Мова як основний комунікативний інструмент у різнорівневому спілкуванні соціальних суб’єктів. Форми мовного впливу мас-медіа на свідомість аудиторії. Консенсус між суб’єктами комунікації - одне з завдань дискурсу та філософсько-релігійного діалогу.

Аналіз газетно-публіцистичного дискурсу як форми реалізації мовних одиниць. Дослідження особливої групи усно-мовних фразеологізмів. Визначення способів створення нових прийомів впливу на адресата для досягнення комунікативно-прагматичних завдань.

Принципи та види усного спілкування жінок Вікторіанської доби. Особливості формування тендерних стереотипів у англійському побутовому дискурсі. Аналіз комунікативних стратегій увічливості. Дослідження мовленнєвої поведінки британської жінки у XIX ст.

Методологические проблемы применения дискурс-анализа. Использования его для изучения естественно протекающей речи. Применение мысленных скриптов и схем для построения осмысленного повествования. Исследования в конверсативно-аналитической области.

Обоснование изучения региональной идентичности в свете когнитивно-дискурсивной научной парадигмы. Определение содержания дискурс-анализа, который является целостным комплексом приёмов исследования. Характеристика принципов идентичности в лингвистике.

Аналіз підґрунтя для інтерпретацій терміна "дискурс". Характеристика основних проблем оцінки цього поняття, яке залишається в центрі уваги сучасних наукових дискусій. Дослідження мовно-інформативного механізму взаємодії між носієм мови та реципієнтом.

Интегративный подход к обучению как один из основных механизмов восстановления естественной целостности познавательного процесса. Дискурсивные формулы - неотъемлемый компонент отбираемого лексического материала для обучения историческому дискурсу.

Определение термина "дискурс", исследование его персуазивной функции. Постоянное стремление к доминированию и гегемонии как одна из дифференциальных особенностей дискурса. Влияние недоминирующих и малочисленных процессов на доминирующую культуру.

Конструювання індивідуальної та соціальної реальності. Значення дискурсивних практик та технологій по відношенню до об'єктивації. Визначення конструювання особистістю досвіду. Тлумачення смислів, знаходження закономірностей конструювання подій.

Соціальна природа громадянського суспільства у його історичному аспекті з погляду переоцінки концепції відкритості Ю. Габермаса. Три моделі громадянського суспільства, їх відмінні риси. Внутрішньо-теоретичні суперечності концепції Габермаса, їх природа.

Виды устойчивых словосочетаний для описания состояний, связанных с гневом. Оценка вербализации эмоциональных деструктивных концептов - метод анализа вариативности дискурсивной реализации номинантов, отражающих трансформации коннотативных значений.

Описание особого вида рекламных текстов, характеризующихся дискурсивной вторичностью. Их видовое разграничение на основе соотношения языковых и внеязыковых особенностей с институциональной прагматикой, а также с учетом трансформаций на различных уровнях.

Исследование теории общества Юргена Хабермаса и его концепции делиберативной демократии, имеющей в своей основе дискурсивное согласие всех членов общества по жизненно важным социальным вопросам. Изучение отношения к классическому пониманию демократии.

Проблемы функционирования языка в медиадискурсе. Способы формирования картины мира научно-популярного медицинского журнала. Пропаганда образа здорового, уверенного в себе человека и соответствующего ему образа жизни в средствах массовой информации.

Дискурсивная реализация фразеологии в поэме С.А. Есенина "Пугачёв". Фразеологические единицы (ФЕ) с компонентами "бог" и "чёрт". Роль ФЕ в объективации эмоционально-оценочной информации как знака, ёмкого по содержанию и имеющего коннотативную базу.

Сущность понятия "саморепрезентация". Общая характеристика фрагментов устного общения, зафиксированных в Британском национальном корпусе. Знакомство с основными особенностями дискурсивной саморепрезентации личности в англоязычном межличностном общении.

Ослабление религиозной коннотации библеизмов и фразеологизмов как предпосылка развития их языковой неоднозначности. Анализ дискурсивной секуляризации словосочетаний из религиозного дискурса, результатом которой является формирование фразеологизмов.

Интерпретация личных местоимений (я, ты, мы) в русле грамматики дискурса, ориентирующей на включение дискурсивного парадигмального компонента в квалификационные характеристики частей речи. Связь их когнитивно-перцептивных свойств и типа дискурса.

Физическое и социо-психо-эмоциональное пространство Я-адресанта и Я-адресата угрозы. Система интерактивных координат партнеров по общению, которая определяет топоному как коммуникативно значимое местоположение, ее коммуникативно-прагматическая функция.

Анализ особенностей функционирования частицы "как раз" в современном русском языке. Сопоставление понятий "дискурсивные слова" и "частицы". Выбор термина "дискурсивные частицы" применительно к частицам, выполняющим функции обеспечения связности дискурса.

Розгляд текстів англомовних туристичних путівників по Україні з точки зору дискурсивного дослідження. Вивчення електронних англомовних туристичних путівників по Україні. Використання лінгвістичних структур для пробудження в уяві специфічних образів.

Особливості конструювання мовної особистості афроамериканця в дискурсі американській кінокомедії, що тлумачиться дослідниками як нео-менестрельний виступ. Значення мовної пародії, що залучає процеси деаутентифікації інтертекстуальних відмінностей.

Вивчення динаміки ціннісних орієнтацій - цілей в професійній життєдіяльності, задоволення самореалізацією педагогів як показників смислового відношення до процесу розвитку професійного досвіду і ідентифікації себе з успішними працівниками в сфері освіти.

Перехід до складних форм суспільної діяльності. Комплексне дослідження сутності "прагматичного перевороту", який привів до вирішального переміщення дослідницьких інтересів від питань внутрішньотекстової організації до процесів тексто- і смислопобудови.

Поняття терміну "еквівалентність", розгляд його характеристик. Сприятливість сучасної розвиненої літературної мови для запозичення комунікативних дериватів, словотвірних композицій та цілих термінологічних речень, поданих в одному структурному вираженні.

Проблема співвідношення концепту і дискурсу. Обґрунтування дискурсо- і концептоцентричного дослідницьких напрямів. Дискурсивна профілізація концепту, багатогранність його образних, ціннісних параметрів. Її переосмислення в різних комунікативних практиках.

Поняття "дискурс" і "дискурсивний бар’єр". Роль мови і мовлення у подоланні недемократичного політичного дискурсу. Риси європейського феномену. Дискурсивна практика запровадження радянських норм життя і поведінки. Подолання суспільного атомізму і хаосу.

Дослідження особливостей впливу соціокультурних дискурсів на розвиток життєвої компетентності української молоді під час війни. Розв’язання особистістю власних життєвих задач в кризових умовах, пов’язаних з російським воєнним вторгненням в Україну.

Астрологічний дискурс як невід'ємна частина сучасного мас-медійного простору. Огляд дискурсивних особливостей англомовних гороскопів як різновиду астрологічного дискурсу на прикладі текстів, представлених у інтернеті: їх структура, зміст, характеристики.

Розгляд дискурсивних особливостей втілення комунікативної стратегії завдання образи як підтипу стратегії неввічливості в дискурсі. Огляд моделей неввічливості. Контекстуальні особливості, що впливають на реалізацію стратегій неввічливості в дискурсі.