Суспільство та культура, диференціація статусно-ролевих структур, зміна символьних структур. Зовнішні та внутрішні зв'язки культури та суспільства. Культурний комплекс: сукупність уявлень, ідей, зразків поведінки. Предмет досліджень соціології політики.

Об'єкт, історія виникнення соціології масових комунікацій, предмет її досліджень. Зв'язок розвитку соціології масових комунікацій, її проблематики з еволюцією самої системи засобів масової інформації. Основні підходи до вивчення масової комунікації.

Методичні вказівки до питань: "Молодь – суспільно-диференційована соціально-демографічна спільнота" та "Стан дослідження молодіжних проблем та необхідність розвитку соціології молоді в Україні". Нові тенденції, характерні для самовизначення молоді.

Дослідження життєвого і творчого шляху Наталії Паніної. Методологія і методи соціології, моніторинг суспільних змін в Україні. Внесок Н. Паніної в соціологічну теорію. Проблеми формування професійної етики та соціологічної культури у працях Н. Паніної.

Соціологія, наука про суспільство. Поняття соціології в структурі соціальних відношень. Соціологія, наука про соціальні відносини суспільства. Соціологія нації. Предмет соціології нації. Направлення в соціології нації. Категорії соціології нації.

Конт – засновник соціології як науки, його вчення про стадії розвитку суспільства. Закон трьох стадій. Класифікація наук за Контом. Теорія соціальної статистики і динаміки. Етноцентризм та культурний релятивізм. Соціальні відносини як обмін цінностями.

Освіта як соціокультурний феномен. Предмет і об'єкт соціології освіти. Зв'язок революцій в освіті з науково-технічною революцією. Теоретико-концептуальний та проблемно-тематичний зміст соціології освіти. Висновки про стан соціології освіти в Україні.

Освіта як соціальний інститут. Її функції в суспільстві. Соціологічні теорії навчання. Системи шкільної та вищої освіти країн світу (Великобританії, Німеччині й США). Загальний аналіз систем виховання і підготовки фахівців у середній та вищій школі.

Особистість як об'єкт і суб'єкт соціальних відносин крізь призму суспільно-історичного прогресу, ціннісних суспільних систем. Поняття, сутність і структура особистості. Дослідження механізмів регуляції життєдіяльності людини; формування соціальних норм.

Основні категорії та поняття соціології особистості. Особистість - сукупність соціальних властивостей людини як продукту соціального розвитку і включення індивіда в систему соціальних відносин через активну діяльність і спілкування. Активність індивіда.

Соціологічна структура особистості. Критерії типізації особистості. Розробка типізації особистості. Залежність людини від зовнішнього світу та середовища. Адаптацієя до умов суспільства. Процес демократизації в суспільстві. Сучасні типи особистості.

Визначення основних проблем соціології особистості: структура, властиві риси, регуляції поведінки, формування й розвиток її потреб, інтересів і ціннісних орієнтацій. Дослідження статусних ролей особистості, тенденцій соціалізації дорослих та дітей.

Методичні вказівки з проведення уроку соціології для військовозобов’язаних. Поняття соціології особистості, її сутність і особливості, предмет і категорії. Поняття особистості військовослужбовця, його соціальне навантаження та основні характеристики.

Місце соціології в системі суспільних і гуманітарних наук. Процес взаємодії особистості і суспільства, співвідношення понять людина, індивідуальність, особистість. Поняття соціального інституту сім’ї, роль репродуктивної та виховної функцій у сім’ї.

Обґрунтування ролі психології у пізнанні особистості. Дослідження структури особистості в сучасній соціології. Основні напрямки досліджень механізмів регуляції життєдіяльності людини. Вивчення відносин окремої особистості й різних соціальних структур.

Характеристика основних напрямків та шляхів розвитку сучасної української соціології. Мотиви соціальної поведінки особистості. Соціальний статус та соціальна роль особистості. Характеристика основних видів графічного зображення соціологічних даних.

Поняття і категорії соціології політики, яка вивчає взаємозв'язки між суспільством і державою, суспільством і політичними інститутами, соціальні механізми влади, механізми впливів у суспільстві. Соціологічні дослідження політичних процесів в Україні.

Об`єкт та предмет соціології праці. Історичний розвиток соціології праці. Прикладне використання соціології праці в діяльності управлінських структур. Сутність трудового колективу як основного суб’єкта трудових відносин, стадії його соціального розвитку.

Соціологічні парадигми, що виступають базою соціології. Об’єкт, предмет, функції соціології професіоналізму. Онтологічна сутність, епістемологічний зв’язок понять "професійна діяльність", "професіоналізм" як ключових категорій соціології професіоналізму.

Галузь соціології, одна зі спеціальних соціологічних дисциплін, яка вивчає взаємодію релігії та суспільства, ЇЇ вплив на соціальну поведінку індивідів та спільнот. Релігія як соціальне явище, її виникнення, розвиток та місце у духовному житті суспільства.

Предмет, задачі і соціологічні теорії релігії. Межі релігії як соціально-духовного явища, її сутність з погляду різних світоглядних підходів. Структура і елементи релігійного комплексу. Типологія і тенденції розвитку сучасних релігійних організацій.

Релігія як форма соціологічного знання. Аналіз положень соціології релігії Макса Вебера в історико-соціологічному дискурсі. Характеристика особистості та біографія німецького вченого-соціолога. Гостра дискусія навколо публікації "Протестантської етики".

Соціальні умови, що породили релігію. Місце та роль релігії у суспільстві. Функції релігії у суспільстві. Соціальні закономірності розвитку релігії. Соціальна структуру та взаємодія її елементів. Вплив релігії на життєві позиції та сімейне життя людей.

Об'єкт соціології села, типологія сільських поселень. Класифікація систем розселення. Трудові ресурси села, їх сутність та соціальна структура, зайнятість в підсобному господарстві та сезонна зайнятість. Регулювання ринку робочої сили, самозайнятість.

Найважливішими об'єктами вивчення соціології сім'ї є шлюб і сім'я. Залежно від форми шлюбу виділяють: моногамію і полігамію. Патріархальні та матріархальні сім'ї. Категорії дослідження шлюбно-сімейних відносин. Дослідження сім'ї як соціального інституту.

Первинна та вторинна соціалізація. Розкриття понять референтної групи та ідентичності, шлюбу та типологія, поняття гендеру та його зв'язок з біологічною статтю. Визначення заходів, спрямованих на зміцнення інституту сім'ї, підвищення рівня шлюбності.

Розвиток та завдання соціології сім’ї на сучасному етапі; її предмет, об’єкт та завдання. Основні функції, види і типи сім’ї та шлюбних відносин. Особливості соціології релігії, її взаємозв’язок з релігієзнавством. Аспекти даних відносин в суспільстві.

Сім’я та шлюб як соціальний інститут. Ознаки сім'ї. Функції сім’ї. Тенденції, проблеми, перспективи розвитку сімейно-шлюбних відносин. Рівні подружніх взаємин, на яких можуть відбуватися конфлікти. Проблеми становлення та функціонування молодої сім’ї.

Сім’я та шлюб як соціальний інститут. Ознаки та функції сім’ї в суспільстві. Тенденції, проблеми, перспективи розвитку сімейно-шлюбних відносин. Рівні подружніх взаємин, на яких можуть відбуватися конфлікти. Проблеми становлення та функціонування сім’ї.

Висвітлення положень, пов’язаних з теоретичними витоками соціології соціології та визначення її предмету і методу. Сприяння виходу соціології з теоретичної кризи, що вже давно сталася, та значному зростанню її авторитету в українському суспільстві.