Аналіз ідеї правди-справедливості як інструменту трансформації ментально-правових стереотипів українського етносу в державотворчому дискурсі. Проблема української ментальності в історичній ретроспективі. Ментальність як прояв "божественного" начала людини
Співвідношення категорій "правозаконність", "верховенство права" і "правова держава" як ідеалів розвитку суспільства. Наголошується на необхідності втілення спеціально зазначених вимог, умов, а також розвитку суспільства, вінцем якого є правова держава.
Питання про походження світу і людини. Відомості з біографії Анаксимандра. Система світу Анаксимандра. Протиборство стихій у виниклому космічному вирі. Розвиток прикладних природничо-наукових знань. Міфологічне та релігійне пояснення явищ природи.
Історіософські пошуки діячів французького Просвітництва. "Природний" закон історії Ш. Монтеск'є. Універсально-історична конструкція "Філософії історії" Вольтера. Погляди на прогрес в концепціях А. Тюрго. Погляди на історію діячів німецького Просвітництва.
Історія створення та ідейний зміст мозаїки Миколи Андрійовича Стороженка "Львівське ставропігійне братство ХVІ-ХVIII ст." в інтер'єрах Інситуту теоретичної фізики М.М. Боголюбова НАН України у Феофанії в контексті спадщини монументального мистецтва.
Відстеження історії створення та ідейного змісту мозаїки М.А. Стороженка "Львівське ставропігійне братство XVI-XVIII ст." в контексті спадщини українського і світового монументального мистецтва. Значення друкованого слова для становлення культури.
Історичний аналіз категорії "рівність". Обґрунтування космополітичної ідеї. Рух проти католицької церкви, період Реформації. Активне та пасивне громадянство у теорії демократії німецького філософа-раціоналіста Канта. Ліберальні ідеї рівноправності.
Ідея рівності у природно-правовому типі праворозуміння. Розвиток ідеї рівності у класичному праворозумінні за допомогою комплексного підходу до класифікації праворозуміння. Ідея рівності у праві у межах легізму, психологічного та історичного підходів.
Право, як цінісно-нормативний регулятор, що визначає межі поведінки людини. Розуміння рівності як рівної правоздатності, при якому відсутність формальної рівності означає відсутність права. Критерії та юридичний світогляд типології праворозуміння.
Правова система як цінісно-нормативний регулятор, що визначає межі поведінки людини та характеризує параметри реалізації ідеї рівності. Визнання методологічної самостійності соціально-гуманітарних наук - риса некласичного стилю наукового мислення.
Диференціація напрямів досліджень в сучасній психології. Аналіз внутрішніх процесів індивідуації. Систематизація спостереження за особистістю хворого в умовах психіатричного закладу. Значення суспільства та різних соціальних груп для розвитку індівідума.
Російський космізм - передісторія і загальна характеристика. М.Ф. Федоров - засновник вчення. Розвиток ідей російського космізму в науці. Представники російського космізму. Російський космізм і педагогічна думка. Космізм в сучасному менталітеті.
Характеристика просторово-часових уявлень у культурі Київської Русі. Зв'язок між давньоруськими просторово-часовими уявленнями і появою східнослов'янського феномену "Святої Русі", особливостей хронотопу Московського царства і Російської імперії.
Аналіз філософських праць Бордена Паркера Боуна, його ідея "самореалізації особистості", постановка й розробка проблеми співвідношення людини і суспільства. Центральна ідея гуманістичного оновлення суспільства, окреслення окремих шляхів її реалізації.
Ідеї свободи в драматичній поемі Лесі Українки "На руїнах", написаної на основі біблійних тем, які пов'язані з історичними подіями в бутті єврейського народу. Інтерпретація ідейного змісту твору крізь призму базових категорій філософії екзистенціалізму.
Вивчення листа Т. Шевченка до брата Микити, написаного під час навчання поета в Санкт-Петербурзі. Визначення проблематики свободи у філософських роздумах Тараса Шевченка, відображеної у його листах. Розуміння суті духовної свободи в листах поета.
Ліберальна експлікація феномену свободи як домінантна у сучасному політичному дискурсі. Основа розуміння свободи у класичному лібералізмі. Осмислення та переосмислення сучасної суспільно-політичної проблематики. Зміна концептуальних пріоритетів.
Розгляд концепту свободи у творчості Т. Шевченка, який став основою світогляду поета. Аналіз категорії свободи, яка характеризує сутність людини та її існування, у руслі філософських ідей М. Гайдеггера, К. Ясперса, М. Бердяева та інших мислителів.
Розгляд трактування свободи німецьким філософом Г. Гегелем, що різниться від розуміння цього поняття його попередниками. Діалектичний зв'язок свободи і необхідності у теорії мислителя. Характеристика особливості розвитку свободи в різні історичні епохи.
Вплив постмодернізму на історичну науку останніх десятиліть, процес вдосконалення методів дослідження писемних, аудіовізуальних та матеріальних джерел. Проблема збереження традицій радянського історіописання в сучасному білоруському селянознавстві.
Дослідження проблеми синтезу мистецтв у творчості І. Франка загалом та його пейзажистиці. Синтез мистецтв на матеріалі музично-малярських дескрипцій Франка із новели "Вільгельм Телль" та оповідання "Дріада". Тенденція до синтезу музики, малярства і слова.
Аналіз проблем синтезу мистецтв на матеріалі музично-малярських дескрипцій І. Франка із новели "Вільгельм Телль" і оповідання "Дріада". Музично-малярські елементи, майстерно "вживлені" у текстову тканину цих творів. Використання засобів суміжних мистецтв.
Розгляд реформування сільської школи у контексті сучасних аспектів громадського управління освітою. Критерії аналізу та оцінки якості освітнього процесу, перспектив розвитку навчального закладу. Визначення переваг опорної школи для учнів та їхніх батьків.
Характеристика загальноєвропейського процесу модернізації національної ідеології. Опис слов’янського духовного ренесансу, який відрізнявся етнорегіональною специфікою. Особливості становлення та розвитку національної світоглядної системи у словаків.
Особливості еволюції філософських концепцій творчості, свободи, боголюдства тощо російської релігійно-філософської думки в еміграції. Роль журналу "Путь" в формуванні вітчизняної думки. Зв'язок ідей авторів щодо "динамічного та гуманного християнства".
Найкраще ідея соборності прославлена у творчості Олеся Гончара, зокрема в романі "Собор", який справді є національною святинею українського народу. Місто-герой Харків, інтелектуальна столиця України, її вклад у формуваннч свідомості Особистості.
Ідеологічні підходи та практична діяльність Державного центру УНР щодо ідеї соборності України. Погляди очільників еміграційного українського уряду на дану проблематику у контексті полеміки з політичними опонентами на еміграції і на окупованих територіях.
Дослідження соборницько-державницьких прагнень українців Закарпаття, Буковини, Наддністрянської та Наддніпрянської України до об’єднання в єдиній самостійній Українській державі у 1918-1919 роках. Перебіг укладання державної Злуки між ЗУНР та УНР.
Дослідження особливостей ідеї соборності українських земель протягом кінця 1918 - початку 1919 років. Політичне об’єднання етнічних країв України. Зміст та наслідки Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
Концепція "націократії" оригінального суспільно-політичного устрою - наповнення ідеї Української Самостійної Соборної Держави. Накреслення найкоротшого шляху соборної нації до державності - мета молодого активного націоналізму згідно М. Сціборського.
