До питання лейтмотивної розробки кіномузики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

До питання лейтмотивної розробки кіномузики

Катерина Станіславська

Розмірковуючи про тематичний музичний матеріал на екрані, дослідники кіномузики користуються переважно термінами «лейтмотив» та «лейттема», утім, єдиної думки щодо диференціації чи навпаки синонімізації цих понять, не існує. Зважаючи на підґрунтя музично-академічної традиції та особливості сучасно-практичного вживання, музичним лейтмотивом у кіно будемо вважати тему (або її фрагмент), що впродовж фільму звучить не менше трьох разів, втілюючи стабільну семантику - образ персонажа, ідею, подію, явище, стан, поняття. Знавець медіамузики Т. Шак влучно зазначає, що лейтмотив «важливий не так у чистому вигляді, як у зв'язку з кадром. Злиття з певними зоровими і вербальними образами прояснює значення лейтмотиву та сприяє активному вторгненню музики через магічний вплив повторюваної формули-характеристики у драматургічний розвиток фільму» [1, с. 74].

Базуючись на аналізі десятків кінокартин, дослідниця визначає функції, що їх може виконувати на екрані музичний лейтмотив: інформаційна (сповіщення про появу), характеристична (змістовне доповнення візуального образу), формотворча (інтеграція відеоряду завдяки музиці), функція розвитку (трансформація лейтмотиву), драматургічна (вираження основної ідеї твору, відображення закономірностей драматургії фільму) [1, с. 77-81].

З цих позицій спробую проаналізувати один конкретний музичний лейтмотив, визначивши обшир його семантичного поля. Ідеться про серію пригодницьких фільмів «Пірати Карибського моря». На сьогодні на екрани вийшло п'ять частин (2003-2017), вихід шостої очікують у 2019 році. У цьому огляді торкнуся лише двох фільмів, другого та третього: «Пірати Карибського моря: Скриня мерця» (2006) та «Пірати Карибського моря: На краю світу» (2007), оскільки лише в цих частинах звучить лейтмотив, про який вестиметься мова. Музику до цих фільмів створив видатний кінокомпозитор сучасності Ганс Ціммер (HansZimmer) - володар премій «Оскар» (і багатократний оскарівський номінант), «Золотий глобус», «Греммі» та ін.

Для аналізу обрано лейтмотив персонажа Дейві Джонса (рис. 1), який фігурує у другій та третій частинах «Піратів». Дейві Джонс - безсмертний капітан корабля мерців «Летючий голландець». Його фізичний облік нагадує мікст людини і різних морських тварин. Давнє кохання пірата Джонса, тоді ще людини, до богині Каліпсо, пов'язане зі зрадою та обманом, призвело до того, що він вирізав власне серце і сховав його у скрині. Прагнення заволодіти серцем Дейві Джонса і стати володарем морів стає нав'язливою ідеєю декількох персонажів стрічки.

Лейтмотив Джонса напряму пов'язаний з темою його серця, кохання, ліричних «людських» спогадів, але у різному аранжуванні музика набуває багатоманітних смислів та емоційних нюансів. Аналізуючи в кожному епізоді звучання лейтмотиву у взаємодії з відеорядом, спробую визначити його різні семантичні відтінки (називатиму їх лінії).

Вперше ми чуємо лейтмотив у фільмі «Скриня мерця» в епізоді розмови на палубі «Летючого голландця» Джонса з Джеком Горобцем, головним героєм серії (01:04:10). Джек намагається витягти з полону Джонса свого друга і партнера Вілла Тернера і, розписуючи його чесноти, згадує про те, що Вілл закоханий, - ми бачимо обличчя Дейві Джонса, на якому мімічно відображаються людські почуття суму і власних скорботних спогадів. Звучить фрагмент теми, що починається ніби крадькома казковим тембром музичної шкатулки, а потім наповнюється струнним звучанням, - але Джонс не дозволяє собі надовго впасти в сентименти і різким рухом «зупиняє» закадрову музику. У цьому музичному фрагменті поєднані лінія шкатулки та лінія спогадів.

