Антропология - наука о происхождении и эволюции человека. Особенности социокультурной антропологии, ее связь с этнографией и этнологией. Сферы приложения культурной антропологии, ее роль в исследованиях состояния умственного здоровья во многих культурах.

Сущность и основные задачи антропологии, ее виды и место в системе наук. Противопоставление идеалистического и дуалистического понимания природы человека. История возникновения и этапы развития антропологии. Антропологические основы социальной работы.

Антропология как комплексная и "мультидисциплинарная" наука. История возникновения термина. Предмет и методы науки. Многообразие человека во времени и пространстве. Объекты и уровни исследования в антропологии. Задача биологической антропологии.

Развитие антропологии как науки, её основные разделы: прикладная, физиологическая, возрастная. Широкий спектр вопросов, затрагиваемых антропологией при изучении происхождения человека как биологического существа и психологического феномена на Земле.

Происхождение и эволюция физической организации человека и его рас. Изменчивость человеческого организма в пространстве и времени. Развитие отдельных отраслей естествознания. Основные разделы антропологии. Культура как показатель развития человека.

Исследование и анализ взглядов М. Шелера, который строил философскую антропологию, как позитивную науку. Ознакомление с результатами выискивания "сущностной силы" человека. Определение содержания принципиального требования строгости к антропологии.

Краткие сведения о возникновении и развитии антропологии космоса в мировом контексте. Развитие космических технологий после Второй мировой войны. Исследование внеземного разума. Связь антропологии космоса с рядом современных тенденций в антропологии.

Общее представление о личности, ее структура. Классификация потребностей, зависимость от общественного сознания и уровня развития социальной и природной среды. Социоэкономическое развитие: мотивы и мотивации, индивидуальные и общественные интересы.

Кризис национальной идеи и фрагментация общекультурной идентичности в России как прямое следствие трансформации советской идентичности. Социокультурные характеристики советскости. Место и роль советской идентичности в культуре советского человека.

Исследование техники с различных позиций, имевших место на всех исторических этапах развития человечества - от Аристотеля до наших дней. Причины и перспективы технического развития, оценка степени взаимодействия техники с человеком, обществом, природой.

Реконструкция антропологии немецкого философа Мартина Хайдеггера в современной зарубежной литературе. Рассмотрение различных интерпретаций и подходов к проблеме человека в экзистенциональной аналитике, а также места Хайдеггера в современной антропологии.

Объекты, предмет и методы антропологии. Место антропологии в системе наук. Морфология и биология человека как базовые субдисциплины физической антропологии. Морфологические расовые признаки. Современное состояние и проблемы эволюционной антропологии.

Характеристика и критический анализ экзистенциалистской антропологической философии. Безличностный образ объективированных философских мыслительных форм. Персонально-антропологическая природа философии К. Ясперса. Ясперсовское понятие экзистенции.

Критический анализ экзистенциалистской антропологической философии. Экзистенциальная аналитика человеческого бытия. Персонально-антропологическая природа философии Карла Ясперса. Проблема превращения неподлинного человеческого бытия в подлинное.

Определение понятия, предмет и место антропологии в системе наук о человеке. Характеристика основных разделов антропологии. История ее появления и развития, современное социальное и культурное положение. Особенности психологической антропологии.

О причинах исчезновения неандертальцев. Сущность генетического дрейфа. Народы, расы и культуры. Основные принципы антропологических классификаций. Распределение типов строения тела по группам: циркулярной и шизофренической. Строение тела и характер.

Анализ определений человеческой природы как совокупности базовых потребностей человека согласно А. Маслоу. Гедонистический, аскетический, смиренно-стоический, религиозный, действенно-гуманистический смысл жизни. Кантовский категорический императив.

Історичний екскурс у розв’язання проблем людини, сутність антропологізації та її значення для історичного пізнання. Характеристика розвитку філософського знання, системне вивчення й обґрунтування сутності людського буття та людської індивідуальності.

Нормативно-ціннісні розбіжності філософських і наукових концептів, причини когнітивної невідповідності в їх інформаційній організації. Шляхи синхронізації семантичного наповнення когнітивних альтернатив світобачення через принцип антропологізму.

Теоретико-концептуальні основи антропологізму. Цілеспрямованість педагогічного процесу, вибір його змісту, засобів і форм навчання і виховання в конкретній педагогічній системі. Шляхи реалізації диференційованого й індивідуального підходів у педагогіці.

Пошук нових методів обґрунтування етичних моральних норм як основи для громадянського втручання в життя держави. Місце та роль держави в соціальних, політичних та духовних перетвореннях. Антропологічна компонента в державних і соціальних відносинах.

У Римсько-католицькій церкві антропологічна концепція опирається на сприйняття сакральності й непорушності людського життя. Особа – основа християнського персоналізму, головний критерій моральних оцінок та дій, об’єкт і мета людської активності.

Дослідження культурно-історичних джерел і соціальних ознак антропологічної кризи сучасної техногенної цивілізації. Аналіз негативних аспектів розвитку суспільства як глобальної соціокультурної системи. Необхідність формування нового типу світогляду.

Дослідження й аналіз антропологічних концепцій, які сформувалися в католицькому богослов’ї німецькомовного простору в добу після Другого Ватиканського Собору. Визначення та характеристика наслідків присутності трансцендентного екзистенціалу в людині.

Сутність та головний зміст антропології як наукової дисципліни, етапи її формування та розвитку з античних часів, значення в сучасному суспільстві. Тіло та душа людини як предмет антропології, взаємозв'язок з теологією. Засади послань апостола Павла.

Найчисленніші народи і мовні сім'ї, расовий поділ населення світу. Середня тривалість життя в світі, вікова структура населення. Основні форми розселення - міська та сільська, процес урбанізації та її види. Антропологічний склад українського народу.

Дослідження теоретичних і практичних аспектів проблематики свободи в її антропологічному та генетичному значенні. Розвиток української політичної та етнонаціональної культури. Системне осмислення суспільних відносин. Складові людської самосвідомості.

Здійснено богословську і філософську рефлексію антропологічного вчення святого Августина. Проаналізовано особливості його творчої спадщини, зокрема творів "Сповідь", "Енхірідіон", "Про безсмертя душі", "Про свободу волі". Описана єдність душі і тіла.

Богословська і філософська рефлексія антропологічного вчення святого Августина (354-430) на основі аналізу його творчої спадщини. Аналіз розвитку святим Августином вчення про походження душі, проблеми єдності двох субстанцій - душі й тіла, свободи волі.

Визначення ролі і місця дитячої літератури у формуванні пізнавальних якостей і почуттів дошкільників, змісту та особливостей виховання дітей засобами дитячої літератури в антропологічному аспекті. Аналіз шляхів вдосконалення навчально-виховного процесу.