Об’єднання в антропологічному підході методів досліджень природних наук та соціально–гуманітарних. Розробки вчених–науковців щодо професійного навчання майбутнього педагога. Організація самовиховання як складова частина цілісного розвитку фахівця.

Аналіз поглядів М. Руденка на людину. Розкриття масштабності ідей, вкладених автором у науково-фантастичний роман, щодо формування нового світогляду людини - антропокосмізму. Письменницьке бачення сенсу людського існування, моралі та світогляду.

Дослідження антропологічного аспекту віртуальної реальності. Аналіз сучасного її концепту, проблема антропологічного виміру. Спонтанне переживання як джерело і умова актуалізації віртуальної реальності через феномени рекурсії, трансценденції, гри.

Осмислення техніки в історико-культурному контексті як складного утворення, яке автоматично не гарантує цілісний прогрес людської цивілізації. Амбівалентна сутність техніки, що з одного боку, є культурологічним процесом, а з іншого – антигуманним.

Дослідження філософських аспектів техніки крізь призму антропологічного виміру. Характеристика механізмів відтворення, онтологічних взаємозв’язків й основних проблемних вузлів техніки. Окреслення перспектив взаємодії техніки з людиною в майбутньому.

Методологічні і методичні аспекти використання антропологічного підходу для удосконалення здоров’язбережувальної компетентності соціального працівника в умовах післядипломної освіти. Антропологічно-ціннісні розуміння та інтерпретації феномену людини.

Аспекти використання феноменологічної філософії для формування методології й методики розвитку здоров'язбережувальної компетентності вчителя фізичної культури в умовах післядипломної освіти. Формування ціннісного ставлення до здоров'я в системі ЗЗ знань.

Антропологічний код, який виступає домінантним маркером еволюції людини, культури, цивілізації. Концептуальний україноцентризм видання. Поліфонічна конфігурація ментального коду, в якому закарбувались елементи різноманітних цивілізаційних моделей.

Розгляд питань трансформації та модернізації освітньо-правового простору. Акцентування уваги на змінних аспектах у сфері освіти в Україні, а також вплив аксіоцентричного виміру правової освіти на зв’язкову ланку наукового і практичного узагальнення.

Комплексний аналіз сутності та змісту антропологічного принципу у філософії права, його статус, загальна концепція реалізації, специфіка й світоглядно-методологічне значення для становлення актуальних напрямків правової думки певних її періодів.

Визначення феномену диференційної онтології та антропології як музичного гештальту в контексті творчості та рефлексії І. Стравінського. Імпліцитний та експліцитний модуси антропології музики в творчості І. Стравінського; міфологічні мотиви творів.

Розгляд головних рис української національної психології. Образ серця як центру емоційного життя людини. Сутність концепції Г. Сковороди. "Серце" як джерело походження моралі, справжня субстанція людської душі. Вивчення філософському доробку П. Юркевича.

Особливості етноекзистенційного укорінення людини та її особливості інтерпретації мислення людського існування. Проблеми укорінення людини на вивченні творчої спадщини мислителів української діаспори. Антропологічна спрямованість у працях мислителів.

Розгляд текстових інтерпретаційних моделей, характерних для модерністських і постмодерністських оповідних стратегій, зумовлених розумінням співвіднесення літературного твору й дійсності. Художнє втілення ілюзій як позасвідомого в творах письменників.

Створення системи неперервної освіти через призму комп’ютеризації, вільного вибору програм навчання та формування на основі їх самостійності сучасного освітнього середовища. Розвиток медіа-компетенції в освіті необхідних для набуття певних знань.

Дослідження філософсько-правової концепції П. Юркевича. Пошук гармонізації людського індивідуального та колективного життя. Втілення принципів гуманізму, верховенства права та загальнолюдських цінностей в Україні. Формування громадянської свідомості.

Взаємодія гносеологічних досліджень з онтологією, аксіологією, етикою, естетикою та іншими розділами філософії. Найвідоміші епістемологічні і методологічні концепції філософії науки XX ст. на Заході, що демонструють сцієнтистський характер філософії.

Структурна організація ікол різних антропологічних варіантів, фізико-хімічні особливості емалі та дентину. Одонтологічні ознаки коронки ікол верхньої та нижньої щелепи. Ультраструктура ліній біомінералізації емалі та дентину та їх хімічна організація.

"Суб’єкт ідеології" як форма присутності індивідуума в соціумі. Визначення ролі ідеології в формуванні світовідношення і цілепокладання людини в індивідуальному і колективному аспектах, спираючись на аналіз антропологічних аспектів ідеологічних процесів.

Проблема антропологічного виміру людини в сучасній філософії. Стратегії розвитку культурної і ціннісної кризи. Аналіз шляхів виходу з неї за рахунок залучення нових методологічних рефлексій, які долають есхатологічні концепції смерті людини і суспільства.

Вчення Декарта про антропологічний компонент онтології як найважливішу складову його філософії. Огляд дослідницької літератури по проблемі присутності людини та особистісного характеру істини. Осмислення пристрастей як форми компоненту онтології.

Дослідження питання відповідальності людини. Обґрунтування положення, що розум, воля, сила волі та совість є антропологічними основами як позитивної (перспективної), так і негативної (ретроспективної) відповідальності людини. Свобода за Аристотелем.

Дослідження відповідальності людини у філософській, психологічній та юридичній літературі, як фактору унормування суспільного життя на шляху прогресивного розвитку суспільства. Розум, совість і воля людини як чинники, задіяні у формуванні соціальних норм.

Основи християнського світогляду. Значення проповіді в сучасному релігійно-церковному комплексі. Функціональне призначення християнської настанови. Дослідження основ конфесійного проповідництва. Антропологічні проблеми вітчизняного релігієзнавства.

Творчість Івана Чендея як важлива частина історико-літературного процесу української літератури другої половини ХХ століття. Антропологічна стратегія I. Чендея: поєднання непоєднуваного. Вплив соціалістичних ідеалів Івана Чендея на його творче надбання.

Створення та збереження матеріальних і духовних цінностей України. Оцінка антропологічного, морального й ідеологічного потенціалу української освіти. Гармонійне та цілісне виховання людини у вальдорфській системі. Принципи та механізми самоорганізації.

Антропологічні особливості українців та їхній зв’язок із характерними особливостями людності, що заселяла Україну з давніх часів. Особливості дунайського, поліського, верхньодніпровського, центральноукраїнського та нижньодніпровсько-прутського типів.

Роль антропології в дослідженні етногенезу. Наукові дослідження в цій галузі Ф. Вовка. Основні антропологічні особливості українців, їхній зв’язок із характерними особливостями людності. Етапи у формуванні антропологічних типів Східної Європи і Азії.

Головні принципи використання антропологічного підходу у підготовці майбутніх педагогів-музикантів. Обґрунтування значення антропологічного підходу у становленні музично-професійної і духовної культури особистості на рівні міждисциплінарної інтеграції.

Інтерпретація ідей етики Середньовіччя. Розгляд аспектів морального вибору сучасної людини. Осмислення моральних лейтмотивів ідей Августина Блаженного, Іоана Золотоуста, Ави Дорофія, П’єра Абеляра. Принцип гуманістичної синергії релігійно-етичних ідей.