Анализ взаимосвязи жизненного опыта индивида, специфики социального поведения и состояния нейрохимических систем регуляции. Обсуждение возможности использования высокоорганизованных животных для натурного биологического моделирования социальных объектов.

Биологические особенности человека в процессе производства. Влияние санитарно-гигиенических факторов на трудовую деятельность человека. Осознание работника как социально-психологического явления. Подготовка работника к участию в управлении производством.

Механизм рационализации расовых, этнических и классовых предрассудков. Основные идеологические функции расово-антропологических теорий. Декларации о необходимости развития общества посредством "культивирования" рас. Тезисы основателя школы А. де Гобино.

Рассмотрение вопроса антропологии об основном отличии людей от высокоорганизованных животных и о научном объяснении этого отличия. Крайности социологических и биологических подходов к человеку. Взгляды Ч. Ламброзо и З. Фрейда на причины преступности.

Структура природы человека. Порождение духовного мира человека его разумом, чувствами и волей. Показатели биологического приспособления человека к природе по сравнению с другими биологическими видами. Формирование мировоззрения и смысл жизни человека.

Биологическое и социальное в человеке. Инстинкты и социализация личности. Со всей своей биологической природой человек принадлежит животному миру и рождается только как животный вид Homo Sapiens; рождается не человеком, а только кандидатом на человека.

Трансформация биологической, психологической и социальной природы человека под воздействием техногенных факторов общественного развития. Зависимость человека от новой окружающей "природы". Развитие процессов техногенных изменений в человеческом теле.

Рассмотрены положения Стандартной модели социальных наук, которая определяла характер социологических исследований в XX ст. Идея о разуме человека как "чистом листе", который формируется в процессе обучения под влиянием факторов социокультурной среды.

Рассмотрение биосоциологии молодежи в свете концепции В.И. Вернадского о ноосфере и концепции Н.Н. Моисеева об универсальной эволюции. Место биосоциологии молодежи в системе гуманитарных и социальных наук. Рассмотрение идей универсальной эволюции.

Анализ воздействия на человека и общество биотехнологий. Последствия вмешательства в заданные природой условия и границы человеческой жизни. Теоретико-методологические исследования в области биоэтики. Синергетический характер биомедицинских проблем.

Теоретическое обоснование регулирования миграционных процессов населения на основе представлений о способности популяций к интеграции. Биосоциальная совместимость разных популяций (народов, народностей, этносов) в процессе значительной миграции населения.

Теоретические основы понятия биоэтики, предпосылки появления данного термина. Исторические и современные модели моральной медицины в обществе. Общая характеристика принципа информированного согласия. Взаимосвязь биоэтики и практической медицины.

Анализ механизмов этического контроля бурно развивающихся биотехнологий. Выработка нравственных позиций и принятие моральных решений. Рассмотрение биоэтики как регулятора медицинской практики и системы социального контроля современного научного знания.

Исследование понятия бихевиоризма, который сочетает элементы философии, методологии и психологической теории. Ознакомление с описанием теории социального обмена. Рассмотрение типов ценностей. Анализ содержания гипотезы стимула, фрустрации, ценностей.

Інформаційне суспільство - ключова передумова та інструмент для переходу до наступного рівня розвитку світової спільноти. Бібліотека - місце сховища книг, яке відіграє важливу роль в переосмисленні найважливіших соціокультурних процесів сьогодення.

Місце та роль бібліотеки в розбудові соціальних і стратегічних комунікацій громадянського суспільства. Особливості процесу інформатизації суспільного розвитку в Україні, модернізаційних процесів у вітчизняній бібліотечній сфері та державних структурах.

Діяльність українських бібліотек як центрів національного спротиву та психологічної підтримки суспільства під час російської військової агресії проти України. Акцентовано на необхідності посилення інформаційної та культуротворчої функцій бібліотек.

Розгляд проблеми формування інформаційної основи національного розвитку. Дослідження бібліотек як суспільних інформаційних центрів, центрів збереження й розвитку національної пам’яті. Інформаційна національна консолідація українського суспільства.

Дослідження історичних та соціокультурних чинників розвитку бібліотечного соціального інституту з сучасних позицій глобальних інформаційних впливів. Активізація національної інформаційно-комунікаційної взаємодії бібліотечних соціальних інститутів.

Характеристика сучасної політики формування бібліотечного фонду. Аналіз процесу управління його використанням. Вивчення системи фінансування бібліотек і бібліотечних фондів в сучасних економічних умовах. Розгляд створення оптимального режиму зберігання.

Висвітлення участі бібліотечних установ як центрів освіти і просвіти громадян, дослідження проблем участі бібліотек в утвердженні гендерної рівності в інформаційному суспільстві. Роль бібліотек як активних учасників проектів неформальної освіти жінок.

Форми співпраці бібліотек з організаціями, органами державної влади в питаннях формування соціально конструктивних підходів просування ідей гендерної рівності в суспільстві та забезпечення доступу до правової інформації для всіх категорій населення.

Обґрунтування підходів щодо якісного та кількісного оцінювання бідності. Характеристика концепцій та методик її об’єктивного та суб’єктивного вимірів. Аналіз даних останніх статистичних та соціологічних досліджень проблеми бідності в сучасній Україні.

Дослідження основних чинників бідності серед літніх людей в Україні. Аналіз специфіки формування їхніх доходів та структури витрат. Оцінка ризиків скрути залежно від соціально-демографічного складу домогосподарств. Головні напрями подолання бідності.

Формування системи показників оцінки бідності за житловими умовами. Особливості бідності за житловими умовами у міських поселеннях та сільській місцевості. Диференціація населення за індикаторами житлової бідності у розрізі місцевості проживання.

Аналіз загальних методичних підходів до вивчення бідності. Важливість визначення критеріїв суб'єктивної бідності. Найбільш ефективні методи дослідження: контентаналіз, інтерв'ю та кейс-стаді, масове опитування, експертна оцінка й особистісні питальники.

Головні причини бідності, стан даного соціального положення в Україні. Основні напрями удосконалення системи науково-обґрунтованих заходів, які повинні враховувати специфіку, особливості формування та поширення бідності для її подальшого подолання.

Бідність як суспільно-історичне явище, її теоретико-методологічні аспекти як соціального феномену. Визначення бідності та її форми. Аналіз долі населення з добовим доходом. Паритет купівельної спроможності населення. Вартість продуктів харчування.

Опис соціальних характеристик й практик, що здійснювали біженці й внутрішньо переміщені особи російсько-української війни 2022 року. Надано оцінку впливу соціального капіталу на вибудовування стратегій і тактик при прийнятті рішення про переміщення.

Біженці як неодмінна складова війни, воєнного конфлікту або соціально-політичних потрясінь у державі. Динаміка чисельності біженців, вимушених переселенців та нелегальних мігрантів упродовж ХХ - початку ХХІ ст. за континентами та окремими країнами.