Способи соціального тестування й типології електоральної культури різних груп населення. Оцінка міри впливу на характер і рівень розвитку електоральної культури громадян, соціально-демографічних та майнових характеристик на емпірично фіксованому рівні.

Характеристика сутності та форми електоральної культури сучасного українського суспільства. Проведення огляду основних теоретико-методологічних концепцій електоральної поведінки. Дослідження співвідношення загальнонаціонального та регіонального аспектів.

Аналіз історії становлення та розвитку електоральних досліджень в країнах Заходу, Україні та Росії, факторів, що визначають структуру і динаміку електоральних установок і поведінки виборців. Можливості соціологічного прогнозування результатів виборів.

Аналіз історії становлення теоретичних і прикладних електоральних досліджень. Дослідження основних соціологічних показників в дослідженнях факторів електоральної поведінки. Розкриття змісту та методів довиборчих та поствиборчих електоральних досліджень.

Аналіз передумов застосування електорального маркетингу. Питання легітимності застосування технологій виборчої інженерії, зокрема внесення змін у виборче законодавство, маніпуляції з кордонами виборчих округів та відбір лояльних виборчих комісій.

Економічна політика в суспільстві перехідного типу, зміст, пріоритети в регіональному соціумі. Роль електоральних преференцій у процесі формування та здійснення економічної політики в промисловому регіоні, рефлексивний вимір рівня задоволеності населення.

З’ясування механізму соціальної індикації ефективності економічної політики на регіональному рівні, що складається з моніторингу стану соціуму, масових соціальних практик, електоральних преференцій та активності населення. Вибір конкретних політичних сил.

Висвітлено ключові зміни, які торкнулися системи соціальних комунікацій у сучасному українському суспільстві. Популяризація глобальних тенденцій інформатизації, віртуалізації та технологізації комунікативного простору. Мережева концепція Н. Крістакіс.

Розгляд основних аспектів змін соціально-комунікаційної діяльності в електронну епоху. Наслідки розвитку електронної епохи: поява нових засобів та знарядь комунікаційного процесу. Тенденції функціональних змін у сфері соціально-комунікаційної діяльності.

Активізація бібліотек у суспільному житті пов’язана з удосконаленням управління інформаційними процесами. Удосконалення відповідних бібліотечних технологій сприяє розвитку суспільної пам’яті, самосвідомості та відіграє важливу роль у прогресі людства.

Створення можливості для відродження ментальних ресурсів самосвідомості за допомогою використання електронних інформаційних технологій в інформаційному подоланні стресових явищ. Особливості активізації процесу циркуляції інформації в суспільстві.

Обґрунтування проблеми елементів абсурду як засобу гри з культурною пам’яттю в масовій комунікації Донбасу. Аналіз подій "референдуму" 11 травня 2014 р., яка призвела до геополітичного катаклізму. Функції преси у формуванні абсурдного уявлення про Донбас.

Вплив елементів контенту книги на попереднє уявлення про твір і читацькі реакції цільової аудиторії. Дослідження проблеми: матеріали анкетного опитування читачів, працівників видавництв, письменників і бібліотекарів. Попереднє уявлення про твір і реакції.

Дослідження ідіоматики історично сформованих дискурсів про еліту, подолання традиції сприйняття феномену еліти у термінах класичних концепцій та визначення засад постсучасного дискурсу про національну еліту. Соціокультурне призначення цього феномену.

Соціально-філософське дослідження феномену еліти. Аналіз еліти як суб’єкта і чинника економічного, політичного та інтелектуального аспектів соціального прогресу. Характеристика проблем політичної еліти. Поняття наукової еліти та її основні категорії.

Важливість елітного лідерства для турбулентного українського суспільства, що характеризується високим рівнем проблемності, динамічності та широким спектром змін. Роль корпоративного лідерства як лідерства професіоналізму, відповідальності та духовності.

Розгляд теоретико-методологічних питань соціологічного дослідження владної еліти. Типологізація елітних груп за їх ідейно-політичними орієнтаціями. Аналіз взаємодії етики, політики та морального обліку можновладців під час соціологічного дослідження.

Дослідження еміграції як дестабілізуючого фактору трудового потенціалу у сучасній трансформаційній економіці. З’ясовано її вплив на соціально-економічну ситуацію в країні. Шляхи щодо подолання наслідків від катастрофічних проблем стихійної міграції.

Політичні зміни, які відбувалися у Португалії у 1974-1986 рр. та їх вплив на міграційні процеси в країні. Реакції на зміни у національному складі португальського суспільства та національному законодавстві. Португальська еміграційно-імміграційна модель.

Аналіз змін у соціальній структурі сучасного українського суспільства, зокрема вимушеним міграційним процесам в Україні та поза її межами, зумовленим активною фазою російсько-української війни, що розпочалася 2022 р. Адаптаційні механізми в Німеччині.

Еміль Дюркгейм – життєвий шлях засновника школи соціології (основні творчі здобутки). Претензії соціології на роль основної соціальної науки, головні риси соціологізму. Розкриття головної теми дюркгеймівської соціології – соціальної солідарності.

Характеристика насильства як соціального явища та способу інтеракції потужного емоційного потенціалу. Соціологічний аналіз емоцій насильства, які використовуються для планування ефективних превентивних заходів попередження та контролю рівня насильства.

Встановлено домінуючі по відношенню до психічно хворих емоції. Побудовано класифікацію емоційного наповнення соціальних практик взаємодії з психічно хворими за різними критеріями. Виділено характеристики емоційного наповнення цих соціальних практик.

Аналіз ролі емоційної складової в процесах соціальних змін (СЗ). Перетворення емоційної енергії в соціальні дії (СД), які стають рушійною силою СЗ. Становлення специфічного соціального утворення Майдану, емоційна природа його перетворення на суб’єкта СД.

Відмінності громадської думки від масових настроїв. Вплив суб’єктів медійного простору на рівень компетентності респондентів. Визначення дисбалансу між артикуляцією зацікавленості суспільно-політичною проблематикою та патернами політичної активності.

Використання статистично-математичної моделі у соціологічному дослідженні присвяченому залежності розвитку здібностей учня від тривалості користування соціальними мережами та її графічна інтерпретація. Кореляційно-регресійний аналіз в соціології.

Вплив соціально-економічних факторів на оцінку наявних проблем розвитку сільських і селищних територіальних громад та вибір напрямів їх вирішення з точки зору мешканців громад. Визначення вищого рівня оптимізму щодо можливості реалізації завдань громад.

Аналіз перспектив і ризиків реалізації стратегій самореалізації випускників шкіл східного та західного пограниччя України, Польщі й Угорщини. Оцінка молоддю своїх шансів щодо реалізації життєвих планів з врахуванням орієнтації на здобуття вищої освіти.

Дослідження проблематики епістемологічної компетентності. Визначення аргументаційних, критеріальних і тематичних пріоритетів розвитку інформаційного суспільства. Причини ерозії культури наукового мислення в епоху глобалізму та соціальної турбулентності.

Характеристика наукового прогнозування і основних його різновидів: екстраполяції, експертного опитування, історичної аналогії та моделювання. Специфіка соціального прогнозування, об’єктом якого є нестабільна динамічна система, що самоорганізується.