Дослідження комплексу давньоєгипетських міфів, а також їх сюжетів, що стосуються проблеми світобудови на основі змісту тексту і ілюстрацій 17-ї глави Книги Мертвих (Нове царство) із залученням комплексу додаткових (письмових і образотворчих) джерел.

Передмови виникнення філософії одночасно в трьох цивілізаціях — індійській, китайській і грецькій. Загальна характеристика онтологічних і гносеологічних здобутків європейської традиції. Історія індійської культури та вплив кочових племен на розвиток.

Проблеми забезпечення інформаційної безпеки та протидії негативним інформаційно-психологічним впливам на індивідуальну, групову або масову свідомість, волю громадян, їхні почуття. Аналіз давньоіндійського трактату. Поради і рекомендації "Артхашастри".

Аналіз розвитку давньокиївських традицій культу Божої Матері в художній культурі Київської Русі. Вивчення генезису культу Божої Матері в Давній Русі через аналіз тематичної та іконографічної складових його формування у різних ділянках сакральної традиції.

Етапи становлення давньокитайської філософії, відмінні риси провідних філософських шкіл - даосизму, конфуціанства, моїзму, легізму, натурфілософії. Внесок давньоіндійської та давньокитайської філософії у формування європейської філософської свідомості.

Легістське оновлення царства Цінь, будівництво та значення Китайської стіни для історії. Характеристика та специфіка періоду Західної Хань, її соціально-економічний розвиток. Недоліки господарського механізму Східної Хань. Загибель Ханьської імперії.

Найдавніші відомості про найменування племінних об'єднань на теренах теперішньої Польщі. Прийняття християнства. Польсько-чеське зближення. Зовнішня політика за правління Мєшка І і Болеслава І. Гнєзненський з'їзд. Політичний розвиток у 1040-1130-х роках.

Розподіл давньоримської історії на три великих періоди. Основна тема римської історії. Гладіаторські бої, аспекти римської жорсткості. Особливості будови сімей вищої і нижчої верстви (патриціїв, плебеїв). Політична історія Риму, початок імперської епохи.

Особливості давньоримських новозавітних найменувань, до структури яких входять назви адміністративних посад. Репрезентація місця біблієперсоніма в ієрархії тогочасного суспільства. Означення носія імені і читання важливих фрагментів біблійної історії.

Характеристика основних особливостей впливу античної літератури на творчість неокласиків. Вивчення основ давньоримських мотивів і образів у художньому доробку М. Зерова. Виділення основних шляхів рецепції та трансформації античних жанрових моделей.

Соціальна сутність Давньоруської держави, княжої влади і служби. Їх місце в становленні та динамічному розвитку країни. Порядки передання верховної влади, складання адміністративного і судового апаратів. Одноосібні і сумісні форми правління на Русі.

Аналіз свідчення історичних джерел про істьбу на Русі. Висвітлення істьби як споруди з піччю, що служила житловим приміщенням і лазнею. Дослідження єдиного опису такої будівлі у книзі Марка Поло. Застосування будівлі для переховування в холодну погоду.

Систематизація та аналіз існуючих відомостей в історичних джерелах X-XIV століття про істьбу в давньоруський період з залученням лінгвістичного та археологічного матеріалу. Середньовічні наративні джерела про давньоруську істьбу, теплі будівлі на Русі.

Ознайомлення з процесом утворення й політичним розвитком Давньоруської держави. Характеристика взаємин Київської Русі з хазарами та варягами. Вивчення причин феодальної роздробленості. Дослідження особливостей князювання Володимира Святославича у Києві.

Утворення й політичний розвиток Давньоруської держави. Взаємини Київської Русі з хазарами та варягами. Характеристика розвитку держави в X—XII ст.. Князювання у Києві Володимира Святославича. Причини феодальної роздробленості та її наслідки для Русі.

Суть матеріалів косторізного комплексу з давньоруського поселення Деріївка. Аналіз продукції і техніки її виготовлення. Розгляд конструктивних деталей складного лука. Наявність заготовок та напівфабрикатів конкретних виробів на різних стадіях обробки.

Аналіз проблеми місцезнаходження літописного міста Хоробор. Визначення версій локалізації вищезазначеного населеного пункту Київської Русі. Вивчення археологічних артефактів. Основні людські та природні чинники зміни місця розташування міста Хоробор.

Аналіз матеріалів розкопок на території городища літописного Вишгорода 1947 р. Уточнення хронологічної позиції житлових і господарських споруд, а також речових знахідок, які належать до давньоруського і золотоординського горизонтів літописного міста.

Дослідження часу виникнення поселення на місті Любеч та його першої згадки в "Повісті временних літ" як стратегічно важливого пункту, що мав оборонне значення. Аналіз текстів літописних повідомлень за 80-ті роки ІХ століття. Любецька битва 1016 року.

З'ясування витоків літописних повідомлень про Любеч. Просування князя Ярослава Володимировича з Новгорода проти брата Святополка. Оцінка князем Олегом значення Любеча як стратегічного пункту, торговельно-економічного та адміністративного центру.

Особливості введення до наукового обігу знахідки каролінгського меча ІХ-ХІ ст. з округи Глухова. Старожитності цього часу як досить рідкісні на території Глухівщини, оскільки, згідно письмових джерел, державна колонізація регіону відбувалася дещо пізніше.

Аналіз методу проектування у ХІ-ХІІ ст. Опис побудови розмірів давньоруського храму. Теодолітний обмір решток відкритого розкопами 1994-1996 років Михайлівського собору та поточнення його вертикальних розмірів. Архітектурно-декоративні якості споруд.

Огляд цікавих аспектів архітектурного проектування на Русі-Україні XI-XII сторіч, на прикладі побудови давньоруських храмів. Аналіз різних підходи до визначення розмірів будівельних конструкцій соборів. Характеристика їх конструктивних параметрів.

Характеристика основних пам’яток роменського та давньоруського часів. Аналіз пошуку та картографування найдавніших слідів східнослов’янської культури на території Дніпровського Лівобережжя. Особливість зібраних фрагментів ліпних та гончарних посудин.

Особливості дохристиянських культів та сутність поховальних звичаїв Середнього Подністров'я. Відстеження процесу розвитку християнського поховального обряду на основі ліквідації поховальних традицій язичництва на матеріалі могильників в регіоні.

Вивчення сукупності об’єктивних показників частини колекції фрагментів давньоруських скляних браслетів із території літописного городища Чорнобиль. Типологічно-видові та технологічні особливості виявлених під час археологічних досліджень артефактів.

Діяльність археологічного відділу Волинського центрального науково-дослідного музею у вивчені давньоруських старожитностей на теренах Східної Волині (1919-1931 рр.). Експозиція музейної секції відділу, присвячена історії краю за доби Київської Русі.

Дослідження історії вивчення і популяризації давньоруських старожитностей Чернігівщини. Роль наукових інституцій Києва, Москви й Петербурга та місцевих наукових осередків у вивченні археологічних пам’яток ІХ-ХІІІ століття на території Чернігово-Сіверщини.

Розгляд історико-археологічної діяльності Т.Г. Шевченка на Чернігівщині під час другого відрядження на Лівобережну Україну (грудень 1845 – квітень 1846 рр.). Опис кобзарем давньоруських старожитностей Чернігова та замальовки Седневських курганів.

Розгляд передумов появи і розповсюдження тюркського та іранського шару топонімної лексики. Роль географічних апелятивів у формуванні місцевого топонімікону. Етимологічний аналіз, семантична інтерпретація, структурна характеристика запозиченої лексики.