У наступному епізоді лейтмотив звучить як музика всередині кадру, що поступово переростає у закадрову: ми бачимо бурхливе море і «Летючого голландця», у трюмі якого Джонс грає на органі (01:11:58) - тема звучить впевнено, рішуче. Чіткий ритм, гучна динаміка, рухливий темп та темброва міць у комплексі утворюють антипод «іграшкової шкатулки». Увагу привертає цікавий візуальний акцент: на органі під час гри лежить медальйон-шкатулка у формі серця, і коли вона потрапляє Джонсу на очі, він ніби бореться із собою, дратується, злиться сам на себе. У закадровому звучанні лейтмотиву ми бачимо палубу, де матроси синхронно і впорядковано виконують свої звичні справи: корабель живе завдяки Джонсу, він - його серце, його сила. Органне проведення лейтмотиву, що характеризує Джонса як лідера, владного, жорстокого, непоступливого, визначу як лінію Джонса-кап ітана.

Далі лейтмотив звучатиме в епізоді, коли Вілл Тернер викрадає у сплячого перед органом Дейві Джонса ключ від скрині, захований у бороді зі щупальців (01:28:26). Один незграбний рух призвів до того, що Джонс ледь не прокинувся: одне щупальце, падаючи, натискає органну клавішу, від поштовху відкривається медальйон - і лунає знайома мелодія, яка моментально присипляє Джонса. Тернеру вдається витяги ключ, він зникає. В останньому кадрі епізоду ми бачимо крупним планом медальйон-шкатулку, яка дограє мелодію, але завод закінчується, механізм зупиняється, не догравши останню «тоніку». Тут лінія шкатулки своєрідно передрікає зупинку серця.

В епізоді на острові, коли друзі викопують з піску ящик (01:45:15) і відкривають його, вони не відразу бачать скриню із серцем - зверху вона запорошена листами, записками, паперовими сувоями, але лейтмотив (у тембрі музичної шкатулки) починає звучати відразу, випереджаючи для глядача знахідку. Тут звучить лише фрагмент теми, котрий переривається биттям серця, яке чують герої зі скрині. Лінія шкатулки тут символізує алегоричне возз'єднання: музично-механічного медальйона у формі серця із скринею, де зберігається живе серце.

У фільмі «На краю світу» продовжує розвиватися сюжетна тема Дейві Джонса і, відповідно, його лейтмотив. У розмові з Елізабет во-рожка-віщунка Тія Далма говорить про силу, перед якою тремтять найзліші та найжорстокіші пірати (00:20:02): лейтмотив, що звучав негучним фоном, виходить на перший план могутнім tutti, супроводжуючи кадри морської битви, в якій «Летючий голландець» знешкоджує інші кораблі. Тут лейтмотив набуває дещо уповільненого, розширеного, грізного і навіть пафосного звучання - до семантичного поля додається лінія безжальної перемоги або лінія Джонса-безсерця.

І в цьому фільмі є епізод гри Джонса на органі (00:27:00), але тут герой виконує іншу тему, втім, її ніби продовжує шкатулка - медальйон, вступаючи відразу з другої частини лейтмотиву (лінія шкатулки). Джонс бере медальйон і, дослуховуючи тему, дозволяє собі наодинці виявити сентиментальні почуття і навіть пустити сльозу.

В епізоді розмови Дейві Джонса з Віллом Тернером та лордом Бекетом (01:32:05) згадують Каліпсо, яку рішенням Ради піратів було ув'язнено у тілі жінки. Вілл Тернер здогадується про колишні почуття Джонса і припускає, що «коханою Джонса» і була Каліпсо. Починає лунати «шкатулка», що у подальшому звучанні доповнюється струнними тембрами: роздратований Джонс стверджує, що Каліпсо його не кохала, зрадила і дістала справедливе покарання. Лінії шкатулки та спогадів тут перетинаються і зливаються.

