Сутність міської соціалізації за умов сучасної України. Риси ментальності мешканців міста та соціокультурні особливості городян м. Запоріжжя. Умови розвитку соціального партнерства в регіоні як інструмента інституціоналізації соціальних відносин.

Політика як боротьба за владу в державі, її утримання та збільшення. Загальна характеристика проблем побудови теорії соціальної політики. Розгляд головних особливостей запобігання зловживанню алкоголем у Польщі та в Україні. Аналіз засад соціотехніки.

Взаємозв'язок між соціальною політикою та соціологією. Зародження нової галузевої теорії - соціології соціальної політики. Відмінності в сучасній соціотехнічній практиці в Україні та Польщі. Основні принципи соціотехніки в розумінні А. Подгурецького.

Аналіз способів визначення передумов формування молодіжного руху як суб’єкта соціальних перетворень, розгляд проблем. Загальна характеристика основних етапів формування та розвитку інституціоналізації молодіжного руху в умовах перехідного суспільства.

Розробка висхідної теоретичної основи авторської концепції Інституціональної модернізації культурно-дозвіллєвої сфери в Україні. Визначення характеристик організаційних систем культурного дозвілля, необхідних для вдосконалення діяльності установ.

Обґрунтування положень концептуального ґатунку, авторської концепції процесу інституціональної модернізації культурно-дозвіллєвої сфери. Специфіка функцій дозвілля як соціального інституту, що відображає сутність модернізаційних змін суспільства.

Визначено наявні в Україні механізми та соціальні інститути, метою функціонування яких є забезпечення морально-етичних норм та принципів у зонах ведення бойових дій. Обґрунтовано роль принципу гуманізму, який має стати домінуючим у зоні бойових дій.

Соціологічне дослідження зовнішньої міграційної активності молоді сільських територій Карпатського регіону України. Проблеми міграції молоді, її вплив на розвиток сільських територій. Інтегральні індекси "виштовхування" населення Львівської області.

Активізація зовнішньої міграції у тих чи інших її формах і проявах стала характерною для України й у превоєнний часовий період. Системний підхід до визначення інструментів регулювання міграційних процесів в умовах поглиблення євроінтеграції України.

Інструменти соціальної політики як засоби впливу та контактування з суспільством, їх класифікація по Л. Пала. Інструменти, що використовують фінансові ресурси, центральність, владні повноваження, організацію. Перспективи вдосконалення політики зайнятості.

Основні біографічні дані про життя та напрямки діяльності відомого соціолога П. Сорокіна. Дослідження даним науковцем суспільства, його структури, закономірностей формування та функціонування. Розробка інтегральної концепції, її зміст і значення.

Дослідження соціальних проблем біженців, з якими вони стикаються у нових умовах перебування. Діяльність громадських об'єднань, які надають соціальну допомогу біженцям та шукачам притулку в Україні, що спрямовані на їх інтеграцію в українське суспільство.

Аналіз впливу винахідницької діяльності на соціум та ринок інновацій. Створення дієвих механізмів державно-приватного партнерства для експертного супроводу винахідників похилого віку з урахуванням економічних та соціокультурних особливостей Італії.

Сім'я як природна основа суспільства. Загальні сучасні проблеми організації сімейного дозвілля. Дослідження трансформації та інтеграції родинно-виховних і шлюбно-сімейних відносин. Роль сімейних традицій у виробленні культури і духовного життя людини.

Проблема розвитку технологій штучного інтелекту та їх інтеграція в різноманітні сфери та інститути суспільства. Необхідність виявлення переваг та ризиків, які виникають у зв’язку з масовим впровадження штучного інтелекту в різні сфери суспільного буття.

Еліта як вкрай необхідна складова соціальної структури будь-якого соціуму. Розвиток і розповсюдження теоретичних знань та ідей, створення духовних цінностей у суспільстві - основні фактори, що характеризують успішну діяльність інтелектуальної еліти.

Розгляд причин та наслідків еміграції найбільш освічених та кваліфікованих фахівців. Розкриття актуальності цієї соціальної проблеми для України. Аналіз структури інтелектуальних мігрантів. Пропозиція заходів щодо покращення міграційної політики в країні.

Посилення уваги до людського потенціалу - інтелектуального капіталу. Визначення його впливу, зокрема інтелектуальної складової, на розвиток держави в умовах глобалізації. Окреслення проблем, з якими стикається Україна при впровадженні інноваційної моделі.

Зміст, головні функції та компоненти інтелектуального потенціалу громади. Розмежування його інтерпретації з поняттям "соціальний інтелект". Шляхи кількісного оцінювання інтелектуального ресурсу суспільства та забезпечення його спроможності в регіонах.

Міжкультурна інтеракція, як одна із форм соціальної комунікації. Взаємодія представників культурних спільнот, орієнтована на досягнення порозуміння. Взаємовплив інтелектуальних результатів масової комунікації та інформаційних продуктів на суспільний стан.

Соціологічне дослідження інтенцій українських студентів у період карантинних заходів щодо протидії розповсюдження пандемії Covid-19 в порівнянні з інтенціями польських студентів. Шляхи запобігання деструктивних настроів молоді в кризових ситуаціях.

Дослідження рівня мотивації до участі у політичному житті країни у студентів з потенціалом до політичного лідерства. Особливості прагнення та можливості виявлення і реалізації лідерського потенціалу молодого покоління у сфері політики нашої країни.

Утвердження української державності та нові підходи до процесів формування політичної зрілості молоді. Політична соціалізація та її протікання в умовах соціально-політичної нестабільності. Активність політичної поведінки та суспільних інтересів молоді.

Пізнавальна функція інтересу. Суб’єктивна і об’єктивна структури гносеологічного підходу. Аксіологічний підхід в межах натуралізму і прагматизму. Головні і другорядні інтереси. Характеристика інтересу як причини соціальних подій і людської поведінки.

Соціолого-правове обґрунтування тези, про те що в структурі політичної свідомості відбувається поєднання та інтеріоризація політико-правових цінностей на підґрунті взаємозалежності політики і права. Їх зміст і органічний зв’язок з політичною культурою.

Інтеріоризація як процес включення соціальних норм і цінностей до внутрішнього світу людини, тобто заміни зовнішніх санкцій самоконтролем. Аналіз особливостей взаємозалежності процесів соціалізації, соціальної адаптації та інтеріоризації особистості.

Розгляд концептуальних засад дослідження інтеркультурної комунікації та її значення в сучасному світі. Аналіз існуючих наукових поглядів на культуру та комунікацію як феномени соціалізації особистості. Особливості сприйняття основних процесів мислення.

Роль феномену інтеркультурного міста як інноваційного чинника у формуванні міжкультурної інтеграції й управлінні розмаїттям як ресурсом та перевагою для громади за умови компетентного керівництва. Аналіз оцінки та переваги міжкультурної стратегії міста.

Передача інформації між людьми за допомогою мови, жестів, а також зображень та інших символьних форм, що зафіксовані на матеріальних носіях. Політична комунікація як створення, відправлення та опрацювання повідомлень, котрі суттєво впливають на політику.

Особливості поширення інформаційно-комунікаційних технологій в сучасному інтернет-просторі. Особливості реалізації інтернет-активності користувачів в кризових умовах соціально-політичної напруженості та за умов проведення антитерористичноі операції.