Місце політології в системі гуманітарних наук. Системи методів політологічного пізнання. Значення політології для формування політичної свідомості і культури студентів. Політика, її структура та функції. Тоталітаризм як соціальний і політичний феномен.

Завдання української політології: оцінка політологічних основ сучасного націоналізма. Закони, категорії та функції науки про політику. Процес формування і виділення політології з загальної системи наук. Місце політології у системі знань про суспільство.

Наука про політику та її взаємовідносини з людиною та суспільством. Історія розвитку політичних учень. Політика, політичні відносини і політичне життя суспільства. Політичні режими сучасності. Політичні проблеми сучасної цивілізації і шляхи їх вирішення.

Предмет і методи політології. Закони, категорії та функції науки про політику. Закони структури, розвитку, функціонування. Складність і рухомість політичного життя суспільства. Місце політології у системі знань про суспільство. Класичний марксизм.

Визначення предмета політології як науки, основні поняття та категорії. Загальні методи дослідження політичних об’єктів. Теоретико-пізнавальна, методологічна, аналітична, прогностична, світоглядна функції політології, функція політичної соціалізації.

Об’єкт, предмет і структура політології - науки про сутність, форми і закономірності виникнення, функціонування та розвитку політичних систем, політичних явищ і процесів. Історія і розвиток української політичної думки. Рівні політологічного знання.

Політологія як наука, її місце в системі гуманітарних наук. Значення політичних ідей для розвитку суспільства. Політичні ідеї античності, Середньовіччя, Відродження та Нового часу. Ідейно-політичний рух в Україні. Поняття політичного екстремізму.

Характеристика специфічних особливостей політичного інтересу, який має пряме або опосередковане відношення до влади для досягнення певних цілей. Визначення суб'єктів політики: держави, партії та соціальних груп, особ, які усвідомлюють свої інтереси.

Політологія як наука і навчальна дисципліна. Становлення та розвиток політичної думки в історії людства. Партії, громадські організації та рухи. Політична свідомість та культура. Соціальні ідеї та течії в сучасному світі. Особливості міжнародних відносин.

Влада — центральне, організаційне й регулятивно-контрольне начало політики, її суб'єкти, об'єкти, носії, форми, функції, типи і види. Сутність понять кратологія, демократія, етнополітика. Структура і форми держави: правління, устрій, політичний режим.

Формування потенціалу розвитку суб’єктності Пекіна на світовій політичній, економічній арені. Оформлення осі глобального протистояння демократій і автократій у найближчій перспективі. Причини зростання демодернізаційного потенціалу новітніх автократій.

Анализ отношений публичных властей и общества. Конституционно-правовой статус и порядок избрания главы государства. Прекращение полномочий Президента Республики Беларусь. Институт президентства как один из важнейших институтов политической системы США.

Социологическое сопровождение избирательной кампании. Рассмотрение политологических задач в рамках создания фокус-групп. Исследование полного спектра электоральных исследований, необходимых для профессионального сопровождения избирательной кампании.

История основания и развитие Сербской радикальной партии в партийной системе Республики Сербия. Анализ результатов парламентских и президентских выборов, в которых принимали участие кандидаты-радикалы. "Дочерние" партии в странах бывшей Югославии.

Переваги і недоліки полстерського (у політологічних цілях) і соціологічного (у науково-соціологічних цілях) підходів щодо проведення електоральних досліджень. Типи виборців та їх особистісні профілі. Поведінка електорату в умовах політичної конкуренції.

Знайомство з основними цілями "Східного партнерства". Загальна характеристика польських та німецьких концепцій східного виміру зовнішньої економічної політики Європейського Союзу, аналіз проблем. Розгляд особливостей німецького проекту східної політики.

Государственные цвета Польши. Особенности географического положения – в центре Европы. Историческая трансформация. Структура территориального деления и управления. Политическая система, полномочия президента. Религия и общество. Свобода слова в стране.

Періодизація процесу формування і розвитку польської національної меншини. З’ясування особливостей етнополітичного статусу польської групи в умовах Російської та Австро-Угорської імперій. Ретроспекція політичних засад і масштабів польського руху опору.

Передумови та історія створення "помаранчевої" революції, її основні ідеї та диференційовані цінності. Характерні риси спілкування на Майдані, їх політичний підтекст і тенденції, різні погляди на природу та мету утворення. Оцінка результатів революції.

Революційний характер помаранчевої революції як спроби вирішення соціальних конфліктів, створених силовими реформами відокремленої від світу та цивілізації держави після революції 1989—1991 рр. Проблеми становлення демократії в пострадянській Україні.

Анализ понятия "общая воля", занимающего центральное место в политической теории Ж.-Ж. Руссо. Политические воззрения Руссо, которые основаны на идее о том, что общая воля представляет собой чистую справедливость, которую легко найти и воплотить в законах.

Народ, его воля, потребности как источник власти государства. Цели и методы власти, внутренние и внешние функции государства. Система органов государственной власти в Российской Федерации. Понятие принципа федерализма. Структура государственного органа.

Раскрытие понятия власти как главной цели политической деятельности. Рассмотрение важнейших ресурсов власти в современном обществе. Описание ее видов, структуры, источников, субъектов, объектов и средств. Изучение типов легитимности власти по М. Веберу.

Понятие власти в политологии, его значение в обыденной жизни и науке. Сущностные черты политической власти, ее основные элементы, специфические признаки и классификация М. Вебера. Типы и признаки падения легитимности. Ресурсы политической власти.

Выделение современных проблем. Разница между проблемами действительно глобальными и всеобщими. Возможность всемирной экологической катастрофы. Духовно-нравственный кризис человечества. Анализ глобальных проблем. СПИД, наркомания и вредные привычки.

Изучение положений о функциях государства, посредством обозначения форм осуществления функций государства и характеристики целей государства. Функции государства, включающие оборону страны, обеспечение мира и поддержание мирового порядка, интеграцию.

Разные подходы к пониманию понятия "государство". Основные признаки государства. Внутренние и внешние функции государства. Форма государственного устройства как национально-территориальная организация. Основные признаки антидемократического режима.

Определение основных положений геополитической теории Фридриха Ратцеля. Представление государства как живого организма. Изучение понятие пространства и законов пространственного роста государства. Формулировка и обоснование концепции "мировой державы".

Изучение сути и функций государственной власти – способности или возможности государства осуществлять политическое руководство обществом. Историческое развитие принципа разделения властей, призванного стать гарантом демократизма государственного строя.

Формирование знания о политике. Разработка концептуального аппарата политологии и методы его исследования. Изучение понятия и содержания гражданского общества. Экономические отношения, основанные на частной собственности. Политические партии России.