У сцені розмови Джонса з Каліпсо (01:38:14) декілька цікавих лейтмотивних нашарувань. Ворожка Тія Далма, яка і є «носієм» богині Каліпсо, ув'язнена у трюмі «Чорної перлини». Вона тримає у руці такий самий медальйон-серце, як і у Джонса, і слухає музику, що лунає з нього. Закриваючи медальйон на половині проведення теми, Каліпсо чує продовження теми із зсувом тональності, яке доноситься з темряви. І героїня, і ми розуміємо, що звучить «шкатулка» Джонса, випереджаючи його появу. Перша частина діалогу колишніх закоханих відбувається на фоні лейтмотиву. Каліпсо хитрує, підлещується - їй треба звільнитися з людського тіла. Джонс це розуміє, і в момент, коли викриває зраду Каліпсо, він закриває медальйон. Утім, вона продовжує свої хитромудрі речі, і в один момент, говорячи про серце, яке має належати їй, вона крізь решітку торкається до грудей Джонса і цим доторком повертає Джонсу людський вигляд: ми бачимо його звичайним чоловіком, і в цей момент звучить лейтмотив, поєднуючи «шкатулку» з імітацією співу (чоловічого вокалізу), підкреслюючи його людську природу. Отже, у цьому епізоді були поєднані лінія шкатулки та лінія Джонса-людини.

Востаннє ми чуємо лейтмотив у сцені на кораблі, коли на запитання Джонса до Вілла Тернера: «Ти боїшся смерті?» - раптово відповідає Джек Горобець: «А ти?» (02:19:30). Джек тримає в одній руці серце Джонса, а в іншій - спрямований на серце кинджал. Звучить фрагмент «шкатулки» і одна фраза оркестрового проведення, але музика переривається перед нанесенням Джонсом смертельного удару Віллу. Хай і уривчасто, але в останньому проведенні лейтмотиву поєдналися лінії шкатулки та безжальної перемоги.

Отож, як бачимо, шедевральна лейтмотивна розробка Ганса Ціммера дала можливість вкласти в одну музичну тему досить широку палітру настроїв, станів, понять. Не останню роль у цьому виконує аранжування лейтмотиву Дейві Джонса, представлене звуком механічної музичної шкатулки, ніжним струнним звучанням, людяним вокалізом, впевнено-рішучим органом, патетично-агресивним оркестровим tutti. Але усі лінії об'єднує феномен серця Дейві Джонса - реального фізичного органу; «розбитого» серця; синоніму душі, що вміє кохати; парного медальйону у формі серця; капітана як серця свого корабля.

В описаних епізодах лейтмотив виконував усі функції, зазначені на початку викладу: сповіщав про появу Дейві Джонса (сцена з Калі - псо); змістовно доповнював його візуальний образ (перша розмова з Джеком; гра на органі; сцена у лорда Бекета); композиційно об'єднував кадри, інтегрував відеоряд (перехід від розповіді Каліпсо до епізоду морської битви); відображав важливі драматургічні вузли фільму (викрадення ключа; сцена з Каліпсо; фінальний епізод). Функцію ж розвитку, як трансформацію лейтмотиву, закладено первинно: з кожним новим проведенням музичної теми глядач-слухач отримує нові враження і додаткові пазли до загального портрету Дейві Джонса, усвідомлює різні грані розвитку його персонажа.

P.S. Цікаво, що лейтмотив Джека Горобця (рис. 2) за формами руху і розробкою музичного тематизму виявляє спільні риси з лейтмотивом його антагоніста. Але це вже зовсім інша історія.

музичний лейтмотив аранжування

Рис. 1. Лейтмотив Дейві Джонса

Рис. 2. Лейтмотив Джека Горобця

Література

1. Шак Т.Ф. Музыка в структуре медиатекста: науч. издание. Краснодар, 2010. 326 с.

Размещено на Allbest.ru