Загальні, специфічні характеристики, властиві дискурсу для дітей, визначення дискурсу для дітей як лінгвістичного явища. Сукупність текстів для дітей зі своїми властивостями, характеристиками та мовленнєвими жанрами, формування дискурсу творів для дітей.

Розгляд прагматичної організації дискурсу як виразу комунікативних інтенцій та стратегій політика на прикладі однієї з промов канцлера Німеччини Ангели Меркель. Проведення аналізу можливості емоційної аргументації та моделі промови на лексичному рівні.

Дослідження дискурсивних стратегії, тактичних прийомів, засобів мовного та мовленнєвого характеру, що використовуються для реалізації загальної стратегії створення комунікативних порушень. Типологія методології по перешкоджанню кооперативної взаємодії.

Дослідження понять "дискурсивна стратегія" й "дискурсивна тактика" з позиції різних підходів, наявних у сучасній лінгвістиці. Стратегія конструювання позитивного іміджу міжнародної організації ООН в інформативних статтях засобів масової інформації.

Ознаки критики у політичному передвиборчому дискурсі: оцінність, агональність, агресивність та персуазивність. Види, форми, функції критики в електоральному дискурсі як виду політичного дискурсу. Структура та семантичні умови критичного висловлювання.

Визначення співвідношення між поняттями "публіцистичний стиль" та "медіадискурс". Дистинктивні характеристики "функційного стилю" та типові риси його мовної реалізації. Лінгвістична специфіка публіцистичного тексту в рамках дискурсивної парадигми.

Аналіз дискусій, у тому числі тих, що відбулися після повномасштабного вторгнення. Розбіжності між мовними групами щодо питань використання мов і питань мовної політики. Розбіжності всередині мовних груп про сприйняття та шляхи вирішення мовних проблем.

Дослідження вирішального етапу остаточного розриву зі старою радянською педагогічною парадигмою та предметний перехід до основ діяльнісного підходу до роботи вчителя та до поняття його "компетенції". Розуміння "компетенцій" у нашому освітньому просторі.

Визначення необхідності вдосконалення освіти і освітнього дискурсу у період глобалізації та інформаційної революції. Аналіз філософських засновків мовно-освітнього дискурсу постнеокласичної освіти. Характеристика особливостей сучасного етапу освіти.

Интегральные и культурно-конвенциональные характеристики академического дискурса. Экспликация в нем интертекстуальности. Анализ системообразующих жанров академического общения. Константные характеристики жанра научного доклада и релевантные - лекции.

Разработка теоретической модели формирования дискурсивно-лингвистической компетенции билингвов. Ее эмпирическая верификация на основе сравнительного анализа эквивалентного перевода текста оригинала и переводов его студентами разных уровней обучения.

Характеристика міждисциплінарного підходу до встановлення особливостей конструювання дискурсивно-презентаційного образу американського політика. Дослідження презентації образу політика, забезпечення її розвитку і фіксації у свідомості медіа аудиторії.

Прогнозирование успешности рекламного воздействия. Социальный опыт индивида и глобальная культура. Проблемы эквивалентности в процессе лингвокультурной адаптации рекламы. Использование элементов культуры-реципиента в адаптации транснациональной рекламы.

Сущность и анализ возможностей дискурсивно-стилистического подхода к исследованию толерантности речевого взаимодействия участников научной дискуссии. Конструктивный, полемический, идеологический типы речевого поведения участников научных дискуссий.

Формирование идеологического дискурса и установление политической элитой информационной повестки дня. Анализ концентрации контроля каналов коммуникации в рамках одного органа исполнительной власти в нацистской Германии в течение 1933-1934 годов.

Понятие дискурса в современной лингвистике и философии. Динамическая составляющая понятия дискурса. Специфические проекты реализации его реализации через политическую волю в современном городе. Понятие алеаторности, основные тренды астанинского дискурса.

Анализ результатов наблюдений над функционированием в современном русском языке слова "хорошо", отнесенного к группе дискурсивных слов, обеспечивающих связность речи. Выделение нескольких типов употребления слова "хорошо" в составе речевых жанров.

Сходства и различия дискурсивных аспектов политических дебатов в русских и английских текстах на материале выступлений политических деятелей. Степень привязанности к контексту речевого поведения политических деятелей, нарушение контекстуальных фреймов.

Анализ особенностей дискурсивного поведения лиц с выявленными видами аффекта с помощью пересказа текста, в котором О. Генри описывает переживания одинокой женщины, хозяйки булочной, испытывающей сочувствие к одному покупателю, показавшемуся ей художником.

Анализ трансформации театральных дискурсов в российской драме. Оценка диалогического потенциала текста в пьесах А. Слаповского и Е. Гришковца. Осмысление жанровой природы новейших произведений для сцены, их взаимодействия с современными медиаформатами.

Основные дискурсивные стратегии, реализуемые английской расщепленной конструкцией "It is… that…" в устной публицистической речи. Их интонационное оформление. Характеристика риторической, текстообразующей, а также контрастирующей стратегий конструкции.

Статья посвящена исследованию дискурсивных маркеров в британском медиадискурсе. Проанализированы различные подходы к изучению дискурсивных маркеров, к основным характеристикам которых относятся: отсутствие денотата и связи с конкретными частями речи.

Рассмотрение дискурсивных маркеров как языковых единиц, выполняющих в научном дискурсе вспомогательную, коммуникативно- и речеорганизующую функцию. Анализ выделения определенных функциональных групп дискурсивных маркеров в письменном научном дискурсе.

Анализ средств создания дополнительных смыслов, характерных для русского дискурса, и их отражения в тексте, созданном на бразильском варианте португальского языка на примере переводов пьес А.П. Чехова. Рассмотрение дискурсивных маркеров в пьесах.

Рассмотрение различных подходов к проблеме дискурсивных маркеров в англоязычном дискурсе, таких как and и but, позволившее сделать вывод, что когерентная функция реализуется на структурных уровнях дискурса: семантическом, прагматическом и топикальном.

Параметры дискурсообразования и факторов, способных повлиять на использование в научной речи данных маркеров. Анализ использования дискурсивных маркеров в тематических субдискурсах научного дискурса. Способы представления и выражения научного знания.

Проблемы участия горожан в определении состояния городской среды и актуальных направлений ее развития. Различия в понимании комфортности города у горожан и градоправителей. Витальные и экзистенциальные категории комфортности городского пространства.

Понятие художественного дискурса как предмета лингвистического исследования. Разноуровневые дискурсивные практики балладного дискурса в текстах баллад И. Гёте и Ф. Шиллера 1797 г.: стилистический, лексический, грамматический, синтаксический, фонетический.

Селфи как вид фотосъемки, как сообщение, которое селфист пытается донести себе или окружающим. Использование селфи как образа, отражения архетипа в современном обществе, источника информации о мире. Положительные и отрицательные стороны данного явления.

Селфирование как дискурсивная практика, его проявление как результирующий эффект медийной интерракции. Создание образа, имиджа, основанного на общих представлениях о том, что привлекательно в глазах окружающих, с учетом установок, которые создают СМИ.