Пам'ятки архітектури Закарпатської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

СТАРЕ СЕЛО - с. Пустомитівського району, Львівської області, розташоване за 25 км на півд. сх. від Львова.

Перша письмова згадка про Старе Село походить з 1454р., коли вельможа Ян Завіша призначив дотацію для костела цього села.

Пам'ятки архітектури:

Старосільський замок -- найбільший на Львівщині, побудований 1584 -- 1589 з участю А.Прихильного (відновлений 1642 і 1654) у стилі східно-європейського пізнього ренесансу.

Рис

архітектура закарпатський синевир ужгород

Дерев`яний храм Усічення голови св. Івана Хрестителя (1742) -- церква знаходиться на північно-західній околиці села, є пам'яткою архітектури.

Рис

КРЕХІВ -- село у Жовківському районі, Львівської області. Крехів вперше згадується в історичних документах у 1456 році з приводу того, що двох крехівських селян викликано до суду в селі Желдець. На початку XVII століття за 3 км. від Крехова був заснований монастир. У 1669 році монахи побудували навколо монастиря укріплення, перетворивши його на фортецю. В 1672 році турки обложили монастир, але взяти його не змогли. В 1698 році монастир відвідав російський цар Петро I. У 1860 році на території села було знайдено скарб бронзової доби (приблизно X-VIII століття до н.е.).

Рис

Крехівський Василіанський монастир св. Миколая - відомий та авторитетний релігійний центр України перетворився за останні роки на значний осередок релігійного та пізнавального туризму.

Монастир розташовано за 12 км від м. Жовкви і за 3 км від с. Крехова, серед вкритих буково-сосновими лісами пагорбів Розточчя, в підніжжі гори Побійної. Він являє собою комплекс, до якого входять церква св. Миколая, дзвіниця, корпуси келій, господарські будівлі та давні оборонні мури з вежами.

Рис

В архітектурному ансамблі монастиря домінує чотириярусна дзвіниця (1759 р.) надбудована над східною вежею та завершена цибулястої форми бароковою банею. Вздовж східної оборонної стіни вимуровано двоповерховий будинок монастиря, який продовжено в 1776 р. добудовою до наріжної південної круглої вежі. У 1902 р. вздовж південно-західного муру за проектом Й. Вишневського збудовано ще один монастирський корпус.

Головна монастирська брама спочатку знаходилась у східному мурі, але в другій половині XVIII ст. її розібрали, а головний вхід перенесли на північну сторону монастиря. Діючу тепер в'їздну браму збудовано в барокових формах у 1776 р. До неї через оборонний рів перекинуто кам'яний міст.

Рис

СКОЛЕ -- місто, розташоване в долині річки Опір в Українських Карпатах, районний центр Львівської області, один з історичних центрів Бойківщини, занесений до Списку історичних населених місць України[2]. Через Сколе проходять стратегічні загальнодержавні і європейські транспортні комунікації: Автошлях М 06 (Київ -- Чоп), залізниця Київ-Чоп, південна гілка нафтогону «Дружба».

Церква св.Пантелеймона, XVIII ст.

Рис

Палац барона Ґроедля, XIX ст.

Рис

Церква св.Параскеви, XVII ст.;

Рис

Туризм і відпочинок

Рис

Польовий маркер рекреаційної зони «Павлів потік» біля Сколього

На правому березі Опору, через автомобільний міст, облаштовано рекреаційну зону «Павлів потік», у складі якої -- дві турбази («Гуцулка» і «Пролісок»), озеро з пляжами, реліктові смерекові масиви лісу, джерело «залізної» води, криниця «Оксана», з водою типу «Нафтуся».

Пішохідні туристичні маршрути:

· Влітку 2000 року промарковано туристський маршрут зі Сколього через гору Парашку до села Майдан, довжина якого становить 28 км;

· стежка «Долиною річки Кам'янка» (4 км);

· стежка «Бучина» (1.4 км);

· стежка «Сколе -- г. Лопата» (12 км);

· стежка «Сколе -- водоспад Гуркало» (13 км);

В місті заснована і активно працює в сфері зеленого туризму громадська організація «Асоціація Курорт Сколівський», офіс -- м. Сколе, вул. Стрийська 35а, голова -- Віталій Дем'ян.

Туристичні агенства Трускавця та Моршина організовують екскурсії до державного історико-культурного заповідника «Тустань», до могили князя Святослава, на водоспад «Кам'янка».

Готелі:

· Спортивна база зимових видів спорту «Тисовець»;

· Мотель та автокемпінг «Святослав»[39] ;

· приватна садиба «У Іринки».

Існують потенційні можливості для розвитку екотуризму, як в самому місті, так і в найближчих селах.

