Антропонімія Нижньої Наддніпрянщини як предмет лінгвістичного дослідження. Аналіз лексико-семантичної бази творення прізвищ з огляду на лексикон цього регіону. Виявлення апелятивного й ономастичного багатства української мови, відбитого в прізвищах.

Cемантика твірних основ прізвищевих назв та прізвищ Уманщини. Словотвірно-структурні особливості уманського антропонімікону. Порівняння найпродуктивніших моделей прізвищ з мовними одиницями інших регіонів України. Інверсійний словник сучасних прізвищ.

Семантика твірних основ прізвищевих назв, прізвищ Уманщини, продуктивність антропонімів кожної із розглянутих лексико-семантичних груп, основні мотиваційно-номінаційні групи. Порівняння найпродуктивніших моделей прізвищ. Укладення інверсійного словника.

Чинники історичного розвитку суспільства. Розгляд духовних ідей антропоноосферизації В. Вернадського. Інтелектуалізація усіх сфер суспільного життя. Універсально-історичний еволюціонізм суспільства. Особливості ідейно-духовного перетворення світу.

Раскрытие общей сущности антропосемиологии как дисциплины, изучающей вербальное и невербальное – узуальное и неузуальное (девиантное) – поведение социальной личности, существующей не в однородной, но в разнородной и полифункциональной знаковой среде.

Вивчення основних лінгвокогнітивних особливостей процесів евфемії. Характеристика функціонування евфемізмів антропосемічної лінгвоконцептуальної сфери в різних комунікативних ситуаціях з урахуванням особливостей кожної із зазначених чотирьох мов.

Выяснение происхождения сущностных особенностей человека. Традиционный взгляд на проблему происхождения человека. Рассмотрение концепции "ноосферы" в учении В.И. Вернадского. Роль изменения системы брачных отношений в процессе антропосоциогенеза.

Рассмотрение понятия антропосоциогенеза человека. Место вида Homo sapiens в иерархии живого. Факторы, этапы и закономерности антропосоциогенеза. Эволюция мозга, генетический и лингвистический каналы информации. Проблема происхождения человеческого языка.

Досліджено екстралітературні чинники, що вплинули на формування творів, у яких представлено антропоценний погляд персонажів чи оповідачів на світ. Цю специфіку розкрито вромані "Міністерство граничного щастя" індійсько-британської авторки Арундаті Рой.

Рассмотрение проблем ценностных предпочтений разносистемных языков в сопоставлении с особенностями культуры. Вывод о разных стратегиях формирования личности, отражающих специфику традиционных. Социальные ценности, отражающие аксиологическую картину мира.

Особенности гуманизма эпохи Возрождения: понятие человека как господина над природой, развитие культа художника-творца. Определение проблемы уникальной индивидуальности. Обострение интереса к ценности личности и антропоцентризму во время Ренессанса.

Антропоцентризм как главная черта романа-проекции - жанровой модификации исторического романа в литературе ХХ века. Анализ произведений Н. Королевой "1313" и М. Юрсенар "Философский камень". Изображение прошлого с позиций настоящего в проекции на будущее.

Гуманізм - найважливіший елемент секулярної парадигми міжлюдських відносин і світовлаштування. Визнання гідності людини як особистості, цінність якої поставлена в центр душпастирської діяльності католицької церкви - сутність парадигми аджорнаменто.

Дослідження латинських крилатих висловів із погляду їхньої антропоцентричної природи. Вивчення фразеологізмів, яким притаманні оцінність, образність, емотивність. Місце латинських процесуальних і культових формул у фразеологічній картині світу.

Механізми, які крізь призму багатогранності підходів сприяють спільному прийняттю рішень або індивідуальному впливу на державні процеси. Антропоцентричність, яка притаманна сучасному конституціоналізму. Дослідження нормативної бази конституційного права.

Дослідження особливостей антропоцентризму у сфері функціонально неантропоцентричних фразеологічних одиниць. Визначення конститутивної ролі антропоцентричних чинників у профілюванні "об'єктивних" фразеологічних понять на рівні ідеографічної класифікації.

Дослідження історичних витоків антропоцентризму як базисної парадигми розвитку сучасної юридичної науки та особливостей його трансформації в умовах сьогодення. Особливості нинішнього етапу розвитку лібералізму, радикалізація змісту його основних положень.

Проблема філософських і методологічних засад й витоків поглядів Фердинанда де Соссюра. Концептуальний аналіз ключових положень соссюрівської концепції. Аналіз номотетичної пропозиції, спрямованої на створення засад вивчення людської мовної діяльності.

Эпоха Возрождения и ее характерные черты, второе рождение античной философии и ее выдающиеся представители. Антропоцентризм как основной принцип возрожденческой философии, его особенности. Человек как творец и художник. Философия Казанского и Бруно.

Антропоцентрический подход к знаниям лингвистического характера. Теория новых антропоцентрических единиц лексической системы и пересмотр их формулировки. Вопрос о создании уникального антропоцентрического словаря. Фразеологическая система языка.

Формирование пейоративного коннотативного компонента во фразеологизмах в английском языке. Исследование антропоцентрической обусловленности моральной оценки на примере субстантивных фразеологизмов, дающих негативную оценку личности и ее атрибутам.

Постановка вопроса о метадисциплинарной теории "среднего уровня". Разработка комплексной методологии, способной синтезировать семиотическое, социокультурное и когнитивное в рамках антропоцентрической парадигмы. Определение объектов лингвокультурологии.

Объединение концепций синтетической языковой личности, когнитивно-прагматических программ, индивидуального стиля как продукта "трансценденции" языка и человека в рамках антропоцентрической парадигмы, когнитивно-дискурсивного подхода и "поэтики субъекта".

Исследование конституционально-типологических характеристик личности и нейрохимической изменчивости мозга у юношей призывного возраста. Сравнительный анализ трех конституционально-психотипологически различающихся групп юношей, страдающих алкоголизмом.

Анализ подгрупп семантико-оценочной группы: "симпатия", "удовлетворение", "настроение", "страх", "сильные чувства". Влияние эмоционально-выразительного содержания на оценочную валентность текста. Проявления особенностей человеческой жизнедеятельности.

Исследование грамматической категории рода неодушевленных существительных с позиции антропоцентрического подхода на уроках русского языка. Изучение стихотворений, пословиц и загадок, которые направлены на развитие речи и обогащение словарного запаса.

Анализ связи между директивно-векторными значениями приставок, которые присоединяют глаголы каузованого передвижения, и вхождением этих глаголов в те или иные семантические группы или поля. Семантические сценарии глаголов и их группировок русского языка.

Філософська концепція права яка ґрунтується на здобутках, як європейської (Канта, Фіхте, Шеллінга, Гегеля, Шопенгауера, Прудона, Монтеск’є, Руссо), так і вітчизняної філософської думки. Соціально-практичне значення у формуванні громадянського суспільства.

Виклад антропоцентричного бачення природи образного порівняння на тлі його кореляції з метафорою. Антропологічне розуміння порівняння як універсуму людського мислення та пізнання. Тлумачення мови як складної "живої" системи, креативного "духу народу".

Розкриття поняття та антропоцентричної сутності ідеї політехнізму в умовах інформаційно-технологічного суспільства. Визначення основних характеристик сучасної політехнічної освіти (універсальності, науковості, проблемності, трансдисциплінарності).