Системний підхід щодо дослідження функціонування інститутів влади в умовах нестабільності перехідних систем. Фактори, що викликають відхилення від умов стійкості соціальної системи громадянського суспільства і провокують неконвенційну політичну участь.

Зміст виокремлення набору факторів, що зумовлюють включення жінок у політичний процес. Специфіка соціально-економічної ролі дружин в умовах формування ринкових відносин. Призначення жіночих рухів у дипломатичному житті країн Центральної і Східної Європи.

Політична поведінка як засіб вивчення сутності явищ, пов’язаних із реагуванням суб’єктів політики на зміну зовнішнього політичного середовища. Форми, типи, суб’єкти політичної участі, її мотивація. Характеристика видів політичної участі та поведінки.

Наукові розвідки вітчизняних учених, присвячені політичній участі у процесі демократичної трансформації українського суспільства. Легітимна система цілеспрямованого впливу акторів на політичну систему суспільства. Розгляд проблеми політичної участі.

Розглянуто наукові розвідки вітчизняних учених, присвячені політичній участі у процесі демократичної трансформації українського суспільства. Політичну участь визначено як легітимну систему цілеспрямованого впливу акторів на політичну систему суспільства.

Перешкоджання органами влади проявам справжньої масової політичної участі громадян, створення провладних політичних структур. Нерозвиненість інститутів демократії. Спалахи протестної активності мають переважно стихійну, випадкову, невпорядковану природу.

Аналіз взаємозв’язку між політичною участю та процесами політичної мобілізації. Розгляд підходів до аналізу політичної участі та деяких характеристик політичної мобілізації, як політичного процесу, зокрема, як складову інтенсивності політичної участі.

Розглянуто підходи до аналізу політичної участі та деякі характеристики політичної мобілізації, як політичного процесу. Висвітлено особливості політичної мобілізації в демократично розвинутих країнах та державах, що знаходяться в стадії трансформації.

Партії лівого та крайньолівого спрямування. Опозиція, її влив на громадсько-політичне життя України. Створення демократичних і центристських партій правого спрямування. Етапи формування багатопартійної системи. Утворення й діяльність партій влади.

Сутність політичних відносин, влади та політичного життя, механізми їх функціонування. Взаємозв’язки та взаємодія еліти і електорату, соціальних груп і національних спільностей. Джерела та види влади, управління процесом суспільного і державного життя.

Політичні стратегії збалансованого розвитку в контексті сучасної екологічної ситуації. Класифікація пріоритетних цілей екологічної політики. Збалансований екологічний розвиток в Україні: проблеми. Етико-правова відповідальність у політичних стратегіях.

Складові політичного лідерства та керівництва. Аналіз функціональних взаємодіючих інституційної влади як макрополітичної системи вищих інстанцій влади радянського часу з метою розуміння побудови й прояву дії політичного керівництва та лідерства в Україні.

Політичний лідер: поняття, вимоги, риси, класифікація, типологія. Види лідерів політичної діяльності: адміністратор, агітатор, теоретик. Авторитарне і демократичне лідерство. Типологія лідера за ставленням до суспільного розвитку: консерватор, реформатор.

Визначення політичного лідера як авторитетної особи, яка здійснює переважний вплив на інших людей з метою інтеграції їхньої діяльності для досягнення спільних політичних цілей. Існування кількох підходів до пояснення природи політичного лідерства.

Дослідження діяльності політичних партій напередодні парламентських виборів, проведення агітації та рекламних акцій, об’єднання блоків та коаліцій. Вивчення основних особливостей політичної кар’єри Віктора Януковича, Юлії Тимошенко та Євгена Марчука.

Дослідження хронології рішучих кроків політичних лідерів Литви, орієнтованих на Європейський Союз, та виокремлення переваг політичного лідерства цієї країни у контексті впровадження в Україні даного успішного зарубіжного досвіду в сучасних умовах.

Характерні особливості політичного лідера, його ключові риси і здібності. Оцінка труднощів і проблем на шляху формування лідера і реалізація їм свого покликання. Проблеми політичного лідерства в Україні як найважливіша проблема суспільного розвитку.

Визначення характеру політичного режиму якістю правлячої еліти і лідерів. Формування політичного лідера - жінки та чоловіка, що поєднує позитивні "жіночі" і "чоловічі" управлінські якості при гарантуванні рівних прав, свобод і можливостей для них.

Функціонування китайської моделі політичної меритократії. Етапи формування політичних лідерів, їх шляхів поза контекстом демократичних виборів. Розгляд лідера п’ятого покоління китайських керівників Сі Цзіньпіна. Синтез авторитаризму політичного режиму.

Дослідження проблеми лідерства в гуманітарних та політичних науках. Роль особистості в розвитку суспільства, формування його рис в культурі. Аналіз феномену політичного лідерства як неформального впливу на людей, управлінського статусу та прояву влади.

Сутність і типи політичних команд. Види еліти за видами політичної діяльності. Феномен політичного лідерства і його типологія. Основні риси сучасного лідера та чинники, що впливають на процес його становлення. Особливості політичної еліти і лідерства.

Вплив на людину та його різновиди: примус, маніпуляція та співробітництво. Головні фактори, що визначають загрозливість маніпулювання, напрямки трактування даного поняття та його характеристика, принципи та напрямки використання в сучасній політиці.

Тенденції до зміни інтенсивності та масштабів політичного насилля у сучасному світі та обгрунтування думки щодо його ескалації. Дослідження робіт Еріха Фромма щодо природи та джерел людської агресії й насилля. Використання компаративістського методу.

Аналіз етнополітичної партії, яка покликана забезпечувати політичне представництво конкретного народу-етносу в органах влади. Функціонування партій національних меншин в Україні та світі. Суть механізмів забезпечення їх дипломатичного клопотання.

Проблеми політичного прогнозування з'ясування його ролі в сучасному розвитку. Розкриття стратегії і тактики державного прогнозування, висвітлення варіантів, а також інтерпретація основних суспільно-політичних тенденцій розвитку людської цивілізації.

Передбачення майбутнього - результат пізнавальної діяльності. Прогнозування - окремий вид передбачення. Визначення характеру соціальних та політичних подій, форми та напряму їхнього руху. Теорія політичного прогнозування. Синергетичний підхід до політики.

Аналіз і узагальнення теорії політичного прогнозування та обґрунтування необхідності його практичного застосування. Причини, які ускладнюють процес державного управління та прийняття державно-управлінських рішень в умовах суспільно-політичного розвитку.

Сфера освіти як джерело інноваційного розвитку суспільства. Досвід політичної соціалізації освітніми засобами в умовах перехідного суспільства і шляхів оптимізації процесу поширення політичного знання в умовах розбудови демократичних політичних систем.

Основні етапи, методи формування та види політичного іміджу - образу політика або політичної організації, що цілеспрямовано формується й покликаний справити емоційно-психологічний вплив на певних осіб з метою популяризації, політичної реклами тощо.

Етнонім "русини", його походження та використання. Місця проживання та кількість русинів. Дослідження "русинського питання", зокрема апологетичних домагань представників політичного русинства, які намагаються протиставити цю спільноту українському народу.