Правовий міжнародний статус Суверенного Мальтійського Ордена та його релігійна природа як католицького ордена. Італійська судова практика у справах Ордена. Встановлення дипломатичних відносин Госпіталю святого Іоанна Єрусалимського з визнаними країнами.

Системний огляд та особливості головних напрямів сучасних досліджень міжрелігійних організацій. Можливі причини недостатньої дослідницької уваги до міжрелігійних організацій. Сучасні підходи до класифікації міжрелігійних організацій за колом учасників.

Розгляд особливостей іудейського сімейного права, які має враховувати релігієзнавство при вивченні проблеми міжрелігійних шлюбів в авраамічних релігіях. Аналіз основних тенденцій укладення міжнаціональних шлюбів у світовій єврейській діаспорі і в Україні.

Аналіз порядку проведення місій домініканського ордену. Регіональна специфіка функціонування домініканців. Внесок діяльності окремих осіб в контексті місіонерства ордену проповідників. Порівняльний аналіз місіонерства домініканців у вказаних регіонах.

Аспекти місіонерської діяльності митрополита Платона Городецького на Київській кафедрі і його відносини з представниками інших релігій. Спільна протидія Київського митрополита та мешканців підпорядкованої йому єпархії розповсюдженню секти штундистів.

Історія формування православного місіонерства та його практична й теоретична відмінність від усіх видів прозелітизму. Біблійна та святоотцівська традиція місіонерства. Негативність прозелітизму через спотворення істинного християнського віровчення.

Утвердження християнських принципів в конкретних практичних реаліях життя сучасного суспільства. Соціальне служіння як моральне зобов’язання пастирського служіння. Комплексне дослідження ролі соціальної спрямованості освітніх програм з "Богослов’я".

Аналіз процесу становлення соціального вчення УГКЦ та його хронологічних етапів. Літургійна традиція Православних Церков. Історична традиція християнства в Україні. Модернізація доктрин і відтворення соціальних концепцій, які є основою соціальної держави.

Містицизм, його типологія, особливості та проблеми вивчення як ненауково-наукового феномена. Філософсько-теоретичне осмислення містики та релігійно-містичного досвіду. Інтерпретація певних духовних технік, які виробило людство. Релігійні традиції.

Обґрунтування філософської реконструкції вчення про обоження людської істоти. Оцінка імплантації духовно-містичного досвіду і практики традиції ісихазму. Огляд підґрунтя історичного розвитку середньовічного містицизму до духовно-релігійної практики.

Політичні процеси крізь призму участі в них релігійного фактору. Домінування Московського патріархату у Вселенському православ’ї, що вплинуло на інші християнські спільноти. Розгляд духовно-організаційної сили, що буде лише нарощувати свій потенціал.

Окультизм і первісне колдовство. Причини виникнення магії, перші прояви віри в магію в історії. Поняття окультизму як одного в видів магії. Релігія рабів, християнські таїнства (водохрещення, сповідь, вінчання). Взаємини християнства і язичництва.

Розгляду міфу і міфологічного образу у сучасній науці. Визначення його впливу на найважливіші процеси, що відбуваються у світі. Розгляд історії термінів "міф" і "міфологія". Аналіз деяких медичних термінів під кутом зору їх міфологічного походження.

Огляд природи міфу як феномену, що відображає Буття в його найглибших проявах, як необхідної складової людської здатності творити. Використання логіки чуда та Уяви для розкриття міфу. Зміст поняття "симулякр", обгрунтування політичних міфів як симулякрів.

Тлумачення діючого у сфері матеріальної культури наріжного для Світу Людини "міфу про кредит" - міфу про чудесне здійснення бажань. Авторська аксіоматика сучасного Світу Людини. Західні традиції осягання цієї категорії, європейські практики міфологізації.

Боротьба героя міфу з випробуваннями, в процесі якої він отримує духовну владу і силу. Розкриття динаміки і трагізму міфу про Одіссея, які демонструють численні рецепції і інтерпретації гомерівського міфу. Первородство і благословення у біблійному тексті.

Констатація латентного вияву міфу в культурі, його значення для культури. Тип міфу, що лежить в основі культури чи світосприйняття. Уявлення про принципи причинності, простору, часу, типи класифікації, способи ідентифікації в межах світосприйняття.

Виявлення загальних витоків символічного виробництва як такого, відокремлення та класифікація його продуктів. Аналіз міфу як структури соціально-політичної сфери та визначення, на цій основі його символотворчого потенціалу як складової державотворення.

Рівні, на яких виникають та існують політичні міфи, за українською дослідницею Н. Пробигайловою. Основні етапи, які має пройти міф, перш ніж стати ефективним інструментом зміни системи цінностей в інформаційному суспільстві за визначенням Пробигайлової.

Здійснення Гераклом дванадцяти подвигів на службі в царя Еврісфея. Участь Геракла в завоюванні Трої і у битві богів проти гігантів. Смерть Геракла і прийняття його до сонму олімпійських богів. Міф про Прометея, що був прикований з веління Зевса до скелі.

Легенди стародавніх греків про своїх богів, духів і богатирів. Характеристика давньогрецьких муз, які різними шляхами ведуть її до гармонії і внутрішнього порядку: Калліопи, Евтерпи, Терпсіхори, Ерато, Мельпомени, Талії. Літературні згадки про муз.

Дослідження ігрової культури слобожанських дітей. Розгляд дитячих ігор крізь призму обрядової культури. Виявлення прадавніх міфічних ремінісценцій та механізмів формування сакрального часу і простору. Характеристика символіки персонажів та предметів.

Використання символічних, наочно-образних та художніх засобів у культовому спілкуванні. Осмислення суті герменевтичних символів та їх інтерпретація. Трансцендентальні основи образу надії в християнській антропології. Характеристики біблійних міфів.

Розгляд семантики потроєння, яке проявляється в образах дівиць, пташок, сестер. Опозиційні відношення до інших міфологічних персонажів, які виконують аналогічну функцію – ятрівок, змій, чортівок. Архаїчні уявлення слов’ян. Специфіка проведення обряду.

Дослідження соціальних, феноменологічних та психологічних підстав міфологізації сучасної свідомості, її змістових відмінностей від "традиційної" міфотворчості. Новітні суспільні трансформації. Зростання ролі чуттєвого в житті та діяльності людей.

Порівняння різночасових записів фольклорних прозових наративів. Процес міфологізації образів запорозьких козаків в уявленнях їх сучасників та нащадків. Елементи сакралізації окремих постатей, переважно ватажків гайдамацьких загонів та кошових отаманів.

Аналіз символу, який втілює древні возвеличення Сонця. Знайомство з підходами до визначення та вираження міфологічного та символічного значення концепту SUN. Способи встановлення символічних рис міфологеми в мовній картині носіїв англійської мови.

Аналіз виникнення міфологічного жанру. Античні міфи як джерело тем і сюжетів для видатних живописців і скульпторів різних епох і народів. Характеристика героїв міфів, які постають не тільки як персонажі певного сюжету, а й наділені людськими якостями.

Дерево як символ розгалуженого роду, сім’ї у народному світосприйманні. Мотив перетворення людини в дерево в українському фольклорі. Міфічні метаморфози дерев у творчості письменників. Наділення дерев захисною енергетикою у віруваннях українців.

Перетворення людини в дерево - особливо поширений мотив в українському фольклорі. Серцевина верби - один з предметів, яким можна вдарити відьму, нейтралізуючи її силу. Демонічні істоти жіночої статі, що пов’язані з березою в українській міфології.