ОЗЕРО СИНЕВИР (Синєвир) -- найбільше озеро Карпат, розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря. Входить у склад Національного природного парку «Синевир». Знаходиться у Міжгірському районі Закарпатської області України.

Найбільше озеро Закарпаття -- Синевир, яке утворилося 10 тисяч років тому.

Рис

Існує легенда, згідно якої мальовниче озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Синь, на місці, де її коханого, простого верховинського пастуха Вира, було вбито за його простацьке походження камінною брилою за наказом графа.

Рис

Насправді ж озеро утворилося в результаті потужного зсуву, викликаного землетрусом, близько 10 тисяч років тому. На висоті 989м гірські кам'янисті породи виросли на шляху швидкого струмка, утворивши греблю і повністю перегородивши вузьку долину. Улоговина, що при цьому виникла, заповнилася водою трьох гірських струмків. У прозорій воді озера добре почуваються форель озерна, райдужна та струмкова.

Рис

Площа водного плеса становить близько 5 гектарів, найбільша глибина 22 метри. Краєвиди відзначаються надзвичайною мальовничістю й величністю. Стрімкі схили, вкриті стрункими ялинами, вік яких становить 140-160 років, спадають прямо до водної поверхні. Посередині ж озера розмістився, немов зіниця блакитного ока, невеликий острівець площею всього кілька метрів. Звідси і народна назва -- Морське око.

Рис

ВИНОГРАДІВ (до 1946 р. -- Севлюш, Сивлюш) -- місто районного значення в Закарпатській області. Місто розташоване під внутрішнім вулканічним поясом Східних Карпат, де Тиса поділяє цей пояс на західну і східну частини.

Місто розкинулося праворуч річки Тиси біля підніжжя Чорної гори (570 м над рівнем моря), яка колись, ще до появи людини, була діючим вулканом, її форма, вигаслі кратери та розкидані великі камені -- вулканічні бомби -- свідчення цього.

Виноградів - адміністративний центр крупного сільськогосподарського району, зв'язаний мережею залізничних і автомобільних магістралей з іншими містами області. Близькість до кордону з Угорщиною та Румунією (не більше 15-20 кілометрів) сприяє налагодженню тісних контактів з іноземними партнерами, чим у повній мірі користуються основні промислові виробництва.

Пам'ятки архітектури:

Замок Канков, ХШ-ХIV ст.

Рис

Палац Перені

Рис

Після штурму у 1557 році королівським військом замку, в якому перебував Перені, він став непридатним для житла. Для його відновлення треба багато коштів. Барон вирішує побудувати палац в місті неподалік від замку, щоб в разі небезпеки можна було перейти в більш стратегічно вигідне та безпечніше місце. Спочатку палац був одноповерховим, лише в 17ст. було надбудовано другий поверх, вежі на рогах набули красивого завершення, на центральному фасаді ризаліт та герб, фігурні водостоки. Палац набув легкого відтінку бароко. Перший поверх використовувався під господарчі потреби, на другому поверсі були житлові приміщення та велика зала. В останній розміщувалася фреска з зображенням Агасфера та цариці Есфірі. Біля Палацу був розбитий парк, на підході до палацу стоять одноповерхові флігелі

Костел Вознесіння

Рис

У середині ХVIII ст. (прим. моє хоча на табличці написано памятка XV-XVIIIст!) побудували костел "Вознесіння". Костел має складну і багату історію. В пору розквіту міста був його громадським центром. Сюди городяни приходили не лише на богослужіння, але і збиралися для вирішення життєво важливих справ. З вежі костелу вартовий слідкував, чи не наближаються вороги. З початку XVІ ст. переходить до рук монахів-францисканців. У 1748 році єпископ з Егера Баркоці передає древню споруду католикам. У пам'ять про цю подію над головним порталом костелу вибито герб єпископа. Фрески прикрашають костел із ХIХ століття. У 1998 році будівлю, яка тривалий час використовувалася не за призначенням, передано римо-католицькій громаді Виноградова.

БЕРЕГОВЕ -- місто обласного підпорядкування в Закарпатській області, районний центр Берегівського району.[1]

Берегове знаходиться у Закарпатській низовині над річкою Верке, за 70 км на південний схід від Ужгорода, близько 5 км від перетину кордону з Угорщиною Лужанка-Beregsurбny (Берегшурань). Берегове славиться своїми виноробськими традиціями. В околицях міста розвідані термальні й мінеральні води, що сприяють покращенню серцево-судинної системи та лікують хвороби шкіри.

Берегове є осередком угорської культури на Закарпатті. У 90-х роках 20 століття Берегове пропонували як столицю угорського автономного округу. Але й нині місцевий Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ готує найбільшу в Україні кількість бакалаврів з угорської філології.

