Дослідження етнокультурної спадщини народу, її раціонально-практичної та морально-духовної складових. Специфіка різдвяного циклу галичан. Дідух як символ не одинокого предка народу, а батька первісної родини. Зміст та форма колядки Східної Галичини.

Історико-етнографічна характеристика традиційних демонологічних уявлень про померлих, репрезентованих у різдвяних повір’ях, звичаях і обрядах волинян. Звичаєво-обрядові та магічно-ритуальні способи вшанування, задобрення та захисту від впливу померлих.

Особливості, історичне значення сучасної різдвяної обрядовості та сутність збереження бойківських традицій. Функціональне та естетичне навантаження обрядів на селян, дотримання народного календаря свят. Аналіз мотивації обрядодій за етнічними регіонами.

Сучасні звичаї та обрядодії, приурочені до Різдвяних, Новорічних та Водохрещенських свят українського населення Бойківщини, зміни у їх формі та мотивації наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття. Ступінь збереженості традицій та причини їх трансформацій.

Родильна обрядовість у контексті симбіозу із демонологічними віруваннями українців Опілля та Бойківщини. мотиви, які, за уявленням бойків та ополян, впливали на стан вагітної жінки та майбутнє життя новонародженої дитини. Родильна обрядовість мешканців.

Етнографічні особливості родильно-хрестильних обрядів греків Приазов’я, ритуали сприяння дітонародженню, засоби народної медицини і магії для зцілення від безплідності, заборони для вагітних. Традиційні прийоми догляду за новонародженим після пологів.

Исследование традиционных родильных обрядов мордвы Сибири. Этапы обрядности: предродильная обрядность, направленная на зачатие ребенка и обережение роженицы и плода, появление ребенка на свет, защита ребенка от "злых сил" в виде определенных действий.

Шлюб як регульовану суспільством форма взаємин між чоловіком і жінкою. Сім’я як об’єднання людей, що ґрунтується шлюбі або кровній спорідненості, зв’язаних спільністю побуту та взаємною відповідальністю. Основні витоки формування сімейних обрядів.

Опис родинного маєтку князів Кудашевих у Малій Висці на Кіровоградщині. Узагальнення даних з генеалогії роду Кудашевих, опис дому-маєтку, визначення можливого часу його побудови, особливості архитектурного стилю, перспективи та етапи реконструкції.

Аналіз фольклорного матеріалу, зібраного на теренах кількох сіл Томаківщини (Дніпропетровська область), найбільш популярного пісенного шару - пісень про кохання. Родинно-побутові й соціально-побутові пісні, висновки, якими закінчується кожна історія.

Основні параметри правової культури українського народу в історико-юридичних пам’ятках, етнологічних дослідженнях та архівних документах. Аналіз ставлення українців до родинних відносин. Розгляд процедури письмового закріплення майнових та шлюбних угод.

Необходимость формирования знаний по истории Малой Родины. Исследование истории возродившегося родника. Выяснение отношения жителей села Шаймуратово к родниковой воде. Определение качественного содержания некоторых микроэлементов в родниковой воде.

Описание родового состава одного из старейших наслегов Якутии - Тыарасинского наслега Батурусского улуса (ныне Таттинского улуса). Территориальное расселение, основные представители родов, особенности, характерные для данного района проживания якутов.

Роль родоплеменного деления в общественных отношениях в начале XX в. Состав табынского объединения. Этноним бурзян: история становления и развития. Межэтническое взаимодействие башкир с кочевыми народами. Родоплеменной состав башкир Восточного Оренбуржья.

Левиратные формы брака. Системные совпадения в характере религиозных верований и содержании мифов тюрко-монгольских племен Орхона, гунно-булгар Прикаспия и праболгар Дуная. Содержание обычая левирата у хуннов. Похоронно-поминальная практика у тюрков.

Особенность проведения традиционных семейных рождественских праздников во Франции. Подготовка к праздничному ужину, традиционные семейные блюда, их различия в разных регионах страны. Украшение французами своих домов. Выставки рождественских елей от кутюр.

Джерелознавчий аналіз та класифікація кримознавчих бібліографічних праць періоду існування Кримської АСРР. Вивчення діяльності місцевих громадських об’єднань у галузі історико-краєзнавчих досліджень, встановлення їх внеску у розвиток татарознавства.

Досвід діяльності краєзнавчих осередків УСРР в період політики "українізації". Висвітлення етапів розвитку географічного краєзнавства на Поділлі у 1920-і роки, аналіз його успіхів та досягнення. Причини занепаду краєзнавчого руху на початок 1930-х рр.

Краєзнавчі пошуки в період Київської Русі. "Повість минулих літ" як найдавніший серед давніх літописів. Історичне значення рукописів Шафонського. Розвиток краєзнавства за часів царської Росії. Пожвавлення історико-краєзнавчих досліджень в Україні ХІХ ст.

Тенденції та особливості розвитку історико-краєзнавчого руху на Черкащині у визначених хронологічних рамках. Основні напрямки, форми, методи та конкретні практичні результати. Аналіз внеску у дослідження історії краю краєзнавців-аматорів та науковців.

Вивчення творчої діяльності одного з провідних бібліографів Криму 1920-х рр. В. Симоновського - активного пропагандиста бібліографічної науки та краєзнавства, який зробив внесок у систематизацію опублікованої спадщини з історії й етнографії народів Криму.

Оцінка історіографії розвитку краєзнавства Миколаївщини у довоєнні, воєнні десятиліття, яка мала ідейно-політичну та вульгарно-соціологічну спрямованість. Відображення історії розвитку краєзнавства Миколаївщини в історіографії довоєнних та воєнних років.

Історія етнічних земель Наддніпрянської України, Російської імперії та Європи наприкінці XIX – початку XX ст. Місце та роль слобідсько-українських народних промислів і ремесел у соціально-економічному й етнокультурному просторі Східної Слобожанщини.

Дослідження генезису етнічних культур і міжетнічних відносин. Визначення причин постійного розширення предмету етнології. Особливості застосування в етнології термінів "суперетнос" та "субетнос". Співвідношення світової та національних культур.

Дослідження історії становлення етнографічно-краєзнавчого руху на Галичині у другій половині ХІХ – початку ХХ століття. Аналіз діяльності музеїв, пересувних виставок, проведення народознавчих мандрівок, краєзнавчих екскурсій та наукових експедицій.

Основні тенденції та напрямки розвитку історичного краєзнавства. Внесок дослідників, місцевої церковної періодики, Братства святого Михайла, князя Чернігівського, Чернігівських церковно-археологічної комісії та товариства у церковну історію краю.

Науковий потенціал досліджень співробітників всеукраїнської академії наук та краєзнавців, що надсилали до академії свої розвідки та статті 1930-х років. Наукова дискусія навколо етимології назви річки "Інгул" і роль С. Шевченка у вирішенні цієї проблеми.

Проблема етногенезу (походження народів) як одна з важливих та складних розділів історіографії. Місце антропології в дослідженні етногенезу. Українська антропологія як наука. Аналіз антропологічних досліджень українців Федора Вовка та Василя Дяченка.

Описание и специфика магических ритуалов кумыков, связанных с дикими животными и птицами. Особенности обрядов, связанных с волком, которые использовались в любовной магии. Характеристика верований, связанных и с медведем, оленем, голубем и зайцем.

Визначення ролі зв’язків з етнічною батьківщиною та міжкультурного діалогу у процесі відродження та розвитку культур етноменшин. Аналіз проблеми культурної спадщини українського народу. Основні причини ускладнення налагодження міжкультурного діалогу.