходу. Дослідження основних тенденцій вирішення образу пророка Мойсея який є ключовою постаттю у згаданих сюжетах.

Розгляд п’яти ікон, намальованих на полотні, що походять з церкви Преображення Господнього у с. Вороблячин. Іконографія творів з церкви у Вороблячині, уточнено датування пам’яток. Особливі риси іконографії, техніки виконання та композиції ікон на полотні.

Розгляд п’яти ікон, намальованих на полотні, що походять з церкви Преображення Господнього у с. Вороблячин Яворівського р-ну. Особливі риси іконографії, техніка виконання та композиція ікон на полотні, що мають зв’язок із розписами дерев’яних храмів.

Систематизація "фрагменту" творчої спадщини малярів мистецького осередку, що діяв у XVII ст. у м. Судовій Вишні. Образно-стилістичні та іконографічні характеристики ікон з Малнова, які ілюструють художні особливості у західноукраїнському іконописі.

Витоки та зміст іконописних образів Саваофа, особливості їх амбівалентного характеру. Відродження символічного ряду української культури, її взаємозв’язок з духовною спадщиною українського народу. Причини старозаповітної заборони на зображення Бога.

Коло українських ікон святого Миколи кінця XІV-XVI ст. Особливості візантійської та давньоруської агіографії св. Миколи як літературної основи житійних ікон святого. Розвиток образності, іконографії та семантики ікон св. Миколи у візантійському мистецтві.

Боротьба проти шанування ікон, спрямована на ослаблення церкви. Живопис в часи іконоборства. Розгляд характеру образотворчого мистецтва. Книжкова графіка часів іконоборства. Розписи у церкві Святого Василя в Каппадокії, вдосконалення купольного храму.

Розгляд творчості американського православного богослова Д. Гарта. Теологічне обґрунтування феномену ікони, її розрізнення від ідола. Характеристика типів релігійності. Осмислення специфіки християнського гуманізму. Визначення джерел культа насильства.

Дослідження тексту службового управлінського документа з позицій семіотики. Специфіка невербальних засобів текстотворення, інтеграції вербальних і невербальних компонентів у комунікативній нормі. Текст службового організаційно-розпорядчого документа.

Дослідження тексту службового управлінського документа з позицій семіотики. Аналіз специфіки засобів текстотворення, інтеграції вербальних і невербальних компонентів у комунікативно-прагматичній нормі. Іконічний імператив документування інформації.

Визначення теоретико-літературного значення поняття "іконічність" як специфічної властивості літературно-художнього образу. Аналіз образної системи творів І.С. Шмельова "Сонце Мертвих" та "Куликове Поле". Виявлення специфіки прояву іконічного начала.

Дослідження онтології розуміння іконічністі художнього образу, який визначається за східнохристиянською традицією. Обґрунтування спрямованості первообразу у різних за жанрами літературних творах. Розуміння художньо-естетичності змістових потоків.

Дослідження специфіки, методології, іконічно-конвенційної виразовості термінології та "емблематичної" акомодації у висвітленні "психоісторії" української літератури Н. Зборовської. Поструктуралістичне уявлення про форму і зміст художнього повідомлення.

Іконічно-конвенційні взаємодії наукового та художнього констатування естетики та філософії постмодерну. Автор статті зосереджується на увиразненні художніх відображень цих явищ у "Воццеку" Ю. Іздрика. Інтерпретації свідомісної акційності Воццека.

Знайомство з головними особливостями впливу іконоборства на політико-правову модель Візантійської імперії. Загальна характеристика причин виникнення суперечностями між управлінсько-регулятивною діяльністю держави та інтересами церковної ієрархії.

Вивчення особливостей функціонування явища іконоборства на Русі у різні історичні періоди (Київський та Московський). З’ясування іконоборської мотивації єретичних рухів ХІV–XVІ століть стригольників і жидовілих та властивого їм несприйняття ікон.

Термінологічний аспект іконографічного канону в мистецтві та богослов’ї. Основні етапи розвитку сакрального живопису на православному Сході і католицькому Заході. Вплив канону на художнє сприйняття та принципи взаємозв’язку канону з релігійним мистецтвом.

Ідеї та положення оригінальної естетичної концепції П.О. Флоренського, представленої в його іконології. Естетична природа і релігійний зміст феномену ікони, значущість іконопису в культурному просторі візантійської і давньоруської естетичних традицій.

Історія українського костюма. Комплекс орнаментальних мотивів народної вишивки, виявлених на виробах інтер'єрного призначення, що побутували в межах Тернопільщини. Дослідження спектру фізіоморфних мотивів, виявлених на виробах одягового призначення.

Розгляд інформації про іконографію "Вознесіння", "Преображення", "Новозавітна Трійця" та "Бог Саваоф". Вивчення результатів аналізу зображень європейських майстрів, ідентифікування зображення на окладі до Євангелія вроцлавського майстра Тобіаса Шира.

Постсеміотичний і іконографічний методи вивчення візуальної реальності. Іконографія як окрема візуальна дисципліна, що має свій предмет аналізу — образ. Висловлювання подвійності образу за допомогою синтетичних термінів: образ-знак або образ-текст.

Специфіка іконографії Ісуса Христа, Богородиці на іконах зі Східного Поділля, аналіз адаптації офіційних релігійних канонів і приписів до народного світобачення. Вплив західноєвропейського релігійного живопису на розвиток народного іконописного мистецтва.