Пам'ятки Берегового:

Римо-католицький костел 12 століття, знищений татарами в 1241 році, відбудований 1370-го, відновлений 1846-го.

Рис

Палац родини Бетленів (1629), нині музей Берегівщини.

Рис

Палац комітатського суду (1908-1909 рр., арх. Ференц Яблонський), нині Закарпатський угорський педагогічний інститут.

Рис

МУКАЧЕВЕ - місто, районний центр, за 40 км від Ужгорода, на р. Латориця, зал. станція.

Місто Мукачеве розташоване в центральній частині Закарпатської області України і за своїм економічним потенціалом та кількістю населення займає друге місце в області після її адміністративного центру -- м. Ужгорода.

Заммок Паламнок -- замок у закарпатському місті Мукачеве. Унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури, з поєднанням різних стилів.

Рис

У південно-західній частині Мукачева стоїть овіяний легендами і бойовою славою Мукачівський замок, один із найцінніших Історичних і воєнно-архітектурних пам'яток Закарпаття XIV-XVII століть. Замок розташований на горі вулканічного походження висотою 68 м і займає площу 13 930 кв.м. Точної дати заснування замку немає, але в документах, які датуються XI століттям, він уже згадується.

Легенда

Легенда розповідає про появу колодязя. Коли в ньому виникла потреба, то князь наказав копати колодязь. Як довго не рили колодязь, все ніяк не могли дістатися до води. Щодня чуючи одну й ту ж саму фразу: «Пресвітлий княже, води немає». Корятович все більше не вірив, що його можна буде викопати. Аж якось одного дня до князя прийшов до князя чорт і запропонував угоду: мішок золота в обмін за заповнення колодязя водою. Але виявилося, що грошей у казні немає, тож князь не може заплатити нечистому. Князь пропонував душу, але той відмовився, вимагаючи грошей. Один з вірних лицарів Корятовича, підслухавши розмову князя з чортом, запропонував йому обдурити того: «Федоре, мішок золота не обов'язково має бути великий: маленький - теж мішок». Вкинувши у мішок дві останні золоті монети, його віддали чорту, а той, страшенно обурившись, заявив: «Все рівно води не питимете», і з цими словами стрибнув у колодязя. З того часу з глибин колодязя кожного вечора чути, як на дні виє чорт від того, що його обдурили…

Рис

Рис

Свято-Миколаївський монастир -- монастир оо. Василіян на Чернечій горі біля Мукачева.

Рис

Під кін. 14 ст. кн. Федір Коріятович († 1415) щедро прикрасив монастир і побудував дерев'яну церкву. З 1491 С. м. став осідком закарп. владик, що об'єднали все Закарпаття у т. зв. Мукачівській єпархії; вони одночасно були архимандритами і гол. настоятелями закарп. вітки Василіян. Звідси також поширилося з'єднання закарп. українців з Римом у другій пол. 17 ст. Монастирська школа відограла важливу ролю у культ.-рел. житті Закарпаття. З перенесенням єпископської резиденції до Мукачева (1751) С. м. став осідком гол. настоятеля Василіян на Закарпатті та важливим відпустовим центром. Теперішній камінний монастир побудований між 1766 -- 72, а велична камінна церква у 1798 -- 1804. При С. м. збереглася цінна бібліотека (понад 6 000 рідкісних кн. і рукописів) та архів. У 1920-их pp. С. м. став центром оновлення закарп. вітки Василіян. 1947 С. м. був примусово ліквідований більшовиками і переданий під управу правос. черниць. Бібліотеку й архів перевезено до університетської держ. бібліотеки в Ужгорода та до обл. архіву Закарпаття.

Мукачевська Ратуша

Рис

Готична каплиця св.Мартіна, XIV ст.

Рис

УмЖГОРОД -- місто на ріці Уж, адміністративний центр Закарпатської області та Ужгородського району. Сучасна назва «Ужгород» говорить сама за себе: місто-град над рікою Уж. На думку більшості вчених-дослідників річка Уж (до речі, на території Словаччини, через яку вона протікає, річка носить назву -- Уг) не має ніякого відношення до однойменної змії-вужа. Деякі лінгвісти вважають, що оскільки територія краю знаходилася під болгарським впливом, то назва ріки походить від слів «уголь», як вугілля, та «угол», як кут, а також від слова «узок», як вузький, маючи на увазі вузьку долину річки Уж, а інші дослідники стверджують, що «Уж» походить від турецьких слів «унг», «онг», що перекладається, як «правий», ще деякі стверджують що назва походить від старотюркського слова «уз», яке перекладається як «вода».

Умжгородський заммок -- фортифікаційна споруда в Ужгороді (Закарпатська область, Україна), нині використовується як краєзнавчий музей.

Рис

Легенда

Про Ужгородський замок є дві легенди, але впринципі це варіації однієї і тієї ж історії. Складові цих легенд - це таємні підземні ходи (в легенді має бути таємниця), дочка господаря замку (одвічне Chercher la femme) і трагічне кохання (ну яка ж легенда без кохання).

Перша легенда про Ужгородський замок переносить нас у XVII ст.коли ним володів граф Другет. У нього була дочка (звісно ж дуже красива ). Один з сусідніх воєвод вирішив захопити Ужгородський замок і щоб дізнатися, як це можна зробити, переодягнувся незнайомцем. Приїхавши в Ужгород він випадково познайомився з дочкою Другета. Звісно ж вони покохали один-одного і дівчина розповіла всі таємниці замку, в тому числі і про потаємний хід, про який знали тільки в її родині. Дізнавшись про це батько наказав живцем замурувати дочку в стіні замку, а воєводу - стратити. З того часу опівночі в замку з'являється привид дівчини (так звана Біла Діва), яка шукає свого коханого, а з першими півнями зникає.

Друга легенда також про потаємний хід, але замість воєводи дівчина покохала слугу батька. Волею долі він опинився в таборі повсталих проти господаря. Не в змозі перенести розлуку його кохана, нехтуючи небезпекою, повідомила його, де вони увечері зустрінуться - біля самотнього дуба, що ріс посеред галявини в стороні від Ужгородського замку. Чому коло нього? Тому що саме до дуба вів потаємний хід. Та батько дізнався про це і хлопець - замість своєї коханої, яку він чекав із нетерпінням, побачив перед собою трьох відданих своєму панові слуг, яким вдалося вислідити дівчину, коли вона пробиралася на зустріч з коханим. У замку, на очах у дівчини, його стратили, а нещасну живою замурували в замкову стіну. З тих часів привид дівчини кожної ночі шукає свого коханого.

Церква св. арх. Михаїла (Шелестівська церква), 1777 р.

Рис

Серед кількох збережених церков лемківського стилю Шелестівська вирізняється бездоганними пропорціями, особливою стрункістю, чудово проробленими художніми деталями. Висока барокова вежа сповнена чарівної грації, баня над вежею має розвинуті грані і вище - ажурну аркаду відкритого ліхтарика, увінчаного главкою з кованим хрестом. Такі ж главки повторено над шатровими верхами нави й вівтаря. Барокову вежу майстерно узгоджено з шатровими верхами давнього українського стилю. Загальний ритм форм - це динамічний злет зі сходу на захід. Зруби збудовано з дубових брусів (перетином 15-40 см), що скріплені в кутах замками «ластівчин хвіст». Висота церкви з вежею сягає 22 метрів.

Горямнська ротомнда -- одна з найстаріших архітектурних пам'яток України загальноєвропейського значення. Розташована на останньому пагорбі Карпат на околиці Ужгорода. Походження та вік ротонди невизначені до сьогодні.

Рис

Дослідженя ротонди почалося ще на початку ХХ століття, коли схожі наукові розяснення щодо круглих церков охопили історичні школи Європи. До поля зору дослідників потрапила і церква Св. Анни в Горянах. Саме в цей час Закарпаття входило до складу Австро-Угорської імперії, тому не дивно що першими дослідниками були угорські науковці. Після проведеної реставрації церкви у 1911 році, тодішні вчені змогли побачити матеріал з якого зведено стіни ротонди. Схожість матеріалу побудови із матеріалом замкових романських стін привело їх до одного висновку Горянська церква відноситься до Х-ХІ ст.

Хрестовоздвиженський Кафедральний собор, 1646. Споруджений як собор монастиря єзуїтів. З 1773 -- греко-католицький. 1858 іконостас перебудований у стилі барокко. Через 20 років здійснено складне зовнішнє переоформлення. На поч. XX ст. собор розписував закарпатський художник Й. Бокшай. В радянський період був переданий Російській православній церкві. Тепер повернутий українським греко-католикам. (Вул. Капітульна, 9).

Рис

НЕВИЦЬКЕ -- село в Ужгородському районі Закарпатської області на ріці Уж. Розташоване на відстані 12 км від Ужгорода.

Невицький замок.

Рис

Про Невицький замок, що був споруджений на горі висотою 125 м над рівнем моря у вузькій долині р. Уж, є кілька письмових згадок від 1266, 1274, 1288 років. В ті часи він вважався замком комітату Унг і належав угорським королям.

Замок брав участь у різних феодальних війнах, переходив у власність від одних до інших магнатів, графів. З втратою колишнього воєнного значення почав занепадати. До наших днів зберігся частково. Мури замку нині на консервації.

Размещено на Allbest.ru